404 Not Found


nginx
404 Not Found

404 Not Found


nginx
404 Not Found

404 Not Found


nginx
404 Not Found

404 Not Found


nginx
Іноземні інвестиції та українська земля: що заважає розвитку деревообробної галузі

Іноземні інвестиції та українська земля: що заважає розвитку деревообробної галузі

ЗА ПІДТРИМКИ USM. Півроку тому в промзоні міста Костопіль, що на Рівненщині, за участі іноземних інвесторів запрацював лісопильний завод ТОВ "Українські лісопильні".
Понеділок, 9 липня 2018, 10:00
Секретар Національної спілки журналістів України. Головний редактор Видавничого дому "ОГО" (Рівне)

ЗА ПІДТРИМКИ USM

Відповідно до інвестиційного плану, наступним кроком мало стати будівництво аналогічного підприємства у Сарненському районі.

Але бюрократичні перепони та неузгодженість у роботі владних установ поставили під сумнів подальше залучення іноземних інвестицій в деревообробну галузь України.

Завод з виготовлення сухих пиломатеріалів запрацював у Костополі наприкінці 2017 року.

404 Not Found

404 Not Found


nginx

Для його реалізації було залучено в область майже 25 млн євро та створено близько 200 робочих місць.

Відразу після запуску заводу в Костополі інвестори почали реалізовувати другу частину свого інвестиційного плану будівництво аналогічного підприємства у сусідньому Сарненському районі. Частину інвестицій вже освоїли: обладнання закупили, привезли і розмитнили.

Для будівництва заводу орендували земельну ділянку площею близько 25 гектарів. Враховуючи вже набутий в Україні досвід ведення бізнесу, позиція інвестора будувати на власному, а не орендованому промисловому майданчику. Місцева ж влада, хоч і декларує інвестору підтримку, у викупі землі відмовила.

 

Так голова Рівненської облдержадміністрації Олексій Муляренко запевняє:

Обласна влада готова і надалі сприяти реалізації інвестиційного проекту ТОВ "Українські лісопильні" на Рівненщині. Зокрема й намірам інвесторів розширювати виробництво та будувати ще один завод.

Щокварталу в облдержадміністрації проводяться зустрічі з бізнесом для обговорення нагальних питань, які виникають під час діяльності підприємства, зазначає керівник області. А для нашого регіону відкриття таких виробництв дуже актуальне.

В той же час Головне управління Держгеокадастру в Рівненській області не вбачає підстав для продажу землі , мотивуючи це тим, що завод на цій ділянці ще не збудовано. Мовляв, побудуєтесь – ось тоді "пропонуємо повернутись до порушеного питання викупу".

Ця рекомендація заклала фундамент недовіри та сумнівів у інвесторів.

Не розумію, чому нам відмовляють, - розводить руками представник інвесторів "Українських лісопилень" швед Йохан Дунбек. За його плечима досвід запуску аналогічних деревообробних виробництв у Швеції, Фінляндії, країнах Балтії.

Сьогодні його пріоритет — розвиток лісопереробки в Україні.

— Я розраховував, що влада, яка постійно декларує підтримку, прийме позитивне рішення. Адже це цілком логічно: якщо починати таке масштабне будівництво — то лише на власній землі. Більше того – держава отримає кошти від продажу землі. Але не склалось.

 

Певну неузгодженість у словах і діях влади щодо підтримки інвесторів розуміють, схоже, і самі представники владних структур.

Так, у вищезгаданому листі Головного управління Держгеокадастру в Рівненській області наголошується, що подібні відповіді не встановлюють правових норм, а мають лише інформаційний та рекомендаційний характер".

З огляду на таку двозначність, адміністрація ТОВ "Українських лісопилень" прийняла рішення звернутись до суду, аби в правовому полі чітко встановити: чи існують законні підстави відмовляти товариству в реалізації його права на придбання земельної ділянки під майбутнє виробництво.

А тим часом перший завод "Українських лісопилень" який запустили у Костополі успішно працює і дає роботу вже 195 працівникам.

Усі вони місцеві жителі: конкурентоспроможна зарплатня та умови праці дали змогу будувати своє майбутнє тут, в Україні, а не виїжджати на заробітки до Польщі, як багато земляків. Виробляють на заводі в Костополі сосновий обрізний пиломатеріал для меблярства, будівництва та столярної справи.

Деревину пиловник сосни закуповують у 20 держлісгоспах Рівненщини, Житомирщини і Волині. Уся сировина має сертифікат походження FSC™ це означає, що увесь заготовлений ліс відновлюється. Продукцію постачають і в Україну, і за кордон від Польщі до Японії.

Завдяки таким виробництвам, з Рівненщини до Європи експортується не лісосировинна, як раніше, а готова продукція.

 

У найближчих планах на майбутнє розвивати більш глибоку переробку деревини.

У 2019 році у Костополі планують запустити цех струганих погонажних виробів, де виготовлятимуть клеєний брус , вагонку, віконні та дверні компоненти тощо. З відходів деревини вироблятимуть брикети та пелети. Так на підприємстві досягнуть стовідсоткової глибокої та безвідходної переробки деревини.

Важливо вірити і розуміти, що Україна наше майбутнє. Тут можна створювати умови для нормального життя. І ми вже сьогодні готові далі вкладати кошти і розвивати виробництво далі, говорить представник інвесторів "Українських лісопилень" .

Отже, якщо українська Феміда визнає право інвестора будувати новий завод на власній землі, друге підприємство "Українських лісопилень" у Сарненському районі дасть роботу ще понад 200 жителям Рівненського Полісся – регіону з дефіцитом робочих місць і надлишком робочої сили.

Як би там не було, і поки питання продажу землі під нове виробництво вирішується у владних кабінетах, "Українські лісопильні" продовжують розвиватися, збільшуючи виробництво та залучаючи необхідний персонал.

Наші провідні спеціалісти не хочуть їхати до Польщі на заробітки, стверджує Йохан Дунбек. Поїхати заробити можна на три-чотири місяці, але це дуже короткий горизонт планування. Ми ж будуємо на десятиліття вперед, і люди це бачать.

 

А ось чи побачать ті, хто на словах підтримує інвесторів, а на ділі чинить їм перепони питання відкрите.

Саме тому в ТОВ "Українські лісопильні" очікують на рішення суду схоже, саме воно, а не листування з владними структурами, остаточно розставить "крапки над "і".

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
404 Not Found

404 Not Found


nginx
404 Not Found

404 Not Found


nginx
404 Not Found

404 Not Found


nginx