http://www.epravda.com.ua/images/logo01.gif Економічна правда http://www.epravda.com.ua Економічна правда http://www.epravda.com.ua Тиждень у графіках: що сталося з грошовими переказами, безробіттям і Косюком http://www.epravda.com.ua/publications/2017/11/18/631318/ support@epravda.com.ua (Економічна правда) Публікації Sat, 18 Nov 2017 15:30:48 +0200 В Україну пересилають все менше коштів

Обсяг грошових переказів в Україну з використанням систем переказу коштів в січні-вересні становив 1,747 мільярда доларів. Цей показник у 8 разів перевищує обсяг переказів з України за цей період.

Така велика різниця між сумами переказів в країну та з країни була завжди і це не новина. Що важливіше - останні роки кількість грошових переказів скорочується.

Першою причиною є економічна криза в країні, яка почалася у 2014 році, інфляція та подорожчання долара - вона пояснює зменшення обсягів переказів з України та в її межах.

Другою причиною є погіршення стосунків з Росією, після анексії Криму, та заборона російських платіжних систем у жовтні минулого року. Хоча, незважаючи на це, з Росії досі приходить левова частина грошових переказів.

Обсяг переказів в межах України за 9 місяців становив 3,18 млрд доларів. Є велика йомовірність, що у цьому році їх перевищить показник попередніх двох років.

Читайте також: Кому буде боляче: що необхідно знати про нові санкції проти Росії

Санкції - не перешкода. П'ять способів переказу грошей з Росії

"Давайте згадаємо кожного безробітного…"

В Україні у жовтні рівень безробіття в порівнянні з попереднім місяцем знизився і становив 1,1%. У жовтні 2017 року в Державній службі зайнятості було зареєстровано 281,9 тис. безробітних (проти 303 тис. місяцем раніше).

Таким чином, кількість безробітних зменшилася на 21,1 тис. осіб.

Водночас зменшення кількості офіційно зареєстрованих безробітних не означає, що їх насправді стало значно менше. Якщо дивитись на рівень безробіття, який розраховується за методологією Міжнародної організації праці, у другому кварталі цього року безробітних в Україні нараховувалося 1,7 млн осіб, а рівень безробіття становив 10%. При цьому зменшується і кількість зайнятого населення.

Дотації для багатіїв

З початку року агрохолдинг Косюка отримав з бюджету 1,25 мільярда дотацій. Мова йде про группу компаній "Миронівського хлібопродукту".

ПАТ "Миронівський Хлібопродукт" та ПАТ "Миронівський завод з виготовлення круп і комбікормів" отримали також 1,8 млрд грн відшкодування експортного ПДВ з державного бюджету в 2017 році.

У вересні, належні групі МХП підприємства ТОВ "Вінницька Птахофабрика", ПРАТ "Миронівська ПФ", СТОВ "Старинська Птахофабрика", ПРАТ "Оріль-Лідер", ДП "Перемога Нова" та ТОВ "Птахофабрика Снятинська Нова" отримали 171 млн грн дотацій, що становить 27% від суми виплаченої за місяць.

Якщо ви не в курсі, у 2017 році почала виплачуватись спеціальна бюджетна дотація для аграрних підприємств. Вона була запроваджена в кінці 2016 року і передбачає дотацію пропорційно до розміру сплаченого до бюджету ПДВ.

Про те, що дана формула виплати субсидій буде надавати сильні переваги саме виробникам продукції птахівництва, Економічна правда писала в 2016 році.

Разом з тим, відповідно до внесених змін до до діючих норм Закону "Про державну підтримку сільського господарства" з 1 січня 2018 року набуває чинності обмеження, яке не дає можливості аграрним групам пов'язаних компаній отримувати більше ніж 150 млн грн дотацій на рік.

]]>
http://www.epravda.com.ua/publications/2017/11/18/631318/
Навіщо заклеювати камеру ноутбука http://www.epravda.com.ua/publications/2017/11/17/631259/ support@epravda.com.ua (Економічна правда) Публікації Fri, 17 Nov 2017 13:30:39 +0200 Підліток змушений встановити безкоштовний антивірус на свій ноутбук після того, як ним користувалася сестра. Програма видаляє вірус, однак невідомий хакер отримує доступ до камери ноутбука. Зловмисник записує, як юнак мастурбує.

Незабаром хакер надсилає на пошту підлітка повідомлення. Він вимагає беззаперечно виконувати всі накази, інакше викладе відео в інтернет і поширить серед контактів жертви. Юнак приховує від мами цю історію і починає виконувати всі вимоги анонімного зловмисника.

Послідовність наказів призводить до того, що підліток грабує банк. Йому вдається втекти від поліції, і хакер вимагає відвезти гроші в ліс.

Там хлопець зустрічає чоловіка з коробкою, у якій лежить дрон. Чоловік також став жертвою хакера. Тепер вони повинні битися на смерть, а переможець забере гроші. Бій починається, і дрон транслює його в інтернет.

Підліток перемагає. Він йде з лісу закривавлений із сумкою грошей. Йому дзвонить мама і розповідає, що в мережі з'явилося його сороміцьке відео. Юнак нічого не відповідає. На його телефон приходить повідомлення з тролфейсом. Несподівано спалахує синє світло: поліція приїхала його заарештувати...

Пограбування, вбивство, ганьба і зруйнована життя - ціна зламаної веб-камери. Описана історія не відбувалася в житті. Це сюжет із серіалу "Чорне дзеркало". Чи може така історія статися насправді? ЕП дізналася, чи треба заклеювати камеру ноутбука і ховати смартфони під час важливих переговорів.

Вони попереджали

21 червня 2016 року засновник Facebook Марк Цукерберг опублікував власне фото за робочим столом. Він хвалився тим, що кількість щомісячних користувачів додатка для обміну фотографіями і відео Instagram перевищило 500 млн.

Абсолютно несподівано весь світ звернув увагу на цікаву деталь: камера і мікрофон на ноутбуці Цукерберга заклеєні стрічкою. Багато людей поблажливо посміхалися, хтось крутив пальцем біля скроні, мовляв, параноїк.

Таким само поставилися і до слів тодішнього директора Федерального бюро розслідувань США Джеймса Комі. У вересні 2016 року він розповів, що всі держустанови закривають веб-камери, і люди повинні робити так само.

"Є деякі розумні речі, які ви повинні робити, і це одна з них. Ви йдете в будь-яку державну контору, де є маленька камера у верхній частині екрана. У кожної з них є невелика кришка, яка закриває камеру. Ви робите так, що люди, у яких нема на це повноважень, не дивляться на вас. Я думаю, це хороша штука", - сказав Комі.

Тоді ж з подібною порадою виступив колишній технічний фахівець ЦРУ і АНБ Евард Сноуден. Він коментував один з епізодів голлівудського фільму "Сноуден".

У ньому актор Джозеф Гордон-Левітт розуміє, що спеціальні служби можуть підключитися до камер на особистих комп'ютерах і тому заклеює камери стрічкою. В інших моментах з цією ж метою він використовує пластир.

На питання, як захистити себе від спостережень за особистим життям, Сноуден відповів: "Це просто. Якщо ви використовуєте пластир, це не зіпсує ваш комп'ютер. Якщо вам потрібно використовувати камеру, просто відклейте стрічку".

Атака через ноутбук

Технічні фахівці називають дві стратегії злому веб-камер на комп'ютерах з Windows будь-якої версії та розрядності.

Перша складна - через модерацію драйвера камери, фільтра і кодеків. У такому випадку жертва повинна завантажити і встановити софт. Цю стратегію може реалізувати група програмістів та сильних фахівців із соціальної інженерії.

Друга проста - за допомогою легальних утиліт для віддаленого контролю комп'ютерів. Принцип їх роботи передбачає, що один з комп'ютерів мережі може управлятися іншим віддалено. Цей софт призначений для корпоративних користувачів, і з'єднання там захищене паролем.

Однак такі програми застосовують і звичайні користувачі. Вони стають жертвами зломів, коли скачують налаштовану хакерами утиліту. При цьому вимагається лише увімкнути автоматичне приймання запитів на віддалене підключення і згортання головного вікна. Далі справа за методами соціального інжинірингу.

Наприклад, жертва завантажує програму за посиланням або викачує як "доважок" до безкоштовних утиліт. При цьому утиліти можуть бути модифіковані на крадіжку і передавання кодів доступу до програм віддаленого контролю.

У квітні 2016 року один з користувачів анонімного форуму кілька днів вів пряму трансляцію з веб-камер різних комп'ютерів. Доступ до них він отримав за допомогою троянської програми, встановленої у торент MediaGet.

Крім того, існують утиліти, спеціально призначені для таємного спостереження за комп'ютерами. До них належать RemCam і DarkComet.

Видання Wired стверджує, що сирійський уряд використовував DarkComet для шпигунства за опозиційними активістами. Він надсилав їм приховане посилання на установку утиліти, замасковане під вікно з повідомленням.

Атака через сайт

Деякі сайти пропонують сервіси спілкування з використанням камери, тому сайт запитує через браузер доступ до камери і мікрофона.

Особливість у тому, що на сайті може використовуватися спеціальний скрипт. Він відкриває додаткове вікно в фоновому режимі, не перемикаючи користувача на нього. Коли користувач закриває основну сторінку, мікрофон залишається увімкненим на фоновій сторінці.

У браузерах дозволи можуть зберігатися постійно, тому під час наступного відвідування сайту користувача можуть бачити і чути вже без попередження.

Атака через смартфон

Гаджети на ОС Android найбільш уразливі до негласного зняття даних з камери і мікрофона. Справа не в тому, що на Play Market існує багато додатків для віддаленого контролю за ПК і смартфоном. Більшість популярних додатків вимагають доступ до камери та мікрофона. Навіть маловідомі сервіси для гаджетів часто безпричинно просять надати їм цей доступ.

Не застраховані від шпигунської діяльності своїх гаджетів і власники смартфонів від Apple. У жовтні 2017 року інженер компанії Google Фелікс Краузе виявив проблему з налаштуваннями приватності в iOS. Ця проблема дозволяє додаткам на iPhone вести приховане знімання.

Що робити

Фахівці у сфері кібербезпеки дають такі поради.

1. Не завантажувати з ненадійних ресурсів і не встановлювати неперевірений софт, зокрема утиліти для безкоштовного скачування, перегляду, видалення.

2. Уважно ставитися до підозрілих листів, не переходити за вказаними у них посиланнями.

3. Вчасно оновлювати антивірусне ПЗ.

4. Регулярно проводити повне сканування комп'ютера антивірусом.

5. Звертати увагу на роботу камери ноутбука. Якщо вона вмикається не тільки під час відеодзвінків, слід негайно від'єднати пристрій від інтернету і перевірити налаштування камери.

6. Частіше перевіряти дозволи доступу до камери і мікрофона для різних сайтів. У Google Chrome це можна зробити на сторінці налаштувань.

7. Під час важливих переговорів відкласти смартфон і планшет подалі.

8. На Android-пристроях зайти в розділ додатків і в кожному сторонньому додатку, в "Управлінні дозволами", у функціях "Запис звуку" і "Камера", за бажанням вибрати опцію "Заборонити" або "Завжди запитувати".

]]>
http://www.epravda.com.ua/publications/2017/11/17/631259/
Як Нікополь, Марганець та Покров позбулися централізованого опалення http://www.epravda.com.ua/publications/2017/11/16/631216/ support@epravda.com.ua (Володимир Рихліцький, для ЕП) Публікації Thu, 16 Nov 2017 15:04:21 +0200 У 2016 році три міста Дніпропетровщини - Нікополь, Покров та Марганець - вирішили відмовитися від централізованого опалення і перевести житло та соціальні об'єкти на опалення електрикою та альтернативною енергією.

Проблема масового переходу на електричне опалення в тому, що старі мережі та підстанції не витримували навантаження і потребували повної заміни.

