http://www.epravda.com.ua/images/logo01.gif Економічна правда http://www.epravda.com.ua Економічна правда http://www.epravda.com.ua Ера партнерства людини і машини: яким буде світ до 2030 року http://www.epravda.com.ua/publications/2017/09/26/629485/ support@epravda.com.ua (Всеволод Некрасов) Публікації Tue, 26 Sep 2017 14:30:35 +0300 Роботы выйдут за пределы заводов, искусственный интеллект сможет учиться на собственном опыте, а технологии виртуальной и дополненной реальности смешают физический и виртуальный миры.

К 2030 году число неизвестных сейчас профессий составит около 85% от общего количества профессий. Четыре важнейшие технологии через 13 лет изменят мир до неузнаваемости. Как это произойдет, и к чему готовиться людям?

Они изменят мир так, как интернет

В 2017 году Dell Technologies заключила партнерство с Институтом изучения будущего (Institute for the Future, IFTF), чтобы выяснить, как новые технологии изменят ближайшее десятилетие и как повлияют на общество и работу.

IFTF опирался на собственные многолетние исследования, углубленные интервью с ключевыми стейкхолдерами из бизнеса, учеными, экспертами со всего мира.

Исследователи напоминают, как развивался и какую роль в жизни людей играет интернет. Сначала люди недооценивали темп, с которым он распространился по всему миру и какое влияние оказал на изменения в бизнесе и культуре.

Прошло восемь лет с тех пор, как журналист Оливер Бьюкмен написал: "Большинство из нас еще не успели обратить внимание на произошедшее, но интернет из занятной новинки превратился в фон, основу повседневной жизни".

Сегодня новые технологии также кажутся просто чем-то любопытным и необычным. Однако они, как и интернет, уже входят в повседневную жизнь.

Искусственный интеллект (AI), дополненная (AR) и виртуальная реальность (VR), домашние роботы, облачные технологии в ближайшее десятилетие помогут решить проблемы, которые ранее казались неразрешимыми. Они повысят свою продуктивность и помогут удовлетворять базовые человеческие потребности.

Однако есть и другая сторона медали. Многим организациям и людям придется "на ощупь" ориентироваться в мутных водах грядущих технологических волн.

По данным исследования, 45% из 4 тыс опрошенных руководителей не знают, как будет выглядеть их индустрия через три года. 73% из них считают, что должны становиться более "цифровыми", чтобы добиться успеха в будущем.

Робототехника

На протяжении десятилетий роботы выполняли задачи, которые люди не должны были выполнять или не хотели этого делать.

Роботы надежнее, чем человек, когда речь идет о рутинных задачах. Роботы уже работают на японских автозаводах по 30 дней без перерыва.

Роботы обходятся дешевле. Перенос производства в офшор или в зону с менее развитой экономикой и более дешевой рабочей силой позволяет экономить до 65% затрат на оплату труда, а внедрение роботов - до 90%.

В китайской провинции Гуандун инвестируют более 150 млрд долл во внедрение роботов в производство, а в Великобритании и в США, согласно исследованию PwC, к началу 2030-х годов люди уступят роботам более трети профессий.

Современные разработки в сфере науки, техники и коммуникаций привели к "новой промышленной революции" или "второй эре машин". В результате уже сейчас бизнес пересматривает целые наборы рабочих мест, поскольку автоматизация вытесняет и обесценивает человеческий труд.

Исследователи утверждают: благодаря коммерческому успеху внедрение роботов будет выходить за пределы производственных заводов и рабочих мест.

Семейные роботы, роботы-побратимы и гражданские роботы станут обычным делом, поскольку глубокое обучение улучшает способности этих устройств сопереживать и рассуждать. Недавно Google выиграла патент на создание персонализированных роботов-рабочих.

Хотя есть определенные нормативные, юридические и культурные препятствия, интеграция роботов в жизнь будет продолжаться в течение следующих 15 лет.

Искусственный интеллект и машинное обучение

AI прошел долгий путь становления: с 1956 года, когда нобелевский лауреат Герберт Саймон разрабатывал одну из первых программ искусственного интеллекта, до 1997 года, когда шахматный компьютер Deep Blue победил Гарри Каспарова, действующего чемпиона мира по шахматам.

Машины становятся умнее и быстрее, они справляются со все более сложными задачами. AI-технологии уже используют примерно 1,5 тыс американских компаний. Это менее 1% из всех крупных и средних компаний. Преимущественно они работают с финансами, аналитикой, распознаванием данных и изображений.

В отчете за 2015 год Bank of America Merrill Lynch подсчитал, что рынок AI будет расти до 153 млрд долл в течение следующих пяти лет. Из этой суммы 83 млрд долл придется на рынок роботов и 70 млрд долл - на системы, основанные на AI.

По мнению эксперта Мишеля Чжоу, AI пройдет три стадии развития.

Первая - интеллектуальные алгоритмы распознавания. На этой стадии разрабатываются алгоритмы для распознавания схем, моделей, шаблонов, паттернов. Это так называемый распознающий интеллект. Вторая - когнитивный интеллект, машина способна делать выводы. Третья - "виртуальные люди".

Сейчас, говорит Чжоу, человечество пребывает на первой стадии. Ко второй оно приблизится к 2030 году, если технологии будут прогрессировать так же быстро.

Сегодня AI применяется в простых и сложных приложения - от автономных транспортных средств до Apple Siri. Очередной шаг вперед показала программа Libratus, созданная в Университете Карнеги-Меллона. В феврале 2017 года программа выиграла 2 млн долл у профессиональных игроков в покер.

Покер - это игра, где участники принимают решения, не обладая всей необходимой информацией. Победа в покере AI говорит о том, что искусственный интеллект научился принимать эффективные решения в условиях нехватки объективных данных. Такая возможность обладает крайне высокой ценностью, например, во время оценки рисков на бирже или на переговорах.

Более того, теперь машины могут учиться на своем опыте и делиться этим опытом с другими программами и роботами. Однако прогресс AI создает и новые проблемы. Полемика вокруг того, кто или что несет моральную ответственность за принимаемые машинами решения, будет только нарастать.

Виртуальная и дополненная реальность

Между VR и AR существует простое различие. VR блокирует физический мир и переносит пользователя в имитируемый мир, тогда как AR создает цифровой слой поверх физического мира. Несмотря на различие, обе технологии представляют собой фундаментальный сдвиг в модели представления информации.

Для СМИ развитие этих технологий имеет особое значение. Так, руководитель лаборатории изучения медиа IFTF Тоши Хоу противопоставляет "эмпирические" медиа традиционным, где есть журналисты, операторы, редакторы.

Причем первые будут проигрывать вторым, ведь технологии VR и AR со временем позволят человеку задействовать не только зрение и слух, но и другие сенсорные системы - тактильную, обонятельную и вкусовую.

"Эмпирический интернет" и образы виртуальной реальности помогут людям четче планировать сценарии своих действий и последствия от этих действий. Эксперты института IFTF считают, что пользователи разовьют эмпатийные навыки, вопреки расхожему мнению, что из-за технологий человек становится более черствым.

Моделирование с поддержкой VR позволит погружать людей в альтернативные сценарии, готовить к будущим ситуациям. Это расширит возможности интернета благодаря смешению физических и виртуальных миров.

Что будет дальше

Рынок труда и дальше будет переформатироваться.

Во-первых, к 2020 году фрилансеры займут около половины американского рынка.

Во-вторых, появятся новые профессии.

