404 Not Found


nginx
Фінансисти вимагають реформ

Фінансисти вимагають реформ

Понеділок, 10 жовтня 2016, 07:00 -
Бюджет наступного 2017 року будується на розрахунку того, що темп реформ буде пришвидшено. Без цього також неможлива подальша співпраця з МВФ. На остаточне рішення щодо виділення третього траншу, ми очікували понад рік. З $17,5 млрд, затверджених в березні 2015 року, на сьогодні Україна отримала лише $7,5 млрд. Перспектива отримання четвертого траншу, який мав надійти ще в минулому році, незрозуміла.

Важливість реформ зростає, а надповільне їх просування може мати фатальні наслідки для економіки країни. До кінця 2016 року залишилося трохи більше двох місяців, і ми вирішили здійснити свій моніторинг фінансових реформ: що обіцяно і що зроблено насправді.

За даними моніторингу Національної РАДИ реформ, реформа фінансового сектору запроваджена лише на 36% – це один з найгірших показників на сьогодні. Основна причина в недостатній підтримці дій Уряду і НБУ з боку Верховної Ради. Подані до парламенту законопроекти місяцями чекають своєї черги, а іноді "губляться" між першим і другим читанням.

404 Not Found

404 Not Found


nginx

В середині коаліції нема єдності, що гальмує  впровадження реформ і ставить під загрозу залучення вже виділеної для України фінансової допомоги. Про відсутність реформ говорить і МВФ. "Доказ тому - останнє засідання МВФ, на якому винесено рішення надати Україні транш в $1 млрд. Всі ми добре пам'ятаємо, що третій транш МВФ, до якого українські політики тяжко йшли протягом цілого року, повинен був скласти $1,7 млрд, тобто практично вдвічі більше. Причину зниження суми представник МВФ Джеррі Райс пояснив недостатньою швидкістю проведення економічних і фундаментальних реформ в Україні", – розповідає голова Ради НАБУ Роман Шпек. Перенесення термінів виділення кредиту ЄС направленого на макрофінансову стабілізацію також вказує на те, що скільки реформ стільки і фінансової допомоги.

Джеррі Райс
Джеррі Райс

Понад рік тому – влітку 2015 року – президент Петро Порошенко визначив низку першочергових законопроектів, які потребують невідкладного розгляду парламентом. Більшість з них стосувалися саме реформи фінансового сектора. Серед них, наприклад, були законопроект про фінансову реструктуризацію, низка ініціатив, які покликані захистити права кредиторів і споживачів фінансових послуг, законопроект про ліквідацію Нацкомісії, що здійснює регулювання ринків фінансових послуг, та поділ її повноважень між Нацбанком і Нацкомісією з цінних паперів та фондового ринку, а також законопроекти, що регулюють процедуру банкрутства юросіб. Проте й досі більшість з них так і залишилися законопроектами.

Цього року найбільш продуктивним для фінансового сектора в Верховній Раді був так званий "фінансовий день" – 31 березня. Тоді депутати прийняли в першому читанні лише вісім законопроектів з більш ніж 20. Лише один законопроект – "Про фінансову реструктуризацію" – потрапив на підпис до президента і цього тижня,  а саме 19 жовтня,  вступить в силу. Реалізація положень цього закону дає новий інструмент для покращення фінансового стану працюючих, або тих, що мають перспективу запрацювати підприємств. Як результат вони зможуть отримати доступ до банківських кредитів. Без кредитування відновити економічне зростання країни  неможливо.

Головне завдання закону "Про фінансову реструктуризацію" – не допустити банкрутство працюючих підприємств і забезпечити їм можливість добровільно реструктуризувати борги перед банками.

Щоб закон дійсно запрацював, необхідно, щоб запрацювала Наглядова рада з питань організації і проведення процедури фінансової реструктуризації, яка складається з дев'яти осіб: по одному представнику від Нацбанку, Мінфіну, Мінекономіки, Міністерства юстиції та п'яти представників об'єднань учасників фінансових ринків, об'єднань представників бізнесу та експертів ринку.

