404 Not Found


nginx
404 Not Found

404 Not Found


nginx
404 Not Found

404 Not Found


nginx
Як українські суди блокують сайти в обхід закону

Як українські суди блокують сайти в обхід закону

Середа, 30 травня 2018, 08:45 -
bagnet.org
Українські суди пішли стопами українських держорганів і намагаються регулювати інтернет без законних підстав.

Блокування сайтів за позовами про захист честі, гідності та ділової репутації — непоодинока практика, що застосовується українськими судами.

Відсутність законодавчих підстав для таких блокувань обходять шляхом застосування судових ухвал про забезпечення позову.

Якщо раніше така практика стосувалася переважно хостерів, то останнім часом вона почала часто застосовуватися і щодо інтернет-провайдерів.

Українське законодавство, принаймні поки що, містить обмежений перелік підстав для блокування сайтів.

404 Not Found

404 Not Found


nginx

Російські соцмережі та деякі інші сайти блокуються згідно з указом президента про економічні санкції. За рішенням суду повинні блокуватися сайти з дитячою порнографією. Крім того, за заявою правовласника хостери повинні тимчасово блокувати сайти з піратським контентом.

Хостери — компанії, які надають послуги з надання ресурсів для розміщення інформації, а саме інтернет-сайтів, на сервері, що постійно перебуває в інтернеті.

Проаналізувавши судовий реєстр, автор виявив, що попри відсутність законних підстав українські суди регулярно зобов'язують провайдерів та хостерів блокувати доступ до сайтів за позовами про захист честі й гідності. Як це можливо?

Річ у тім, що сайти блокуються не за рішенням суду, а за ухвалою про забезпечення позову. Що це за документ?

Судова ухвала про забезпечення позову це застосування судом заходів для створення можливості виконання у майбутньому рішення суду. Застосовується у випадках, якщо невжиття заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення. Судова ухвала підлягає негайному виконанню.

Якщо в інших цивільних справах такий інструмент може бути виправданим заходом, то у випадку блокування сайтів незрозуміло, як виконання остаточного рішення суду може стати неможливим. Більше того, нема жодної гарантії, що рішення суду буде на користь позивача.

Натомість судова ухвала підлягає негайному виконанню, а отже, сайти повинні блокуватися на весь період розгляду позову в суді, який може затягнутися.

Нескладно зрозуміти, в чому небезпека такого механізму. Для медійного сайту навіть тимчасова відсутність онлайн може мати катастрофічні наслідки: він може втратити аудиторію, а отже — прибуток від реклами. Саме з цією метою щодо сайтів здійснюються DDoS-атаки.

Відсутність онлайн протягом всього розгляду позову гарантована смерть для сайту, незалежно від того, яким буде остаточне рішення суду. Для будь-якого фігуранта журналістського розслідування така ухвалаідеальний спосіб розправитися з небажаним ЗМІ.

Як можна заблокувати сайт

"Заблокувати сайт" складно, тому що його доступність для користувачів забезпечують кілька учасників процесу. Будь-який сайт — це набір файлів та папок.

Хостер розміщує ці файли та папки на своєму сервері, налаштованому так, щоб користувачі інтернету мали змогу сайт відкрити, а власник сайту — вносити до нього зміни.

Реєстратор домена забезпечує, щоб користувачі інтернету могли потрапити на певний сайт, увівши в браузері зручну адресу на кшталт google.com замість довгого та важкого для запам'ятовування набору цифр.

Провайдер надає користувачам можливість підключатися до інтернету, щоб відвідувати певні сайти.

Якщо хтось хоче заблокувати сайт, є кілька шляхів.

Перший — зобов'язати хостера вимкнути сайт у себе на сервері. Це складніше зробити, якщо хостером є іноземна компанія, що працює за законодавством іншої держави, до того ж власник сайту може порівняно легко змінити хостера.

Другий — зобов'язати доменного реєстратора скасувати реєстрацію домена. Якщо реєстратор є іноземною компанією, це буде зробити складно.

Третій — заборонити провайдерам надавати клієнтам доступ до сайту. Тоді провайдери мусять вирішувати технічні проблеми, як забезпечити ефективність таких блокувань.

Історія хвороби

Яскравим прикладом можна назвати ухвалу Деснянського районного суду Києва від 10 лютого 2012 року про забезпечення позову про захист честі, гідності, ділової репутації.

У цьому випадку суддя, керуючись статтями 151-153 ЦПК України, зобов'язав хостера тимчасово зупинити роботу сайту "Дорожній контроль", який висвітлював випадки неправомірної поведінки співробітників ДАІ.

Причиною порушення справи стала заява співробітника ДАІ, який стверджував, що коментарі до новини, у який він фігурував, ображають його честь та гідність.

Блокування спричинило гучний скандал і протрималося лише кілька днів. Уже 16 лютого Деснянський райсуд Києва скасував рішення про блокування сайту "Дорожній контроль".

