404 Not Found


nginx
404 Not Found

404 Not Found


nginx
404 Not Found

404 Not Found


nginx
Наші в Давосі: Чим запам'яталася Україна на Всесвітньому економічному форумі

Наші в Давосі: Чим запам'яталася Україна на Всесвітньому економічному форумі

Понеділок, 29 січня 2018, 09:20 -
AFP/Getty Images
Де буде наступний крипторай, найбільше зміна, яку блокчейн може принести Україні, та перспективи появи технохабів в Україні. Про що говорили в Ukraine house в Давосі.

На Всесвітньому економічному форумі в Давосі під гаслом "Україна. Креативність. Інновації. Можливості" протягом тижня працював Український дім, де обговорювалися актуальні глобальні тренди.

Організатори планували не лише познайомити учасників форуму з Україною, а й показати лідерам бізнесу, політики та громадянського суспільства інвестиційний потенціал і бізнес-можливості країни.

404 Not Found

404 Not Found


nginx

Загалом в Українському домі відбулося понад 15 дискусійних панелей. ЕП вибрала найцікавіше.

Де буде наступний крипторай

Коли говорять про так званий крипторай, то називають Швейцарію, інколи Сполучені Штати. Раніше називали Корею, але зараз — вже ні. Як відомо, в Кореї заборонили ICO та анонімну торгівлю криптовалютами.

Що треба, аби "криптораєм" стала Україна? Передусім — не зганьбитися ще на етапі регуляції, тому необхідне розуміння влади.

Україна має всі шанси, якщо уряд підтримає національну криптоспільноту і спростить реалізацію блокчейн-проектів у державному секторі та великому бізнесі.

Регулювання криптовалюти повинно обговорюватися не на національному, а на міжнаціональному рівні. Усі країни мусять домовитися про єдине регулювання, щоб спростити обіг криптовалют.

Дискусійним є питання, чи повинні власники криптовалюти платити з неї податки. Це можна порівняти з Uber. Є класичні таксі, які платять податки, а є Uber. Остання ніби не платить податки, але офіційно це не таксі. Проте вона зручніша.

Схожа ситуація з криптовалютами. Це новий гравець на економічному полі. Правила гри змінюються, тому питання регуляції теж потрібно переглянути.

Біткоїн можна порівняти з email. Email за допомогою інтернету змінив листування, а біткоїн може змінити гроші.

Є думка, що криптовалюта — це валюта "чорного" ринку, що вона допомагає торгувати наркотиками і зброєю. Однак розумні правоохоронці люблять криптовалюту.

У США правоохоронці використовують біткоїн, щоб ловити "поганих хлопців". Це набагато зручніше, ніж готівка, бо готівку не можна відстежити.

Уряд, який запровадить національну криптовалюту, значно спростить людям життя. Якщо у вас цифрова валюта — ви маєте неймовірну силу. Національна криптовалюта зробить фінансову систему країни прозорою. Саме тому блокчейн вважають шляхом до демократії.

Проте національна криптовлюта має й інший бік. Суцільна цифровізація дозволить уряду контролювати абсолютно все, що просто вб'є конфіденційність. Влада зможе закрити будь-який акаунт. Можливо, це добре для боротьби з правопорушниками, але це можуть бути і політичні рішення проти тих, хто стоїть на шляху влади.

Учасники панелі: засновник Blockchain Hub Kyiv Михайло Чобанян, директор The Tapscott Group Inc. Дон Тапскотт, президент Swiss Finance+Technology Association Джон Гаккер, фінтех-інвестор Марк Бернеґґер.

ФОТО 1

Розвиток блокчейн-мережі

Децентралізована система — блокчейн — потенційно більш демократична. Найбільше зміна, яку блокчейн може принести державі, — довіра до влади.

Головне питання до блокчейну — швидкість. Транзакції біткоїну потребують багато часу, тож інвестори зацікавлені у підвищенні швидкості процесу. Для держави ключовим питанням є кібербезпека.

Однак нинішні способи хакерства — це лише соціальна інженерія (проникнення в захищену систему на основі індивідуальної психології. — ЕП). Сам же блокчейн ще ні разу не був скомпрометований.

Проблеми, з якими стикаються криптовалюти і блокчейн, в Україні і світі різні.

В Україні біткоїн виконує функцію збереження, є випадки відмивання грошей та "оптимізації" сплати податків, що характерно для висхідних країн. Однак тут біткоїн не виконує свою першочергову функцію — платіжного засобу.

Тимчасом у 2017 році в Америці 750 осіб заплатили податки у біткоїнах.

Блокчейн в Україні та світі ширший за біткоїн і криптовалюти. В Україні блокчейн повинен застосовуватися у державному секторі, як це зробило Міністерство юстиції, впровадивши блокчейн у земельний кадастр.

На форумі один з головних блокчейн-експертів світу, автор бестселера "Революція блокчейн" Дон Тапскотт презентував карту світу, на якій позначені 14 країн-лідерів запровадження технології блокчейн.

ФОТО 2

До цього списку увійшли Україна, США, Канада, Бразилія, Австралія, Ізраїль, ОАЕ, Грузія, Естонія, Великобританія, Франція, Німеччина, Швеція і Китай.

