https://www.epravda.com.ua/images/logo01.gif Економічна правда https://www.epravda.com.ua Економічна правда https://www.epravda.com.ua Чому ми підписали меморандум за скасування мораторію на продаж землі http://www.epravda.com.ua/publications/2018/06/22/638069/ support@epravda.com.ua (Економічна правда ) Публікації Fri, 22 Jun 2018 14:55:18 +0300 МЕМОРАНДУМ

про створення Громадської коаліції за скасування мораторію щодо купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення

Ми, представники громадських організацій, фермерських господарств, сільськогосподарських компаній, банківської спільноти, політики, економісти, правозахисники та журналісти,

беручи до уваги потребу у створенні потужних стимулів для розвитку економіки та швидкого зростання добробуту українських громадян;

розуміючи важливість створення умов для формування потужного середнього класу в Україні, зокрема, у сільській місцевості, що стимулюватиме створення робочих місць та відродження українського села;

виступаючи за відновлення конституційного права вільного розпорядження власною землею сільськогосподарського призначення, у тому числі для мільйонів власників земельних паїв;

враховуючи рішення Європейського суду з прав людини від 22 травня 2018 року, яким запроваджений в Україні мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення визнано порушенням прав людини;

спираючись на результати економічного, юридичного аналізу, а також на досвід інших країн,

СТВЕРДЖУЄМО,

що запроваджений у 2001 році мораторій на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення справляє значний негативний вплив на численні сфери суспільного та економічного життя України і стає на перешкоді її економічного зростання.

Зокрема, мораторій:

Дискримінує близько 7 мільйонів власників земель сільськогосподарського призначення.

На відміну від власників інших видів нерухомості - квартир, земель іншого цільового призначення - власники земельних ділянок, отриманих в результаті розпаювання колективних сільськогосподарських підприємств, не можуть повноцінно розпоряджатися своєю власністю навіть у критичних життєвих ситуаціях.

Середній вік власників паїв - понад 55 років. З них 65% або майже 4,5 млн - пенсіонери. Близько чверті власників паїв мають вік 70 і більше років.

За даними Держгеокадастру, понад 1,4 млн власників паїв померли, так і не дочекавшись відновлення права на розпорядження своєю приватною власністю. Через неможливість оформити спадщину чи через відсутність спадкоємців понад 400 тис з них не змогли передати землю у спадщину і залишили понад 1,6 млн га сільськогосподарських земель безхазяйними.

Позбавляє власників паїв справедливого доходу від надання паїв в оренду. Через мораторій ціна оренди паїв значно занижена; їх власники недоотримують за оренду паю 13-18 тис грн на рік.

Обмежує конституційні права особи.

Знижує конкурентоспроможність фермерських господарств.

Існування мораторію стає на перешкоді залучення банківського фінансування малими фермерськими господарствами, оскільки земля у власності фермерів не є ліквідним активом.

На відміну від них, великі і середні сільськогосподарські компанії мають доступ до банківського фінансування і можуть залучати зовнішнє фінансування, зокрема, через інструменти розміщення акцій або облігацій на міжнародних біржах.

Відсутність права використовувати землю як заставу є значною дискримінаційною перешкодою для розвитку малих та середніх фермерських господарств.

Гальмує вкладення інвестицій у довгострокові сільськогосподарські та інфраструктурні проекти.

Через мораторій компанії агросектору та фермерські господарства змушені працювати на орендованих землях, залежачи від рішення власника землі щодо продовження договору. Це робить ризикованими довгоокупні інвестиції, зокрема, у зрошення, садівництво, ягідництво, тваринництво, органічне виробництво.

Знижує прибутки фермерських господарств та аграрних компаній. Інвестуючи в однорічні культури замість багаторічних, фермер щороку втрачає близько 1 тис дол доходу з кожного га.

Спрямовує розвиток аграрної галузі в сировинне русло. Мораторій стримує розвиток виробництв з вищою доданою вартістю, бо вони вимагають довгострокових інвестицій, зокрема у системи зрошення, що, своєю чергою, погіршує торговельний баланс.

Україна експортує сировинні культури з низькою доданою вартістю, натомість імпортує сільгосппродукти з високою доданою вартістю: овочі, фрукти, сири, м'ясні продукти.

Блокує створення робочих місць у селах та розвиток сільських територій. Переважання рослинництва з вирощуванням однорічних культур зменшує попит на робочу силу у сільській місцевості - як безпосередньо у сільському господарстві, так і в інших галузях.

Призводить до трудової міграції та вимирання українських сіл - щороку з мапи України зникає близько 30 сільських населених пунктів.

Створює значний простір для корупції з боку тих, хто розпоряджається землями державної та комунальної власності.

Призводить до тіньового використання державних сільськогосподарських земель у великих масштабах.

Відсутня офіційна інформація про використання близько 50% з 10,5 млн га державних земель, понад 1,6 млн га земель не переданої спадщини та понад 2 млн га земель колишньої колективної власності.

Стимулює розвиток тіньового ринку сільгоспземель, де і продавець, і покупець перебувають у ризикованій "сірій" зоні, а держава не отримує жодних податків.

Сприяє рейдерству. Наявність тіньового використання та неформальний обмін правами оренди робить кожного виробника вразливим до рейдерських атак та шантажу.

Негативно впливає на стан ґрунтів. Орендарі не зацікавлені в збереженні та покращенні якості земель, що перебувають у їх короткостроковому користуванні або на основі тіньового обробітку.

Натомість власники землі часто живуть в інших регіонах, містах та країнах і не можуть здійснювати належний контроль за станом ділянок. Це призводить до порушення обмежень щодо захисту ґрунтів, їх виснаження та деградації.

За останні 20 років в середньому в Україні вміст гумусу в ґрунтах зменшився з 3,36% до 3,14%.

ЗА ЩО ВИСТУПАЄМО

За якнайшвидше скасування мораторію та запровадження ринку сільськогосподарських земель, який повинен ґрунтуватися на таких принципах:

1. На першому етапі право придбання сільгоспземель повинні мати винятково українські громадяни та українські юридичні особи. Особливі умови повинні надаватися банкам для використання землі як застави.

2. Для забезпечення рівного доступу до банківського кредитування для малих та середніх виробників відкриття ринку повинне відбуватися одночасно з наданням часткових гарантій для кредитів під придбання ними землі. Для цього потрібно створити агенцію з надання кредитних гарантій та сприятливі умови для залучення зовнішніх гарантій.

3. Для запобігання надмірної концентрації сільгоспземель у власності окремих осіб упродовж перших років формування ринку повинні бути встановлені обмеження щодо максимальної кількості землі у власності однієї фізичної або юридичної особи з урахуванням можливих зв'язків власності та контролю.

4. Для усунення джерел корупції у сфері розпорядження державними землями та для наповнення державного та місцевих бюджетів продаж державних та комунальних земель повинен відбуватися через прозорі конкурентні процедури, а визначення державних земель, які підлягають продажу, мусить відбуватися прозоро та публічно.

5. Гарантування прав орендарів на збереження оренди у разі переходу земельних ділянок до нового власника. Надання переважного права купівлі землі особам, які мають зареєстровані права користування цією землею, та власникам суміжних ділянок.

6. Забезпечення інформування та захист прав землевласників та землекористувачів.

7. Для забезпечення розвитку інструментів фінансування ринку землі та зменшення можливого шоку під час відкриття ринку операції купівлі-продажу земель приватної власності повинні бути дозволені не раніше ніж через три-шість місяців після ухвалення закону про обіг (ринок) земель сільськогосподарського призначення, бажано - наприкінці сільськогосподарського сезону.

8. Для запобігання зловживанням та порушенням прав власників на початковому етапі слід встановити мінімальну ціну продажу, а інформація про фактичні ціни на місцевому рівні повинна перебувати у публічному доступі.

У рамках цього меморандуму ми зобов'язуємося діяти узгоджено та відкрито для досягнення спільної мети - скасування мораторію на купівлю-продаж сільськогосподарських земель в Україні з 1 січня 2019 року - і закликаємо:

Президента України - висловити чітку публічну позицію щодо ставлення до впливу мораторію на добробут громадян та економіку країни;

Прем'єр-міністра України - внести на розгляд парламенту проект закону про обіг (ринок) земель сільськогосподарського призначення;

Уповноваженого Верховної Ради із захисту прав людини та народних депутатів України - звернутися до Конституційного суду щодо визнання мораторію на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення таким, що порушує конституційні права особи;

Голову Верховної Ради України - не виносити на розгляд парламенту закон про продовження мораторію як такий, що порушує конституційні права людини, та сприяти всебічному обговоренню законопроекту про обіг (ринок) земель сільськогосподарського призначення, який би забезпечив захист конституційних прав та сприяв поліпшенню добробуту громадян України;

Народних депутатів України - ініціювати всебічне та фахове обговорення законопроекту про обіг (ринок) земель сільськогосподарського призначення комітетом з питань аграрної політики та земельних відносин і фракціями парламенту та ухвалити закон до початку передвиборної кампанії.

Цей меморандум відкритий для підписання іншими громадськими організаціями, асоціаціями, представниками бізнес-спільноти, народними депутатами, експертами.

"Економічна правда",

Центр економічної стратегії,

Асоціація "Український клуб аграрного бізнесу" (УКАБ),

Асоціація "Укрсадпром",

Насіннєва асоціація України,

Незалежна асоціація банків,

Стратегічна група радників з підтримки реформ (SAGSUR),

Українська гельсінська спілка з прав людини (асоціація 23 правозахисних організацій),

"Нова країна",

"CASE Україна",

Dragon Capital,

"Земельний форсайт",

VoxUkraine,

Київська школа економіки (KSE),

Easy Business,

ГО State Watch,

ВО "Федерація роботодавців агропромислового комплексу та продовольства України",

Спілка українських підприємств (СУП),

Українське товариство економічних свобод,

Центр ефективного законодавства.

Детальніше про те, як підтримати ініціативу, - за посиланням.

]]>
http://www.epravda.com.ua/publications/2018/06/22/638069/
Голова Мінфіну Оксана Маркарова: Це державна служба, а не бізнес, де можна просто встати і піти http://www.epravda.com.ua/publications/2018/06/22/638049/ support@epravda.com.ua (Економічна правда) Публікації Fri, 22 Jun 2018 09:50:29 +0300 У день скандальної відставки Олександра Данилюка з поста міністра фінансів Володимир Гройсман швидко знайшов йому наступника. Уже два тижні у статусі в. о. керує міністерством Оксана Маркарова.

Для міністерства, депутатів та експертного середовища Маркарова особа не нова. На посаді заступника міністра фінансів вона працює з 2014 року, коли Мінфін очолювала Наталія Яресько.

Якщо з останньою у Маркарової була професійна-політична злагода, то в команді Данилюка робочого комфорту для неї стало значно менше.

За два роки роботи міністр перерозподілив повноваження так, що Маркарова як перший заступник не могла виконувати традиційний для такої посади функціонал - формувати і балансувати бюджет, координувати разом з міністром внутрішню роботу міністерства.

Утім, витіснити її з міністерства Данилюк все одно б не зміг. По-перше, Маркарова - політичний соратник Володимира Гройсмана, по-друге - урядовий уповноважений з питань інвестицій та член наглядових рад усіх чотирьох держбанків.

Хай там як, але Данилюк пішов, а Маркарова очолила Мінфін. Проте сталося це не в найбільш вдалий для неї час. Попереду вибори, а це означає, що вона опиняється в епіцентрі одного з найскладніших бюджетних процесів, коли запити депутатів та уряду будуть зростати в геометричній прогресії.

Ще одне пріоритетне завдання нового керівника Мінфіну - повернути довіру МВФ до дій Мінфіну та уряду. Фонд непокоїть розбалансований бюджет та ризики зриву реформи ДФС, а також уперте небажання уряду виконувати ключову вимогу - підвищення ціни на газ.

З ким у Маркарової точно не буде проблем, то це з прем'єр-міністром та головою ДФС Мирославом Проданом. Усі вони - з однієї політичної команди. Фактично з її призначенням прем'єр узяв під свій контроль фінансовий блок уряду.