Як цим містам вдалося пережити перший опалювальний сезон, та наскільки вони готові до цієї зими, дізнавалася "Економічна правда".

Відмовитися від опалення вулиць

Усі три міста розташовані у 30-кілометровій зоні Запорізької АЕС. Найбільшим з них є Нікополь, де проживає близько 120 тис мешканців. У Марганці - майже 50 тис жителів, у Покрові, в минулому Орджонікідзе, - понад 40 тис.

За словами радника голови Дніпропетровської ОДА Юрія Голика, влада цих міст ще десять років тому почала активно видавати дозволи мешканцям для переходу на індивідуальне опалення.

"У 2016 році, коли ми почали масово переходити на індивідуальне опалення, менше 30% абонентів у цих містах залишалося з центральним опаленням. Уявіть стару котельню, яка споживає газ і опалює 20 квартир у 60-квартирному будинку. Тариф не покриває витрат, а борги щороку зростають", - каже він.

Заборгованість Марганця перед "Нафтогазом" становила 80 млн грн, Покрова - 60 млн грн, Нікополя - 176 млн грн. Борги накопичувалися у місцевих комунальних підприємствах, створюючи додаткові витрати для бюджету міст.

Інші причини переходу цих міст на автономне опалення - зношеність міських тепломереж та центральних котелень, яка сягала 88%, а також підвищення ціни на газ. Значна частина енергії витрачалася на обігрів не домівок, а вулиць.

"Аварійність на магістральних теплопроводах у 2015 році зросла в п'ять разів порівняно з попереднім опалювальним сезоном. Ремонтні бригади працювали цілодобово. Через зношеність міської тепломережі іншого виходу, ніж перехід на автономне опалення, у нас не було", - зазначає перший помічник міського голови Нікополя Сергій Донець, який відповідає за сферу ЖКГ.

Перший помічник міського голови Нікополя Сергій Донець

За його словами, після закінчення опалювального сезону 2014-2015 років 76% населення Нікополя вже мали індивідуальне опалення.

"З понад 40 тис абонентів лише 8,5 тис користувалися послугами центрального опалення. Мали автономне опалення і близько половини закладів соціальної сфери - школи, дитсадки, лікарні", - каже помічник мера.

Спеціалісти міськради розрахували, що замінити центральне опалення слід електрикою. Якби перевагу надали газу, то лише встановлення індивідуального обладнання обійшлося б учетверо дорожче. Крім того, при нинішніх тарифах обігрівати приміщення електроенергією дешевше, ніж газом.

"Якщо у трикімнатній квартирі встановлений двозонний лічильник і оформлена субсидія, то опалення коштуватиме 400-500 грн за місяць. Витрати на отримання 1 Гкал тепла з використанням електрики вдвічі менші, ніж при опаленні газом", - наголошує Донець.

За його словами, 8,5 тис абонентів тепломережі - це ті, хто свого часу не встановив собі індивідуальне опалення через відсутність грошей. У зв'язку з цим міська рада вирішила профінансувати встановлення індивідуального електричного опалення соціально незахищеним категоріям населення.

Рішення переходити на електричне опалення було вимушеним і у Покрові.[L]

"Одна котельня забезпечувала теплом 80% міста. Щоб підтримувати її роботу, щороку потрібно було витрачати 25-30 млн грн. Весь бюджет розвитку Покрова - 25 млн грн. У міста був вибір: витрачати гроші на опалення або фінансувати ремонт доріг та підтримувати інфраструктуру", - зазначає Голик.

У місті вирішили віддали котельню в оренду інвестору, який замінив обладнання та встановив модульну опалювальну установку на пелетах. Ця та дві нові котельні, побудовані інвестором, обігрівають заклади соціальної сфери. У кількох гуртожитках за кошти інвестора замінили внутрішні теплові мережі.

Допомога на електричне опалення

У Нікопольській міськраді вирішили допомогти малозабезпеченим перейти на індивідуальне електричне опалення. Якщо дохід сім'ї був меншим за 1 930 грн на одну людину, міськрада субсидувала встановлення обладнання. В інших випадках індивідуальне опалення люди встановлювали за власний кошт.

"Ми провели роз'яснювальну роботу, створили спеціальну комісію для отримання дозволів на відключення мешканців від центрального опалення. Упродовж першого етапу такі дозволи отримали близько 5,5 тис мешканців.

Понад 4 700 з них отримали допомогу на встановлення обладнання для індивідуального електричного опалення. Загалом з міського бюджету виплатили 29,1 млн грн матеріальної допомоги", - зазначає Донець.

Міськрада відібрала десять фірм з ліцензією на встановлення електричного опалення та досвідом роботи і розробила рекомендації для мешканців. Також з міського бюджету жителі можуть отримати допомогу на перехід на двозонний облік, що дозволяє платити удвічі менше за струм, спожитий з 23:00 до 7:00.

Як зазначили у "ДТЕК Дніпрообленерго", для приватних будинків та квартир з індивідуальним опаленням є можливість користуватися пільговим тарифом: 90 коп за кВт-год (45 коп вночі з двозонним лічильником) при споживанні до 3 тис кВт-год на місяць у період з 1 жовтня до 30 квітня.

"Ми розрахували, що для придбання, встановлення та оформлення документації на такий лічильник потрібно ще близько 1 тис грн. Тому проголосували на сесії за те, щоб профінансувати це з бюджету міста", - розповів перший помічник міського голови.

За даними "ДТЕК Дніпрообленерго", на електричне опалення у Нікополі перейшли 25% побутових споживачів, споживання електроенергії збільшилося на 30-35% залежно від місяця. У Марганці - 35% і 60-65% відповідно.

Однак у кожному місті спостерігалася своя специфіка. У Покрові підсилення електромережі не було таким кардинальним, як у Нікополі та Марганці, тому що місцева влада дозволяла встановлювати газове опалення та оформляти субсидії. Споживання електроенергії у Покрові підвищилося лише на 15%.

"У Покрові ми пояснювали, що електрика - добре, але газ - краще, бо електромережі міста не розраховані на таку потужність. В результаті майже всі жителі Покрова перейшли на газові конвектори, а жителі Марганця - на електричне опалення", - розповів Голик.

Посилити електромережі

Перехід на електричне опалення істотно збільшив навантаження на мережі. Як зазначили у "ДТЕК Дніпрообленерго", навантаження на електромережі у Нікополі зросло на 150-160%, у Марганці - на 200%, у Покрові - на 35%. Старі електромережі цих міст потребували негайної модернізації.

"Основною проблемою було масове відключення мереж. У Нікополі глобальною проблемою став дефіцит потужності для живлення центральної частини міста.

При сильних морозах доводилося застосовувати "віялові" відключення. В іншому випадку обладнання пошкодилося б і споживачі протягом тривалого періоду залишались би без електрики та опалення", - розповів генеральний директор "ДТЕК Дніпрообленерго" Вадим Кухтій.

Пізніше у Нікополі оновили понад 88 км електромереж за кошти інвестиційної програми "ДТЕК Дніпрообленерго". Загальна вартість проекту - 76 млн грн. Також у Нікополі збудували розподільчий пункт майже за 11 млн грн.

У Марганці роботи з модернізації міських електромереж коштували майже 25 млн грн. Там замінили понад 46 км ліній електропередач. У Покрові заміна електромереж триває, вартість робіт становить 3,3 млн грн.

За словами Донця, енергетики спрацювали добре: проблеми з електрикою були, але більше доби жителі Нікополя без струму не залишалися.

"Траплялося, що без електрики були до 6 тис абонентів, горіли два трансформатори, вистрілювали підземні кабелі, але ці проблеми вдавалося вирішувати в межах доби. У нас був фінансовий резерв", - підкреслює Донець.

У будинках, які обслуговують комунальні ЖЕКи, модернізували електромережі за кошти міста. Будинки, які управляються ОСББ, 50% профінансувала міськрада. У квартирах мешканці проводили заміну проводки за власні кошти.

Міську тепломережу довжиною близько 120 км міська рада Нікополя вирішила продати на металобрухт. Виручка перевищила 8 млн грн. Ці кошти витратять на модернізацію внутрішніх будинкових електромереж.

Децентралізована "соціалка"

У Нікополі 138 соціальних об'єктів. Їх перевели з централізованого теплопостачання на автономне за сім місяців. У 35 закладах встановили опалювальне обладнання за кошти інвестора, в інших - за кошти міста.

Утеплені резервуари для гарячої води, що входять до індивідуальної опалювальної системи суду

"На конкурс подалися дев'ять фірм. Після презентацій робоча група вибрала п'ять. Дві фірми відмовилися працювати, а з трьома міський голова підписав меморандум. У ньому прописали: якщо до визначеної дати з боку інвестора не буде жодних дій, ми з ними розірвемо договори", - зазначив Донець.

В результаті усі інвестиційні проекти реалізовувала одна компанія. Який вид опалювального обладнання встановлювати у міськраді, вираховували не за ціною подальшої експлуатації, а за вартістю обладнання та підведення мереж.

"Були заклади, куди потрібно було тягнути електричний кабель за 800 метрів, а поруч - газопровід. Тоді вирішували робити газове опалення", - каже радник.

Один з прикладів переобладнаної інфраструктури - дитсадок №4 у Нікополі на 175 дітей. Двоповерхова будівля опалюється електроенергією. Температура повітря сягає 22°С. У будівлі встановлене опалювальне обладнання потужністю 240 кВт. До дитсадка провели окремий кабель, щоб вистачало потужності.

Обладнання для підігріву води

"У нас встановлені дві цистерни: на вулиці і на даху. З цистерни гаряча вода подається у батареї. Вночі система нагріває воду, а вранці вмикаються три насоси, які розподіляють воду по кімнатах. Коли ми приходимо, у приміщеннях вже тепло", - розповідає в. о. керівника дитсадка Катерина Богданова.

Система опалення дитсадка

За її словами, витрати на опалення скоротилися наполовину. У тому числі завдяки тому, що вода нагрівається вночі, коли діє нічний тариф.

У кожному закладі встановлена автоматична система контролю тепла. Інформація з датчиків, розташованих у найхолодніших кімнатах, збирається у єдиній системі і доступна в спеціальній програмі для перегляду.

Датчик контролю тепла

"Я обираю на своєму планшеті будь-який дитсадок і бачу, яка температура у бочці і в кімнатах, де перебувають діти", - розповідає помічник мера Нікополя.

Автоматична система дистанційного контролю тепла

За його словами, раніше діти сиділи в куртках, а зараз почуваються комфортно. У садочках та школах навіть знизився рівень захворюваності.

Досвід не для всіх

Досвід міст, які відмовилися від централізованого теплопостачання, загалом позитивний, але поширювати його на інші міста без підготовки не варто. На думку експерта з енергозбереження Олексія Хабатюка, спочатку слід вирішити проблеми старих систем електромереж та електричної генерації.

"Масовий перехід на опалення за прикладом Нікополя та Марганця в найближчі роки не є перспективним. У поточній структурі генерації це робити недоцільно. Можна розглядати лише теплові насосні установки", - зазначає експерт.

За його словами, без реконструкції локальних електромереж та мереж високої напруги такий крок може призвести до великих аварій. Крім того, на думку експерта, існують ризики, пов'язані з ціною на електроенергію.

"Зараз є велика різниця між нічним та денним тарифами. Також ціна на електроенергію більш низька завдяки перехресному субсидуванню - для населення вона удвічі нижча, ніж для промисловості. У найближчі роки електроенергія для населення суттєво подорожчає", - застерігає Хабатюк.

Кошти, які бізнес платить за дешеву електроенергію для побутових споживачів, суттєві: лише за 2016 рік бізнес заплатив 45,6 млрд грн крос-субсидій. Вирівнювання цін може зробити електричне опалення невигідним.