В-третьих, изменится подход к образованию. Через 10-15 лет будет цениться не столько объем полученных знаний, сколько способность находить знания.

В-четвертых, технологии VR и AR изменят подходы к освоению профессий. Они позволят собирать данные и моделировать разные варианты решения задач.

"Работник будущего сможет надеть AR-шлем, чтобы получать виртуальные запросы и проводить реальные физические манипуляции, чтобы выполнить эти запросы", - так описывает рабочий процесс из 2030 года управляющий партнер венчурного фонда Presence Capital Амит Махаджан.

По данным исследования "Влияние возникающих технологий на общество и работу в 2030 году". Institute for the Future, Dell Technologies

]]>
http://www.epravda.com.ua/publications/2017/09/26/629485/
Хто в Україні найбільше ухиляється від сплати податків http://www.epravda.com.ua/publications/2017/09/26/629469/ support@epravda.com.ua (Економічна правда) Публікації Tue, 26 Sep 2017 09:00:57 +0300 З податками "грішать" майже всі. "Скрутки", офшори, маніпуляції з податковим кредитом ПДВ чи заниження прибутку - всі ці схеми увійшли в життя вітчизняного бізнесу і вже не викликають особливого подиву.

Чесний бізнес - це швидше виняток, ніж правило, та й вижити у конкурентній боротьбі такому бізнесу значно складніше.

Ніби підтверджуючи таке "правило", міністри, депутати і навіть деякі міжнародні радники стверджують, що боротьба з ухиленням від оподаткування повинна початися саме з малого бізнесу. Мовляв, спрощена система оподаткування (далі ССО) - це своєрідний внутрішній офшор, через який можна приховувати та виводити кошти.

Проте є дещо, про що не говорить жоден урядовець чи радник МВФ. Те, що не вписується у загальну логіку віри в "хибний менталітет". Це факти і цифри, які докорінно змінюють уявлення про українську практику ухилення від сплати податків.

Напередодні Інститут соціально-економічної трансформації виявив найбільші схеми з ухиляння від сплати податків в Україні, через які, за розрахунками дослідників, держава щороку недоотримує 100 млрд грн. Йдеться про офшорні схеми, зловживання на митниці, діяльність конвертаційних центрів.

Детально з дослідженням можна ознайомитися тут.

Натиснути для збільшення
Натисніть для збільшення
Інститут соціально-економічної трансформації

Звичайно, це не скасовує та не виправдовує податкових злочинів, вчинених представниками малого та середнього бізнесу, але змушує задуматися про правильність пріоритетів влади.

Відповідно до дослідження, загальні втрати бюджету від застосування схем з використанням ССО становлять до 10 млрд грн на рік.

Зокрема, йдеться про виведення прибутку з підприємств за допомогою фіктивних ФОП, оформлення працівників підприємства ФОП, ухилення від сплати ЄСВ та ПДФО, заниження малими підприємствами обсягу отриманої виручки. Усі ці схеми також проаналізовані та надані рекомендації щодо зменшення зловживань.

Радикально інша ситуація - у сегменті великого бізнесу, зокрема, щодо ухилення від сплати податків за допомогою спрощеної системи оподаткування.

Хоча частка великих компаній у загальній кількості підприємств в Україні мала, саме на них припадає більша частина недоотриманих бюджетом коштів.

Великі підприємства для ухилення від оподаткування найчастіше використовують офшори. За розрахунками міжнародної організації Global Financial Integrity, протягом 2004-2013 років з України без сплати податків було виведено близько 116 млрд дол, що становить в середньому 9,4% від ВВП щорічно.[L]

Якщо припустити, що ця тенденція триває, то йдеться про 9 млрд дол щорічно або про 240-250 млрд грн. Відповідні втрати бюджету від несплати податку на прибуток становлять близько 50 млрд грн на рік.

Також великого поширення набули схеми з ухилення від сплати ПДВ, у тому числі через створення фіктивного податкового кредиту. Хоча в останні роки боротьбі з цим явищем було надано особливої уваги, шахраї все одно знаходять можливості зменшити податкові зобов'язання, використовуючи так звані скрутки.

Система електронного адміністрування ПДВ, яка стала причиною закриття більшості схем з ПДВ за останні кілька років, також ускладнює роботу бізнесу, забираючи у нього багато часу на адміністрування, а в деяких випадках - ще й обігові кошти.

Розмір порушень за останні роки скоротився, але махінації з ПДВ відбирають у бюджету 10-12 млрд грн на рік.

Вражаючі масштаби зловживань великими підприємствами можна спостерігати і на митниці. За даними Global Financial Integrity, заниження вартості імпорту, контрабанда, схеми з ввезення товарів фізичними особами протягом 2004-2013 років коштували бюджету в середньому 13 млрд дол на рік.

Іншими словами, вартість імпорту занижувалася на 20%, і з урахуванням скорочення імпорту в останні роки відповідна цифра у 2016 році мала б становити близько 9,6 млрд дол.

За час після Революції гідності відбулися певні зміни, які дозволяють обережно говорити про зменшення обсягів зловживань. Складно точно оцінити втрати бюджету від різних видів зловживань на митниці, але різні методології підрахунку дають вражаючий діапазон: щорічні втрати бюджету від ухилення від сплати податків на митниці оцінються 25-70 млрд грн.

Загалом великий бізнес олігархічних кланів за допомогою різних схем недоплачує державі 100-160 млрд грн на рік.

Такі цифри в умовах війни з Росією вражають. Ці кошти, навіть зважаючи на низьку інституційну здатність державних органів, могли б сприяти зміцненню обороноздатності країни, поліпшити якість освіти та медицини.

Проведене дослідження кардинально змінює погляд на сферу ухилення від оподаткування в Україні. Зокрема, стосовно пріоритетів боротьби з цим явищем.

Володіючи цією інформацією, урядовцям для отримання фіскального ефекту достатньо здійснити низку законодавчих та інституційних змін щодо боротьби із схемами, які побудували лише кілька сотень великих підприємств, та поліпшувати якість українських інститутів, наближаючи їх до прозорих європейських стандартів.

Звичайно, для цього потрібна політична воля.

Таким чином, усупереч словам деяких політиків та окремих закордонних радників, справжню боротьбу з податковими злочинами необхідно починати саме з великих заплутаних схем, які не побачиш неозброєним оком. На те існує кілька причин.

Перша - прагматична, адже саме так можливо в найкоротші терміни максимально збільшити податкові надходження до бюджету.

Друга - моральна, адже боротьба із схемами на найвищому рівні стала б сигналом про рівність усіх перед законом, коли за порушення карають усіх, незважаючи на прізвище власника підприємства.

Третя - підтримка з боку населення, яке схвально поставиться до мінімізації зловживань з боку великого бізнесу.

Маючи ці знання, можна перемогти навіть найзатятіших песимістів. Проте найголовніше - переконати тих, від чиїх рішень залежить курс держави. Перемогти їхнє свідоме або навіяне уявлення про українців як націю ухилянтів.

Олег Гетман, експерт Інституту соціально-екномічної трансформації, експерт групи "Податкова реформа" Реанімаційного пакета реформ

]]>
http://www.epravda.com.ua/publications/2017/09/26/629469/
Славомір Новак: Не бачу нічого поганого у тому, що політики піаряться на дорогах http://www.epravda.com.ua/publications/2017/09/25/629420/ support@epravda.com.ua (Економічна правда) Публікації Mon, 25 Sep 2017 09:00:56 +0300 Виконуючий обов'язки керівника "Укравтодору" поляк Славомір Новак - один з небагатьох іноземців, який залишився працювати в Україні на топ-посаді.