Лише минулого тижня профільний парламентський комітет з питань фінансової політики та банківської діяльності нарешті затвердив своїх представників до Наглядової ради. Ними сталише голова Ради НАБУ Роман Шпек, Наталія Василець,  члени правління Укргазбанку, екс-віце-прем'єр-міністр Валерій Вощевський і заступники директора департаменту реструктуризації заборгованості Ощадбанку Ольга Білай та Ірина Мудра. Завершення формування складу Наглядової Ради дає надію, що перші реструктуризації відбудуться вже в листопаді, якщо членам Ради вдасться домовитися між собою і ніхто не почне перетягувати одіяло на свій бік,  намагаючись приватизувати Наглядову раду. Дія закону розрахована до 2019 року.

Решта важливих для розвитку банківської системи законопроектів у кращому випадку були прийняті лише в першому читанні. Наприклад, в першому читанні був прийнятий законопроект №2456-д про вдосконалення захисту прав споживачів фінансових послуг. "Законопроект спрямований на усунення прогалин та неузгодженостей в системі нормативно-правового забезпечення захисту прав споживачів", – пояснили в Нацбанку.

Стосуватиметься він не лише банків, а й інших фінансових установ, які надають послуги населенню. "Наприклад, фінансові установи будуть нести відповідальність за неподання або несвоєчасне подання споживачеві фінансових послуг визначеної законодавством інформації про умови надання фінансових послуг, крім того, будуть введені єдині вимоги по рекламі фінансових послуг банків і небанківських фінансових установ, і однакові вимоги по розкриттю банками і небанківськими фінансовими установами інформації про умови і порядок їх діяльності", - перераховують в Нацбанку.

Чекає другого читання і законопроект про споживче кредитування (№2455). Важливими для розвитку фінансового сектора є також законопроекти, спрямовані на захист прав кредиторів: "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання кредитування в Україні" (№4529), "Про внесення змін до деяких законів України (щодо підвищення ефективності процедур банкрутства)" (№ 3132), "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах" (№ 2302-д).

Ці законопроекти в комплексі повинні посилити права кредиторів і мінімізувати можливості для позичальників штучно ухилятися від узятих на себе зобов'язань, наприклад, ініціюючи процедуру банкрутства. Сама ж процедура банкрутства буде розписана більш детально: зараз цей процес може затягуватися на довгі роки, що зводить до нуля шанси кредитів повернути свої кошти.

Чекає своєї черги і одна з найбільш "довгограючих" ініціатив: законопроект про конвертацію валютних кредитів. Робота над законопроектом ведеться вже більше двох років. Законопроект №4004, над яким Нацбанк, МВФ, депутати, банківські асоціації працювали весь минулий рік, передбачав переведення у гривню іпотечних кредитів за пільговим курсом, прощення частини заборгованості та фіксування протягом трьох років процентної ставки за реструктурованими кредитами на рівні тієї, за якою було надано кредит в іноземній валюті. Але документ був відкликаний з Верховної Ради 14 квітня в зв'язку зі зміною уряду. Новий законопроект №4004-д був поданий лише 17 червня.

Банківська спільнота покладає на нинішню пленарну сесію великі надії. Петро Порошенко знову закликав депутатів сконцентруватися на прийнятті законопроектів, акцентувавши увагу на тому, що багато які з них необхідні для продовження співпраці в МВФ. Серед них, наприклад, законопроект про регуляторний спліт: Нацкомфінпослуг все-таки повинна бути ліквідована до кінця цього року. Відповідний законопроект №2413а був прийнятий в першому читанні 7 липня.

Максим Поляков
Максим Поляков

Фінальний варіант до другого читання досі не готовий. Більш того, вже зараз окремі депутати пропонують внести в нього правки, які повністю суперечать суті документа. Наприклад, Максим Поляков пропонує зберегти Нацкомфінпослуг, залишивши йому лише контроль за страховими компаніями (всі інші функції планується передати, як і прописано в документі, Нацбанку і НКЦБФР) і збільшити фінансування. Правда, як повідомило джерело в профільному комітеті, відповідні правки депутата ще не надійшли до секретаріату.

