404 Not Found


nginx
"Зарплатне рабство": захист споживачів чи новий ризик для банків?

"Зарплатне рабство": захист споживачів чи новий ризик для банків?

П'ятниця, 3 червня 2016, 12:50 -
Останні два роки банківський ринок України зазнав значних трансформацій. З ринку зникло більше 70 банків. Фінансову кризу на собі відчули усі банківські установи, але не всі дійшли до фінішної.

Ймовірно, очищення ринку, яке затіяв уряд з Нацбанком, буде продовжуватися. Очевидно, що зараз також необхідні дії з боку влади, які б сприяли зміцненню позицій банківського сектора на фінансовій карті світу. Для цього треба небагато - дати можливість всім учасниках ринку працювати в рівних умовах, а не надавати штучні преференції державним банкам.  

Два роки тому географія українського банківського сектору почала радикально змінюватись. З метою убезпечення держслужбовців від різного роду фінансових афер, український НБУ розпочав очищення банківського сектору від ненадійних гравців ринку.

Проте, очищення системи супроводжувалось значною девальвацією та погіршенням ділової кон’юнктури. Через це з ринку зникли також  ті банки, які б могли "жити" далі, якби не глибока фінансова криза. Банки, які змогли пройти крізь найскладніші часи, очевидно мають досить стійкі моделі розвитку та підтримку акціонерів, а головне – серйозні наміри працювати на українському ринку.

Серед головних тенденцій консолідації банківського сектору – зростання ролі державних банків в Україні. Якщо на початку року вони займали 20% ринку, то всього за рік їхнє охоплення збільшилося майже на 10%, заповнивши майже 30% сектору.

Так, продовж 2015 року Кабінет міністрів видав три постанови (№ 427, № 615 та № 788 – ред.), згідно з якими всі без виключення вимушені переселенці з анексованої Автономної республіки Крим та зони АТО для отримання пенсій, грошової допомоги так інших соціальних виплат, вимушені відкривати рахунки виключно в державних банках.

Крім того, розпочато процес корпоратизації державних банків, що є цілком логічним кроком, враховуючи хороші можливості держави в питаннях інструментарію (чи то податкового, чи то грошово-кредитного) для спрямування діяльності інших банків в необхідне для держави русло.

 

Наприкінці січня 2016 року Кабінет міністрів прийняв нову постанову №37 "Деякі питання виплати заробітної плати працівникам бюджетних установ та державної соціальної допомоги", яка набула широкого резонансу, викликавши багато дискусій серед експертів і членів Незалежної асоціації банків України (НАБУ). 

Згідно із текстом постанови, на обслуговування бюджетників можуть претендувати лише найбільші банки країни, частка активів яких становить не менше 1% від усієї банківської системи. За підрахунками НАБУ, таких в Україні налічується 13 зі 102 нині діючих, без урахування державних банків.

Проте реально взяти участь у конкурсі зможуть лише 2 комерційні банки. Оскільки лише вони відповідають іншій вимозі - наявності в регулятивному капіталі банку не менше 20% облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП). Фактично, це означає, що якщо решта великих банків, аби отримати право претендувати на обслуговування працівників бюджетної сфери, повинні дати державі в борг майже 9,6 млрд. грн.

Крім того, не менше 10% карткової емісії банку повинні складати карти національної платіжної системи "Простір" (колишня НСМЕП).

При цьому державні банки уповноважені обслуговувати бюджетників поза будь-яких конкурсів.

Такі зміни можуть бути досить болісними для банківської системи. До переліку уповноважених банків, через які має здійснюватися виплата заробітної плати працівникам бюджетних установ та державної соціальної допомоги, зараз входить 45 комерційних банків.

Деякі банки, які розробляли механізми роботи з бюджетними установами роками, будуть змушені обмежити свою діяльність навіть до 40%. Більшість з цих банків мають іноземний капітал, і входять до міжнародних банківських груп. Таке значне зменшення операційної діяльності може призвести до значного скорочення персоналу.

Члени Незалежної асоціації банків України на чолі з Романом Шпеком, головою Ради НАБУ, підкреслюють некоректність постанови КМУ №37. За їхніми словами, вона не відповідає утвердженню однакових умов конкуренції, закладених в меморандумі України з МВФ.

 

"Якщо йдеться про захист громадян від потенційно ненадійних банків, то описані в постанові вимоги лиш опосередковано стосуються визначення надійності та стійкості банку. Більш того, якщо держава ставить перед собою таку мету, то ці вимоги повинні стосуватися усіх банків, що працюють в Україні. У тому числі й державних. Аби захистити своє законне право на рівні умови конкуренції НАБУ, за ініціативи 13 банків, подала позов до суду. На сьогодні нам вже вдалося домогтися судової заборони постійно діючій конкурсній комісії приймати рішення про припинення виконання функцій уповноважених банків до набрання законної сили рішення суду в цій справі. Розгляд справи відкладено до 8 червня", - підкреслює Роман Шпек.

Порушення прав здорової конкуренції констатують також юристи міжнародної компанії Baker & McKenzie. Крім того, вони відзначають необхідність надання працівникам бюджетних установ права співпраці з будь-яким банком,а не лише державним, адже заробітна плата – їхня приватна власність.

"Як тільки кошти потрапляють на рахунок фізичної особи як зарплата або соціальна виплата – вони стають власністю конкретної людини, а не держави. Зарплата громадян, які працюють в державних установах або виплати пенсій чи соціальних платежів ніяк не відрізняється від доходів решти українців, які заробляють на життя в приватних компаніях чи підприємництвом.  При цьому обмеження прав банку на надання банківських послуг необмеженому колу осіб за банківською ліцензією, в тому числі працівникам бюджетних установ та отримувачам соціальної допомоги, є відвертим порушенням частини 1 статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року", - пояснює партнер Baker & McKenzie Ігор Олехов.

Враховуючи, що в програми реформ 2020 закладено такі базові принципи як європейська інтеграція і збалансованість економічних інтересів через формування ринкового конкурентоспроможного середовища, мінімізувати непередбачувані ризики в банківському секторі можливо шляхом  концентрації на співпраці з учасниками ринку.

"Ми сподіваємося, що новий склад уряду почує банківську спільноту і ліквідує закладені в постанові № 37 непередбачувані ризики для системи, а людям поверне фінансову свободу і право самостійно обирати свій банк", - резюмує голова Ради НАБУ Роман Шпек.

404 Not Found

404 Not Found


nginx
404 Not Found

404 Not Found


nginx