На відміну від іншого поляка - екс-голови "Укрзалізниці" Войцеха Балчуна - Новак має підтримку президента, прем'єра та профільного міністра.

До цього він працював міністром транспорту і водного господарства Польщі, але у 2013 році був змушений піти у відставку через скандал з годинником Ulysse Nardin за 5,5 тис дол, який він не включив у декларацію.

Тепер на його руці годинника не видно. Вдягнений у стильний костюм, з гарною зачіскою, він радше нагадує актора, ніж людину, яка відповідає за українське "бездоріжжя".

Помічниця керівника "Укравтодору" перед інтерв'ю радить не питати про "смотрящих", бо "він навіть таких слів не знає". "Це зовсім інший менталітет, ви в цьому переконаєтеся після перших хвилин спілкування", - запевняє вона.

Нижче - про Дорожній фонд, найбільші проекти "Укравтодору" та терміни їх реалізації, фінансування на найближчі роки, будівництво платних доріг та зустрічі з Порошенком та Гройсманом. А ще - про кримінальні справи проти екс-чиновників "Укравтодору" та про народних депутатів, які приходять до Новака покричати.

- Перші дні на новій посаді, за вашими словами, ви ходили з круглими очима та були неприємно вражені безпомічною та млявою структурою, яку вам довірили. Що змінилося з тих часів? Ви пристосувалися до українських реалій?

- Я сподіваюся, що українські реалії пристосувалися до мене. На початку завжди важко. Я був новою людиною на цій роботі.

Також є різниця між менталітетами - українським та моїм особистим. Але я сподіваюся, що після цих 11 місяців мені вдалося трохи змінити структуру і менталітет в "Укравтодорі", тому що без зміни менталітету та якості праці ми б не досягли того, що маємо на цей час.

- Ви прийшли в "Укравтодор" зі своєю командою чи працюєте з людьми, які вже були в структурі?

- І так, і так.

- З вами працює багато поляків?

- Поляків - ні. Є тільки один радник з Польщі, якого я взяв з собою. Він відповідає за проекти, які будемо робити в рамках безпеки руху, а також за проект, який ми плануємо на 2018 рік - інтелектуальні транспортні системи. Ми спільно будували таке в Польщі - камери контролю швидкості, ваговий контроль. Хочемо зробити це і в Україні.

- Вам не заважали запрошувати в команду потрібних людей? Ніхто не пропонував своїх кандидатів? Тут це поширена практика.

- Ні. З боку Кабміну, інших політиків, які підтримують мою роботу в "Укравтодорі", жодного впливу на кадрові рішення не було. Це, на мою думку, правильна ситуація.

ФОТО ДМИТРА ЛАРІНА, УП

- Хочу навести дві цитати прем'єр-міністра. Перша: "Ми не будемо зупинятися і вже через п'ять-сім років українські дороги будуть абсолютно в нормальному якісному стані". Друга: "Через три-п'ять років ситуація в дорожньому господарстві буде змінена докорінно".

То скільки треба часу, щоб кардинально виправити ситуацію з українськими дорогами?

- Думаю, що після першого року нашої роботи в "Укравтодорі" вже видно перші результати. Ще небагато, але зміни почалися. Скільки часу нам потрібно? Точно треба кілька років і стабільне фінансування, бо проблеми з дорогами в Україні дійсно великі.

В Україні 170 тис км доріг, з яких 50 тис км - дороги державного значення. Якби ми планували відновлювати тільки 5 тис км на рік, на це б знадобилося близько 50 млрд грн на рік. Я кажу про дороги державного значення. На повне відновлення цієї мережі нам потрібно мінімум десять років. Як я розумію, прем'єр мав на увазі, що буде видно результат від цієї роботи.

Дуже важливо, щоб запрацював Дорожній фонд. Я завжди це підкреслюю, тому що в Україні мало хто звернув увагу на цю реформу. Це масштабна, основна реформа дорожньої галузі - децентралізація доріг і Дорожній фонд. Як тільки це запрацює, ситуація буде набагато краща. Можна сказати, що за два-чотири роки вже будуть кардинальні зміни.

- Що мається на увазі під словами "кардинальні зміни"? Тобто через певний проміжок часу дороги в Україні будуть, як у Німеччині, Польщі або Росії?

- З точки зору журналістики дуже цікаво порівнювати з Європою. Це буде нормальний європейський стандарт доріг. Це буде нормальна, здорова дорога мінімум на десять років. Якщо ми говоримо про державні та місцеві дороги, то за чотири-сім років українці відчують реальні зміни. Як у Польщі та Німеччині будуть державні та місцеві дороги.

Автобани - інша історія. На їх будівництво потрібне європейське фінансування. Наразі я не бачу в Україні таких ресурсів, які б дозволили нам їх будувати.

- Щодо фінансування на 2017 рік називають різні цифри. Можете розповісти, скільки вже витрачено і скільки очікуєте отримати до кінця року?

- З урахуванням всіх джерел фінансування без проектів міжнародних фінансових організацій на дороги заплановано близько 26-27 млрд грн. Це загальна сума на утримання, погашення боргів і будівництво.

Близько 16 млрд грн з цієї суми - гроші, які Мінфін запланував отримати від митного експерименту. Це реальна проблема, тому що ці кошти не надходять за графіком. Причому ситуація у різних областях різна, що несправедливо.

Найголовніше, що розпорядником цих коштів є не "Укравтодор", а облдержадміністрації. Ми рахуємо ці гроші у загальних обсягах надходжень на ремонт доріг, але відповідають за них голови ОДА.

Сума бюджетних та кредитних коштів (за них відповідає "Укравтодор". - ЕП), які були заплановані на 2017 рік, становить 8-9 млрд грн. З них ми використали понад 50%. Я не бачу ризику невикористання грошей у 2017 році з джерел, за які ми відповідаємо.

- Ви говорили про митний експеримент. Він запланований до кінця 2017 року. Що буде далі?

- На останньому засіданні бюджетного комітету я мав розмову з депутатами. Вони говорили, що хочуть підтримати митний експеримент. Однак поки що зарано говорити, що буде в майбутньому. Це буде рішення Верховної Ради.

Все, за що ми відповідаємо та що робимо спільно з Кабміном, - це підготовка планів на 2018 рік, проектів документацій, тендерів та забезпечення фінансування в рамках Державного фонду та окремих бюджетних програм. Якщо я не помиляюся, Мінфін хоче забезпечити нам близько 33 млрд грн через Дорожній фонд і ще 6 млрд грн - через окремі бюджетні програми.

З 33 млрд грн близько 11,5 млрд грн підуть на дороги місцевого значення. Тобто цими коштами буде розпоряджатися місцева влада. Це те, що я говорив про фундаментальну реформу в Україні: не тільки передати дороги на рівень областей, а й забезпечити їх фінансуванням. "Укравтодор" розпоряджатиметься рештою - 18-19 млрд грн і 6 млрд грн додаткового фінансування.

- Ще одна цитата прем'єра: "За неналежний ремонт доріг я хочу жорсткої відповідальності. Починаючи від того, щоб відновлювати пошкоджене, і до кримінальної відповідальності". Які штрафи та покарання передбачені за неякісні дорожні роботи?

- Тут варто почати з іншого. Ми докорінно змінили систему контролю якості. Маємо чотири рівні.