Володимир Рихліцький, журналіст руху "Сильні громади"

]]>
http://www.epravda.com.ua/publications/2017/11/16/631216/
Пограбування "по-новому". Які банки найбільше постраждали від хакерів http://www.epravda.com.ua/publications/2017/11/16/631231/ support@epravda.com.ua (Економічна правда) Публікації Thu, 16 Nov 2017 11:00:37 +0200 Усіх шокувала новина про те, як хакери півтора року тому викрали мільйон доларів з українського банку "Кредит Дніпро". Викрадені кошти зловмисники зняли готівкою в Китаї.

Про це стало відомо з ухвали суду, в якій наводяться певні деталі цієї справи.

Виявляється, викрадення відбулося ще в квітні 2016 року. Банк звернувся в поліцію з чималим запізненням, і розслідування почалося лише 16 червня 2017 року.

Кіберпограбування банку для України - це точно не рядова подія. ЕП пропонує також подивитися на світовий досвід. Банки яких країн найчастіше стають мішенню хакерів?

З чого все почалося

Першим великим інцидентом вважається викрадення 12 млн дол з рахунків американського Citibank хакером-самоуком Володимиром Левіним. Ще у 1994 році, не виходячи з квартири, він пограбував один з найбільших фінансових закладів планети.

Для цього йому навіть не знадобилося знання англійської - лише мова програмування. Тоді злочин назвали "пограбуванням сторіччя". Проте сховатися від правосуддя Левіну не вдалося - його спіймали та засудили.

Російський синдикат

Наймасштабніший кіберзлочин також пов'язують з російською групою хакерів, через яку британські банки на початку 2015 року втратили понад 650 млн фунтів стерлінгів.

Банда використовувала комп'ютерні віруси для зараження мереж у більш ніж ста фінансових установах світу. Шкідливі програми кілька місяців збирали інформацію з комп'ютерів внутрішніх систем банку і цього ніхто не помітив.

Як виявилося згодом, масштаби цього злочину були глобальними. Від шкідливого ПЗ постраждали не лише британці, а й банки Японії, Китаю, Сполучених Штатів та всієї Європи. Точні суми втрат не озвучувалися.

Не хакерами єдиними

Росія може пишатися не лише тими, хто краде, але й тими, у кого крадуть.

Так, майже рік тому з російського Центробанку було виведено 2 млрд руб або 31 млн дол. З них 26 млн дол, правда, вдалося повернути - вони були заморожені на деяких банківських рахунках.[L]

Як зазначили у Центробанку Росії, зловмисники намагалися вкрасти більше - близько 5 млрд, але їм це не вдалося.

Цей випадок спонукав фінансових регуляторів закликати банки посилити свої заходи безпеки.

А що в Україні

За даними київської гілки IT-асоціації ISACA, яка спеціалізується на безпеці даних, рік тому, коли постраждав банк "Кредит Дніпро", хакери викрали з іншого неназваного українського банку 10 млн дол.

Тоді ж в організації попередили: є велика ймовірність, що через низький рівень захищеності можуть постраждати інші українські фінансові установи.

А де ще

Найгучніший випадок пограбування банку хакерами стався в Республіці Бангладеш теж близько року тому.

Хакери зламали систему ЦБ і від імені голови банку Атіура Рахмана надсилали у Федеральний резервний банк Нью-Йорка запити про переказ коштів майже на 1 млрд дол з кореспондентських рахунків організації у США.

Перш ніж у Нью-Йорку щось запідозрили, побачивши орфографічну помилку в назві фонду-адресата, хакери встигли вкрасти 100 млн дол.

У жовтні 2017 року зловмисники за допомогою шкідливого програмного забезпечення викрали 60 млн дол з Далекосхідного міжнародного банку на Тайвані. Більша частина грошей була повернута, а двоє злочинців заарештовані.

На початку 2015 року у схожу ситуацію потрапив еквадорський Banco del Austro. Тоді хакери змогли вивести з банку близько 9 млн дол.

З подібною атакою довелося зіштовхнутися в'єтнамському The Phong Bank у кінці 2015 року. Тоді хакерам не вдалося завершити розпочате. Банк вчасно розпізнав шахрайство і зупинив переказ мільйона доларів.

Щось схоже довелося пережити і банку Філіппін у 2016 році.

На початку 2017 року від кібератаки постраждали кілька польських банків. Тоді шкідливе ПЗ проникло в системи організацій через сайт Комісії з фінансового нагляду. На щастя, обікрасти банки зловмисникам не вдалося.

Чотири з шести наведених випадків експерти з кібербезпеки з компанії Symantec пов'язують між собою.

За їх словами, всі загрози надходили від угруповання "Лазар", яке з'явилося у 2009 році і звернуло на себе увагу після нападів на Sony у 2014 році. Пізніше цю банду пов'язували з вірусом WannaCry, який сколихнув і Україну.

Не грошима єдиними

Як виявилося, цікавлять зловмисників не лише гроші. Ще, наприклад, дані.

Так, улітку 2017 року найбільший банк Італії - UniCredit - зазнав хакерської атаки, під час якої були викрадені біографічні та кредитні дані 400 тис рахунків.

У банку заявили, що вжили усі заходи для подолання порушення і зловмисники не встигли скористатися вкраденим.

Після цього інциденту UniCredit висловив намір інвестувати 2,3 млрд євро у зміцнення своєї ІТ-системи та порадив іншим банкам зробити те саме.

Останнім часом хакери почали цікавитися не звичайною валютою, а криптовалютою. Так, улітку 2016 року у Гонконзі хакери вкрали з біржі 119 756 біткоїнів або близько 65 млн дол за курсом на день інциденту.

Найбільша ж крадіжка біткоїнів сталася у лютому 2014 року. Тоді з біржі Mt.Gox злодії вкрали понад 744 тис біткоїнів (близько 400 млн дол), з яких 200 тис потім знайшлися.

Наймасштабніший інцидент з іншою криптовалютою - ефіром - відбувся у червні 2016 року. Зловмисники викрали 3,5 млн одиниць криптовалюти з децентралізованого венчурного фонду, що еквівалентно 50 млн дол.

Таких випадків стає все більше. Криптовалюту важче відстежити, ніж традиційні гроші, але за крадіжками криптовалюти завдяки блокчейну можна спостерігати майже у реальному часі. Втім, такий "серіал" нікому не порадиш.

Щоб не стати жертвою хакерів, потрібно бути обачним, дотримуватися елементарних правил "інтернет-гігієни" та обирати для своїх вкладів найбільш захищені банки і біржі.

]]>
http://www.epravda.com.ua/publications/2017/11/16/631231/
Приховані важелі інфляції. Хто виграє від прискореного зростання цін http://www.epravda.com.ua/publications/2017/11/15/631203/ support@epravda.com.ua (Економічна правда) Публікації Wed, 15 Nov 2017 16:00:04 +0200 На початку листопада Нацбанк переглянув прогноз інфляції і визнав: ціни зростатимуть швидше, ніж передбачалося раніше.

Для швидшого зростання цін було чимало причин: зростання соціальних стандартів, похолодання влітку, яке тримало ціни на овочі на високому рівні, африканська чума свиней, яка спричинила подорожчання м'яса. Підвищення акцизів та зростання попиту теж вплинули на вартість товарів та послуг.

Однак вищий рівень інфляції може призвести до глибинних, не помітних для ока широкого загалу зрушень у фіскальних та боргових планах держави.

Ці зрушення важливі, бо вони впливають на повноту проведення державних видатків, мають значення для погашення дефіциту бюджету і дають розуміння того, як держава витрачає сплачувані українцями податки.

Наслідок 1. Вплив на боргові зобов'язання

Більш висока інфляція вплине на об'єм боргових зобов'язань держави. Цієї осені Мінфін провів масштабну боргову операцію - реструктуризував свої зобов'язання за облігаціями внутрішньої позики (ОВДП), які лежать в портфелі Національного банку. Цю операцію ще називають репрофайлінгом.

Репрофайлінг планувався не один рік. Знадобився він у зв'язку з тим, що 99% внутрішнього державного боргу припадає на облігації внутрішньої державної позики. Більше половини, а саме 378 млрд грн, перебуває у власності Нацбанку. Мінфін повинен платити Нацбанку за їх обслуговування і погашення.

З одного боку, відносини двох відомств нагадують перекладання коштів з першої державної кишені в другу. З іншого - накопичення внутрішнього держборгу і різні терміни погашення ОВДП призвели до нерівномірного навантаження на бюджет.

Мета репрофайлінгу - знизити боргове навантаження на бюджет в середньостроковій та довгостроковій перспективах. Загалом усе це вийшло.

Очікуваний ефект репрофайлінгу

Натисніть для збільшення
Натисніть для збільшення
Джерело: Мінфін

Однак це зниження - лиш вершина айсберга. У 2017 році провести репрофайлінг вдалося не відразу. У травні Кабмін ухвалив його, однак відразу ж відмовився від свого рішення. З'ясувалося, що умови операції не до кінця узгоджені з Нацбанком.

Річ у тім, що ставка процентного доходу прив'язана до інфляції, і якщо у травні вона визначалася як "річна інфляція + 1,5%", то в узгодженому з НБУ та ухваленому варіанті це "річна інфляція + 2,2%". За офіційною версією, зміна прив'язки до інфляції - результат консультацій Мінфіну з НБУ.

Як пояснюють співрозмовники видання в Нацбанку, такий крок дозволив НБУ забезпечити "належний рівень прибутковості, щоб потім назад перерахувати Мінфіну заплановану суму коштів від свого прибутку".

Оскільки і НБУ, і Мінфін є державними органами, момент "комерційності" та прибутковості завдяки одне одному - один з найбільш суперечливих.

У випадку з репрофайлінгом прив'язка до інфляції працює так: чим більша інфляція, тим більше Мінфін платитиме банківському регулятору. Передбачалося, що такий підхід буде фіскально безпечним: Мінфін і Національний банк будуть зацікавлені у тому, щоб не стимулювати інфляцію.

Все було б добре, якби зростання цін не виявилося швидшим, ніж планувалося. На початку листопада НБУ переглянув прогноз інфляції на кінець 2017 року з 9,1% до 12,2%, на кінець 2018 року - з 6% до 7,3%. Це означає, що вартість запозичень зросте, і видатки Мінфіну за ОВДП у портфелі НБУ збільшаться.

У міністерстві запевняють, що їх вдасться компенсувати. Наявність у новому портфелі облігацій з фіксованою і плаваючою ставками збалансує цей момент.

Як пояснили ЕП у прес-службі Мінфіну, у разі зниження ринкових відсоткових ставок Міністерство фінансів буде платити менше завдяки наявності облігацій з плаваючою ставкою, а у разі підвищення ставок на ринку наявність облігацій з фіксованою ставкою буде стримувати вартість обслуговування державного боргу.

Також збільшення видатків державного бюджету на обслуговування державного боргу, яке може виникнути внаслідок збільшення величини індексу інфляції, компенсуватиметься завдяки збільшенню обсягу відсоткових доходів Національного банку, які він щорічно перераховує до державного бюджету.

"Додатковий відсотковий пункт інфляції лише у 2018 році додасть 1,4 млрд грн купонних видатків (видатків на погашення. - ЕП)", - зазначає керівник аналітичного департаменту Concorde Capital Олександр Паращій. Наскільки вдасться їх компенсувати і чи вдасться взагалі - покаже час.

Наслідок 2. Вплив на доходи та дефіцит бюджету

Для державного бюджету інфляція не завжди має негативні наслідки. Більш висока інфляція генерує додаткові надходження в бюджет. Товари дорожчають - податків надходить більше. Найбільший вплив інфляція має на ПДВ й акцизи.

У січні-вересні 2017 року до загального фонду держбюджету надійшло на 12,7 млрд грн більше, ніж планувалося. Звісно, причина цього перевиконання - не лише в інфляції. Були й інші фактори, наприклад, ціни на експортні товари на зовнішніх ринках та детінізація, однак зростання цін у цій цифрі теж "сидить".