Про те, що в. о. голови Мінфіну збирається робити в такій ситуації, - в інтерв'ю ЕП.

- Як ви оцінюєте стан справ у міністерстві? Що з командою заступників Олександра Данилюка?

- Ситуація в міністерстві стабільна. Кістяк фахівців дуже якісний, він склався давно. Я дуже рада, що керівники департаментів - це спеціалісти, які працюють в Мінфіні не перший рік, а дехто - не перше десятиріччя. Завдяки їм Мінфін, мабуть, одне з найбільш стійких міністерств.

Звичайно, коли відбувається зміна керівництва чи в даному випадку відставка міністра, а виконання обов'язків покладається на іншу людину, для колективу цей період завжди турбулентний.

У моєму випадку, мабуть, передавання повноважень відбулося більш плавно, тому що я для міністерства людина не нова. Я почала працювати у Міністерстві фінансів з грудня 2014 року - спочатку радником міністра Наталки Яресько, а з квітня 2015 року - на посаді її заступника. Потім стала першим заступником.

Не бачу якихось серйозних проблем чи потрясінь у міністерстві через зміну керівництва.

- Що із заступниками Данилюка - Сергієм Марченком, Юрієм Буцою та Євгеном Капінусом? Вони залишаються?

- Поки що всі працюють. Я в перший же день запропонувала всім залишитися і продовжити роботу. Звичайно, команду треба буде підсилювати. У нас є вакансії, в тому числі на рівні заступників міністра. Однак всіх, хто хоче залишитися і працювати, я вітаю в команді.

- Раніше Данилюк казав, що команда заступників звільниться разом з ним. За цей час з посади пішла лише Яна Бугрімова, від решти заступників жодних публічних заяв не було.

- Я хочу, щоб максимальна кількість людей залишилася, але силою нікого тримати не буду. Якщо хтось з певних причин залишить міністерство, то сподіваюся, він зробить це відповідально. Це державна служба, а не бізнес, де можна встати і просто піти.

- У вас були непрості стосунки з Марченком та Капінусом. Часто внутрішні рішення в міністерстві ухвалювалися всупереч вашій думці. На певному етапі ваші повноваження щодо бюджету віддали Марченку, хоча цей функціонал у Мінфіні традиційно виконував перший заступник міністра - незалежно від прізвищ. Ви можете з ними спрацюватися?

- У мене ні з ким конфліктів не було, були нормальні робочі стосунки. Після багатьох років роботи у бізнесі, а потім в міністерстві я упевнена, що нема таких проблем, які не можна вирішити в конструктивній дискусії. Мова, зрештою, не про особисті стосунки.

Євген Капінус, Оксана Маркарова, Олександр Данилюк та Сергій Марченко

- Хто тепер буде займатися питаннями бюджету - ви чи інший заступник? Хто візьме податковий напрямок?

- Як в. о. міністра я тією чи іншою мірою займаюся всіма цими питаннями. Я відповідаю за все. Бюджет для мене - питання номер один.

Я хочу повернутися до запровадження середньострокового бюджетування. З жовтня 2017 року я не займалася державним бюджетом і мені дуже прикро, що ця реформа, яку я починала, не отримала розвитку. Тому пріоритет номер один - якомога швидше повернутися до її реалізації.

- Хто готуватиме бюджет і працюватиме з бюджетним комітетом? Хто виконуватиме функції першого заступника?

- Я вважаю, що питання бюджету є ключовим для міністерства, тому міністр фінансів чи в. о. міністра фінансів, безумовно, повинен особисто працювати над підготовкою бюджету з комітетом і з головними розпорядниками.

- Ви плануєте оголошувати конкурс на пошук заступника з податкового напрямку?

- Я активно шукаю кандидатів на посаду заступника міністра. Поки що нема претендентів.

- Чи можливо це зробити за такий короткий час - до виборів? Через вибори бюджетний процес буде складним.

- Так щоразу здається. У Наталії Яресько всі також говорили, що трапиться катастрофа, якщо вся команда піде. Однак тоді вона зайняла, як мені здається, дуже державницьку позицію.

Яресько зібрала всіх заступників і сказала: "Ваше завдання - залишатися стільки, скільки ви потрібні і скільки можете працювати, не поступаючись своїми принципами і не зривати процеси в міністерстві". Практично вся команда Яресько пропрацювала ще кілька місяців, поки міністр Олександр Данилюк формував свою.

- Причина конфлікту Данилюка з прем'єр-міністром - рішення останнього перепідпорядкувати Державну фіскальну службу Кабміну і внести зміни в регламент, позбавивши Мінфін права погоджувати документи уряду. Що з цими постановами?

- Наразі ДФС залишається в повній координації Мінфіну і там вона залишатиметься надалі. На мою думку, це єдиний правильний варіант, і його підтримує прем'єр-міністр Гройсман. Жодного перепідпорядкування не планується.

Решта повноважень міністерства такі ж, як були місяць тому і рік тому. Всі акти, які виносяться на розгляду Кабміну, погоджують Міністерство фінансів, Міністерство юстиції і Міністерство економіки.

ЧИ БУДЕ CКОРОЧЕННЯ БЮДЖЕТУ

- З початку 2018 року бюджет не виконується за доходами. МВФ непокоять ризики невиконання бюджету у дохідній і видатковій частинах. Ви бачите доцільність у секвестрі бюджету (скорочення витрат за окремими статтями або всього бюджету. - ЕП)?

- За результатами п'яти місяців виконання загального фонду бюджету за доходами - 99%, з урахуванням спецфонду - 100%.

Я не бачу підстав для перегляду. Звісно, ризики є завжди, і завдання Мінфіну - ці ризики зменшувати. Саме тому ми не тільки проводимо моніторинг, а й маємо план дій щодо деяких надходжень до бюджету через ДФС та надходжень до Пенсійного фонду.

Ми уточнили деякі цифри, проаналізували статті, за якими в першому кварталі було невиконання, і зараз бачимо, що у травні-червні ситуація з наповненням бюджету вирівнюється.

- Не буде, наприклад, доходів від приватизації в запланованих розмірах. Доходів від продажу лотерейних ліцензій теж не буде.

- Так, ми прогнозуємо часткове невиконання плану від приватизації. Закон про приватизацію був ухвалений тільки в кінці січня, а щоб почати відбір інвестиційних радників, здійснити усі передбачені законом процедури, потрібен час.

Мала приватизація стартує уже в липні. Так, її результат - це невеликі суми, але оскільки продаж відбуватиметься через ProZorro.Sale, думаю, вона буде дуже ефективна, вдасться підняти рівень конкуренції і, відповідно, рівень цін.

Продаж великих об'єктів передбачає активну роботу з інвестиційним радниками, проведення роад-шоу, пряме спілкування з потенційними покупцями. У 2018 році я сподіваюся на гарний результат з підготовки до приватизації і проведення деяких аукціонів. Можливо, не всі кошти зайдуть у 2018 році, але зараз головне - дати старт приватизації.

Інтерес з боку інвесторів дуже великий. Це я вам кажу як урядовий уповноважений з питань інвестицій. Весь 2017 рік через UkraineInvest до нас приходили інвестори, які вже працюють в Україні і хочуть розширюватися.

Якщо раніше вони цікавилися винятково приватними ринковими можливостями і потребували в основному допомоги в роботі з місцевими органами влади чи у вирішенні адміністративних питань, то у 2018 році, після ухвалення закону про приватизацію, багато інвесторів зацікавилися об'єктами із списку на приватизацію.

- Якими cаме об'єктами вони цікавляться?

- Не можу називати конкретні підприємства. У нас їх не так багато в цьому списку. Зокрема, є інтерес до об'єктів у галузі енергетики.

- Повернімося до запланованих надходжень від приватизації в розмірі 22,3 млрд грн. Чим плануєте перекривати?

- Приватизація - це ж фінансування (кошти на погашення дефіциту. - ЕП). Перекрити можна лише одним способом - запозиченнями. Що ми і зробимо.

- За результатами чотирьох місяців у нас провал з виконанням плану за запозиченнями, особливо зовнішніми.

- Я б не назвала це провалом, хоча сума, яка була запланована на перший квартал і не була отримана, - дуже значна. Одразу було зрозуміло, що виходити на ринки зовнішніх запозичень ми, швидше за все, будемо вже після перегляду програми співпраці з МВФ.

Для інвесторів Україна в програмі МВФ - надзвичайно важливий сигнал. Ви бачили, як ринки відреагували на ухвалення закону про Антикорупційний суд? Інвестори стежать за тим, як Україна виконує свої зобов'язання перед зовнішніми кредиторами.

План з внутрішніх запозичень ми виконали повністю. Думаю, у нас великий потенціал на внутрішньому ринку і з ним потрібно працювати.

- Ухвалення закону про Антикорупційний суд недостатньо для отримання траншу. Без збалансованого бюджету його не буде. Фонд бачить фіскальні ризики і вказує на доцільність перегляду бюджету. Коли ви збалансуєте бюджет?

- Не хочу забігати наперед. Ми зараз в робочому режимі обговорюємо з МВФ усі питання, які стосуються бюджету. Не можу сказати, що ми вже знайшли порозуміння за всіма пунктами, але у нас активна комунікація.

Необхідності вносити зміни в бюджет я не бачу. За результатами п'яти місяців маємо суттєве перевиконання за податком на прибуток, за дивідендами від державних підприємств.

Я зараз глибоко занурююсь у питання, які не були в моїй координації, і можу запевнити: я бачу реальні ризики і розумію, як їх мінімізувати. За нашими прогнозами, частина фіскальних ризиків не реалізується.

- За розрахунками ДФС, через зміцнення гривні на рівні 26 грн за дол митниця недоотримує щомісяця 3 млрд грн надходжень. Як з цим впоратися?

- Вгадати точний курс не може ніхто. Після переходу на гнучке курсоутворення ми бачимо чіткі періоди, коли у нас курс зростає, а коли знижується. Цей рік - не виняток, але на курсовий ефект потрібно дивитися правильно.

Бюджет завжди формується на основі певних припущень. Одне з цих припущень - курс. Якщо у певний проміжок часу доходи бюджету від митних платежів, прив'язаних до курсу, менші, то в цей же момент у нас відбувається величезна економія на платежах з обслуговування боргу.

Державні компанії з борговими зобов'язаннями у валюті теж зекономлять на обслуговуванні. Завдяки цій економії їх прибуток збільшиться, а отже, вони сплатять більше податків до бюджету. Ефект від стабільного курсу полягає не лише в недоотриманні надходжень, він впливає і на видатки.

ПРО СПІВПРАЦЮ З МВФ

- Голова НБУ Яків Смолій заявив, що Україна може отримати п'ятий транш МВФ до осені. Після ухвалення закону про Антикорупційний суд виконання ще однієї ключової для кредитора умови - перегляд ціни на газ - залежить від уряду. Це означає, що до осені уряд вирішить питання з газом?

- Я намагаюсь утримуватися від оголошення очікувань щодо часу домовленостей. Мені здається, що у перемовинах головне - результат, а не проміжні оголошення. Інформування громадськості, звичайно, важливе, однак не хотілось би формувати нереальні очікування, в тому числі щодо траншів МВФ.

Наразі зрозуміло, над чим треба працювати, щоб закінчити цей перегляд. Як ви правильно сказали, тут три основні питання: Антикорупційний суд, газово-енергетична реформа і збалансований бюджет. Ми активно працюємо над бюджетом і, звичайно, я частково залучена до роботи з реформи енергоринку.

Сподіваюся, ми знайдемо розуміння щодо всіх питань.

Поряд з Маркаровою - постійний представник МВФ в Україні Йоста Люнгман

- "Нафтогаз" запропонував модель, за якою газ за ринковою ціною буде продаватися споживачам, населенню і промисловості, але уряд компенсує витрати малозабезпеченим громадянам.

Є також варіант МВФ. За моєю інформацією, з урахуванням поточних цін на нафту, за розрахунками кредитора, підвищення може становити 40%.

З Мінфіном обговорюється, якими будуть видатки на субсидії за кожної моделі. Отже, як це вплине на субсидії?