Перший - технагляд на рівні обласної служби. На будівельному майданчику завжди повинен бути інженер з технагляду, який контролює хід робіт.

Другий - центральний. Ми створили в рамках "Укравтодору" спеціальну організацію (Дорожній контроль якості. - ЕП), яка відповідає за контроль якості. Це підприємство підпорядковується безпосередньо "Укравтодору", і я можу їм сказати, де сьогодні, а де завтра провести перевірку.

Третій рівень, який ми будемо впроваджувати, - незалежний нагляд FIDIC. Він повинен відповідати тільки за масштабні інвестиції, бо дуже дорогий. Вартість технагляду FIDIC становить 3-5% вартості робіт, це дуже багато. Поки що грошей на фінансування цього проекту нема.

Четвертий рівень - громадський нагляд. Щоденно ми отримуємо багато звернень від громадян, які надсилають нам відео та фото випадків, де є порушення при виконанні робіт. Ми одразу реагуємо. Це про контроль якості.

Інша частина - відповідальність приватних підрядників. Передусім, з 2017 року ми проводимо всі ремонти з гарантією мінімум п'ять років, а на багато робіт є десятирічна гарантія підрядника. Крім того, ми ввели масштабні перевірки по всій країні, які проводимо двічі на рік. Виявлені недоліки та дефекти кожен підрядник повинен усунути у відповідні строки.

- Вже є приклади?

- Так, звичайно!

- Можете навести?

- Дуже багато, це звичайна річ. Я чув багато претензій до дорожників, що роботи виконуються неякісно. Можливо, так і було, але недоліки - звичайна практика. Це як робити ремонт у квартирі: завжди виникають якісь проблеми. Така ж ситуація на дорогах. Питання в іншому: усі недоліки повинні бути усунуті за кошт підрядника.

Ми проводили перевірки і на основі цих висновків підрядна організація зобов'язана усунути всі недоліки. Таких недоліків багато, 80-90% уже усунуто. Якщо решту підрядники не усунуть, будемо судитися.

ФОТО ДМИТРА ЛАРІНА, УП

- Багато таких випадків?

- Ні, небагато. Як правило, підрядні організації виправляють недоліки швидко і за власний кошт.

- Наскільки добре заробляють контролери? Чи зможуть вони утриматися від спокус?

- Коли є різні рівні контролю якості, то зробити, як було раніше, важко. Мені розповідали, що раніше ставили тільки печатки. Зараз вже не так легко пройти контроль якості. Якщо на рівні області, можливо, і можна домовитися, то в межах центрального нагляду вже я вирішую, хто, куди і коли їде на перевірку.

- Коли в Україні почнеться будівництво платних доріг?

- Чим швидше, тим краще.

- Заступник міністра інфраструктури Віктор Довгань недавно заявив, що роботи почнуться після виборів президента і парламенту. Чому саме після виборів? Тобто це політичне питання, а не економічне?

- Дякувати Богу, політичних питань тут нема, є тільки фінансові. По-перше, нам потрібні зміни до закону про концесію, і ми спільно з транспортним комітетом їх напрацювали. Зараз закон не дозволяє втілити ідею будівництва платних доріг.

Зокрема, концесіонер повинен мати урядову гарантію трафіку. Тобто якщо трафік менший, ніж передбачено в угоді з концесіонером, то держава повинна цю різницю покривати. Це нормальний європейський стандарт - кожна платна дорога в ЄС побудована за такою системою.

Якщо ці зміни до закону будуть ухвалені, сподіваюся, що вже у 2017 році зможемо запросити до переговорів найбільші європейські компанії. Після цього мінімум рік-два нам необхідно для узгодження. Після підписання концесійного договору треба ще мінімум два роки на організацію фінансування, потім проектування і вже тоді будівництво. Тому, думаю, що не раніше ніж за 3-4 роки.

- За часів Януковича за призначенням використовувалося близько половини коштів, що виділялися на ремонт доріг. Решта осідала в кишенях корупціонерів. Вам відомі схеми з розкрадання коштів у цій сфері?

- Я не можу сказати, бо не знаю. Якщо ви знаєте, то ми повинні піти до НАБУ, СБУ або поліції та розповісти про такі факти. Мені розповідали, що раніше таке було, але сподіваюся, що сьогодні вже нема або є набагато менше. Я не можу взяти відповідальність за всіх, я відповідаю за себе і свою команду.

Буває, що до мене приходять депутати і кричать: "Ось тут є приклад корупції". Я завжди прошу, щоб показали документи. Можливо, так воно і є, але я не поліція, не НАБУ, в мене нема інструментів для розслідувань. У мене є тільки внутрішній аудит. Коли в мене є хоч частина інформації, якій я повністю довіряю, одразу є звернення до правоохоронних органів та звільнення, і такі приклади вже були.

- Прізвища не згадаєте?

- У всіх демократичних країнах є основне правило, що без доказу провини не можна нікого звинувачувати, тому я останній, хто буде називати прізвища. Якщо ж подивитеся на історію звільнень в "Укравтодорі", то здогадаєтеся.

- Чи відомо вам про кримінальні справи проти колишніх чиновників "Укравтодору"?

- Ні, мені це не цікаво, це не моя відповідальність. Сподіваюся, якщо такі схеми дійсно були, то правоохоронці повинні цим займатися.

- Недавно ваша зарплата стала однією з головних тем у пресі. Можете розповісти про механізм її нарахування?

- Основна заробітна плата становить 13 тис грн. Це просто божевільна сума коштів, скільки це буде в євро (посміхається)? Після додаткових надбавок та премій це близько 100 тис грн без відрахувань.

- Ви вже згадували про Дорожній фонд, який повинен запрацювати з 1 січня. Як він буде наповнюватися і хто буде розпорядником цих коштів?

- У 2018 році до Дорожнього фонду будуть направлятися 50% від надходжень з акцизу, у 2019 році - 75%, у 2020 році - 100%. Це означає, що з року в рік сума буде зростати і це дуже добре.

У 2018 році в Дорожньому фонді буде 30-34 млрд грн. 60% від цієї суми піде на дороги державного значення, за які буде відповідати "Укравтодор", 35% - на дороги місцевого значення, за які відповідають голови ОДА, 5% передбачено на безпеку руху, за розподіл відповідає міністр інфраструктури. Так виглядають 100% Дорожнього фонду на 2018 рік.

"Укравтодор" відповідає за 60% коштів, що становить близько 18 млрд грн на дороги державного значення. З цієї суми близько 7 млрд грн піде на погашення старих боргів.

- Борги перед підрядниками чи кредиторами?

- Перед кредиторами: міжнародними фінансовими організаціями, українськими банками, іншими кредиторами. Це 6-7 млрд грн, тож нам залишиться 10-11 млрд грн, з чого 5 млрд грн нам потрібно на утримання та експлуатацію доріг. На ремонти залишиться 7-8 млрд грн.

Це набагато менше, ніж у 2017 році передбачено на дороги державного значення. Однак завдяки останнім рішенням Кабміну "Укравтодору" додатково виділяється 6 млрд грн на два важливі коридори: М-12 (Стрий - Тернопіль - Вінниця - Кропивницький - Знам'янка) та М-03 (Київ - Харків - Довжанський).

Виходить, у нас буде більше фінансування: тільки 14 млрд грн на дороги державного значення. Нам потрібно більше, але це вже непогано.

- Коли і за які кошти планується почати будівництво дороги Гданськ - Одеса?