Перевиконання бюджету за доходами дозволило Мінфіну частково вирівнювати інший бюджетний дисбаланс, пов'язаний з перекриттям дефіциту. В основному дефіцит перекривається завдяки запозиченням і коштам від приватизації, і з початку 2017 року план збору цих коштів не виконувався.

Довідка

За офіційними даними, до кінця 2017 року план з внутрішніх запозичень визначений в обсязі 99,5 млрд грн. За десять місяців він виконаний лише на 45,9 млрд грн. Недобір за січень-жовтень становить 39 млрд грн.

За два місяці, що залишилися до кінця року, потрібно залучити більше, ніж за всі десять, - 53,6 млрд грн. ЕП уже писала про те, що голова Держказначейства Тетяна Слюз бачила у цьому ризики невиконання бюджету за видатками.

Отримати заплановані від приватизації 17,1 млрд грн теж не вдасться. У серпні-вересні ФДМ продав міноритарні пакети акцій (25%) п'яти енергетичних компаній. Компанія Ornex, що входить до групи "СКМ" Ріната Ахметова, заплатила за них понад 3 млрд грн. За інформацією джерел видання, до кінця 2017 року надходження від приватизації очікуються на рівні 4,1 млрд грн.

Отже, завдяки чому можна перекрити дефіцит? Є чотири варіанти.

Перший - залучення ОВДП. Варіант одночасно очевидний і найбільш проблемний. Це визнають і експерти, і сам Мінфін.

"На банківському ринку зараз не так багато вільної гривневої ліквідності, щоб говорити про потенціал великих розміщень державного боргу найближчим часом", - зазначає головний економіст "Альфа-банку Україна" Олексій Блінов.

На думку Паращія, фінансувати дефіцит завдяки ОВДП теж буде непросто.

"Через підвищення облікової ставки НБУ дохідність розміщення нових ОВДП виросла, а попит на них знизився. На аукціоні 7 листопада Мінфіну не вдалося розмістити трирічні ОВДП. Невеликі заявки запитували прибутковість 15% річних, тоді як у вересні такі папери розміщувалися під 14,5% річних", - каже він.

Мінфін звертає увагу на те, що цінні папери НБУ й Мінфіну тепер конкуренти. "Ліквідність внутрішнього ринку невисока. НБУ підвищив облікову ставку і розміщує свої тримісячні депозитні сертифікати з дохідністю 15%, створюючи конкуренцію державним цінним паперам", - зазначають у прес-службі міністерства.

Утім, в Мінфіні сподіваються, що після успішного розміщення єврооблігацій іноземні інвестори зацікавлені вкладати в локальні облігації у національній валюті.

Другий варіант - завдяки непроведенню у повному обсязі видатків (2-5%). Такий маневр - щорічна традиція. Він дозволяє залишити в бюджеті більше коштів.

Третій варіант - завдяки коштам єдиного казначейського рахунку.

"Величезний запас гривневої ліквідності зосереджений на Єдиному казначейському рахунку (1 листопада там було 48,5 млрд грн. Близько 40,5 млрд грн з них - це кошти місцевих бюджетів. - ЕП) і витрачання цих коштів буде основним джерелом фінансування державних витрат в кінці року", - каже Блінов.

Четвертий варіант - завдяки перевиконанню доходів держбюджету. Як кажуть співрозмовники ЕП у Кабміні, на кінець року воно можливе на рівні близько 20 млрд грн. Саме для цього способу інфляція матиме найбільше значення.

Черговий інфляційний драйвер - зовсім скоро

Втім, це не кінець. Зовсім скоро перерахованим причинам та наслідкам інфляції складе компанію ще один фактор - сезонний бюджетний рух. У кінці року видатки бюджету зазвичай більші. Це період "фіскального ажіотажу", коли і держава, і місцеві органи влади, і бізнес намагаються закрити свої зобов'язання.

У грудні всі перерахунки здійснюються в особливо великих розмірах: податкові надходження, пенсійні витрати, витрати на оплату праці, розподіл субвенцій місцевим бюджетам, проведення капітальних видатків.

Наприклад, соціальні видатки у грудні завжди збільшуються через те, що Мінфін на 50% фінансує пенсії січня. Такий маневр дозволяє йому зменшити видатки наступного року. Так, якщо протягом року щомісячні видатки на пенсії були на рівні 21-22 млрд грн, у жовтні-листопаді (у зв'язку з підвищенням пенсій) - на рівні 29,5-30,5 млрд грн, то у грудні вони очікуються на рівні 44 млрд грн.

Сезонний фіскальний ажіотаж створює додатковий тиск на гривню, є прихованим драйвером інфляції і, зважаючи на стан бюджетних справ, буде і в 2017 році.

Такі бюджетні піки складно назвати ознакою виваженої інфляційної політики. Уникнути їх допоможе рівномірне проведення видатків протягом року, а також прогнозована фіскальна політика. Це стане доказом того, що уряд прагне не допускати виникнення прихованих точок тиску на національну валюту.

]]>
http://www.epravda.com.ua/publications/2017/11/15/631203/
Регулювання криптовалют: 200 грамів свіжого законно намайненого біткоїна, будь ласка http://www.epravda.com.ua/publications/2017/11/15/631129/ support@epravda.com.ua (Катерина Олійник, для ЕП) Публікації Wed, 15 Nov 2017 12:10:41 +0200 На хвилі глобального інтересу до біткоїна та інших криптовалют питання, що це таке і як їх використовувати, набувають все більшої актуальності. На цю тему є багато статей, блогів, думок і тренінгів, але в більшості випадків це технічні, економічні та маркетингові матеріали.

Питання про законність, право власності та регулювання криптовалют в Україні перебувають у сірій зоні і посідають другорядне місце.

Про правову природу криптовалют предметних дискусій ведеться мало, коментарі обмежуються фразами "у нас заборонено" або "у нас не врегульовано". Не останню роль в цьому зіграли законодавець та НБУ.

Думка Нацбанку про те, що криптовалюта заборонена, була поверхневою. Визначення криптовалюти як грошового сурогату показало, що феномен криптовалюти, її характеристики та особливості аналізувалися недостатньо.

Відповідно, питання, що таке криптовалюта, для вітчизняної правової системи залишається відкритим. Тимчасом цей момент є ключовим для подальшого врегулювання операцій з криптовалютою.

Питання, чим є криптовалюта, - товаром, нематеріальним активом, грошима, способом платежу та обміну чи чимось ще, - неоднозначне.

Різні країни вибирають різні підходи. Від відповіді на це питання залежить вирішення всіх аспектів: оподаткування, дозвільні документи, оформлення операцій та права власності, механізми захисту від неправомірних дій.

Багато юрисдикцій, які зіткнулися з криптовалютними операціями, намагаються визначитися, що входить у поняття криптовалюти і як вона вписується в систему права. У деяких юрисдикціях, наприклад, у США, криптовалюта вважається майном для цілей оподаткування. Відповідно, угоди з придбання товару за криптовалюту вважаються бартерними угодами.

Незважаючи на це визначення, Комісія з цінних паперів і фондового ринку США сказала, що залежно від конкретних характеристик криптовалюти або токена вони можуть вважатися цінними паперами.

Це стосується випадків, коли віртуальний інструмент містить риси інших інструментів або активів. У такому випадку, наприклад, ICO (initial coin offering) має відповідати правилам і вимогам випуску цінних паперів.

Поки різні юрисдикції, державні органи та міжнародні організації розглядають це питання, фахівці у сфері криптовалют та фінансових технологій можуть покладатися на свої знання і цим убезпечувати себе та "криптоугоди".

Однак рано чи пізно перед кожним учасником криптооперацій постануть питання: які податки платити і де, що буде, якщо їх не платити, як отримати готівку за продаж, як відповідати перед інвесторами, що робити в разі крадіжки, як вимагати назад відправлену помилково криптовалюту, чи слід отримувати дозволи.

Криптозаконотворчість

Нещодавно з'явилося два законопроекти зі спробою врегулювати питання криптовалюти на законодавчому рівні. Відповідно до одного з них, криптовалюта буде новим видом "фінансового активу".

Законопроекти передбачають нове, зовсім не ліберальне регулювання криптооперацій та окремі правила ліцензування. Такий підхід не додає оптимізму через низку причин: від якості законотворчості в цілому до поверхневого підходу до концепції криптовалюти зокрема.

У результаті може з'явитися гора нових нормативних актів. У кращому випадку, вони не працюватимуть, а в гіршому - будуть обмежувати будь-який криптобізнес та операції з криптовалютою, навіть незважаючи на окремі статті, присвячені стимулюванню видобутку - майнінгу - криптовалюти.

У питанні вироблення концепції законопроекти ідеологічно близькі до відомого листа НБУ про те, що криптовалюта - це грошовий сурогат. Поняття криптовалюти з правової точки зору не розкрите. Як і раніше, не зрозуміло, де її місце серед різних видів майна, передбачених нормами цивільного права.

Тексти законопроектів не дозволяють зробити висновки з цього приводу - визначення і положення містять переважно технічні поняття, а не правові. Наприклад, криптовалюта - це одиниця зміни. Таке визначення має право на життя і може перегукуватися з позиціями, озвученими e США. Однак воно більше підходить для тлумачного словника, ніж для правового документа.

Таке визначення не дає розуміння, як вирішувати питання права власності та якому регуляторному режиму слід підпорядкувати цей новий інструмент. Значить, прогалини в регулюванні залишаться, незважаючи на існування вимоги про ліцензування операцій та криптобірж.

Більш того, виникнуть ще як мінімум дві потенційні проблеми.

1. Будь-яка криптовалюта, яка буде створена після ухвалення закону, з високою імовірністю не підпаде за якимось аспектом під визначення в законі, і тоді доведеться ухвалювати новий закон або змінювати старий.

2. Не всі криптовалюти потрібно регулювати, наприклад, ігрові віртуальні валюти, які можуть підпасти під широке визначення, дане в проекті.

Без вивчення "матчастини" щодо суті нового "звіра" та особливостей його появи старі спроби і нові намагання врегулювати тему будуть лише віддаляти від мети.

Поза юрисдикціями і системами

Основна проблема регулювання криптовалюти у світі полягає в тому, що криптовалюта і діяльність, пов'язана з нею, виходять за рамки будь-якої юрисдикції, існують окремо і децентралізовано від будь-якої країни.

У цьому полягає головний виклик для юрисдикцій, які розглядають проблему регулювання сфери криптовалют: яким чином держава може ввести правила, що стосуються чогось, що перебуває поза полем її контролю. Це схоже на спробу контролювати законом погодні умови.

Ефективно і повною мірою контролювати цю сферу неможливо, однак законопроекти пропонують жорстке її регулювання.

Інструменти - ліцензування, правила відкриття рахунків, регулювання фінансових послуг на ринку криптовалюти, зобов'язання провайдера закрити доступ до сайту криптобіржі - можуть тільки ускладнити ситуацію. Це призведе лише до вилучення України із списку країн, де можна проводити операції з криптовалютою.

Навіщо тоді ухвалювати закон? Можна просто заборонити операції з криптовалютою. Слідом за законопроектами свою позицію щодо криптовалюти висловила НКЦПФР. Позиція відомства створює двояке враження.

З одного боку, підхід комісії виглядає більш резонним. На її думку, феномен криптовалюти більше схожий на фінансовий інструмент або інвестиційний актив, ніж просто на товар.

З іншого боку, сумнівною є думка, що таке регулювання і правова легалізація повинні стосуватися певної одиниці криптовалюти, виходячи з особливостей та кількості сторін операції.

Це може призвести до ще більшої зарегульованості, ніж та, яку пропонують законопроекти і проти якої висловлюється НКЦПФР.

В результаті, ухвалення окремого закону або нормативного акта про "біткоїни", а потім про "лайткоїни" та "ефіри" тільки збільшить плутанину і невизначеність стосовно того, що таке криптовалюта та операції з нею.