Незважаючи на вимогу МВФ, Кабмін не вірить у ліквідацію небанківського регулятора в цьому році. На фінансування Нацкомфінпослуг в проекті бюджету на 2017 рік закладено 52 млн грн, що на 91% більше, ніж було передбачено бюджетом на 2016 рік.

Ще один важливий напрямок, за яким пильно стежить МВФ, - реорганізація державних банків. Цей процес вже істотно відстає від графіку. Основні стратегічні напрями діяльності держбанків були затверджені на Кабміні в цьому році. Спочатку планувалося, що вже до кінця цього року держбанки (Ощадбанк, Укрексімбанк і Укргазбанк) почнуть процес пошуку приватних інвесторів та будуть враховувати в свій роботі визначено для кожного з них цільову сегментацію ринку. Крім того, планувалося затвердити нові наглядові ради, які складаються з незалежних членів.

В оновленому меморандумі з МВФ вже зміщені терміни: до середини 2018 року два найбільші банки – Ощадбанк і Укрексімбанк – повинні залучити приватних інвесторів, які придбають не менше 20% їхніх акцій. І до того ж часу повинна бути скасована повна державна гарантія депозитів Ощадбанку.

Щоправда, перші пленарні засідання учасників фінансового ринку не порадували. Наприклад, депутати не підтримали законопроект №3132, який регулює процедуру банкрутства, і відправили його на доопрацювання в комітет. Та й узгоджувальна рада парламенту не поспішає включати фінансові законопроекти в "прохідну" частину порядку денного сесії. "Комітет з питань фінансової політики і банківської діяльності з квітня намагається провести в парламенті, якщо не фінансово-банківський день, то хоча б годину. Минулого тижня в четвер наші питання стояли в п'ятому десятку, на цьому тижні в третій десятці, добре, що одним блоком, але в третій! Такий підхід дуже обурює членів нашого комітету і фінансове співтовариство. Я вас дуже прошу допомогти і хоча б на цьому тижні цей блок посунути трохи раніше", – просив Сергій Рибалка на погоджувальній раді 19 вересня. Але жодного фінансового законопроекту на пленарному тижні 20-22 вересня розглянуто не було.

Роман Шпек
Роман Шпек

Затягування реформ у фінансовій сфері не тільки є загрозою для отримання чергового траншу МВФ в цьому році, воно боляче б'є по економіці. "Ми недоотримали близько $10 млрд від міжнародних фінансових організацій", – підраховує голова ради Незалежної асоціації банків України Роман Шпек. Частину цих грошей мали би спрямувати на реалізацію інфраструктурних проектів, проектів у сфері енергоефективності, фінансування бюджету та багатьох інших. Крім того, ці надходження повинні були стати позитивним сигналом для приватних іноземних інвесторів. Зараз нерезиденти не поспішають інвестувати в Україну. "80% інвестицій, які заходять в Україну останнім часом, це докапіталізація банків", – підраховує Роман Шпек. В інші проекти інвестори не готові вкладати кошти.

Ще один негативний наслідок – відсутність кредитування економіки. З початку поточного року, за даними НБУ, гривневий портфель кредитів юридичним особам зріс лише на 6,3%, а портфель кредитів у валюті зменшився на 2,7%. При цьому вільна ліквідність у банків є: кошти банки вважають за краще вкладати в папери з фіксованою прибутковістю. Наприклад, обсяг вкладень в держпапери за станом на початок жовтня становив 153 млрд грн, в той час як на кінець 2015 року цей показник становив 81,6 млрд грн. "Банки не можуть вкладати в економіку ці кошти, тому що реформи не проводяться, фінансовий стан позичальників за краще не стає. А реформована банківська система висуває нові вимоги. Ми повинні знати свого клієнта. Навіть якщо це офшорна компанія, ми повинні дійти до кінцевих власників, інакше ми не можемо його кредитувати. А якщо його попередні зобов'язання значно вищі за доходи від реалізації цього проекту, він не отримає кредит", - пояснює Роман Шпек.

404 Not Found

404 Not Found


nginx
404 Not Found

404 Not Found


nginx