- Звичайно, Мінфін бере участь в обговореннях і розраховує вплив на всі показники, які стосуються бюджету. Коли у нас буде узгоджене з міжнародними партнерами рішення, я зможу сказати, як воно вплине на бюджет. Наразі фінального рішення ще нема.

- Коли нам критично отримати транш, щоб вийти на зовнішні ринки запозичень?

- Затягувати не хотілося б. Ні для кого не секрет, що чим швидше ми домовимся з МВФ, тим швидше зможемо повернутися до цього питання. Ми постійно моніторимо ринки, дивимося, коли буде сприятлива ситуація.

ПРО МЕДИЧНУ РЕФОРМУ І МОЖЛИВОСТІ БЮДЖЕТУ

- Чи бачите ви передумови для підвищення мінімальної зарплати у 2018 році?

- Питання підвищення мінімальної зарплати - комплексне і залежить від кількох аспектів.

Аспект номер один - питання розвитку економіки.

Номер два - питання впливу підвищення мінімальної зарплати на бюджет. Після підвищення "мінімалки" зростають надходження від податку на доходи фізосіб, а ПДФО - це надходження місцевих бюджетів, а не державного.

Третій аспект - як підвищення "мінімалки" вплине на приватний бізнес і чи витримає він чергове зростання.

Усі ці три питання повинні аналізуватися.

- Вони аналізувалися. Після невиконання бюджету за доходами у першому кварталі очікування щодо підвищення мінімальної зарплати змістилися на півріччя.

Олександр Данилюк озвучував ціну питання - 13 млрд грн додаткових видатків. Мінімальна зарплата може бути підвищена за результатами півріччя?

- Дочекаймося завершення півріччя і тоді подивимося.

- 1 липня стартує медична реформа. У першому півріччі МОЗ отримало більше заяв від медичних закладів про перехід на нову систему фінансування, ніж попередньо розраховувало.

Чи варто збільшувати видатки на медичну реформу на 2018 рік?

- У бюджеті на 2018 рік з 1 липня на реалізацію реформи закладено 8,1 млрд грн.

За даними МОЗ, з 1 липня на договірні відносини з Національною службою здоров'я переходять 149 закладів. Це 21% громадян, які отримуватимуть первинну допомогу.

Наступний перехід відбудеться з 1 жовтня 2018 року. Наразі, за нашими розрахунками, цих 8,1 млрд грн достатньо для фінансування реформи первинної ланки у 2018 році.

- У МОЗ побоюються, що коли справа дійде до секвестру, то в першу чергу під ніж піде фінансування медичної реформи.

- Я розумію занепокоєння МОЗ, пов'язані з потенційним переглядом бюджету. Проте перегляду не буде. Ми працюємо над тим, аби бюджет був виконаний. Реформа первинної ланки медицини буде профінансована повністю, як це і передбачає бюджет.

Освітня і медична реформи - це пріоритети уряду. До речі, для їх реалізації нам дуже потрібне середньострокове бюджетування.

Такі комплексні реформи ніколи не робляться за рік. Маючи середньострокове бюджетування, ми би бачили план заходів кожного міністерства і розуміли, наскільки він підкріплений конкретними видатками.

- МОЗ наполягає на збільшенні видатків на 2019 рік?

- МОЗ відповідально підійшло до роботи над бюджетом і 2018 року, і 2019 року. Там розуміють, що існують певні бюджетні обмеження. У той же час вони сильно б'ються за медичну реформу, за те, щоб вона була належним чином фінансована. Саме тому МОЗ шукає способи підвищити ефективність використання бюджетних коштів всередині своїх програм.

Зараз ми якраз в процесі опрацювання бюджетних запитів з усіма розпорядниками.

З Гройсманом

- Ви проводите консультації щодо бюджету-2019 з урахуванням введення податку на виведений капітал?

- У бюджетній резолюції, яку Мінфін подав ще до мого призначення, в розділі податкової політики зазначено "розглянути питання впроваждення моделі оподаткування податком на виведений капітал".

Для проекту бюджету на 2019 рік ми готуємо базовий сценарій, виходячи з чинного законодавства і готуємо альтернативний з впливом від введення податку на виведений капітал.

Як правило, бюджет готується на чинній законодавчій базі. Якщо є законопроекти, ухвалені хоча б у першому читанні, які впливають на бюджет, чи якщо ми подаємо законопроекти разом з бюджетом, то їх вплив теж може враховуватися у проекті бюджету.

Я бачу нагальну необхідність зібрати в одну робочу групу Мінфін, податковий комітет парламенту і всі експертні організації, які робили розрахунки втрат і можливих компенсаторів, відкрити всі припущення та дані й оперативно узгодити один консенсусний прогноз впливу. Це допоможе знайти правильне рішення. Ми вже почали обговорювати з комітетом ідею такої групи.

- Одним із своїх пріоритетів ви назвали середньострокове бюджетне планування. Бюджетна резолюція 2018 року - однорічна, без стель видатків, без розрахунків доходів на три роки.

З одного боку, Мінфін винен - не підготував якісну резолюцію. З іншого боку, Мінфін не винен - нема законних підстав для її підготовки, бо Верховна Рада не ухвалила відповідні законопроекти. Яким ви бачите рестарт цієї реформи?

- Коли ми подавали нашу першу трирічну бюджетну резолюцію, крім затвердженої Кабміном стратегії про середньострокове бюджетне планування, у нас не було нічого, що змушувало би нас подавати трирічну резолюцію: ні ухвалених змін до Бюджетного кодексу, ні проектів цих змін. У той же час не було нічого, що забороняло би нам її підготувати. Зараз перепон теж нема.

Як я планую повернутися до середньострокового бюджетування?

По-перше, ми відновлюємо активну роботу над опрацюванням змін до Бюджетного кодексу, які перебувають на розгляді в бюджетному комітеті. Їх потрібно ухвалити максимально швидко.

По-друге, хоча зараз я працюю над бюджетом на 2019 рік, ми повністю відновлюємо роботу над середньостроковою (трирічною) бюджетною резолюцією на 2019-2021 роки. Думаю, ми її підготуємо без спеціальних зобов'язань, подамо на обговорення в парламент. Як тільки Рада ухвалить зміни в Бюджетний кодекс, повністю перейдемо на рейки середньострокового планування.

- Коли плануєте її подати: до літніх канікул Верховної Ради чи разом з бюджетом у вересні?

- До літніх канікул зробити це просто неможливо. Над цим документом потрібно ретельно попрацювати. Його дуже важко розрахувати за кілька тижнів. Можливо, подамо разом з бюджетом.

ПРО СТРАТЕГІЮ ДЕРЖАВНИХ БАНКІВ

- Головний напрямок, яким ви займалися останнім часом, - підготовка стратегії розвитку державних банків. На якому етапі створення спеціального комітету з роботи з проблемною заборгованістю?

- На фінальному. Сподіваюся, на найближчому засіданні Ради фінансової стабільності ми обговоримо з НБУ це питання й ухвалимо відповідні рішення. З нашого боку майже все готове. Щодо кількох пунктів ми ще проводимо консультації з міжнародиними фінансовими організаціями. Не хочу вдаватися в подробиці.

- Коли може відбутися це засідання?

- У липні його потрібно провести.

- В інтерв'ю ЕП голова правління Укргазбанку Кирило Шевченко говорив, що уряд мусить виконати певну частину зобов'язань для приватизації банку. Про які зобов'язання йдеться? Коли може відбутися приватизація установи?

- Приватизація Укргазбанку - теж в переліку пріоритетів. Вважаю, що співпраця Укргазбанку з Міжнародною фінансовою корпорацією, IFC, рухається з безпрецедентною для державного сектору швидкістю.

Справді, є умови, які потрібно виконати, перш ніж рада IFC затвердить угоду. Частина цих вимог - це вимоги до банку. Усі вони фактично виконані.

Друга частина вимог стосується корпоративного управління банку і політики державного банківського сектору. Державі належить 50% активів усієї банківської системи, тому наш партнер хоче розуміти, куди рухається державний банківський сектор.

- Тобто Верховна Рада повинна ухвалити певні закони. Які саме?

- По-перше - закон про захист прав кредиторів. Верховна Рада підтримала цей закон у першому читанні. Зараз ми активно працюємо над ним в комітеті, і я дуже сподіваюся, що найближчим часом парламент підтримає його у другому читанні.

Друга умова - корпоративне управління в решті державних банків - Ощадбанку та Укрексімбанку. Укргазбанк вже має наглядову раду з більшістю незалежних членів.

Міжнародна фінансова корпорація входить до групи Світового банку, а для Світового банку реформа корпоративного управління надзвичайно важлива. Тому ми теж будемо просити Верховну Раду підтримати поданий депутатами законопроект №8331.

Це не означає, що без ухвалення цих законів приватизація Укргазбанку неможлива. Вона можлива, і ми очікуємо, що угода з IFC буде укладена ще до кінця 2018 року. Проте ці закони потрібні і Мінфіну, і всій банківській спільноті України. Тож ми будемо робити все, щоб максимально прискорити їхнє ухвалення.

Оксана Маркарова та голова МОЗ Уляна Супрун
фото УНІАН

- Наступний крок після входження в капітал держбанків міноритарних інвесторів - пошук стратегічних. Кого ви бачите стратегічним інвестором у банківському секторі?

- Коли ми говоримо про банківський сектор, усі згадують його погане минуле: високий рівень NPL, перехід 90 банків у Фонд гарантування. Однак зараз банківський сектор України дуже стабільний. Він переліквідний, адекватно капіталізований.

Повернення на капітал, ROI, зараз у банківському секторі надзвичайно високе. Ставки конкретних банків - 15%, 18-20%, тож у найближчі три-п'ять років банківський сектор покаже велике зростання.

Водночас, у нас на ринку представлено дуже мало банківських груп. В основному - європейські, які присутні в більшості країн. Серед стратегічних інвесторів у банківські активи бачу не тільки європейські банки, а й азійські та американські.

Інвестор у банківський сектор - це найбільш консервативний інвестор. Він приходить останнім. Тобто нам треба спочатку переконати спекулятивних інвесторів, потім портфельних, потім стратегів, які заходять у видобувні та переробні підприємства, і вже на останній хвилі зайдуть інвестори в банківський сектор.

Тому для нас дуже важливе потенційне входження Міжнародної фінансової корпорації в Укргазбанк і ЄБРР - в Ощадбанк. МФО як співвласники банків дозволять нам наблизити точку входу стратегічних інвесторів.

]]>
http://www.epravda.com.ua/publications/2018/06/22/638049/
"Дармоїди" не ті. Чому Гройсман пішов війною на Антимонопольний комітет http://www.epravda.com.ua/publications/2018/06/21/637991/ support@epravda.com.ua (Економічна правда) Публікації Thu, 21 Jun 2018 14:00:02 +0300 Минулого тижня Кабмін доручив Державній аудиторській службі - ДАСУ - провести аудит Антимонопольного комітету. Причина - затримки процедур держзакупівель.

"Ми отримуємо багато скарг від центральних органів, від органів місцевого самоврядування про те, що є факти зупинки, скасування або оскарження процедур державних закупівель", - сказав міністр Кабміну Олександр Саєнко.

За його словами, це призвело до неефективного використання коштів і затримки будівництва об'єктів.

Проте, як виявилося, публічні нарікання прем'єра на проведення тендерів - це лише верхівка айсберга. Приховані мотиви глибші: провести кадрову частку на рівні уповноважених АМКУ, щоб контролювати комітет в частині функцій оскарження.

Приводи для нарікань

Головна функція Антимонопольного комітету - захист конкуренції та боротьба з монополіями. Функції оскарження у сфері державних закупівель - лише один з напрямків діяльності комітету. Цей напрямок непростий, бо на державних закупівлях традиційно схрещуються різні бізнесові та політичні інтереси.

Саме цей напрямок роботи комітету став об'єктом критики з боку прем'єр-міністра Володимира Гройсмана. Своє невдоволення він показує не вперше.

Восени 2017 року прем'єр уже заявляв, що ініціюватиме звільнення голови Антимонопольного комітету Юрія Терентьєва та всіх його "дармоїдів", якщо виявить, що АМКУ прикриває контрабанду на митниці. Причина такої реакції прем'єра - скасування тендерів щодо закупівлі сканерів для митниці.