Глобальні тенденції

Для вирішення цих питань доречно розглянути концепції інших юрисдикцій. Наприклад, звернути увагу на роботу правового органу ООН з прав міжнародної торгівлі ЮНСІТРАЛ. Він багато уваги приділяє електронній торгівлі, електронним документам, а віднедавна - й питанню криптовалюти.

Зокрема, варто звернути увагу на такі принципи ЮНСІТРАЛ як технологічна нейтральність і функціональна еквівалентність. Вони припускають, що закон не повинен передбачати використання конкретної технології, в тому числі зберігання і передавання інформації.

Наприклад, запропоновані законопроекти намагаються регулювати систему блокчейн або "майнінг". Замість цього закон повинен містити критерії і принципи, яким відповідають така технологія або діяльність.

Оскільки з кожним днем з'являється все більше і більше технологій, здатних ефективно передавати і зберігати дані, підганяти законодавчу базу під одну технологію недоцільно і неефективно.

Якщо з точки зору функціоналу нова технологія відповідає усім вимогам, наприклад, щодо безпеки та можливості ідентифікувати сторону, вона може використовуватися для обміну, зберігання інформації та здійснення операцій, але зовсім не обов'язково ухвалювати закони "Про блокчейн" або "Про майнінг".

Треба з чогось почати

При такому розмаїтті технологій і криптовалют регулювання цієї сфери здається неможливим. Тому передусім озвучується необхідність вироблення уніфікованого підходу для всіх або хоча би для багатьох юрисдикцій.

Однакове чи для початку схоже регулювання криптосфери у низці країн, скажімо, в державах ЄС, могло б зняти частину питань, наприклад, про застосовне право і про підтвердження права власності.

Крім того, можна почати з окремого аспекту регулювання. Наприклад, багато сумнівів і занепокоєння у різних юрисдикціях та міжнародних організаціях викликає можливість використання криптовалют та операцій з ними для нелегального переказу капіталів і відмивання грошей.

Можна озброїтися прикладом з Японії і почати вирішення питань регулювання із змін, що стосуються легалізації доходів, отриманих незаконним шляхом. У цьому контексті варто подивитися на те, як регулюються електронні гроші.

Як і криптовалюта, електронні гроші існують тільки у віртуальному просторі і контроль над їх обігом теж ускладнений. Однак є два моменти, коли операція може бути проконтрольована фінансовим регулятором тієї чи іншої країни: момент їх придбання за звичайні гроші і момент їх продажу та отримання за них коштів.

Такий же підхід можна застосувати і до операцій з криптовалютою. Як мінімум - на початковому етапі.

Безумовно, сфера операцій з криптовалютою і токенами більш комплексна і складна, але треба з чогось починати. Для початку не обов'язково створювати окреме законодавство. Наразі достатньо буде змін у чинну нормативну базу.

Катерина Олійник, старший юрист практики банківського та фінансового права, ринків капіталу компанії "ЄПАП Україна"

]]>
http://www.epravda.com.ua/publications/2017/11/15/631129/
Як побороти фіктивний ПДВ http://www.epravda.com.ua/publications/2017/11/14/631109/ support@epravda.com.ua (Ніна Южаніна, проект "Наші податки") Публікації Tue, 14 Nov 2017 21:01:58 +0200

У цьому спецпроекті публікуються матеріали на тему податків від імені тих, хто перебуває в перших рядах боротьби за їх удосконалення. Партнерами проекту є комітет Верховної Ради з питань податкової та митної політики та Українське товариство економічних свобод (УТЕС).

В Україні ПДВ історично був джерелом корупційного доходу для певних груп ділків, як правило, наближених до влади.

Топ-чиновники швидко потрапляли у залежність від таких ділків. Останні керували величезними грошовими потоками, що генерувалися схемами розкрадання ПДВ.

Основними з них були схеми з вкидання у систему фіктивного ПДВ, які супроводжувалися значними "відкатами" до кишень корумпованих чиновників.

Роками ми жили у корупційній системі адміністрування ПДВ, яка була наріжним каменем так званої азарівщини.

Щоб побороти зловживання з ПДВ, була необхідна колосальна політична воля та небезпечна війна з авторами схем. За останні три роки ми у цій боротьбі здобули низку ключових перемог.

Сьогодні ПДВ відшкодовується більш прозоро. Завдяки публічному реєстру платники мають більше інформації про стан проходження їхніх заявок, завдяки чому значно зменшилася корупція при відшкодуванні податку.

Саме для створення нової прозорої процедури відшкодування та гарантування платникам недоторканості сплаченого ними ПДВ була впроваджена система електронного адміністрування ПДВ та введені коди УКТЗЕД у податкові накладні.

Усі ці зміни давалися важко, вигризалися шматками.

Комітету з питань податкової та митної політики доводилося постійно вдосконалювати законодавство, оскільки чиновники та автори схем знаходили нові способи обходу правил або причини неможливості їх виконання, обґрунтовуючи цим необхідність повернення до системи тотальних перевірок, невизнання права на використання сплаченого податкового кредиту та солідарної відповідальності за ланцюгом постачання.

Однією з ключових новацій, запропонованих комітетом, була норма, яка визначала, що після сплати ПДВ у системі електронного адміністрування податковий кредит стає безумовним. Це означає, що податкова більше не може його не визнавати і на цій підставі відмовляти платникам податку у відшкодуванні ПДВ чи збільшувати суму ПДВ до сплати.

Ця норма була схвалена Верховною Радою у тому числі завдяки особистим зусиллям президента, за що йому велике спасибі. Це яскравий приклад того, як керівник країни виявив політичну волю та доклав зусиль для ліквідації найбільшої годівниці для корумпованих чиновників та наближених до них шахраїв від бізнесу.

Що ще є проблемою, або Що таке "скрутка"

Доки будуть існувати податки, доти будуть існувати і схеми ухилення від їх сплати. У нашому випадку - так звані скрутки.

Що таке "скрутка"? Це зменшення податкового зобов'язання з ПДВ, нарахованого з реалізації одного товару, завдяки податковому кредиту, отриманому в результаті придбання іншого товару.

Наприклад, підприємство імпортує помідори, продає їх за готівку і не відображає цю операцію у складі податкового зобов'язання з ПДВ відповідного періоду. У цього підприємства в обліку залишиться невикористаним сформований за операцією з придбання помідорів податковий кредит.

За попередньою змовою з іншим підприємством, якому необхідно мінімізувати податкові зобов'язання з ПДВ від продажу цвяхів, такий "скрутник" за певну винагороду передає цьому підприємству фіктивну (безтоварну) накладну на продаж, наприклад, цвяхів, надавши йому право на податковий кредит та зменшивши власні податкові зобов'язання з ПДВ від цієї операції на суму податкового кредиту, сформованого з придбання помідорів.

Аби ефективніше моніторити такі та багато інших видів "скруток", ми включили до складу обов'язкових реквізитів податкової накладної код товару.

Застосування кодів дозволяє оперативно, в автоматичному, а не в ручному режимі, відстежити відмінності між придбаними та реалізованими підприємством товарами. Якщо підприємство систематично купує помідори, а реалізує меблі, то це, швидше за все, "скрутник".

Власне, щоб якісно моніторити "скрутки", ДФС необхідно знати десятки тисяч технологічних процесів виробництва товарів. Однак навіть цього недостатньо, адже підприємство може перепрофілюватися. Отже, моніторинг "скруток" неможливо забезпечити лише набором навіть найширших критеріїв оцінки ризиковості господарських операцій.

Чому автоматична система блокування себе не виправдала

Так, нам необхідне винятково автоматизоване блокування накладних за заданими критеріями. Але ця система показала і низку недоліків.

По-перше, "схемники" значно гнучкіші за контрольні органи і швидко знаходять способи обходу побудованих критеріїв відбору ризикових накладних. Критерії атвоматичного блокування загальнодоступні, тому все, що треба зробити "схемнику", - вивчити їх і впевнитися, що його накладні під них не потраплять.

По-друге, весь час з моменту впровадження блокування реєстрації податкових накладних система працює хаотично та незлагоджено. Різні підрозділи контрольних органів по-різному тлумачать порядок проведення тих чи інших процедур.

Результатом такої неузгодженості стало позбавлення тисяч платників податків можливості довести легітимність поданих ними на реєстрацію податкових накладних та розблокувати податковий кредит своїм контрагентам.

Кожен випадок блокування системою податкової накладної супроводжується необхідністю подавати до контрольних органів великий обсяг документів, приймання та обробка яких податковими органами також чітко не відпрацьовані.

Результат - непоодинокі випадки невизначеності статусу податкових накладних, поданих на реєстрацію ще у червні-липні. Найсильніше це блокування б'є по середньому бізнесу.

Затримки з реєстрацією податкових накладних суттєво підривають фінансове становище підприємств та репутацію перед контрагентами. Багатьом підприємствам середнього бізнесу загрожує закриття.

За даними ДФС, заблоковані залишки коштів платників податків на електронних рахунках у системі СЕА ПДВ невпинно зростають. У лютому вони становили 6,02 млрд грн, у липні - 7,76 млрд грн, у серпні - 8,49 млрд грн.

Таке вимивання обігових коштів платників податків пов'язане з невідпрацьованістю процедур системи зупинення реєстрації податкових накладних.

ДФС дається максимум п'ять днів на розгляд звернень для ручного скасування неправильно заблокованих податкових накладних, але податкова цього терміну, на жаль, не дотримується.

До речі, важко називати автоматичною систему, за якою блокування відбувається автоматично на підставі критеріїв, а розблокування - вручну. Це той самий ручний режим, тільки з красивою популярною назвою.

Економічний ефект від блокування накладних

На жаль, впровадження контрольними органами з 1 липня 2017 року процедур блокування податкових накладних не вплинуло позитивно на обсяги та порядок бюджетного відшкодування ПДВ, про що свідчать дані Мінфіну.

Зокрема, до введення процедур блокування податкових накладних обсяги відшкодування становили: у квітні 2017 року - 11,1 млрд грн, у травні - 9,8 млрд грн, у червні - 9,1 млрд грн.

Після впровадження процедур блокування податкових накладних обсяги відшкодування становили: у липні 2017 року - 11,2 млрд грн, у серпні 2017 року - 9,6 млрд грн, у вересні 2017 року - 9,7 млрд грн.

Дані Мінфіну також показують, що ситуація з підвищенням ефективності критеріїв ризику з плином часу не поліпшується. Про це свідчить невпинне зростання питомої ваги податкових накладних, визнаних ДФС такими, що помилково зупинені системою.

Зокрема, 25 липня 2017 року таких накладних було 52,5% від загальної кількості заблокованих, 1 вересня 2017 року - 69,1%, 28 вересня 2017 року - 71,3%. Тобто якість роботи системи не поліпшується.

Ефект від впровадження системи зупинення податкових накладних щодо протидії "схемному" податковому кредиту невиправдано низький. Після впровадження системи блокування обсяги "схемного" кредиту зменшилися лише на 20% і сягають близько 1,2 млрд грн щомісячно.

Як цього можна було уникнути і як поправити

Напевне, такого становища можна було уникнути, якби до впровадження з 1 липня 2017 року процедур блокування податкових накладних був повноцінно проведений тримісячний тестовий режим, передбачений Податковим кодексом.

Тестовий режим був передбачений для надання контрольним органам та платникам податків можливості відпрацювати свої дії щодо блокування та розблокування накладних без створення безпідставного додаткового тиску на бізнес та непомірного навантаження на контрольні органи.

На жаль, систему зупинення податкових накладних у тестовому режимі відпрацьовано не було. Проблема в тому, що Мінфін та ДФС невчасно впровадили підзаконні нормативні акти, що регулюють окремі процедури блокування.

Зокрема, критерії ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних, набрали чинності лише 20 червня 2017 року, тобто за десять днів до закінчення тримісячного тестового режиму. Передбачений Податковим кодексом порядок зупинення реєстрації податкових накладних як єдиний цілісний документ Мінфін не розробив досі.