- Польща свою частину вже зробила, вони вже побудували автобани до кордону. Там ще невеликі частини треба добудувати, але я сподіваюся, що за кілька років буде зроблений новий коридор. Що стосується Go Highway в Україні, то ми вже почали роботу.

У 2017 році повністю завершимо ремонт ділянки між Львовом і Тернополем. Вже почали масштабні роботи у Вінницькій та Хмельницькій областях. Скоро підпишемо договір з китайською компанією, яка виграла тендер на реконструкцію дороги, фінансування - кредити МФО, далі буде Черкаська область.

Паралельно ми підписали договір з італійськими інженерами, які робитимуть технічні дослідження для будівництва автобану між Краковцем, Львовом через Умань на Одесу, через Умань до Кропивницького і до Миколаєва. Строк завершення робіт за цим проектом - кінець 2018 року.

- Ще один важливий проект - траса Одеса - Рені, яка ще рік тому була у жахливому стані. Коли буде завершений ремонт цієї дороги?

- У 2017 році буде зроблено 70% цієї дороги, у 2018 році - решта.

- Ваша цитата: "Завдяки дорогам у Польщі ми вигравали вибори". Тему доріг в Україні ледь не в кожному виступі використовують президент та прем'єр. Очевидно, що для них дороги - дуже важлива тема. Як часто ви зустрічаєтеся з прем'єром та президентом?

- Часто зустрічаюся і з прем'єром, і з президентом. З прем'єром дуже тісно співпрацюємо, не тільки проводимо перевірки, а також спільно працюємо в Кабміні з питань розвитку доріг в Україні. З президентом спільно їздимо на перевірки та відкриваємо дороги.

Думаю, що завдяки дорогам можна вигравати вибори. За результатами різних соцопитувань, однією із найважливіших речей для людей в Україні є дороги. Не бачу нічого поганого в тому, що політики піаряться на дорогах. Думаю, це правильний підхід. Виділяються гроші, ми робимо, що можемо, щоб покращити ці дороги.

ФОТО ДМИТРА ЛАРІНА, УП

- Куди платникам податків скаржитися, якщо вони пошкодили своє авто через погану якість дорожнього покриття? Чи були в Україні випадки, коли громадянам відшкодовували кошти, витрачені на ремонт машини?

- Я не знаю, чи були, але є законна підстава для таких претензій і скарг, щоб звертатися в суд. Я би так відповів: якщо, як ви сказали, 25 років крали гроші платників податків, то результат є такий, який є. Коли не виділяються кошти на дороги, то не можна очікувати, що вони будуть дуже гарні - так не буває.

Крім того, є проблеми з перевантаженими вантажівками. Нам потрібно змінити культуру людей та поважати закон.

- Назвіть найбільші проекти, заплановані на найближчий час, та терміни їх реалізації.

- Тендер на М-12. У нас є 4 млрд грн на 2018 рік на цю дорогу. Львів - Умань - Одеса, а також напрямок на Миколаїв - Херсон. Це буде великий контракт. Стовідсотково це буде не одна компанія. Неможливо, щоб такі гроші використала одна компанія. Однак це буде великий обсяг робіт і великий обсяг фінансування.

Також зараз в роботі три міжнародні контракти. Частина М-12, про яку я вже сказав, у Хмельницькій області. Там обсяг фінансування - близько 40 млн євро. Обхід Житомира на М-06 - це також 40 млн євро, це буде бетонна дорога.

Завершення робіт після розірвання контракту з італійською компанією на дорозі М-03, по-моєму, близько 50 млн євро. Також оголосимо новий тендер на Київ - Чернігів. Там буде контракт на понад 100 млн євро.

- У відкритому доступі є багато відео, на яких видно, що ремонти проводяться в дощ. Як ви плануєте ремонтувати та будувати дороги відповідно до сезону і погоди?

- Звичайно, роботи проводяться залежно від можливості і погодних умов, але в дорожньому будівництві є різні види робіт. Не можна класти асфальт, а катати асфальт можна. Різні інші роботи можна робити і в дощ.

Я бачив багато відео, де підрядні компанії працювали з порушеннями, але сподіваюся, що зараз цього вже нема. Якщо є реальні проблеми, то надсилайте відео.

- Скільки ви ще плануєте працювати в Україні і чого хочете досягти за цей час?

- Так довго, як мені дозволять моя дружина та діти, і як довго буде можливість робити свою роботу.

- Вже невдовзі у нас будуть європейські дороги?

- Я не можу сказати, що за рік або два вже будуть шикарні європейські дороги. Будемо робити все в рамках фінансових можливостей.

Я можу обіцяти, що ми реагуватимемо на всі порушення, будемо робити європейський контроль якості, запровадимо стандарти, як в Європі, будемо покращувати утримання доріг, безпеку руху, будувати переходи для пішоходів, острівці безпеки. Я можу обіцяти, що за часів моєї роботи це буде виконуватися. Що буде далі - не знаю.

]]>
http://www.epravda.com.ua/publications/2017/09/25/629420/
Трубі — "труба"? Хто загрожує газотранспортній системі України http://www.epravda.com.ua/publications/2017/09/22/629373/ support@epravda.com.ua (Олександр Ярощук, для ЕП) Публікації Fri, 22 Sep 2017 12:30:49 +0300 За останні три роки майбутнє реформи ринку природного газу ще ніколи не було настільки неоднозначним.

19 вересня останні два незалежні члени Наглядової ради НАКу заявили про свою відставку. Пол Ворвік та Маркус Річардс пояснили своє рішення зростанням політичного втручання в діяльність Нафтогазу. "На жаль, це стає очевидною нормою", - написали вони у листі на ім’я Голови Правління НАК "Нафтогаз України" Андрія Коболєва.

Окрім цього, незалежні директори окреслили інші питання, про які вони говорили ще у березні та квітні цього року, коли стало відчутно, що прогрес забуксував. Зокрема, вони відзначають посилення втручання уряду в діяльність Укртрансгазу та Укргазвидобування.

На екстреній прес-конференції, скликаній 20 вересня менеджментом Нафтогазу, Андрій Коболєв перерахував, чим може закінчитися нинішня ситуація. По-перше, Нафтогаз не зможе залучати кошти в міжнародних банках. По-друге, під загрозою зриву виконання Програми 20/20, якою передбачено зростання видобутку газу.

І, по-третє, під загрозу поставлено основний козир України у переговорах з ЄС та у спорі в Стокгольмському арбітражі - справжній анбандлінг ГТС України та, як наслідок, збереження транзиту.

Анбандлінг - один з ключових принципів регулювання електроенергетики та нафтогазової галузі. Суть його полягає в тому, що власник інфраструктури може займатися діяльністю, пов'язаною з її управлінням, але не може одночасно бути суб'єктом суміжного ринку - продавати або виробляти ресурси.

Нащо Україні анбандлінг

Відокремлення ГТС має дві стратегічні мети. По-перше, Україні потрібно працювати над збереженням транзиту після закінчення дії у 2019 році контракту з Газпромом. А збереження транзиту є можливим у випадку, якщо Європа буде зацікавлена в українській ГТС.

Це станеться лише тоді, коли Європа буде довіряти новому операторові ГТС. Довіру, у свою чергу, можна забезпечити виключно шляхом залучення до консорціуму з управління ГТС європейських компаній.

За словами голови правління НАКу Андрія Коболєва, інтерес до ГТС проявляють чотири міжнародні компанії. Відомо, що учасниками консорціуму хочуть стати компанії з Італії та Словаччини.