Влітку 2017 року ДФС оголосила два тендери: на закупку двох сканерів вартістю понад 169 млн грн та чотирьох вартістю майже 339 млн грн.

На переший тендер подалися шість компаній. Їхні заявки були відхилені через невідповідність вимогам тендерної документації. На другий тендер було подано вісім пропозицій. Після скарги компанії-учасниці Arempa International Ltd FZC колегія АМКУ скасувала тендер.

ДФС поскаржилася до суду на такі дії комітету. Окружний адміністративний суд міста Києва скасував рішення АМКУ. До кінця 2018 року фіскальна служба планує провести повторні тендери.

Віднедавна у прем'єра з’явився новий привід для заяв щодо роботи АМКУ. 8 червня у парламенті під час години запитань до уряду народний депутат від "БПП" Юрій Соловей заявив, що АМКУ - це відновлена Тендерна палата, яка свого часу стала осередком корупції у сфері державних закупівель.

"До мене масово звертаються замовники. Вони стверджують, що саме Антимонопольний комітет визначає, кого допускати на торги і хто буде переможцем. Прошу доручити Держаудитслужбі проаналізувати роботу державних уповноважених у сфері тендерних закупівель", - сказав він.

Народний депутат додав, що прем'єр має виняткове право звільняти з посад людей, які займаються "цим беззаконням"в Антимонопольному комітеті.

Відповідь Гройсмана була показовою: про відставку Терентьєва вже не йдеться. Прем'єр навіть похвалив голову АМКУ. "Керівник Антимонопольного комітету намагається змінити багато речей, але там теж не все від нього залежить", - сказав він. А потім доручив Держаудитслужбі перевірити роботу комітету.

Утім, за "сценою" все по-іншому. Як стало відомо ЕП від співрозмовників в Антимонопольному комітеті та Кабміні, війна між Гройсманом і Терентьєвим насправді розгорілася через особисті інтереси.

Приховані інтереси

У нардепа Юрія Солов'я є власні підстави для критики АМКУ: він загруз у публічному скандалі. Преса пов'язує його з фірмою "Шляхбуд-лім", яка брала участь у тендері на ремонт автомобільної дороги Криворівня - Усть-Путила - Старі Кути - Вижниця - Сторожинець - Чернівці на двох ділянках.

На тендер подалися ТОВ "Шляхбуд-лім", ПП "Полтавабудцентр", ТОВ "Компанія "Євродор" і близьке до депутата Олександра Шевченка ТОВ "ПБС". "ПБС" поскаржилося в АМКУ з вимогою не допустити "Шляхбуд-лім" до торгів, оскільки, на думку скаржника, пропозиція компанії не відповідала критеріям.

Співрозмовники ЕП в комітеті підтверджують, що Соловей "дуже засмучується", коли "Шляхбуд-лім" не виграє тендери. До цієї компанії є питання, у тому числі - щодо стану розрахунків та якості робіт, які вона виконувала раніше.

При цьому виникла парадоксальна ситуація.

"Коли розглядалася скарга проти фірми "Шляхбуд-лім", замовник, служба автомобільних доріг у Чернівецькій області, не прийшов на засідання колегії АМКУ. Він виписав довіреність представнику компанії "Шляхбуд-лім", дозволивши йому представляти сторону замовника.

Тобто сумнівна приватна компанія, афільована з народним депутатом, представляє інтереси "Укравтодору" у спорі з АМКУ. Звісно, можна їм видати Дарвінівську премію за здатність юридично оформляти власні схеми, але це взагалі що таке?" - обурюється співрозмовник ЕП в комітеті.

Гройсмана так само дратує робота Антимонопольного комітету, але у нього свої причини. Прем'єр хоче провести кадрову чистку на рівні заступників та уповноважених комітету. За словами співрозмовників, мета Гройсмана - розставити "зручніших" людей.

Проблема лише в тому, що у прем'єра замало повноважень, щоб зробити це самостійно.

Чи по зубах кістка

Про майбутню перевірку комітету співрозмовники видання з АМКУ та уряду говорять приблизно одне: "Цікаво, що з цього вийде". Справа в повноваженнях.

Державна аудиторська служба підконтрольна Кабміну. Антимонопольний комітет - орган із спеціальним статусом, підконтрольний президенту та підзвітний Верховній Раді. З огляду на це АМКУ належить до "важчої категорії" державних органів, ніж ДАСУ. Що насправді можуть прем'єр і ДАСУ?

У грудні 2017 року парламент вніс зміни до законодавства, якими уповноважив аудиторську службу моніторити державні закупівлі. Тобто перевірити АМКУ на предмет дотримання законодавства у сфері закупівель ДАСУ має право.

"Вони можуть перевірити оголошені комітетом тендери, тобто те, як комітет витрачає бюджетні кошти в частині державних закупівель. Стосовно усіх тендерів - можуть попросити АМКУ надати певну інформацію. Взагалі цікаво, як це відбуватиметься", - додає співрозмовник видання в АМКУ.

Тимчасом із звільненням голови Антимонопольного комітету, його заступників та уповноважених у прем'єра напевне виникнуть труднощі. Голову АМКУ прем'єр самостійно звільнити не може. Очільник комітету призначається на сім років і звільняється з посади президентом за згодою Верховної Ради.

Для Гройсмана вимога відставки Терентьєва - це конфлікт з президентом і втручання у його функціонал, а от на кадрові перестановки на рівні заступників та уповноважених прем'єр певний вплив має. Заступники та уповноважені призначаються за поданням прем'єра, але звільняються президентом.

Терентьєв у розмові з ЕП констатує: кількість скарг на держзакупівлі збільшилася, інтенсивність роботи АМКУ як органу оскарження зросла. Так, у 2017 році скарг було 5 706, а за п'ять місяців 2018 року - уже 3 216.

"Ми бачимо зловживання з боку замовників. Багато скарг на те, що замовники прописують дискримінаційні вимоги у тендерній документації. В результаті пропозиції одних учасників неправомірно відхиляються, а інших - неправомірно перемагають", - пояснює керівник АМКУ.

Він наголошує: процедуру закупівлі зупиняє не комітет. Система ProZorro передбачає, що при поданні скарги процедура зупиняється автоматично.

На його думку, зняти проблемні моменти допоможе внесення змін до закону про державні закупівлі. Кілька законопроектів на цю тему, у тому числі президентський, перебувають на розгляді парламенту.

"Щодо перевірки ДАСУ: у 2017 році нас чотири рази перевіряла Рахункова палата, в тому числі в частині виконання АМКУ функцій оскарження. Результат: комітет як орган оскарження належним чином виконує свої функції. Також рішення АМКУ завжди можна оскаржити в суді", - говорить Терентьєв.

Він запевняє, що не проти проведення аудиту АМКУ за міжнародними стандартами - комітет можуть перевірити аудитори МФО. Офіційних повідомлень про перевірку відомства з боку ДАСУ Терентьєв поки що не отримував.

Струснути АМКУ

Співрозмовники ЕП в Адміністрації президента зазначають, що уповноважені АМКУ - це політично неоднорідна субстанція: є люди президента, є прем'єра, але лобіюються інтереси різних бізнес-груп. Коли певні тендери зриваються, вмикаються ланцюжки домовленостей і кожен йде скаржитися своєму хазяїну.

Однак про звільнення Терентьєва поки не йдеться. У цій історії у президента і прем'єра майже однакова ціль: струснути Антимонопольний комітет на рівні заступників та уповноважених, але залишити там своїх людей.[L]

Перша кандидатура "на виліт", чиє прізвище ЕП назвали кілька джерел в АМКУ і Кабміні, - Агія Загребельська, яка останнім часом займалася темою лотерей і виступала проти ухвалених Кабміном ліцензійних умов.

Подейкують, що вона непідконтрольна Терентьєву і є самостійним гравцем.

За даними джерел, прем'єр також може бажати звільнення уповноваженого Світлани Панаіотіді, яка опікується держзакупівлями і відповідає за фармацевтику та охорону здоров'я.

За відгуками співрозмовників ЕП, вона, як і Загребельська, не командний гравець - ухвалює неузгоджені з керівництвом АМКУ рішення.

Не виключено, що у фокусі Гройсмана може опинитися і заступник Терентьєва Андрій Вовк. Він входить до політичної орбіти Петра Порошенка і займається електроенергією, транспортом, промисловістю, будівництвом і зв'язком.

Проте це - лінія конфлікту з президентом. За такого сценарію глава держави може наполягати на призначенні заступником іншого свого уповноваженого - Валерія Полюховича, який відповідає за ЖКГ і паливно-енергетичний комплекс.

Тим не менш, з боку прем'єра перевірка Антимонопольного комітету ДАСУ - цілком самодостатня спроба почати процес кадрових перестановок в АМКУ.

]]>
http://www.epravda.com.ua/publications/2018/06/21/637991/
Закон про "євробляхи": що робити власникам нерозмитнених авто http://www.epravda.com.ua/publications/2018/06/21/638002/ support@epravda.com.ua (Економічна правда) Публікації Thu, 21 Jun 2018 08:45:23 +0300 Минулого тижня до Верховної Ради були внесені два законопроекти, які повинні вирішити проблему так званих авто на "бляхах".

Проекти передбачають зниження акцизного податку, що повинно трохи здешевити розмитнення, але при цьому посилюють контроль за ввезенням та використанням таких машин.

Якщо закони набудуть чинності, "євробляхи" можуть зникнути з українських доріг. Однак йдеться не про їхню легалізацію. Цілком можливий сценарій, за якого більшість власників авто з єврономерами будуть змушені розібрати свої машини, здати на металобрухт або зробити з них клумби.

Чи можливо всі ці машини зареєструвати за українським законодавством? Депутати запевняють, що так, але є кілька нюансів.

По-перше, легалізація старого авто навіть за новими правилами для пересічного українця залишається дорогим задоволенням.

По-друге, більшість громадян, які користуються такими транспортними засобами, не є їхніми власниками. Фактично вони належать іноземцям.

Чи знали водії, що такий сценарій можливий? Напевно, так. Чи розуміють депутати, що так звана легалізація призведе до втрати авто більшістю "власників"? Звичайно, розуміють.

Тому відкритим залишається питання, чи підтримають депутати вказані законопроекти, адже ухвалення таких рішень перед виборами може призвести до суттєвих електоральних втрат.

Взагалі після оприлюднення законопроектів у читачів виникло чимало запитань щодо майбутнього "євроблях" та їхніх власників. Нижче ЕП дає відповіді на найбільш популярні питання.

Відповіді підготовлені після спілкування з авторами законопроектів та представниками комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики.

CARD

Різні джерела називають цифри, які відрізняються в рази. Одні кажуть, що в Україні сотні тисяч таких авто, інші говорять про мільйони. Кожен по-своєму має рацію.

За даними митниці, 1 травня 2018 року кількість машин з іноземною реєстрацією, які з початку 2016 року були ввезені в Україну, становить трохи більше 2 млн.

Це ті машини, які хоча б раз приїздили в Україну в будь-якому режимі. Серед їх власників - чимало іноземців-туристів, більша частина з яких вже виїхала.

За даними митниці, в Україні досі залишаються 351 228 авто. З них 124 519 вже порушили термін перебування.

CARD

Влада пропонує їх легалізувати. Для цього акцизний податок для ввезених авто в Україну буде змінений. Це повинно зменшити вартість іномарок, але при цьому буде посилений контроль за їх ввезенням і використанням.

Для кращого розуміння ситуації радимо прочитати матеріал голови податкового комітету парламенту Ніни Южаніної для ЕП. У ньому детально описано, як буде обчислюватися новий акцизний податок і якими будуть контроль та нові штрафи.

Нові правила для імпортних авто. Що Рада пропонує зробити з "євробляхами"

CARD

Якщо законопроекти будуть ухвалені у нинішньому вигляді, громадяни, які користуються авто з єврономерами, матимуть 180 днів з дати впровадження нововведень для реєстрації транспортного засобу за українським законодавством.

Якщо хтось не встигне, він буде оштрафований за порушення митних правил. Детальніше про штрафи та покарання - тут.