Щоб припинити шалений тиск на малий та середній бізнес і виправити ситуацію, члени комітету з питань податкової та митної політики вирішили терміново розробити та внести до Верховної Ради відповідний законопроект.

Не скасовуючи систему верифікаційних процедур для податкових накладних, законопроект дає можливість контрольним органам та Мінфіну у тестовому режимі налагодити роботу системи, навчити працівників та платників податків чітко виконувати необхідні процедури, підвищити особисту відповідальність керівників за організацію роботи своїх підлеглих щодо протидії "схемному" кредиту та за ефективне застосування ризикоорієнтованої системи адміністрування ПДВ.

У законопроекті №7115 ми передбачаємо такі принципові речі.

1. ДФС на ухвалення рішення про блокування або внесення податкової накладної до класу "ризикованих" відведено лише вісім робочих годин.

2. Блокування може здійснювати лише начальник обласного управління ДФС під свою особисту відповідальність, що настає у разі скасування такого його рішення у судовому або адміністративному порядку.

3. Лише відносно накладних, віднесених автоматичною системою до категорії ризикових, не діє правило безумовності податкового кредиту, але лише доти, доки за чітко визначеною процедурою не будуть зняті ознаки такої ризиковості. Після цього податковий кредит, підтверджений такою накладною, теж стає безспірним і не підлягає перевірці.

Таким чином, ми запропонували комплексний підхід, який гарантує, що в податківців буде мінімум можливостей зловживати правом самостійно блокувати податкові накладні. Система автоматичного моніторингу накладних буде функціонувати в режимі, який не створюватиме значного негативного впливу на роботу підприємств.

Чому є незадоволені

Доволі широкий резонанс спричинив лист МВФ та низки інших організацій, які представляють транснаціональні компанії. Автори листа висловилися проти внесення будь-яких змін в організацію системи блокування ПДВ.

У зв'язку з цим хочу пояснити деякі речі.

Публічне висловлення фондом рекомендацій щодо голосування законопроектів відбулося без жодних консультацій з авторами законопроекту чи членами профільного комітету Верховної Ради.

Комітет надав широкі роз’яснення щодо проблеми блокування накладних, також відбулася зустріч з представником МВФ в Україні, під час якої було знайдене порозуміння.

Опонують законопроекту №7115 і деякі транснаціональні компаній, зокрема зернотрейдери.

Наразі зернотрейдери при купівлі зерна оплачують продавцю 80% його вартості, а решту 20% - після отримання від продавця податкової накладної. Так трейдери гарантують собі безумовність податкового кредиту при відкшодуванні.

Для трейдерів схема дійсно безпрограшна, але вона є ризиковою та економічно невигідною для того, хто продає їм зерно. Саме продавець вимушений місяцями оббивати пороги податкової, аби йому зареєстрували помилково заблоковану накладну, та отримати від трейдера решту 20% вартості проданого йому зерна.

Запровадження механізму поділу накладних на ризиковані та безумовні створить для транснаціональних трейдерів новий головний біль. Вони будуть змушені розділити з продавцями зерна проблеми спілкування з податковою щодо доведення безпідставності блокування їхніх податкових накладних.

Це стосується й інших галузей та видів діяльності, для яких важлива безумовність податкового кредиту при купівлі товару. Саме тому окремі галузі опонують законопроекту.

Проте, на нашу думку, законопроект №7115 комплексно вирішує проблему блокування ПДВ і дає можливість нарешті навести порядок в адмініструванні цього податку. Він прибирає проблеми, які найбільше б'ють по середньому бізнесу в Україні.

Ніна Южаніна, голова Комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики

Українське товариство економічних свобод (УТЕС)

]]>
http://www.epravda.com.ua/publications/2017/11/14/631109/
Зелене лобі: які політики заробляють на "зеленому" тарифі http://www.epravda.com.ua/publications/2017/11/14/631112/ support@epravda.com.ua (Оксана Ставнійчук, "Чесно", для ЕП) Публікації Tue, 14 Nov 2017 14:00:23 +0200 У Верховній Раді сформувалася потужна група "зелених" лобістів. Йдеться як про прихильників альтернативної енергетики, так і про власників бізнесу, які вклали чималі кошти у галузь.

Підґрунтям для розвитку ринку альтернативної енергетики та формування групи лобістів, як відомо, був і залишається так званий зелений тариф.

Громадський рух "Чесно" підрахував, що цей тариф отримують 12 фірм п'ятьох народних депутатів чи членів їх родин, десять фірм вісьмох екс-помічників шістьох народних депутатів, чотири фірми трьох помічників екс-народних депутатів, з яких два - чинні міністри і голова Луганської ОВЦА.

За урядовим планом, до 2020 року частка відновлювальної енергетики в Україні повинна становити 11%, до 2035 року - 25%. 1 січня 2017 року ця частка становила лише 1,2%.

До 2030 року для стимулювання будівництва профільних потужностей діятиме так званий зелений тариф.

За відповідним тарифом оптовий ринок закуповує у бізнесу та побутових споживачів електроенергію, вироблену на альтернативних джерелах. Така енергія коштує в рази більше, ніж вироблена на атомних або теплових електростанціях.

На сайті НКРЕКП можна подивитися актуальні тарифи та перелік підприємств альтернативної енергетики, які ними користуються. Останні зміни відбулися 29 вересня 2017 року.

Яка ж частка "політичних" компаній у тому переліку щасливчиків, що отримують "зелений" тариф?

Крім звичного імені олігарха Ріната Ахметова, який заробляє на вітряних і сонячних станціях, у списку виявилися компанії народних депутатів та їх помічників.

Хто з депутатів отримує "зелений" тариф

Загалом "зелений" тариф отримують 220 компаній, це дані за 29 вересня 2017 року. Серед них - 12 фірм п'ятьох народних депутатів або їх близьких родичів.

Народні депутати або їх родичі - бенефіціари юридичних осіб, що мають "зелений" тариф

НАТИСНІТЬ НА МАЛЮНОК, ЩОБ ПОДИВИТИСЯ ЗВ'ЯЗКИ В ІНТЕРАКТИВНІЙ ГРАФІЦІ

Бізнеc-партнером Юлії Льовочкіної, Катерини Чижмарь та дружини народного депутата Юрія Чижмаря є бізнесмен Ігор Тинний. Фірми Степана Івахіва пов'язані з дітьми покійного народного депутата Ігоря Єремеєва та партнером за групою "Континіум" Сергієм Лагуром. Депутат з БПП Анатолій Матвієнко має зв'язок з Романом і Вадимом Грибами. Вадим Гриб у 2005 році був заступником Матвієнка в уряді АРК. Павло Дубневич є сином народного депутата Богдана Дубневича.

Хто з помічників народних депутатів отримує "зелений" тариф

Вісім екс-помічників шістьох народних депутатів володіють - директори або бенефіціари - десятьма фірмами, що мають "зелений" тариф.

Колишні помічники народних депутатів - бенефіціари юридичних осіб, що мають "зелений" тариф

НАТИСНІТЬ НА МАЛЮНОК, ЩОБ ПОДИВИТИСЯ ЗВ'ЯЗКИ В ІНТЕРАКТИВНІЙ ГРАФІЦІ

Заступник голови комітету з ПЕК Олександр Домбровський має такі зв'язки із "зеленими" підприємствами: три помічники - п'ять фірм.

Три екс-депутати, а нині два міністри і голова Луганської обласної ЦВА, мають трьох помічників, які є бенефіціарами або директорами чотирьох фірм на "зеленому" тарифі.

Колишні народні депутати і їхні (екс-) помічники, які мають фірми, що отримують "зелений" тариф"

НАТИСНІТЬ НА МАЛЮНОК, ЩОБ ПОДИВИТИСЯ ЗВ'ЯЗКИ В ІНТЕРАКТИВНІЙ ГРАФІЦІ

Протеже Ігоря Тинного

Згаданий в інфографіці Ігор Тинний у 2015 році посідав друге місці серед інвесторів у малі ГЕС. Тиннний - київський бізнесмен, який відомий як власник кількох столичних ресторанів.

Він також власник енергетичного холдингу "Гідроенергоінвест-акванова". До холдингу входять компанії, що володіють сонячною електростанцією з установленою потужністю 3 МВт у Закарпатській області та 20 мікро-ГЕС загальною потужністю 20,33 МВт у різних регіонах України.

Зараз реалізується ще дев'ять проектів з будівництва малих гідроелектростанцій загальною потужністю 3,214 МВт.

Тинного часто називають партнером Івана Фурсіна, колишнього співвласника "Росукренерго" та партнера Юлії Льовочкіної за банком "Кліринговий дім".

Зокрема, він та Фурсін були співзасновниками "Першої взуттєвої фабрики "Київ". У 2014 році він був головою наглядової ради ПАТ "Закарпаттяобленерго" та акціонером ПАТ через посередництво ТОВ "Енергетична Україна ТВ", де зараз бенефіціаром є Льовочкіна.

Крім того, з тестем Олександра Турчинова Володимиром Белибою Тинний володіє ТОВ "Рест ком 36", якому, зокрема, належить ресторан "Монтекі і Капулеті" на Печерську у Києві.

Тинний також співвласник ТОВ "Акванова девелопмент" (МГЕС) і ТОВ "Акванова гідроресурс" (СЕС), де його партнеркою значиться Катерина Чижмарь, дружина народного депутата Юрія Чижмаря з Радикальної партії.

Серед помічників Чижмаря є колишні помічники Владислава Каськіва: Тарас Іпполітов, Михайло Мондич та Богдан Кинів. Останній, до речі, є лобістом побудови на Закарпатті МГЕС.

Радник президента

Олександр Домбровський з БПП на момент обрання був науковим співробітником Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАНУ. З 2014 року він також радник з енергетичних питань президента Петра Порошенка.

У 2012 році Домбровський був керівником енергоефективних проектів у холдингу "Миронівський хлібопродукт" Юрія Косюка. А на дніпропетровській фабриці МХП - на базі фірми "Оріль-лідер" - під його керівництвом встановлювали біогазову станцію, яка працює на відходах. Станція почала працювати на повну потужність у 2015 році.

МХП виробляє 70% біогазу в країні. У березні стало відомо, що МХП готується будувати другу біогазову станцію. За даними фірми "Оріль", у 2016 році вони виробили 20 млн куб м біогазу, якого вистачає для опалення 15 тис квартир.

ПрАТ "Оріль-лідер" - перша та друга черги біогазової енергостанції на Дніпропетровщині - теж має "зелений" тариф.

Три екс-помічники Домбровського - Володимир Житник, Олександр Нікіторович, Володимир Підлісний - мають п'ять фірм із "зеленим" тарифом.

Виробник місцевої складової

Мажоритарник з Донеччини Максим Єфімов, який входить до комітету з питань промислової політики та підприємництва, заробляє на "місцевій складовій".

Раніше "зелений" тариф можна було отримати тільки за умови, якщо підприємство використовує так звану місцеву складову. Іншими словами, компанія повинна була мати обладнання вітчизняного виробництва.

Це створювало монополію на ринку: у 2011 році це могли собі дозволити лише колишній урядовець часів Януковича і екс-власник "сонячної" імперії Сергій Клюєв та Рінат Ахметов.

Після анулювання "клюєвського" закону у 2015 році наявність місцевої складової стала бонусом. Такі підприємства отримують надбавку до "зеленого" тарифу.

Фірми Єфімова виграли тендери на 499,2 млн грн. ПАТ "Старокраматорський машинобудівний завод" заробив 342,6 млн грн на запчастинах для підприємств ДТЕК Ахметова. Його фірма ТОВ "Фурлендер віндтехнолоджи" теж постачає "українську складову", за яку можна отримати надбавку до "зеленого" тарифу.

Єфімов задекларував 25 іноземних компаній: п'ять німецьких, 14 кіпрських, одну швейцарську, п'ять - з Британських Віргінських островів.