Учасники панелі: головний редактор TechCrunch Майк Бутчер, керівник відділу робототехніки SingularityNet доктор Девід Хенсон, заступник глави Адміністрації президента України Дмитро Шимків, заступник директора правління ЄБРР Артем Шевальов, керівник напрямку інноваційного менеджменту DeutscheTelekomAG Гельмут Суссбауер, головний менеджер та директор HACKEN Дмитро Будорін.

ФОТО 3

Data Science: контроль людиною даних

Україна у світі науки про дані заявила про себе ще у 1965 році. Тоді у Києві була створена перша нейронна мережа для аналізу великих об'ємів даних (українські вчені Івахненко і Лапа описали нейромережі у вигляді математичної моделі. — ЕП).

90% інформації, яка існує сьогодні, було сформовано за останні два роки і цей процес не сповільнюється. Щоденно кожна людина генерує новий масив інформації за допомогою інтернету, соціальних мереж, смартфонів, розумних годинників.

Розуміння того, як правильно використовувати дані, може поліпшити краще. Однак просування компаній, які займаються наукою про дані, важке і підступне. За іронією долі, щоб керувати компанією, у якій буде більше інформації і менше людей, потрібні якраз дуже розумні люди.

Україна — це країна освічених споживачів та розумних людей. Українська освіта дає дуже широкий спектр знань. Саме тому у США, Швейцарії, Силіконовій долині чи у великих корпораціях — Google та Facebook — завжди є українські спеціалісти. Специфіка ґрунтовної освіти надає їм перевагу над іншими.

Однак розумні люди не лише виїжджають з України. Для декого зробити щось нове — важливіше за гроші. Частина тих, хто виїжджає, повертається і засновує власні фірми.

З належними інвестиціями в освіту Україна може стати лідером у сфері більш складних і високопрофесійних послуг, серед яких наука про дані, штучний інтелект, віртуальна реальність.

Якщо інвестицій не буде, та сьогодіншні позиції Україна швидко втратить. Щоб Україна стала світовим хабом з Data Science, потрібно не зупинятися на досягнутому, а продовжувати розвивати свої сильні сторони.

Учасники панелі: головний інноваційний директор The Libra Group Федра Хрусос, керівний директор з питань приватного акціонерного капіталу Фонду Сороса Алекс Фрідлянд, керівник відділу інновацій Ciklum Борис Працюк, представник IT Ukraine Association Олексій Скрипник.

Поява глобальних технохабів

Інвестиції в український IT-сектор у 2016-2017 роках зросли утричі. В Україні є понад 100 тис спеціалістів з програмного забезпечення і ця цифра швидко зростає. Україна — третя країна у світі за кількістю сертифікованих ІТ-спеціалістів.

Також в Україні є понад 100 міжнародних R&D-центрів (research and development. — ЕП), серед яких Siemens, Samsung, Huawei, Ericson, Oracle. Більшість з них базується у Києві.

Нові техноцентри з'являються через те, що ІТ-галузь становить значну частину зростання світового ВВП.

Також технохаби об’єднують однодумців. Це допомагає розв’язати проблему дефіциту кадрів та залучити більше талантів, надаючи їм конкурентну перевагу на міжнародному рівні.

Учасники панелі: Київський міський голова, співзасновник Фонду Кличків Віталій Кличко, директор UFuture Investment Group / UNIT.City Ніколас Тимощук, директор Israel Advanced Technology Industries Карін Рубінштейн, керівник з питань контенту та комунікацій WebSummit Майк Харві.

Європейська аграрна наддержава

У 2017 році Україна встановила рекорд, експортувавши аграрної продукції на 70 млрд дол. Однак рівень проникнення технологій в агросектор країни порівняно низький — лише 10%. Цей показник можна покращити.

Однак цифровізація стосується не лише експорту, а й підвищення якості продуктів.

Для розвитку виробництва їжі Україна повинна задовольняти потреби у споживанні і навіть перевищувати їх. Важливу роль тут може зіграти зміна пріоритетів споживання: все більше людей обирають рослинну їжу і відмовляються від м'яса.

Флекситеріанство (скорочення вживання м'яса, молока та цукру. — ЕП) — поширене явище на Заході. Тамтешні лідери думок можуть найближчим часом змінити й українські дієтичні вподобання, що треба врахувати фермерам.

Однак не всі технології дають потрібні рішення. Їх потрібно перевіряти та адаптувати, відшукуючи найефективніші. Саме тому важливо виділяти окремі площі для експериментів.

В Україні чорнозем займає майже 300 тис кв км. Це більше, ніж територія Великобританії. Однак за останні 20 років український чорнозем був виснажений через неправильні методи використання. Щоб покращити показники родючості, треба відновити першочерговий потенціал ґрунтів.

Ще один виклик для аграріїв — зміна клімату. Однак для України це сприятливий процес: тепліші зими та більша кількість опадів у теплі сезони сприяють зростанню врожайності.

Учасники панелі: директор МХП Юрій Косюк, директор Horsch Machines Майкл Хорш, глобальний директор з питань цифрового землеробства Bayer Тобіас Меннес, засновник і директор AgroHub Юлія Порошенко.

ФОТО 4

404 Not Found

404 Not Found


nginx
404 Not Found

404 Not Found


nginx
404 Not Found

404 Not Found


nginx