Такі компанії прийдуть, якщо оператор ГТС буде прозорою компанією з міжнародними стандартами управлінням, а умови її роботи на ринку відповідатимуть європейським нормам і правилам.

Отже, щоб зберегти транзит, потрібно виконати "домашню" роботу - зробити компанію з якісним управлінням і створити прозорі умови її роботи без політичного тиску.

Про що йдеться? Новий оператор повинен відповідати вимогам Третього енергетичного пакету та Закону про ринок природного газу.

По-друге, збереження транзиту територією України важливе з огляду на фізичну безпеку країни. Москва, розуміючи необхідність використання ГТС України як маршруту експорту свого газу в Європу, не буде ризикувати її безпекою.

По-третє, не менш важливим фактом є те, що втілення в життя плану анбандлінгу, на якому наполягає Нафтогаз, є запорукою перемоги України над "Північним потоком 2" у Стокгольмському арбітражі.

Отже, прозорий процес відокремлення газотранспортної системи - козир України на міжнародному газовому ринку.

Натомість, збереження статус-кво означатиме продовження корупційних схем в Укртрансгазі та задоволення майнових інтересів корупціонерів, які звикли сидіти на газових потоках.

Провалля у 5 років

Анбандлінг в Україні триває уже п'ятий рік поспіль. Країна зобов'язалася провести відокремлення функцій транспортування газу ще після приєднання до Договору про заснування Енергетичного співтовариства у 2011 році.

Щоправда, перші реальні кроки було зроблено лише у березні 2014 року, коли Кабінет міністрів рішенням №375-р визнав Секретаріат Енергетичного співтовариства ключовим партнером у процесі анбандлінгу. До процесу приєдналися й інші міжнародні партнери та донори України: ЄС, МВФ, Світовий банк, Європейський банк реконструкції та розвитку.

Закон України "Про ринок природного газу", прийнятий у 2015 році, на законодавчому рівні поставив вимогу відокремити оператора ГТС від функцій з видобутку та постачання природного газу. Згідно із ним, на підготовку до анбандлінгу давався рік - до 1 червня 2016 року анбандлінг мав би закінчитися.

Однак, процес дуже швидко почали затягувати.

Після майже річного застою у червні 2016 року Кабмін ухвалив постанову №496, якою визначив конкретний перелік дій, які потрібно виконати для проведення анбандлінгу. Знову ж таки, основна "домашня" робота мала бути виконана до жовтня 2016 року профільним Міністерством енергетики та вугільної промисловості. Однак, плани знову було зірвано.

Замість цього уряд вирішив провести анбандлінг "на папері", шляхом виведення Укртрансгазу з управління Нафтогазу в підпорядкування Міністерству економічного розвитку і торгівлі. Рішення одразу ж розкритикували в Секретаріаті Енергетичного співтовариства як таке, що не відповідає європейському енергетичному законодавству та суперечить раніше затвердженому плану анбандлінгу.

Передача новоствореному оператору ГТС акцій замість активів - це згубний крок, адже Україна отримає токсичний актив, який не зацікавить жодного західного інвестора. Країна втратить можливість стати надійним газовим партнером, а наслідки цього будуть катастрофічні: втрата транзиту, робочих місць і багатомільярдних надходжень у бюджет.

Що б там не хотіли в уряді чи Адміністрації Президента, саме в такій послідовності це можна втілити в життя: анбандлінг Нафтогазу, залучення міжнародного партнера (-ів), перенесення точки прийому та збереження транзиту.

Не поділили активи

Хоча остаточне рішення Стокгольмського арбітражу вже не за горами, основні сторони анбандлінгу продовжують зволікати. Міненерговугілля, яке б мало підготувати перелік активів для передачі новому операторові ГТС, який, до речі, знаходиться у підпорядкування цього міністерства, так і не підготовлений.

Натомість, віце-прем’єр-міністр Володимир Кістіон та міністр енергетики Ігор Насалик звинувачують в усьому Нафтогаз, що нібито саме НАК має скласти список активів.

Насправді держкомпанія має лише одне завдання - передати майно УТГ в управління компанії "Магістральні газопроводи України" (далі - МГУ), яка буде новим оператором ГТС. Сторони погодилися: це відбудеться лише після набрання чинності рішенням у Стокгольмі. Решта завдань підготовчого періоду - робота профільного міністерства.

Як доказ наведемо п. 4 постанови КМУ №496, де чорним по білому написано, що робота із підготовки переліку активів ведеться Міненерговугілля за участі Мінекономрозвитку і має бути завершена до жовтня 2016 року.

Щоправда, потім прийняли зміни і відсунули дедлайн до кінця січня. Оскільки Міненерговугілля буде координуючим органом нового оператора ГТС, то саме це міністерство має виконати весь обсяг підготовчої роботи. Нафтогаз має лише погодити цей список.

Про відсутність списку говорять і в Нафтогазі: "У той же час, Нафтогаз досі не отримав переліку активів, прийнятих до відома на засіданні Кабінету Міністрів 14 червня 2017 року. Нафтогазу невідомо про затвердження або незатвердження такого переліку Секретаріатом енергетичного співтовариства".

Не чекаючи, Нафтогаз самостійно направив Міненерговугілля перелік активів, яких, за повідомленням НАКу, буде достатньо для забезпечення функціонування оператора ГТС.

Невирішеним залишається питання непрофільних активів УТГ. Зокрема, на балансі компанії є філія "Агрогаз", яка об'єднує два сільськогосподарські комплекси у Луганській та Дніпропетровській областях, тепличне господарство на Івано-Франківщині та вісім баз відпочинку.

Згідно із планом анбандлінгу, УТГ, а в майбутньому й МГУ, мають позбутися всіх непрофільних активів, але куди подіти "Агрогаз", і що буде з цими активами - поки що невідомо. Та й за великим рахунком питання таке ще не піднімалося, тоді як остаточний час на відокремлення оператора з транспортування газу невпинно спливає.

Володимир Кістіон зі свого боку стверджує, що план анбандлінгу виконаний на 90%. Проблема лише у тому, що решта 10% найважливіші для створення непідконтрольного органу.

З ним не погоджується директор з розвитку бізнесу НАКу Юрій Вітренко. Він заявив, що з плану відокремлення ГТС виконаний лише один пункт і то не зовсім законно.

"З плану анбандлінгу тільки один пункт виконаний в повному обсязі. Все інше не було зроблено або зроблено не у відповідності до чинного законодавства. Наприклад, компанія "Магістральні газопроводи України" створювалася з порушенням вимог закону", - каже він.

Ціна незалежності ГТС

Плани, які сьогодні активно обговорюються в уряді, нічого спільного з заявою Петра Порошенка про необхідність анбандлінгу не мають. Це виглядає як простий переділ ресурсів на користь багатих і впливових під ширмою благородних намірів змінити систему на європейський манер.

Хоча відсутність незалежного оператора ГТС дорівнює втраті мільярдів. На думку директора Центру досліджень енергетики Олександра Харченка, через зрив анбандлінгу Україна до кінця 2019 року втратить сумарно 20 млрд дол.

Для порівняння: це 23% щорічного бюджету України. Цих коштів вистачить на 8 військових бюджетів України. Проте, замість того, щоб спрямувати кошти військовим, на освіту чи медицину, у разі втілення такого сценарію гроші осядуть в кишенях корупціонерів, як це зазвичай траплялося за останні 26 років.