"Зелене" лобі комітету і білі плями у сфері ВДЕ

У лютому 2017 року в парламенті було створене міжфракційне об'єднання "Зелена енергія змін". Його співголовою став прихильник відновлювальної енергетики Олексій Рябчин - дев'ятий номер у списку "Батьківщини".

МФО об'єднало низку лоббістів та прихильників сектора. В об'єднання увійшли 22 депутати.

Це Борислав Береза, Ольга Бєлькова, Вікторія Войціцька, Ірина Геращенко, Ганна Гопко, Юрій Дерев'янко, Остап Єднак, Максим Єфімов, Вадим Івченко, Наталія Кацер-Бучковська, Олександр Лівік, Ігор Луценко, Ярослав Маркевич, Іван Мірошниченко, Павло Пинзеник, Лев Підлесецький, Вікторія Пташник, Віктор Романюк, Олексій Рябчин, Сергій Тарута, Юрій Чижмарь та Альона Шкрум.

За словами Олексія Рябчина, "зеленою" енергетикою він почав цікавитися ще під час навчання у Великобританії - писав диплом з практики місцевої складової у "зеленому" тарифі.

"Я до парламенту сім років працював у підприємстві, яке впроваджувало технології з енергозбереження у промисловості та ЖКГ, писав кандидатську дисертацію на теми, пов'язані із "зеленим" розвитком, та навчався у Великобританії за дотичною до попереднього досвіду спеціальністю", - розповів "Чесно" народний депутат.

Рябчин свого часу працював у корпорації "Промекономсервіс".

Наталія Кацер-Бучковська з "Народного фронту" на момент обрання була директором ТОВ "Кей сі джі інвестмент консалтинг", сфера права. Там вона займалася питаннями інвестицій у "зелену" енергетику - у час, коли діяв "клюєвський" закон про місцеву складову.

"Розуміючи усі складнощі, які перешкоджали малому бізнесу, я почала працювати у сфері бізнес-консалтингу. Зокрема, надавала консультації щодо корпоративного управління, залучення інвестицій та імплементації інноваційних технологій для розвитку бізнесу", - пояснює Кацер-Бучковська.

Миколаївський мажоритарник Олександр Лівік з БПП на момент обрання був заступником голови правління ПАТ "Зелений гай". Свого часу він встиг побувати депутатом Миколаївської облради від Партії регіонів.

У січні 2013 року Лівік говорив, що підприємство зацікавлене у "здешевленні енергетичної складової у вартості кінцевої продукції". За словами народного депутата, планувалося перейти на природний газ власного виробництва.

Також Лівік розповідав про плани щодо альтернативної енергетики.

Пізніше з'явилася інформацію про біоелектростанцію ВАТ "Зелений гай".

"Зелений" тариф чи система аукціонів

Наразі експертне середовище поділилося на два табори. Одні підтримують перехід на систему аукціонів, що може здешевшити прайс, інші пропонують залишити стимулювання за "зеленим" тарифом.

Експерт Андрій Герус, екс-член НКРЕКП, говорить, що в Україні необґрунтовано високий "зелений" тариф порівняно з іншими країнами.

"Сонячні" тарифи у нас на рівні 0,15 євро за кВт-год, у Німеччині - 0,08 євро, у США - 0,06 дол. Тариф на "вітер" у нас 0,102 євро, у Європі - 0,05 євро. При Клюєві "сонячний" тариф в Украіні був 0,47 євро і в Німеччині був 0,47 євро.

Набагато кращою моделлю ринку "зеленої" енергетики був би перехід на систему аукціонів. Тариф отримує той, хто погоджується на найнижчу пропозицію. Така система працює у Німеччині і Польщі, тому в них набагато нижчі тарифи.

Можна говорити про регульований ринок. Від цього в кінцевому результаті страждає споживач", - пояснює експерт.

Натомість голова правління "Біоенергетичної асоціації України" Георгій Гелетуха каже, що аукціони в Україні можуть бути запроваджені лише в сонячній і вітровій генерації і для потужностей електростанцій понад 40 МВт.

Експерт зазначає, що у світі система "зелених" тарифів домінує над аукціонами. За його словами, для переходу на систему аукціонів повинні скластися певні передумови. Серед них - здешевшення обладнання, надлишкова пропозиція на ринку та частка ВДЕ на ринку понад 20%.

"Країни стали запроваджувати аукціони після 15-20 років функціювання системи "зелених" тарифів. У Німеччині аукціони запровадили тільки з 2017 року після функціювання "зелених" тарифів з 1991 року по 2014 рік і "зелених" премій з 2014 року по 2017 рік", - пояснює Гелетуха.

За його словами, у Данії аукціони застосовується тільки для офшорних вітроелектростанцій.

Темпи залучення інвестицій у сектор біоенергетики наразі повільні. Як відомо, "зелений" тариф для біогазових проектів діє з 2013 року. "Після запровадження аукціонів рівень інвестування знизиться. Можливо, до нуля", - пояснює Гелетуха.

Директор IMPOWER Юрій Кобрушко вважає перехід на аукціони правильним напрямком, але з кількома зауваженнями.

"Аукціони - це гарний крок уперед, що може оптимізувати "зелені" тарифи, але це не панацея. Аукціони гарні, коли ринок прозорий і є інтерес багатьох інвесторів.

Держава або хтось за її дорученням повинні розробити чітку структуру проектів, щоб було зрозуміло: ось земля, ось підключення до мереж, називай свій "зелений" тариф і якщо він буде оптимальний, - будуй", - говорить експерт.

Він пояснив, що у світі планомірно знижується вартість будівництва. "За останні п'ять років ціна будівництва СЕС знизилася в чотири-п'ять разів, ВЕС - в 1,3-1,5 разу", - каже Кобрушко.

Однак, за його словами, вартість капіталу в Європі нижча, ніж в Україні: інвестори очікують більше відсотків річних на вкладені кошти, враховуючи ризики країни.

"Це пояснює, чому "зелений" тариф знижується всюди, але також те, чому він вищий в Україні", - підсумовує Кобрушко.

Народний депутат Олексій Рябчин каже, що "зелений" тариф був умовою іноземних донорів для захисту інвестицій.

"Зелений" тариф допомагає розвивати сектор. Аукціон - це коли ринок вже більш розгалужений. Вважаю, що аукціон може стати майбутньою моделлю "зеленого" ринку", - переконаний політик.

На думку народного депутата Вікторії Войціцької, приваблививе тарифоутворення стимулює інвестиції в "зелену" енергетику, але створює кілька проблем: валютні ризики і непрозорий ринок з високими тарифами.

"Перша проблема полягає в створенні небезпечного прецеденту, коли тариф встановлюється в євро, а вся економіка країни деномінована в гривні. Небезпека в тому, що держава взяла на себе зобов'язання покривати валютні ризики девальвації гривні, які будуть переноситися на кінцевого споживача через збільшення вартості електроенергії.

Другою проблемою є те, що замість запуску прозорої системи визначення тарифу через відкриті аукціони тарифи були зафіксовані на рівні, неспівставному з аналогами в Європі. Наша держава повина врахувати досвід сусідів та імплементувати механізми ціноутворення на принципах прозорості та відкритої конкуренції", - пояснює вона.

Однак для інвесторів пріоритетнішими є стабільність і прогнозованість політики держави, а цього не буде у разі зміни умов ведення бізнесу, говорить Наталія Кацер-Бучковська.

"Саме тому закон "Про внесення змін до деяких законів щодо забезпечення конкурентних умов виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії" більшою мірою демонстрував світовій спільноті готовність рухатися в напрямку прогресивного світу і створювати зрозумілу атмосферу для інвесторів", - підсумовує вона.

Оксана Ставнійчук, "Чесно", для ЕП

Цей текст - одинадцятий аналітичний матеріал громадського руху "Чесно" щодо роботи народних депутатів у комітетах Верховної Ради. Цикл матеріалів входить до спецпроекту "Політична пам'ять" громадського руху "Чесно" - онлайн-хабу для українських виборців з інформацією про партії та політиків, які йшли на вибори до Верховної Ради та місцевих рад.

]]>
http://www.epravda.com.ua/publications/2017/11/14/631112/
Новий закон про комунальні послуги: що зміниться для споживачів http://www.epravda.com.ua/publications/2017/11/14/631130/ support@epravda.com.ua (Володимир Рихліцький, для ЕП) Публікації Tue, 14 Nov 2017 08:40:03 +0200 CARD

9 листопада депутати схвалили закон №1581-д про житлово-комунальні послуги, який експерти і політики називали ключовим кроком для реформування галузі.

Новий закон стосується всіх українців, але найбільше все ж таки містян.

Він встановлює новий порядок укладення договорів на отримання комплексу житлово-комунальних послуг - водо-, газо-,тепло- електропостачання, вивезення сміття, послугу управління будинком тощо.

Йдеться, зокрема, про регулювання відносин між мешканцями і тими, хто надає житлово-комунальні послуги. Документ покликаний перевести ці відносини у ринкову площину і надати нові можливості співвласникам будинків.

CARD

Закон впроваджує типові види договорів, які дозволять співвласникам будинків або окремим споживачам самостійно обирати модель постачання комунальних послуг у їх будинках. Так, вони зможуть домовлятися з компанією-управителем, яка буде надавати послуги, щодо вартості послуг.

Так само співвласники зможуть делегувати управителю частину функцій з управління спільним майном будинку.

Власне, закон передбачає вичерпний перелік прав та обов'язків між трьома гравцями - так званими "управителями", виконавцями комунальних послуг та споживачами таких послуг. Що дуже важливо, він містить норми, які передбачають відповідальність за відсутність послуг або неякісне їх надання. Завдяки цим нормам у споживачів з'явиться механізм захисту своїх прав.

Типові договори, які будуть укладатися між споживачами і управителями, повинен затвердити Кабінет Міністрів.

Крім цього, закон передбачає монетизацію субсидій на надання житлово-комунальних послуг. Тобто споживач, який має субсидію, може отримувати гроші на оплату житлово-комунальних послуг, а не знижку на послугу. Це дозволить співвласникам будинків вільно розпоряджатися ресурсом та стимулюватиме ощадливе використання ресурсів та впровадження енергоефективних заходів.

Порядок виплати таких субсидій так само повинен затвердити Кабмін.

Окрім комунальних послуг, закон унормовує порядок надання послуги з управління будинком, який раніше юридично не був визначений.

CARD

Закон передбачає, що на ринку комунальних послуг буде лише троє гравців, які уже згадувалися вище - це споживачі, тобто мешканці квартир, управителі та виконавці комунальних послуг.

Зокрема, йдеться про компанії, які постачають гарячу та холодну воду, газ, електроенергію, вивозять сміття тощо.

Споживач може бути індивідуальним, тобто кожний мешканець у будинку окремо, та колективним - юридична особа, що об'єднує усіх співвласників у будинку та діє в їхніх інтересах (ОСББ).

Управителем багатоквартирного будинку може бути компанія (юридична особа) або спеціаліст (фізична особа-підприємець), яка надає послуги з управління будинком на підставі договору із співвласниками цього будинку. Основна функція управителя - забезпечити належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб, належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території.

З 1 січня 2019 року буде запроваджено професійну атестацію управителів на відповідність кваліфікаційним вимогам професії "менеджер (управитель) житлового будинку (групи будинків)".

CARD

Загалом ціна на послугу з управління не буде регулюватися на державному рівні. Її визначатимуть мешканці разом із управителем на етапі укладання договору. Мешканці можуть вибирати управителів самостійно.

Передбачається, що конкуренція стимулюватиме управителів знижувати ціни своїх послуг. Фактично ціна залежатиме від витрат на утримання багатоквартирного будинку і прибудинкової території, а також розміру винагороди управителя.

CARD

За даними Асоціації управителів житла, в Україні приблизно 3 тисячі компаній, які надають послуги з управління багатоквартирними будинками. Також є понад 28 тис. об'єднань співвласників багатоквартирних будинків.