Втім, така практика не відійшла в минуле. 25 серпня 2016 року Печерський суд Києва на забезпечення позову про захист честі і гідності зобов'язав ТОВ "Інтернет інвест", якому належить реєстратор доменних імен Imena.ua та хостинг-провайдер Mirhost, тимчасово зупинити роботу веб-сайту.

Причиною став позов колишнього народного депутата від Партії регіонів Миколи Янковського. Як можна дізнатися з тексту ухвали, "позивач є відомим українським бізнесменом і політиком, кандидатом економічних наук, завідуючим кафедри новітніх технологій в менеджменті Донецької державної академії управління, Академіком АІНУ, АЕНУ, членом Академії російських підприємств, почесним професором Українського державного хіміко-технологічного університету та Героєм України".

Проте в ухвалі не згадується, що Янковський є також фігурантом численних журналістських розслідувань.

Суддя вирішив, що "недостовірна інформація, викладена у статті, здійснюватиме тривалий негативний вплив на ділову репутацію позивача протягом всього судового розгляду справи, а отже, існує висока ймовірність, що у разі задоволення позову позивачеві треба буде докласти значних зусиль для позбавлення від наслідків вказаного негативного впливу".

Фокус на провайдерів

Цензура в Україні заборонена, але якщо фігуранту матеріалу не подобається, що про нього написано, то є шанси, що суд може "тимчасово" змусити хостера вимкнути сайт.

Українські інформаційні сайти швидко вивчили урок і почали хоститися та реєструвати домени за кордоном. Як виявилося, це допомагає не завжди. 20 березня 2018 року слідчий суддя Чередніченко Голосіївського районного суду Києва видав неймовірно безграмотну з технічної точки зору ухвалу.

акласти арешт на майнові права інтелектуальної власності, які виникають у користувачів мережі інтернет при використанні веб-ресурсів shopmiele.com.ua та premiumshop.com.ua з ідентичною IP-адресою: 86.107.110.15 (Румунія) шляхом зобов'язання інтернет-провайдерів […] закрити до них доступ", — йдеться в ухвалі.

У даному випадку йшлося не про цивільне, а про кримінальне провадження за позовом компанії Miele щодо незаконного використання її торгової марки.

Оскільки провадження кримінальне, мова йде не про ухвалу суду, а про ухвалу слідчого судді, який здійснює судовий контроль у кримінальному провадженні на досудовому слідстві.

Слідчий суддя посилався на 170 статтю Кримінально-процесуального кодексу, яка надає суду право забороняти розпоряджатися майном та використовувати його.

При цьому накладення арешту шляхом "зобов’язання інтернет-провайдерів закрити доступ до веб-ресурсів" згадана стаття не передбачає. Також незрозуміло, які саме майнові права можуть виникати у користувачів при відвідуванні будь-якого веб-ресурсу.

Однак найцікавіше у цій ухвалі те, що блокувати доступ до сайту зобов'язують не хостерів, а провайдерів. Вони повинні самостійно вирішувати, як реалізовувати це блокування, та робити це за власний кошт.

Незрозуміло, як доносилася ця ухвала до провайдерів, яких в Україні налічується майже 7 тис, та чи можна вважати ефективним способом розміщення ухвали на сайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації.

Однак і тут суд знайшов вихід. 19 квітня 2018 року на забезпечення позову щодо заборони поширення інформації, яка порочить честь, гідність та ділову репутацію, Трускавецький міський суд зобов'язав провайдерів тимчасово заблокувати доступ до сайтів Mmgp.ru, ScamQuestra.com та Prochukhan.org.

Мова йде про цивільне провадження: на згаданих у позові ресурсах розміщувалася інформація щодо нібито шахрайських дій компаній Questra World, Atlantic Global Asset Management та пов'язаних з ними осіб.

Цього разу ухвала містить вичерпний перелік провайдерів, зобов'язаних заблокувати названі сайти. Більше того, цей перелік формували не суд чи регулятор, а сам позивач на власний розсуд.

"Оскільки заборонити всім провайдерам на території України забезпечувати доступ до сайтів Mmgp.ru, ScamQuestra.com та Prochukhan.org технічно та організаційно неможливо, на думку заявника, найбільш доцільним способом забезпечення позову є заборона найбільшим провайдерам та операторам України, перелік яких заявник навів у заяві", — ухвалив суд.

Українські суди радо підтримують схильність, притаманну українським держорганам: брати участь в регулювання інтернету попри відсутність на те законних підстав. Обурення щодо цих блокувань лунають лише в середовищі провайдерів, тому є всі підстави припускати, що без нових блокувань не обійдеться.

Антон Кушнір, Лабораторія цифрової безпеки

404 Not Found

404 Not Found


nginx
404 Not Found

404 Not Found


nginx
404 Not Found

404 Not Found


nginx