На початку вересня європейці чітко заявили: провал анбандлінгу Нафтогазу означатиме припинення транзиту територією України.

"Я вірю, що анбандлінг, незалежний регулятор і прихід європейських компаній з високою репутацією в Україну, щоб оперувати цією інфраструктурою, - це дуже важливе", - наголосив віце-президент Європейської комісії з питань Енергетичного союзу Марош Шефчович.

Хоча в ЄК кажуть, що "Європа не підтримує будівництво ПП2", ніхто в Брюсселі не буде миритися з відсутністю незалежного оператора ГТС в Україні. Час вийшов!

Ще раз хочеться наголосити: сильна і незалежна ГТС - це гарантія того, що Україна збереже статус транзитної держави. Лише за рахунок анбандлінгу та залучення міжнародних енергетичних компаній до управління ГТС можна зупинити "Північний потік 2".

Це не просто сподівання - це пряма відповідь ЄС. Це саме та гра, де буде один переможець: українська ГТС або ПП2.

]]>
http://www.epravda.com.ua/publications/2017/09/22/629373/
Від стартапа до конкурента Apple: як Китай вирощує техногігантів http://www.epravda.com.ua/publications/2017/09/21/629317/ support@epravda.com.ua (Економічна правда) Публікації Thu, 21 Sep 2017 10:00:38 +0300 Китайская компания Huawei заняла второе место в Украине по количеству проданных смартфонов, нарастив долю рынка до 13%. Год назад цифра была в два раза меньше.

Такого стремительного увеличения объемов продаж у компании не было ни в одной стране. В сентябре 2017 Huawei заняла второе место в мире после Samsung по количеству проданных смартфонов, обогнав Apрle.

Топ-менеджмент воодушевлен беспрецедентным ростом бизнеса.

Если в 2016 году их выручка от продажи смартфонов составила 30 млн дол, то в 2017 они ожидают получить 90 млн дол. В 30 странах гаджеты китайской компании занимают более 15% рынка.

Почему продукция китайского производителя в Украине и мире пользуется столь высоким спросом? Как эта компания всего за 6 лет стала главным конкурентом Samsung и Apрle? И какую роль сыграло правительство Китая в истории о превращении скромного предприятия в одну из ведущих мировых телекоммуникационных компаний?

Об этом в репортаже "Экономической правды".

Город-сказка, город-мечта

Huawei появилась всего 30 лет назад в виде скромного стартапа 44-летнего китайца Рен Женфея. Располагая капиталом 3500 дол, он основал предприятие в небольшой китайской рыбацкой деревне под названием Шеньчжень.

Схема метро Шеньчжень (11,9 млн жителей). 8 линий, в среднем по 24 станции на каждой линии. За три года планируют закончить строительство еще 4 линий метро в среднем по 20 станций каждая и увеличить количество станций на 5 действующих линиях.
IMG_2017-09-07_162728
Вход в метро Шеньчженя.

А уже в 2016 году 180 тыс сотрудников Huawei принесли компании доход в размере 74,7 млрд дол. Для сравнения, проект госбюджета на 2018 год Украины с населением 42 млн чел предусматривает доходы в размере 877 млрд грн или 33,3 млрд дол по курсу на 17 сентября.

"30 лет назад много молодых предпринимателей предпочли приехать в Шеньчжень, чтобы открыть собственные компании, - рассказывает PR-директор потребительских продуктов Huawei Ада Ксу. - Тогда город получил статус специальной экономической зоны".

В 1979 году руководитель КНР Дэн Сяопин сделал из Шеньчженя специальную экономическую зону. Город должен был стать площадкой для экономических преобразований в рамках нового курса рыночных реформ и китайским ответом Гонконгу.

Гонконг - болезненный вопрос для КНР. Это одно из немногих наглядных свидетельств того, в каком упадке находилась китайская государственность до 50-х годов прошлого века. Исконно китайская территория Гонконга была под аннексией Великобритании более 100 лет.

Под ее протекторатом город вырос в один из ведущих финансовых центров Азии и мира. И Шеньчжень стал ключевым пазлом в долгосрочной стратегии правительства КНР по возвращению Гонконга под свой контроль.

Гонконг
Гонконг

Реализовывать эту стратегию в 1979 начала китайская госкомпания China Merchants и правительство КНР. Госкомпания создала в 10 км от границы с Гонконгом промышленную зону с целью привлечения гонконгских бизнесменов. А правительство открыло Шеньчжень (который буквально упирается в границу с Гонконгом - ЭП) для всего мира, чтобы уравнять конкурентные позиции с Гонконгом.

Это привело к тому, что много иностранных инвесторов открыли свой бизнес в Шеньчжене. Одновременно многие китайские компании, основанные в Шеньчжене, смогли выйти за пределы КНР, чтобы развивать свой бизнес на мировом рынке. Именно возможность выйти на мировой рынок и стала основной причиной для основания Huawei в Шеньчжене.

Ада Ксу, PR-директор потребительских продуктов Huawei показывает фотографию здания, где основатель Huawei снял первый офис фирмы - комнату площадью примерно 10 м кв.
Ада Ксу, PR-директор потребительских продуктов Huawei показывает фотографию здания, где основатель Huawei снял первый офис фирмы - комнату площадью примерно 10 м кв.
Сергей Светличный

Взлет по государственному заказу

До 1999 года, по словам Ады Ксу, доходы компании были очень низкими. Она объясняет это фокусом на внутренний рынок. В 1999 Huawei отправила за рубеж более 1000 сотрудников в составе локальных команд для развития бизнеса по всему миру. Этот ход обеспечил существенный рост денежного оборота. Но кардинальные перемены в истории предприятия произошли позже - в 2005 году.

С 2005 ежегодные денежные обороты компании начали расти по экспоненте. Этот "взлет" хорошо виден на графике из корпоративной презентации.

Обороты компании
Обороты компании

Что произошло в истории компании в 2005 году? Этот вопрос корреспондент ЭП задал PR-директору. По ее словам, основная причина заключается в начале эпохи 3G связи. В 2005-2007 годах многие развивающиеся страны, в том числе Китай, вошли в эру 3G. "Китайское правительство начало строить сеть 3G, а затем 4G", - объясняет Ада Ксу.

В Китае, который занимает третье в мире место по размеру территории, развернулось бурное строительство сети мобильной связи третьего поколения. Huawei выступал в роли поставщика оборудования для несущих сетей китайских мобильных операторов. И самое интересное в том, что все три мобильных оператора Китая на 100% принадлежат государству.

"Правительство не дает нам никаких преференций, по сравнению с другими компаниями, - утверждает Ада Ксу. - Правительственное регулирование распространяется на всю индустрию. Если вы посмотрите на наших конкурентов в Китае, то увидите, что они тоже все росли с 2005 по 2010 год, потому что росла вся индустрия".

Между тем, вероятно именно сотрудничество с тремя госоператорами позволило Huawei стать одной из крупнейших в мире телекоммуникационной компанией. В настоящий момент бизнес-группа по работе с операторами приносит Huawei самый большой доход, по сравнению с двумя другими бизнес-группами - 42,5 млрд дол в 2016 году.

Доля дохода от китайского операторского рынка составляет более 50%. При этом в портфолио компании более 290 установленных промышленных сетей 4G по всему миру. Бизнес по производству смартфонов никак не мог повлиять на стремительный рост Huawei в 2005-2007 годах, потому что направление смартфонов было запущено в 2010-м.

Исследования Huawei

В Huawei, как и в правительстве КНР мыслят масштабно, в контексте долгосрочной перспективы.