CARD

У Законі прописані обов’язкові послуги управителя, які будуть затверджені у типовому договорі Кабміном та додаткові. До обов’язкових належать послуги з утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території.

Серед них - прибирання прибудинкової території та приміщень, утримання ліфтів, купівля електроенергії для функціонування спільного майна будинку, поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку.

Додаткові послуги можуть бути включені до договору за спільним бажанням співвласників та управителя. Наприклад, страхування спільного майна, організація здавання в оренду майна, проведення капітального ремонту тощо.

CARD

У Законі передбачені кілька варіантів укладання договору з управителем. Співвласники будинку можуть домовитися на зборах, обрати управителя та делегувати від себе представника, який від імені мешканців підпише договір.

Якщо у будинку вже створене ОСББ і співвласники хочуть частину або всі функції з управління передати управителю, то договір з управителем підписує голова ОСББ.

­Якщо ОСББ немає і співвласники будинку не проявляють ініціативи щодо найму управителя, то його за відповідним зверненням співвласників призначає муніципалітет на основі конкурсу. А договір з управителем підписує уповноважена особа органу місцевого самоврядування.

CARD

Є кілька моделей договірних відносин між споживачами та виконавцями комунальних послуг.

Зокрема, можна укласти індивідуальний договір між виконавцем комунальної послуги та кожним мешканцем, за умовами якого виконавець відповідає за якість комунальної послуги на вході до квартири та обслуговує внутрішні мережі у будинку.

Або ж співвласники можуть прийняти рішення про укладання колективного договору (підписує делегований від мешканців представник чи голова ОСББ або управитель), за умовами якого виконавець відповідає за якість послуги на вході до будинку та не обслуговує внутрішні мережі у будинку.

Також співвласники можуть об'єднатися в ОСББ та делегувати керівнику ОСББ право на укладання одного договору із виконавцем комунальної послуги як колективним споживачем. За умовами такого договору ОСББ купує у виконавця відповідну послугу та самостійно здійснює її розподіл між мешканцями згідно із своїх статутних документів.

Якщо з співвласники не обрали жодної із перелічених моделей надання комунальних послуг, тоді між кожним співвласником та виконавцем комунальної послуги укладається індивідуальний договір, за умовами якого виконавець відповідає за якість послуги на вході до будинку та не обслуговує внутрішні мережі у будинку .

CARD

Договір про надання комунальних послуг та договір про надання послуг з управління будинком укладається на 1 рік, але автоматично продовжуватиметься, якщо співвласників будинку все влаштовує.

Якщо управитель не справляється із покладеними на нього обов’язками, співвласники можуть ініціювати дострокове розірвання договору про надання послуг з управління.

Якщо ж управителя було обрано на конкурсі органом місцевого самоврядування, співвласники можуть відмовитись від його послуг та самостійно обрати собі іншого управителя, попередивши про це попереднього управителя за два місяці.

CARD

ЖЕКи у розумінні нового закону можуть бути управителями. Усе залежить від волі та активності співвласників. Якщо вони бажають самостійно обрати іншого управителя, ніж той ЖЕК, що наразі надає послуги, погодити із ним перелік робіт та послуг, та відповідно ціну, закон дає таким співвласникам всі можливості для реалізації цього бажання.

CARD

Якщо президент підпише цей закон, то він набуває чинності з наступного дня за днем його опублікування. Проте введений в дію він буде через шість місяців від цієї дати, крім окремих норм, що будуть введені в дію з 1 січня 2019 року.

Що за норми? Йдеться про нарахування пені в розмірі 0,01% за кожний день у разі несвоєчасної оплати житлово-комунальних послуг, стягнення штрафу на користь споживачів за перевищення нормативних строків проведення аварійно-відновних робіт та запровадження професійної атестації управителів.

Володимир Рихліцький, журналіст руху "Сильні громади", спеціально для ЕП

Допомогу у підготовці тексту надавали юридичний радник проекту IFC "Енергоефективність у житловому секторі України" Зоя Гопцій, юридичний експерт проекту IFC Руслан Кальницький

]]>
http://www.epravda.com.ua/publications/2017/11/14/631130/
Uber через два роки, або Чому українцям уже "краще на метро" http://www.epravda.com.ua/publications/2017/11/13/631086/ support@epravda.com.ua (Економічна правда) Публікації Mon, 13 Nov 2017 09:30:48 +0200 Радість від приходу Uber затьмарили проблеми, з якими останнім часом довелося зіткнутися користувачам.

Все частіше можна почути негативні відгуки про сервіс, а також заклики не користуватися його послугами і їздити на метро.

ЕП з'ясовувала, що пішло не так.

Uber сьогодні

Uber - мобільний додаток для замовлення таксі онлайн. Користувач, який встановив додаток, може замовити машину двома натисканнями замість того, щоб чекати на лінії, коли звільниться оператор, і пояснювати, куди потрібно їхати.

Це також зручно при поїздках за кордон, адже додаток доступний у багатьох містах світу.

Зручно і те, що пасажирові не потрібно шукати готівку, а водієві - решту: гроші автоматично списуються з картки. Є також можливість оплати готівкою.

До того ж, вартість поїздки можна розділити на всіх пасажирів, а недавно Uber додав можливість кількох зупинок за маршрутом.

Крім того, клієнт може бачити на карті, де перебуває автомобіль, щоб не чекати його під під'їздом. Існує також можливість відправити близьким свій маршрут, який вони можуть відстежувати в режимі реального часу.

На даний момент Uber працює в сімох українських містах: Києві, Одесі, Дніпрі, Львові, Харкові, Запоріжжі та Вінниці.

Додаток користується популярністю: до моменту запуску його скачали понад 40 тис осіб. За статистикою Uber, це найбільший показник очікування не тільки в Європі, а й у світі.

"У всіх були мобільні телефони, але потім з'явився iPhone, який дав новий рівень якості. Також і Uber намагається довести наявні моделі до нового рівня якості", - сказав глава департаменту автотранспорту Міністерства інфраструктури Роман Хміль в інтерв'ю "Громадському".

Приблизно цього всі й чекали, але щось пішло не так.

Ukraine Uber Lanos

Спочатку Uber заявляв, що буде використовувати тільки певні моделі автомобілів, не старші восьми років для UberX. Пізніше поріг випуску автомобіля скоротили до 2001 року, крім деяких китайських марок.

Потім - зняли це обмеження і брали до уваги тільки зовнішній вигляд і технічний стан машини. Ще пізніше - допустили машини вітчизняного виробництва Zaz Sens, Daewoo Lanos, а також російські Lada Granta і Lada Kalina.

До запуску тодішній CEO говорив, що Lanos не підходить для Uber. Новий CEO після запуску заявив в інтерв'ю Ain.ua: "Тим, кому важливо не бачити Lanos та Lada і мати кондиціонер, варто замовляти UberSELECT або UberBLACK".

Для UberSelect спочатку допускалися тільки чотири авто класу B і вище, випущені не раніше 2008 року. Пізніше цю планку знизили до 2006 року.

UberBlack з'явився у Києві лише влітку 2017 року і ще не встиг знизити вимоги - це досі преміум-седани чорного кольору.

Зниження вимог сталося через те, що кількість автомобілів було недостатнім і пропозиція не покривала попит. Після зниження планки, за словами представників Uber, час подачі автомобіля скоротився з 10,5 хв до 5,5 хв. Однак, на думку користувачів, погіршилася і якість. Представники компанії це заперечують, зазначаючи, що рейтинг водіїв не впав.

Для водіїв чи для пасажирів

Щоб скоротити час подачі автомобіля, компанії довелося не тільки "знизити планку" для авто, а й залучити на платформу більше водіїв. Для цього Uber почав підвищувати ціни і ввів похвилинну оплату.

Початкові тарифи
Початкові тарифи

Тоді ж з'явилися пікові тарифи і динамічні коефіцієнти. Якщо пасажир планує їхати в годину пік, з місця великого скупчення людей, наприклад, з концерту, в погану погоду, він повинен бути готовий до того, що тариф, швидше за все, виросте в півтора-два рази.

Те, що Uber стає все менш user-friendly і всіляко намагається утримати й заманити водіїв, можна судити навіть з його останніх нововведень.

Тепер водії будуть стягувати плату за кожну хвилину після другої хвилини очікування пасажира, а також отримувати плату за скасування, якщо пасажир скасовує поїздку більш ніж через дві хвилини. Раніше час скасування становив п'ять хвилин.

Усе під контролем?

Як вже було сказано, існує система стеження, де пасажир може надіслати маршрут родичам або друзям. На початку жовтня така функція з'явилася і для водіїв.

Також існує система рейтингів: оцінки від пасажирів водіям і пасажирам від водіїв. Водій може бути деактивований, якщо відгук різко негативний.

Uber часто критикують за нерозбірливість у зв'язку з тим, що компанія хоче залучити більше водіїв і більше машин, незважаючи на те, що страждає якість послуг.

У США, наприклад, водій ударив пасажира молотком по голові і втік з місця злочину. Інший водій витягнув жінку з машини і розбив її смартфон.

В Україні таких випадків не було, але скарги на відмови водіїв в останній момент, ірраціональні маршрути та незнання водіями міста можна побачити дуже часто.

Можна зіткнутися і з ситуаціями, коли водії Uber потрапляли в аварії і зникали з місця злочину.

Про інцидент із втечею (№4) можна почитати детально тут. ДТП №1. ДТП №2. ДТП №3.

Uber на "бляхах"

Uber допускає роботу технічно справних автомобілів з єврономерами, якщо машини допущені для використання на території України.

Офіційним сервісам таксі заборонено залучати машини з єврономерами, але Uber не є офіційним сервісом. В угоді для користувача прописано, що Uber не є транспортною компанією і не відповідає за якість послуг та безпеку пасажирів.

"Якщо компанія Uber не уклала з вами окремої письмової угоди, послуги надаються вам винятково для вашого особистого некомерційного використання.

Ви погоджуєтеся, що корпорація UBER не забезпечує здійснення перевезень або надання логістичних послуг і не виконує роль транспортної компанії, такі перевезення і логістичні послуги надаються незалежними сторонніми підрядниками, які не є співробітниками компанії Uber або її афілійованих осіб", - йдеться в угоді.

Про легалізацію

Uber стверджував, що буде працювати тільки з ліцензованими водіями. На момент приходу в Україну компанія говорила про близько 2 тис зацікавлених водіїв, серед яких було 164 зареєстрованих. Зараз водіїв явно більше, але скільки з них зареєстровано, невідомо.

На запит редакції, яка кількість водіїв працює в Україні загалом і в кожному місті окремо, в Uber відповіли: "Загальна кількість водіїв, які співпрацюють з Uber у світі, становить понад два мільйони".

Це може бути пов'язано з тим, що Uber підключає водіїв через своїх партнерів, наприклад, Uberlin, який не вимагає від водіїв юридичного оформлення. За якою схемою Uber співпрацює з партнерами, теж таємниця.

Держорганам на те ж питання і на питання, скільки податків сплатили партнери Uber, компанії відповісти було складно і вона взагалі не надала ніяких цифр.

При цьому, за даними Української таксомоторної асоціації, легальних перевізників на ринку України - трохи більше 1%, нелегальних - 99%.

Український ринок таксомоторних послуг з приходом Uber поліпшився і поставив під загрозу бізнес класичних таксопарків. Однак сама компанія не може тримати марку в українських реаліях і постійно йде на поступки, щоб триматися на плаву: підвищує тарифи і знижує вимоги до водіїв.

Разом з тим, Uber на українському ринку залишається одним з найкращих сервісів. Інші сервіси таксі також не ідеальні, їх клієнти стикаються із складнішими проблемами. Про ринок таксі та його перспективи читайте найближчим часом на ЕП.

]]>
http://www.epravda.com.ua/publications/2017/11/13/631086/