CARD

Насправді це дуже складне питання, оскільки більшість "бляхарів" не є власниками цих авто. Вони переважно оформлені на іноземців.

Щоб узаконити такий транспортний засіб, українець повинен спочатку знайти власника. Власник мусить зняти машину з обліку у своїй країні і з усім пакетом документів в'їхати в Україну в режимі імпорту.

Після цього необхідно вирахувати та сплатити всі податки: ПДВ, ввізне мито, збір до Пенсійного фонду (при першій реєстрації авто) та акциз за новими правилами.

CARD

Таку пропозицію можна часто прочитати у коментарях під матеріалами ЕП щодо розмитнення авто з європейськими номерами.

ЕП озвучила її представнику податкового комітету і ось що він відповів: "На це питання можна відповідати годинами. Податок на додану вартість - нейтральний, він оподатковує споживання як таке. Тоді треба скасовувати ПДВ на хліб, молоко і все інше".

Ввізне мито, згідно з Угодою про асоціацію з ЄС, щороку буде поступово знижуватися і повністю обнулиться до 2026 року.

"Збір до Пенсійного фонду (3-5% під час першої реєстрації авто) можна було б скасувати, якби поліпшилося наповнення фонду", - заявив співрозмовник.

CARD

Водій може на свій страх і ризик продовжувати їздити, але після ухвалення законів поліцейські отримають право зупиняти авто на "бляхах" та перевіряти всю інформацію стосовно законності його перебування на території України.

Якщо правоохоронці виявлять порушення, водій отримає штраф, а машину відправлять на штрафмайданчик. Забрати її звідти зможе тільки фактичний власник, тобто в більшості випадків ніхто не звернеться.

CARD

Норма "Євро-5", яка досі унеможливлювала митне оформлення та реєстрацію в Україні машин, випущених до 2010 року, вказаними змінами скасовується.

У разі ухвалення законів українці зможуть ввезти транспортний засіб будь-якого віку, але акцизний податок на старі авто буде вищий через віковий коефіцієнт, про що ЕП раніше детально писала.

Якщо вартість старої машини буде нижчою, зменшаться ПДВ і мита. Їх розмір залежить від суми, яку власник сплатив за транспортний засіб.

CARD

Нема жодних пільг, всі будуть в рівних умовах. Під час розробки законопроектів висувалися пропозиції щодо введення пільг для учасників АТО та багатодітних сімей, але всі вони були відхилені.

"Ми підійшли до встановлення максимально ліберальної системи ставок акцизного податку, тож необхідності встановлення пільг для окремих категорій нема. Наш глобальний підхід - створюємо єдині умови для всіх громадян, нікого не виділяючи за будь-якою ознакою", - пояснили в податковому комітеті.

]]>
http://www.epravda.com.ua/publications/2018/06/21/638002/
Дешево і прозоро: в Україні стартує "мала приватизація" http://www.epravda.com.ua/publications/2018/06/20/637960/ support@epravda.com.ua (Економічна правда) Публікації Wed, 20 Jun 2018 09:00:13 +0300 Український перелік державних підприємств суттєво скоротиться вже у 2018 році.

Недавно уряд остаточно затвердив всі необхідні процедури для так званої малої приватизації. Близько 700 об'єктів вартістю до 250 млн грн невдовзі повинні змінити форму власності. Перші лоти з'являться у продажу вже у липні.

Виходячи з процедури торгів, у разі відсутності конкуренції державні об'єкти можна буде придбати за безцінь.

Більш детально про те, що і як буде продаватися на аукціонах, - далі.

Що таке мала приватизація

Поки приватизація великих підприємств тупцює на місці, уряд вирішив влаштувати розпродаж усіх малих об'єктів. Напередодні чиновники затвердили всі необхідні процедури для "малої приватизації".

Невдовзі електронні торгові майданчики пройдуть процедури акредитації і на них почнуться торги.

"Перші кілька майданчиків пройдуть акредитацію швидко. Можливо, за тиждень. Акредитація всіх пройде за місяць-півтора. Ми розраховуємо, що перші лоти будуть заведені в кінці червня - на початку липня", - сказав ЕП заступник голови МЕРТ Максим Нефьодов.

Відповідно до програми "тріаж", розробленої МЕРТ, в Україні близько 3 тис підприємств. З них 893 підлягає приватизації, 1 255 йдуть на ліквідацію, 359 - в концесію, 378 залишаються в державній власності, 195 розташовані в Криму, 364 - в зоні військових дій.

Близько 700 підприємств з цього переліку підпали під класифікацію "об'єкт малої приватизації". Головний критерій - вартість підприємства не повинна перевищувати 250 млн грн.

"Коли ми говоримо про малу приватизацію, то ці 700 об'єктів не всі є підприємствами. Тут є і об'єкти незавершеного будівництва, окремі будівлі, єдині майнові комплекси і пакети акцій. Усі підприємства, вартість активів яких менша 250 млн грн, автоматично є об'єктами малої приватизації", - наголошують у Фонді держмайна.

Левова частка малої приватизації - добудовані і недобудовані споруди, невеликі промислові зони, бази відпочинку, гаражі, лазні і магазини.

"Частина об'єктів вже була в регіональних відділеннях фонду, інші за рішенням міністерств і відомств були виведені з оренди або додатково передані під цілі приватизації. Цей список ми постійно збільшуємо, оскільки балансоутримувачі передають додаткові об'єкти", - пояснили ЕП у фонді.

Загалом від реалізації 700 об'єктів до державного бюджету може надійти близько 2 млрд грн.

"Фонд держмайна раніше озвучував цифри 1,5-1,7 млрд грн. Можливо, буде трохи більше з огляду на те, що додалося кілька сотень об'єктів", - зазначає Нефьодов.

Що в списках

Виявляється, у державній власності досі перебуває чимало перспективних об'єктів.

Наприклад, на приватизацію буде виставлена сауна, розташована на вулиці Білецького у Києві. Лазню з обладнанням можна буде придбати у місті Тальне Черкаської області. У Кривому Розі під приватизацію потрапив шаховий клуб.

У всіх областях України будуть виставлені на продаж сотні недобудов. У переліку є і чимало об'єктів нерухомості. У списку також судоходні компанії, сільськогосподарські та риболовні підприємства, конструкторські бюро.

Є тут і свої важковаговики, наприклад, підприємство "Київпассервіс", яке володіє центральним автовокзалом у Києві і займається перевезеннями.

Очевидно, багато хто захоче придбати оздоровчий комплекс "Пролісок" у Кончі-Заспі, зважаючи на його розташування. Цікавим для інвесторів буде гірський оздоровчий комплекс "Прикарпаття" у місті Яремчі, що раніше належав НБУ. У списку є також Миколаївська ТЕЦ.

Реальну вартість більшості об'єктів можуть знати лише представники місцевої влади та пов'язані з ними бізнесмени, оскільки більшість підприємств маловідомі і не мають якісної звітності, яка могла б дати уявлення про їх потенційні можливості.[L]

"Практика роботи системи "ProZorro-продажі" показує, що інтерес іноді є до абсолютно сюрреалістичних активів. Складно було й уявити, що вони можуть бути продані. Думаю, на переважну більшість об'єктів знайдеться свій покупець", - запевняє Нефьодов.

"Живого там мало. В основному, це нерухомість. Об'єкти можуть бути цікаві, якщо земля цікава, місце привабливе. Популярними, очевидно, будуть бази відпочинку.

Дитсадки і гуртожитки не можуть бути приватизовані. Вони передаються органам місцевого самоврядування, а ті будуть надавати їм статус "гуртожиток з можливостю приватизації" або "службове житло". Щодо дитсадків - так само", - каже заступник голови парламентського комітету з питань приватизації Павло Різаненко.

Ціна - не головне

Очевидним плюсом цієї приватизації є те, що до конкурсу будуть допущені всі охочі, крім громадян Росії. Ніяких спеціальних умов ніхто не прописував.

Якщо хтось планує придбати один об'єкт або кілька, необхідно зареєструватися на одному з акредитованих електронних майданчиків, який підключений до системи "ProZorro-продажі", сплатити гарантійний внесок у розмірі 10% від початкової вартості та спробувати виграти аукціон.

Аукціон може мати три етапи. Перший - на підвищення. Якщо лот не буде продано, буде оголошено другий аукціон, на якому початкова вартість лоту буде на 50% меншою.

Якщо і в такому разі об'єкт не буде проданий, оголосять третій аукціон на пониження. За початкову вартість візьмуть 50%, і потім учасники зможуть робити 99 кроків на пониження по 1% аж до 0,5% вартості.

На кожному аукціоні потенційний покупець зможе зробити три кроки. Це стосується всіх аукціонів.

У МЕРТ вважають такий аукціон виправданим, особливо у ситуації, коли важко визначити вартість активів.

Співрозмовник ЕП з робочої групи Кабміну з приватизації каже, що за допомогою такої системи вартість об'єктів можна буде штучно занижувати.

"Перший аукціон - на підвищення. Там учасники бачать один одного. Я покупець, зайшов на аукціон і бачу, що я один. Відмовляюся від торгів і чекаю, коли оголосять повторний за 50%. Знову я один і знову відмовляюся від торгів. На третьому аукціоні чекаю, поки мені віддадуть об'єкт за кілька тисяч гривень. Все законно і за ринковими правилами. Тільки замість 100 тис грн я заплачу 10 тис грн", - каже співрозмовник ЕП.

Отже, у разі відсутності конкуренції об'єкти можна буде придбати за безцінь, вважає він.

Разом з тим в.о. директора ДП "Прозорро.Продажі" Олексій Соболев уже після публікації матеріалу спростував цю тезу (далі додається коментар із сторінки Соболева в Facebook, ЕП).

"Система спеціально побудована так, що ніхто до початку аукціону не знає кількість учасників, тому не можна просто так "зайшов на аукціон і бачу, що я один", - зазначає фахівець.

"Коли ви "заходите на аукціон", то це означає, що ви готові купити об'єкт за стартовою ціною і вже внесли гарантійний внесок. Якщо ви раптом виявились один, то вам запропонують викупити об'єкт за стартовою ціною. Якщо ви "просто відмовляюся від торгів", то у вас просто заберуть гарантійний внесок 10% від стартової ціни", - додає він.

За його словами, так само відбувається і під час другого аукціону, якщо на перший взагалі ніхто не прийшов, або хтось відмовився від своєї ставки.

"Під час третього аукціону ніхто з учасників не знає скільки ще учасників слідкують за автоматичним зниженням ціни і готові зробити свої ставки. Так, ви можете "прийти подивитись", як знижується ціна, але ніякої нової інформації ви не отримаєте. Проте, якщо ви будете чекати мінімальних цін, то з великою вірогідністю цей лот забере хтось інший, який просто зупинив зниження ціни раніше", - пояснює Соболев.

Загалом система "ProZorro-продажі" використовується для продажу активів банків-банкрутів, але там ціна може опуститися максимум до 20%.

Якщо актив не купується, він потрапляє в пул до інших активів, тож часто актив продається на межі 20% пов'язаній з активом особі. У випадку приватизації такої умови нема, ціна може дійти до символічної.

Втім, і в уряді, і в парламенті визнають, що ціна у даному процесі - не головне.

"Я б не казав, що в цьому є якась фіскальна функція, що за допомогою цього наповниться бюджет. Головне - щоб держава цього всього позбулася, бо воно все стоїть, руйнується і від нього нікому ніякої користі. Якщо ж воно піде в якийсь підприємницький оборот, якщо малий чи середній бізнес зможе цим скористатися - це тільки плюс", - вважає Різаненко.

Нез'ясованим залишається питання якості потенційних покупців. Не виключено, що можливістю купити дешево скористаються чиновники і наближені до влади бізнесмени, які краще ознайомлені із списками.

"Треба бути реалістом. Навряд чи мала приватизація зацікавить іноземного інвестора. Скорше за все, покупцем буде внутрішній інвестор.

У регіонах всі привабливі об'єкти малої приватизації давно мають своїх потенційних покупців, як правило, безальтернативних. Тому важко сподіватися на конкурентну боротьбу за об'єкти на аукціоні. Як і на справедливу ринкову ціну", - підсумовує директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.

]]>
http://www.epravda.com.ua/publications/2018/06/20/637960/
Сонячна Північ. Як за державний кошт збудувати домашню електростанцію http://www.epravda.com.ua/publications/2018/06/19/637905/ support@epravda.com.ua (Економічна правда) Публікації Tue, 19 Jun 2018 14:15:24 +0300 Коли мова заходить про сонячну енергетику, то в уяві перш за все постають степові простори південних областей і великі поля панелей.

Це природно - рівень інсоляції на Півдні суттєво вищий, ніж в інших регіонах України. Різниця може сягати до 15%. Саме тому крупні девелопери та інвестори сонячних електростанцій, перш за все, цікавляться південними областями.

Проте відновлювані джерела енергії зовсім не обмежуються великими станціями. Нова енергетика в Україні та в розвинутих країнах значною мірою покладається на малі, розподілені, генеруючі потужності, зокрема - сонячні.

Це значить, що для стимулювання розвитку галузі держава та органи місцевого самоврядування можуть підтримувати не дорогі проекти великих компаній, а невеликі проекти громадян. Судячи з результатів регіональної програми підтримки "сонячних" господарств, керівництво Житомирщини це зрозуміло.

Раптове прискорення

Досі Житомирщина не відзначалася активним будівництвом сонячних електростанцій - СЕС. Однак вже за результатами 2017 року стало зрозуміло, що підтримка з бюджету дала відчутні результати. З квітня по грудень 2017 року 53 домашні господарств області встановили сонячні електростанції.[L]

За останні півроку до Житомирської ОДА за компенсацією звернулися власники 20 станцій.

З них 15 отримали відшкодування - 729 тис грн.

Ще п'ятеро очікують на засідання комісії, яка повинна затвердити рішення про виплату близько 250 тис грн компенсації.

Загалом в області власники господарств встановили 75 СЕС.

Протягом останніх двох років встановлення приватних сонячних станцій суттєво пришвидшилося по всій Україні. За даними Держенергоефективності, на початку 2015 року таких було лише 40, у 2016 році - понад 1 тис, а в першому кварталі 2018 року - 3 553. Всього громадяни інвестували в СЕС понад 52 млн євро.

Без фанфар

Фінансове стимулювання малої сонячної енергетики на Житомирщині було впроваджене без особливої реклами у квітні 2017 року. В облраді вирішили не розробляти для цього окрему програму, а просто внести зміни до програми стимулювання населення, ОСББ та ЖБК Житомирщини щодо ефективного використання енергетичних ресурсів та енергозбереження на 2015-2018 роки

Облрада впровадила фінансову підтримку для жителів області, які встановлюють домашні СЕС з їх підключенням за "зеленим" тарифом. Механізм працює так само, як державні програми підтримки енергоефективності: через банківські кредити, частина тіла яких, до 20%, відшкодовується з місцевого бюджету. У програмі беруть участь філії Ощадбанку, Укрексімбанку, Укргазбанку та Приватбанку.

Жителі можуть отримати відшкодування не лише на встановлення СЕС, а й на придбання систем сонячного підігріву (геліоколектори) та іншого обладнання для використання відновлюваних джерел енергії. Максимальна сума відшкодування - 50 тис грн. На 2018 рік в обласному бюджеті на ці заходи закладено 4 млн грн.

Повільніше, але вперед

"Відшкодування відсотків за мою сонячну електростанцію було затверджене буквально за десять днів", - говорить Андрій Карташов, один з перших учасників обласної програми підтримки домашніх сонячних електростанцій.

Господар встановив СЕС на паркані біля власного будинку в селі Тетерів на Житомирщині. За його словами, вийшло дешевше, ніж кам'яна огорожа.

Щомісяця станція заробляє для свого власника близько 20 тис грн. Початкова інвестиція в СЕС становила 12 тис дол. Чоловік реінвестує прибутки від станції у її розширення і планує повністю повернути вкладені кошти до 2030 року.

Відео zhitomir.info

Учасники програми з Житомирщини чекають на затвердження відшкодування близько двох місяців з моменту подання документів. За тиждень комісія обробляє три-чотири запити. Процедура подання документів проста. Вона передбачає відшкодування власних вкладених коштів та частини кредиту на побудову станції.

Компенсація надається на більшу частину обладнання для СЕС: фотовольтаїчні панелі, контролери заряду, інвертори, акумулятори, системи кріплення панелей, кабелі та конектори для фотоелектричних систем, щити для приєднання панелей до інвертора, захисне та комутаційне обладнання, прилади обліку електроенергії.

Самотність новаторів

Після подорожчання енергоносіїв багато українських міст та областей почали фінансово підтримувати зусилля громадян з підвищення енергоефективності.

Однак підтримкою використання джерел енергії може похвалитися лише Житомирщина. Іншим регіонам теж варто впроваджувати такі програми, адже розподілена генерація відіграватиме все більшу роль в енергетиці України та світу.

]]>
http://www.epravda.com.ua/publications/2018/06/19/637905/
Топ-менеджер General Electric. Про плани в Україні, локалізацію та співпрацю в енергетиці http://www.epravda.com.ua/publications/2018/06/19/637751/ support@epravda.com.ua (Економічна правда) Публікації Tue, 19 Jun 2018 08:00:26 +0300 В феврале 2018 года "Укрзалізниця" и американская компания General Electric Transportation подписали соглашение на 1 млрд долл, предусматривающее сотрудничество в сфере обновления и модернизации парка тепловозов.

Уже в ближайшее время в Украину должна поступить первая партия - 30 локомотивов, финальная сборка которых будет проходить на Крюковском вагоностроительном заводе с использованием 10% украинских деталей.

В будущем доля отечественных компонентов на американских локомотивах должна достигнуть 40%. Сколько для этого понадобится времени, в GE говорят осторожно: сначала нужно найти надежных производителей на украинском рынке.

GE встретилась в Одессе с потенциальными поставщиками и рассказала им о своих требованиях и ожиданиях. На мероприятии ЭП пообщалась с генеральным менеджером GE Transportation по вопросам поставок и логистики Дэвидом Коксом.

Перед интервью ЭП предупредили, что менеджер GE не комментирует политические вопросы. Он готов говорить исключительно о сотрудничестве в транспортной сфере.

Ниже - о работе с "Укрзалізницею", локализации производства в Украине, модернизации локомотивов и участии в проектах по возобновляемой энергетике.

- Расскажите об одесском мероприятии. Насколько я понимаю, это одна из первых встреч с коллегами в Украине. Какая ее цель?

- GE работает с поставщиками во многих странах. Мы решили, что подписание рамочного соглашения с УЗ предоставляет нам прекрасную возможность пригласить на встречу украинских производителей деталей для железнодорожной отрасли.

Таким образом они смогут лучше познакомиться с General Electric, узнать о наших требованиях и в будущем, возможно, стать нашими поставщиками.

GE Transportation встретилась в Одессе с потенциальными поставщиками оборудования и компонентов

- Вы сотрудничаете со многими поставщиками деталей?

- Да, особенно в таких случаях, как в Украине, когда мы подписываем соглашения с условием локализации.

- Сколько компаний сотрудничает с вами в такой форме?

- Их тысячи. Мы выбираем лучшего поставщика в каждом конкретном случае по критериям качества и наиболее приемлемой цены. Иногда таким поставщиком оказывается подразделение внутри GE, иногда - внешняя компания.

- Как будет выглядеть сотрудничество с украинскими поставщиками? Это будет происходить напрямую или посредником выступит УЗ?

- Мы хотим работать напрямую, но в данном случае работа будет идти совместно с партнером - Крюковским вагоностроительным заводом. Наша компания будет осуществлять процесс спецификации и валидации частей, которые производят поставщики. В некоторых случаях - напрямую, в некоторых - через КВСЗ.

- "Укрзалізниці" в этой цепочке не будет?

- Нет, насколько я понимаю, они не участвуют.

- Думаю, это хорошая новость для поставщиков. Во время кофе-брейка представители поставщиков жаловались, что не могут договориться о сотрудничестве с УЗ. За это с них якобы требуют "откаты".

- У нас политика нулевой толерантности к нарушениям законодательства. Мы такого же ожидаем от наших клиентов и поставщиков. Если я узнаю о таких случаях, незамедлительно последует жесткая реакция.

- Доля деталей украинского производства в первой партии локомотивов, 30 единиц, должна быть не менее 10%. О каких деталях идет речь?

- Локализация - многоступенчатый процесс. В Казахстане вместе с локальными партнерами мы выпустили сотни локомотивов. Там уровень локализации достигает 40%. Со временем мы должны достичь такого же показателя в Украине.

Это очень амбициозная, но достижимая цель. Мы начинаем с 30 локомотивов. Финальная стадия их сборки будет проходить в Украине, и некоторые детали будут изготавливаться здесь (на данном этапе GE будет использовать украинские сигнальную и радиосистемы, определенные элементы кабины и корпуса. - ЭП).

Представители GE и КВСЗ подписывают соглашение о локализации 30 локомотивов

- На втором этапе планируется использовать 40% украинских деталей. Сколько нужно времени для этого, и какие детали будут использованы?

- Все зависит от возможностей производственной инфраструктуры Украины.

- Есть ли понимание по годам? Условно: через год после завершения первого этапа у нас будет локализация 15%, через два года - 25%...

- Мы находимся на ранней стадии проекта. Мы будем тесно сотрудничать с нашим клиентом, чтобы в процессе работы у них было понимание дорожной карты для увеличения процента локализации.

- То есть после реализации первого этапа у вас будут новые переговоры и подписание очередного соглашения о конкретном проценте локализации?

- Наше рамочное соглашение с УЗ предусматривает дополнительные договоры, которые будут уточнять каждый этап проекта.

Первый этап включает 30 локомотивов, они должны пройти финальную сборку в Украине. Переговоры идут, следующее соглашение должно включить вопросы модернизации существующего парка локомотивов и сервисное обслуживание.

Это очень длительный процесс. Во время своей презентации представитель УЗ очень хорошо рассказал о своей работе на португальскую компанию. Он объяснил, сколько времени и усилий у него отняла подготовка подобной сделки.

Через восемь лет после его увольнения из этой компании бывшие коллеги сообщили ему, что они только сейчас начали получать плоды от работы, которую он выполнил.

- Следующий этап предусматривает модернизацию около 75 тепловозов. Какие детали будут меняться?

- Наши решения по модернизации включают замену всех основных систем, в том числе электроники, систем охлаждения, двигателей. В каждом конкретном случае все будет зависеть от состояния локомотивов, которые подлежат модернизации.

- Вы, наверное, знакомы с текущим состоянием локомотивов УЗ. Как вы думаете, какой процент деталей будет подлежать замене?

- Сложно сказать. Срок службы некоторых деталей завершился, их точно надо менять, другие подлежат ремонту, но еще могут использоваться.

Дэвид Кокс на конференции в Одессе

- Мы знаем стоимость локомотивов, которые будут доставлены в Украину. Какова средняя стоимость модернизации одного украинского локомотива? Это 50% от стоимости нового или 70-80%?

- Стоимость варьируется, но это дешевле, чем покупка новых локомотивов. Это может быть в диапазоне 50-60%.Модернизация обеспечивает более быструю и глубокую локализацию по сравнению с производством новых локомотивов.

В любом случае все зависит от заключительного соглашения с точки зрения того, какие компоненты будут модернизированы. Точнее сказать тяжело. Мы еще не знаем, какой объем модернизации потребуется для старого парка локомотивов.

- Переговоры об этом пока не велись?

- Они сейчас идут. То, что мы встретились с потенциальными поставщиками, поговорили, объяснили свои критерии, способствует реализации проекта. Теперь последуют запрос котировок с нашей стороны, предложения с их стороны. После этого можно будет выбрать поставщиков и это ускорит весь процесс: поставку для финальной сборки новых локомотивов и для последующей модернизации старых.

- В УЗ заявляют, что GE обязалась на вторую часть сделки найти "длинные" деньги под низкий процент. Это обязательство прописано в соглашении?

- Наша компания часто работает с различными финансовыми организациями. Обычно мы не финансируем проекты напрямую, но помогаем достичь соглашения по финансированию между кредитными агентствами и нашими клиентами.

Я не занимаюсь финансовой частью сделки, но могу сказать, что подобный успешный опыт (поиска финансирования. - ЭП) у нас есть. Например, GE поддерживает финансирование проектов по возобновляемой энергетике.[L]

- Речь идет об украинском рынке?

- Да, о реализации проектов в энергетике. В частности, проект финансирования строительства ветряной электростанции в Запорожской области при участии GE.

- Расскажите подробнее о проекте по обслуживанию локомотивов. Будут ли туда привлечены украинские компании?

- Сейчас ведутся дополнительные переговоры о том, где и как будут обслуживаться эти локомотивы, но обслуживание будет осуществляться в Украине.

- Есть ли риски, которые могут привести к разрыву сотрудничества с УЗ?

- Для нас это новый проект. Мы пришли в новую страну, подписали соглашение с новым клиентом, встретились с новыми поставщиками. Мы настроены на успех.

- Представим, что сделка срывается. Какие штрафные санкции предусмотрены для стороны, по чьей вине это произошло?

- Я не участвовал в коммерческих переговорах, но соглашение рассчитано на долгие годы. Мы ожидаем, что договор на поставку первых 30 локомотивов будет успешно выполнен. Мы не рассматриваем негативные сценарии.

Локомотив ТЕ33А. Первые поставки в Украину стартуют в 2018 году
Фото wikipedia.org

- Назовите примеры успешной и провальной локализаций.

- Успешные примеры - ЮАР, Индия, Казахстан. В большинстве случаев у нас были очень надежные партнеры, но иногда работать с поставщиками непросто.

- В чем заключаются эти трудности?

- Локализация - сложный процесс, который занимает много времени и требует много усилий. GE Transportation в целом выбирает хороших поставщиков, много с ними работает и все заканчивается хорошо. Если вы зададите вопрос, бывают ли проблемы с поставщиками, то я вам отвечу: конечно, да.

Транспортное машиностроение - сложная отрасль промышленности. Локомотивы должны работать в разных условиях, поэтому поставщики должны быть высококвалифицированными. Бывали случаи, когда поставщики были недостаточно квалифицированными. Мы инвестировали в них время и усилия, чтобы это изменить, но в итоге они так и не смогли достичь необходимого уровня.

Была ли это ошибка? Нет, потому что в процессе мы многому научились.

Всегда сталкиваешься с какими-то трудностями, но они решаемы. Например, обнаруживаешь, что какой-то поставщик перестал следовать прописанной процедуре, и качество его продукции перестало отвечать требованиям. Тогда наши представители едут туда, узнают, в чем дело, и налаживают работу. В целом, результаты положительные и для GE, и для наших локальных поставщиков.

]]>
http://www.epravda.com.ua/publications/2018/06/19/637751/
Нові правила для імпортних авто. Що Рада пропонує зробити з "євробляхами" http://www.epravda.com.ua/publications/2018/06/18/637864/ support@epravda.com.ua (Економічна правда) Публікації Mon, 18 Jun 2018 07:00:05 +0300 Напередодні до Верховної Ради були внесені законопроекти, ухвалення яких поставить крапку в історії з нелегальним ввезенням авто в країну, а також зробить більш доступними іноземні автівки для українців.

Більш детально про те, як саме це буде відбуватися.

Чекати далі нікуди

Чому більшість наших громадян відчувають себе дискримінованими, коли постає питання про придбання авто? Ймовірно, через те, що автівка для українців стала розкішшю, дорогим товаром, який далеко не кожен може собі дозволити.

Причин, чому так сталося, чимало, але головна - це акцизний податок, обов'язковий платіж, ставки якого дуже засмучують українських автомобілістів. Розмір акцизу для різних за об’ємом двигуна машин може відрізнятися у 100-150 разів.

Саме дискримінаційна система ставок акцизного податку, а також неможливість митного оформлення та реєстрації в Україні машин, які не відповідають екологічному стандарту "євро-5", призвели до появи в країні такої кількості авто з іноземною реєстрацією.

За даними митниці, 1 травня 2018 року в Україні перебувало понад 315 тис авто, зареєстрованих в інших державах і ввезених в Україну в режимі транзиту або тимчасового ввезення. Майже половина, 125 тис, - з порушенням терміну перебування.

Митний режим транзиту

Кількість

ввезених авто

Кількість

не вивезених авто

Кількість перетинів митного кордону

1 квартал 2018

2017

1 квартал 2018

2017

1 квартал 2018

2017

Резиденти

75 178

200 733

16 209

38 821

521 479

2 226 975

Нерезиденти

3 579

11 290

261

5 199

9 016

33 427

Разом

78 757

212 023

16 470

44 020

530 495

2 260 402

Митний режим тимчасового ввезення

Кількість

ввезених авто

Кількість

не вивезених авто

Кількість перетинів митного кордону

1 кв. 2018

2017

1 кв. 2018

2017

1 кв. 2018

2017

Резиденти

17 413

57 144

2 363

4 404

37 592

196 516

Нерезиденти

203 823

696 232

43 925

140 958

487 208

2 583 378

Разом

221 236

753 376

46 288

145 362

524 800

2 779 894

За даними Нацполіції, у 2017 році в Україні сталося понад 10 тис ДТП за участю авто з іноземною реєстрацією або 6% від загальної кількості автомобільних аварій в Україні. У першому кварталі 2018 року кількість таких ДТП зросла до 8,5%. Поліси обов'язкового страхування придбали лише 198 тис з 315 тис власників таких авто.

Це означає, що українськими дорогами прямують потенційно небезпечні машини.

З огляду на це, а також для зменшення вартості митного оформлення авто і створення правових й економічних умов для реєстрації ввезених в Україну авто комітет з питань податкової та митної політики вніс до парламенту законопроекти №8487 і №8488 відповідно.

Як буде обчислюватися новий акцизний податок

Акцизний податок для ввезених в Україну авто буде змінений. Базові ставки акцизного податку будуть такими: для авто з бензиновим двигуном - 50 євро, для авто на дизелі - 75 євро.

Йдеться саме про базові ставки, до яких ще будуть застосовуватися коефіцієнти. Розмір акцизного податку, який треба буде сплатити, дорівнюватиме базовій ставці, помноженій на коефіцієнт двигуна та коефіцієнт віку.

Як буде розраховуватися коефіцієнт двигуна? Показник об'єму двигуна буде ділитися на 1 000, а коефіцієнт віку - це кількість повних календарних років. Формула обчислення виглядатиме так.

Чим відрізняється новий акцизний податок від чинного

Головне - акцизний податок з авто, розрахований за запропонованою формулою, буде значно меншим за нинішній.

Завдяки цьому імпортні легкові транспортні засоби стануть для українців доступнішими, а різниця в розмірі ставок для різних за об'ємом двигуна авто не буде суттєвою.

Водночас, акцизний податок на старі авто буде вищий через віковий коефіцієнт, що стимулюватиме купувати новіші авто.

Порівняння нового акцизного податку з чинним на прикладі авто різного віку і з різним об'ємом двигуна (бензин)

Об'єм двигуна, см3

Чинний акциз, євро

Новий акциз, євро

Нові авто

До 5 років

Понад

5 років

Нові авто

5 років

15 років

900

92

985

1 294

45

225

675

1 000

102

1 094

1 438

50

250

750

1 200

76

1 640

2 113

60

300

900

1 500

95

2 051

2 642

75

375

1 125

1 600

427

2 629

3 906

80

400

1 200

1 800

481

2 957

4 394

90

450

1 350

2 000

534

3 286

4 882

100

500

1 500

2 100

561

3 450

5 126

105

525

1 575

2 200

587

3 615

5 370

110

550

1 650

2 500

690

5 533

12 463

125

625

1 850

2 800

773

6 196

13 958

140

700

2 100

3 000

828

6 639

14 955

150

750

2 250

3 500

7 732

11 652

17 448

175

875

2 625

4 000

8 836

13 316

19 940

200

1 000

3 000

4 500

9 941

14 981

22 433

225

1 125

3 375

5 000

11 045

16 645

24 925

250

1 250

3 750

5 500

12 150

18 310

27 418

275

1 375

4 125

6 000

13 254

19 974

29 910

300

1 500

4 500

Якими будуть контроль і нові штрафи

Звісно, буде посилений контроль за ввезенням і використанням авто з іноземною реєстрацією.

По-перше, вводиться обмеження на кількість авто, які можна ввозити без грошового забезпечення. Так, нерезидент зможе без грошового забезпечення ввезти в режимі тимчасового ввезення лише одне авто.

Ввезення наступних легкових транспортних засобів передбачає наявність гарантії. Гарантом може бути фінансова установа, яка візьме на себе зобов'язання сплатити суму всіх митних платежів, якщо авто не буде вивезене.

По-друге, посилюється відповідальність за порушення митних правил.

Особа, яка ввезла в Україну автомобіль в режимі транзиту або в режимі тимчасового ввезення, не зможе передати його у володіння, користування або розпорядження іншим особам чи розкомплектовувати його.

Також їй заборонятиметься використання такої машини в підприємницькій діяльності чи для отримання доходу, наприклад, для роботи в таксі. За порушення встановлених правил передбачений штраф 34 тис грн.

Будь-яка інша особа, яка всупереч встановленим правилам отримає транзитне або тимчасово ввезене авто у володіння, користування або розпорядження чи використовуватиме таке авто в підприємницькій діяльності для отримання доходу, також буде оштрафована.

Перша фіксація зазначених порушень працівниками Нацполіції передбачає стягнення з порушника 8,5 тис грн, повторна фіксація - 17 тис грн, позбавлення права керування на рік та оплатне вилучення авто за кошт порушника.

Неправомірні операції з транзитним і тимчасово ввезеними авто

Порушник - особа, яка ввезла авто

Дія

Чинний штраф

Запропонований штраф

1. Передавання авто у володіння, користування або розпорядження іншим особам.

2. Використання авто для цілей підприємницької діяльності або отримання доходів.

3. Розкомплектування авто.

Х

34 000 грн

Порушник - будь-яка особа, яка керує авто

Авто

Чинний штраф

Запропонований штраф

1. Строк транзиту або тимчасового ввезення якого завершився.

2. Передане водію у володіння, користування або розпорядження особою, яка його ввезла.

3. Використовується для цілей підприємницької діяльності або отримання доходів.

Х

8 500 грн

Повторне порушення

Х

17 000 грн та позбавлення права керування на рік з оплатним вилученням авто за кошт порушника

За недотримання строків режимів транзиту та тимчасового ввезення, тобто за невивезення авто за межі країни своєчасно, порушники повинні сплатити штрафи. Розміри штрафів будуть залежати від кількості днів перевищення встановлених строків.

За один день прострочення вивезення транзитного авто з порушника буде стягнуто 170 грн, за три дні відтермінування вивезення тимчасово ввезеної машини - 850 грн.

Зайвий місяць перебування такого автомобіля на митній території України коштуватиме порушнику 170 тис грн або навіть транспортного засобу, який може бути конфіскований за рішенням суду.

Порушення строків транзиту

(дозволено п'ять діб в зоні діяльності однієї митниці, десять діб - в зоні діяльності двох митниць)

Строк

Чинний штраф

Запропонований штраф

1 доба

Попередження або 170 грн

Попередження або 170 грн

від 1 до 10 діб

3 400 грн

3 400 грн

понад 10 діб або втрата авто

8 500 грн

Х

від 10 до 20 діб

Х

8 500 грн

від 20 до 30 діб

Х

85 000 грн

понад 30 діб або втрата авто

Х

170 000 грн або конфіскація за рішенням суду

Порушення строків тимчасового ввезення

(дозволено: 1 рік - нерезиденти, 60 діб - резиденти на консульському обліку, 10 діб - резиденти - працівники іноземних компаній)

Строк

Чинний штраф

Запропонований штраф

до 3 діб

850 грн

850 грн

від 3 до 10 діб

5 100 грн

5 100 грн

понад 10 діб

17 000 грн

Х

від 10 до 20 діб

Х

17 000 грн

від 20 до 30 діб

Х

85 000 грн

на понад 30 діб

Х

170 000 грн або конфіскація за рішенням суду

У законопроекті прописані чіткі правила взаємодії всіх профільних служб і відомств: підрозділів органу доходів і зборів, Державної прикордонної служби, Національної поліції.

Завдяки автоматизованій системі обміну інформацією дані про авто, зафіксовані митником під час відкриття режиму транзиту або режиму тимчасового ввезення, одразу передаватимуться всім органам.

Якщо дозволений строк перебування іноземного авто в Україні сплив, а машина не була вивезена, митник повинен повідомити іншим органам про вчинення правопорушення.

Отримавши повідомлення, поліцейські повинні пильніше відстежувати таке авто на автомобільних дорогах України, а прикордонники - не допустити перетину кордону особою, яка ввезла авто, без сплати відповідних штрафів.

Крім того, Національній поліції буде надано право перевіряти особу водія авто з іноземною реєстрацією на відповідність особі, яка його ввезла. Якщо за кермом буде будь-яка інша особа, поліцейський може накласти на водія штраф і поінформувати про порушення митних правил митницю.

Отримавши таку інформацію, митник під час закриття режиму ввезення матиме підстави для стягнення штрафу з особи, яка ввезла авто, за недотримання обмеження на передавання машини.

Важливо, що протокол про порушення може бути складений митником за відсутності порушника і вручений йому під час виїзду з України.

Митні послаблення

Наразі розмитнення авто проводиться лише на митницях, визначених у затвердженому Міністерством фінансів переліку.[L]

У такому разі водій авто на транзитних номерах повинен їхати до уповноваженого пункту для проведення митного оформлення і сплати митних платежів, а отже, мати значну суму коштів.

За новими правилами, після перетину кордону і заповнення декларації водій вже опинятиметься під митним контролем, однак митницю для проведення оформлення ввезеного транспортного засобу він зможе обрати самостійно - без ризику бути пограбованим або ошуканим.

Замість висновку

Зменшення акцизного податку, а також зняття заборони на митне оформлення та державну реєстрацію авто без обмежень за екологічними нормами - те компромісне рішення, що враховує інтереси всіх сторін: держави, офіційних автоімпортерів, сумлінних платників податків і тих, хто користується автомобілями без митного оформлення та реєстрації в Україні.

Нова модель оподаткування дозволить зменшити вартість нових транспортних засобів і створить правові та економічні умови для реєстрації ввезених в Україну авто з іноземними номерами.

Так само нові правила забезпечать дієвий контроль за переміщенням та цільовим використанням таких авто, а також за дотриманням митних правил резидентами і нерезидентами.

Законопроекти обговорені на всіх рівнях: з представниками ГО "Автоєвросила", Міністерства фінансів, Державної фіскальної служби, Міністерства внутрішніх справ, Державної прикордонної служби, а також профільних асоціацій - виробників, дилерів, імпортерів.

Тож уже цього тижня його можна представити на розгляд парламенту.

Ніна Южаніна, голова комітету з питань податкової та митної політики Верховної Ради

Від редакції. Просимо читачів, у яких виникли запитання до законопроекту, залишати їх під текстом в коментарях. Журналісти ЕП дадуть відповіді на них в окремому матеріалі. Стежте за анонсами і гарного вам дня!

]]>
http://www.epravda.com.ua/publications/2018/06/18/637864/
Конкорд банк спростив отримання тендерної гарантії для бізнесменів до півгодини http://www.epravda.com.ua/publications/2018/06/18/637829/ support@epravda.com.ua (PROMOTED) Публікації Mon, 18 Jun 2018 06:50:47 +0300 Тепер завдяки цьому на "рахунку" у клієнтів Concord bank більше 6000 виграних тендерів на рік.

Щороку наша держава закуповує всі категорії товарів, послуг і робіт на суму близько 250 мільярдів. - Каже Перший заступник голови правління банку Юрій Задоя.

Постачальник зеленої кави від фермерів Сергій Слинько
Член наглядової ради Конкорд Груп, фінансовий директор Катерина Дей

Це означає, що будь-який бізнес зможе знайти для себе великий канал збуту. Поки конкуренція відносно невисока, тому ймовірність перемоги в тендерах велика. Але для участі в багатьох тендерах необхідно надавати банківську гарантію.

Це документ, який підтверджує виконання учасником торгів всіх зобов'язань у разі його перемоги (наприклад, гарантія з постачання товарів / робіт / послуг в зазначені терміни, за заявленою ціною і т.д.) Конкорд банк вирішив піти на зустріч бізнесу, спростивши цю процедуру до півгодини без необхідності застави і зобов'язання відкривати рахунок в банку.

Все, що потрібно - це надати мінімальний пакет документів і оплатити одноразову комісію: Наприклад, якщо сума гарантії до 10 000 гривень, то комісія - до 1 200,00 грн;

- Від 10 000,01 грн. до 50 000,00 грн - до 1 500,00 грн;

- Від 50 000,01 грн до 100 000,00 грн - до 1 700,00 грн;

- Від 100 000,01 грн до 300 000,00 грн - 2,5%;

- Від 300 000,01 грн і вище - 2,25%.

]]>
http://www.epravda.com.ua/publications/2018/06/18/637829/
Не покемонами єдиними. Як доповнена реальність змінює мистецтво http://www.epravda.com.ua/publications/2018/06/15/637820/ support@epravda.com.ua (Економічна правда) Публікації Fri, 15 Jun 2018 12:40:21 +0300 Більшість людей дізналася про AR, augmented reality або технологію доповненої реальності, у 2016 році після виходу гри Pokémon Go.

Після цього інтерес до доповненої реальності почав рости, як популяція покемонів.

AR не обмежилася ігровою сферою, проникнувши в безліч інших: світові бренди "доповнюють" свої рекламні кампанії, навчальні заклади використовують технологію для створення інтерактивних методик, а хірурги можуть накладати картинку МРТ або рентгенівський знімок на тіло пацієнта для більш успішного проведення операції.

Не оминула доповнена реальність і мистецтво. ЕП зібрала найяскравіші приклади творчого використання AR.

Музеї та галереї

Після появи інтернету відвідуваність музеїв знизилася. Навіщо їхати до паризького Лувру, якщо на офіційному сайті музею можна взяти віртуальний тур?

Використання доповненої реальності вдихнуло нове життя у музеї, збільшивши їх аудиторію. Самі ж відвідувачі отримали новий досвід.

Наприклад, Американський музей історії природи створив додаток, що оживляє експонати. Навівши смартфон на об'єкт, відвідувач побачить коротке відео і текстовий опис експоната.

"Людям здається, що музеї некласні", - такими словами починається промо-ролик Національного музею в Кракові. До кінця відео ця теза спростовується.

"Доповнивши" картини історіями, Краківський музей залучив десятки тисяч відвідувачів.

Додаванням AR у традиційних музеях історія не закінчується. Деякі сучасні художники творять з використанням нової технології.

Так, мексиканська художниця і скульптор Юнуен Еспарца створює предмети мистецтва одночасно у двох реальностях: звичайній і доповненій, допомагаючи інтерпретувати їх по-різному.

Музика

І виконавців, і глядачів трохи дратують люди, які записують концерт на телефон. Вихід з цієї ситуації знайшов Eminem. Репер придумав, як перетворити смартфони шанувальників з дратівливої деталі на частину вистави. Він влаштував у доповненій реальності криваве шоу.

"Ми подумали: якщо на концерті будуть використовуватися телефони, і люди збираються піднімати їх у повітря, чому б нам не використати це і не змінити спосіб сприйняття шоу?" - прокоментував менеджер виконавця Пол Розенберг.

Доповнену реальність використовують й інші артисти, хоча і менш масштабно.

Наприклад, Gorillaz випустили AR-додаток, за допомогою якого користувачі потрапляють у віртуальну студію групи і слухають її альбоми.

Віртуальну та доповнену реальність і відео 360 використовувала і співачка Bjork у проекті Bjork Digital.

За словами співачки, це допомогло їй створити щось дуже особисте, допомагаючи глядачам і слухачам краще зрозуміти її емоції: від душевного болю до гніву.

Деякі ЗМІ назвали перфоманс Bjork віртуальною реальністю. Саме ж співачка на своїй сторінці у Facebook написала: "Це була не віртуальна реальність, а більш доповнена реальність - безшовна проекція віртуального світу на реальний".

Література

У найближчому майбутньому книгу за допомогою доповненої реальності можна буде помістити в поле зору, щоб читати на ходу або під час пробіжки, а поки AR робить літературу більш інтерактивною.

Доповнену реальність застосовують в енциклопедіях і дитячій художній літературі. Вона не тільки дозволяє дати більше наочних знань, а й розважає, що важливо в роботі з дітьми. Приклад - енциклопедія про будову Землі, у якій планети "оживають".

Інший приклад - енциклопедія з Канади, яка пропонує не просто побачити тривимірні моделі доісторичних тварин, але й керувати ними. Можна навіть сфотографуватися з динозаврами і надіслати фото друзям.

Дитячі книги з доповненою реальністю користуються популярністю у світі вже кілька років. В Україні багато хто вперше зіткнувся з ними після виходу "Аліси в країні див", яку група Art Nation створила спільно з художницею-ілюстратором Євгенією Гапчинською.

AIN.UA

Книга поширювалася через торгову мережу АТБ за програмою лояльності. Таке рішення ухвалили не відразу. За словами творця групи Art Nation Едуарда Ахрамовича, перед цим усі великі українські видавництва відмовилися реалізовувати ідею. Вони були впевнені, що доповнена реальність "не піде".[L]

"До початку продажу цієї книги про доповнену реальність мало хто знав: гіки, гравці в Pokemon Go, можливо, 1% населення. Це була не сімейна аудиторія - люди, які книги не купують. Було важливо познайомити з цією технологією дорослу, консервативну аудиторію", - зазначив Ахрамович.

За перші два тижні після запуску додаток вийшов на перше місце за завантажуванням в українських сегментах Apple Store і Google Play, а це значить, що його завантажили всі покупці.

Оскільки доповнена реальність "зайшла" українським читачам, найближчим часом можна чекати буму книг з AR на українському ринку.

Однак не можна стверджувати, що доповнену реальність можна використовувати лише в дитячій або науковій літературі. Приклад вдалого використання AR в художній літературі демонструє французька письменниця Каміла Шерер.

Кіно

Певною мірою ефект доповненої реальності створюють технології 3D і IMAX: за допомогою спеціальних окулярів плоска картинка доповнюється третім виміром.

Передбачається, що з часом в доповненій реальності стануть доступні довідкові матеріали, наприклад, профілі з іменами акторів, їх біографії і фільмографії. Також в AR будуть доступні субтитри.

За допомогою спеціальних окулярів або іншого приладдя фільми можна буде дивитися під час пробіжки, ходьби або в транспорті.

Як можуть виглядати фільми з доповненою реальністю, показав розробник Абішек Сінгх. Він відтворив знамениту сцену із "Дзвінка", де привид дівчини в білому платті вибирається з екрана телевізора.

У відеоролику віртуальна копія персонажа також починає "переслідувати" власника телефону, з'являючись у різних частинах кімнати.

Що далі

Технологічні гіганти - Apple, Facebook, Google, Microsoft, Samsung - інвестують у цю сферу величезні гроші.

За останні 12 місяців AR/VR/XR-стартапи зібрали рекордні 3,6 млрд дол від венчурних капіталістів та корпорацій. Понад три чверті мільярда доларів було інвестовано лише протягом перших трьох місяців 2018 року.

Аналітики Digi Capital прогнозують зростання виручки галузі доповненої і віртуальної реальності до 150 млрд дол на рік до 2020 року. При цьому AR-пристрої займуть левову частку цього ринку - близько 120 млрд дол.

Інтерес користувачів і розробників до технології зростає. Найбільшого стрибка варто очікувати тоді, коли технології дозволять створити умовні "рейбени" доповненої реальності або навіть AR-лінзи. Поки ж залишається стежити за тим, як технологія проникає в усі сфери життя.

]]>
http://www.epravda.com.ua/publications/2018/06/15/637820/