"Мы сфокусированы только на телеком оборудовании, - говорит Ада Ксу. - Последние 10 лет мы ежегодно тратим на инвестиции в технологии примерно 10% дохода от продаж. Это означает, что только на R&D за последние 10 лет мы потратили 45 млрд дол.

Гидравлический симулятор нажатия пальца на сенсорный экран тестового смартфона. Прежде, чем начать промышленное производство все топовые смартфоны проходят этот и указанные ниже тесты.
Гидравлический симулятор нажатия пальца на сенсорный экран тестового смартфона. Прежде, чем начать промышленное производство все топовые смартфоны проходят этот и указанные ниже тесты.

Почему мы инвестируем 10% дохода в разработку и исследования? Потому что мы хотим создавать себе возможности в долгосрочной перспективе".

Гидравлический симулятор ситуации, когда люди кладут смартфон в задний карман и садятся на него.
Гидравлический симулятор ситуации, когда люди кладут смартфон в задний карман и садятся на него.
Гидравлический симулятор скручивания смартфона вдоль оси.
Гидравлический симулятор скручивания смартфона вдоль оси.

Из 15 R&D-центров компании, 12 заняты исключительно разработкой смартфонов. В R&D задействованы 79 тыс сотрудников из 180 тыс, то есть 45%.

Симулятор падения телефона - крутящийся барабан.
Симулятор падения телефона - крутящийся барабан.

Например, для того, чтобы запустить производство новой модели премиум-смартфона Mate Huawei потратила 10 месяцев на исследования и еще 5 месяцев на разработку концепции.

Комната для тестирования качества передачи радиосигнала смартфона
Комната для тестирования качества передачи радиосигнала смартфона

Под концепцией подразумевается, в частности, размер гаджета, внешний вид, возможные цены на него. Стоимость всех этих работ может превышать 100 млн дол.

Самыми перспективными технологиями в смартфонах на ближайшие 10 лет в Huawei видят искусственный интеллект (AI) и дополненную реальность (AR).

Система тестирования звуковых свойств смартфона. Помогает измерять и улучшать качество речи коммуникационных терминалов и сетей передачи данных.
Система тестирования звуковых свойств смартфона. Помогает измерять и улучшать качество речи коммуникационных терминалов и сетей передачи данных.

"В смартфоне установлено множество сенсоров, датчиков, камер, поэтому он уже обладает способностью узнавать человека, познавать мир. Я думаю, что смартфон очень подходящее средство для того, чтобы соединить реальность и виртуальную реальность", - говорит один из топ-менеджеров потребительской бизнес-группы.

Система тестирования качества голосового вызова. Материалы
Система тестирования качества голосового вызова. Материалы "руки" и "головы", их форма, расположения относительно смартфона позволяют максимально точно имитировать реальный сценарий голосового общения реального человека.

Он надеется, что в будущем смартфон будет решать, какую информацию лучше всего показывать пользователю. Сейчас человек управляет смартфоном, но в перспективе гаджет станет умным помощников человека.

Еще в Huawei существует специальная команда разработчиков, которая занимается созданием гибких экранов. 2017 год не самое подходящее время для запуска гаджетов с гибкими экранами. Но в компании уверены, что именно форм-фактор, основанный на гибких экранах станет очень популярен на мировом рынке через 2-3 года.

Роль правительства

В компании всячески отвергают попытки связать успех бизнеса с поддержкой со стороны правительства. Тем не менее, решающая роль руководства КНР в этом успехе неоспорима. Скорее всего, эта роль не заключалась в назначении победителя тендера государственных операторов связи в обмен на банальные откаты. Просто правительство страны последовательно, методично, годами создавало правовые и инфраструктурные условия для взращивания таких мировых гигантов, как Huawei, ZTE, Lenovo, Meizu, Xiaomi.

Нужно учитывать, что в КНР без контроля правительства не происходят процессы масштабов перечисленных компаний. Этого не может быть просто потому что руководство страны тотально контролирует все мало-мальски значимые сферы жизни.

В Шанхае и Шеньчжене на улицах нет полицейских, но везде установлены видеокамеры и пункты вызова полиции.
В Шанхае и Шеньчжене на улицах нет полицейских, но везде установлены видеокамеры и пункты вызова полиции.
В Шеньчжене на окнах почти всех жилых домов, независимо от этажа установлены металлические решетки.
В Шеньчжене на окнах почти всех жилых домов, независимо от этажа установлены металлические решетки.

Тот, кто не был в КНР и не знает ее историю видят в таком порядке вещей вопиющее нарушение основополагающих демократических свобод. Чего только стоит "Великий китайский файервол" - система фильтрации содержимого интернета. По большому счету, он блокирует доступ к мировому сегменту интернет, к facebook, google и другим популярным мировым ресурсам.

Но при более близком знакомстве с КНР причины рестрикций и доминирования государства во всех сферах жизни людей становятся понятными.

До 1949 года Китай был очень бедной страной. Ее полвека раздирали тяжелейшие внутриусобные войны и восстания. Государственные институции официального правительства Китая были крайне слабы.

Несмотря на их существование, территория страны была фактически поделена между китайскими милитарными группировками, которых едва ли не открыто финансово поддерживали Япония, США, Великобритания.

На фоне беспомощного правительства территория Китая стала местом политических игрищ СССР, Японии, Германии, Великобритании, США. В 1949 году при поддержке СССР к власти пришла Коммунистическая партия Китая. Но в отличие от СССР, КНДР и Кубы, приход коммунистов вероятно стало лучшим событием в современной истории Китая.

В Китае нередко можно встретить символику СССР
В Китае нередко можно встретить символику СССР

Последовательная и дальновидная политика КПК сделала из КНР мирового лидера по производству большинства видов промышленной продукции, в том числе по производству автомобилей и потребительскому спросу на них. Страна стала крупнейшим мировым экспортёром. КНР располагает наибольшими в мире золотовалютными резервами.

Автобус полностью на электротяге китайского производства
Автобус полностью на электротяге китайского производства

Китай сегодня

За последние несколько десятилетий КНР достиг невиданных экономических высот. Шанхай и Шеньчжень - невероятно богатые, большие и современные города. По качеству городской инфраструктуры, городскому планированию, системы безопасности и объему инвестиций, Шанхай и Шеньчжень дадут фору не только европейским, но возможно и некоторым крупным американским мегаполисам.

Шанхай
Шанхай
Сергей Светличный
Шанхай
Шанхай
Сергей Светличный
Шеньчжень
Шеньчжень
Сергей Светличный

При этом через несколько дней пребывания в Шанхае и Шеньчжене появляется стойкое ощущение, что китайцам "не по карману" их собственные достижения. Недавние жители бедных сел и провинций внезапно очутились в далеком будущем - переселились в современные города мирового класса.

Типичный квартал исчезающего
Типичный квартал исчезающего "старого" Шанхая.
В исследовательских кампусах Huawei большинство сотрудников идут на обед и уходят с обеда практически не отрываясь от экрана смартфона. Возникает ощущение, что вся жизнь этих людей перенеслась из биологического тела в смартфон.
В исследовательских кампусах Huawei большинство сотрудников идут на обед и уходят с обеда практически не отрываясь от экрана смартфона. Возникает ощущение, что вся жизнь этих людей перенеслась из биологического тела в смартфон.

Декорации кардинально поменялись, хотя привычки и модели поведения остались прежними. Особенно отчетливо это чувствуется в культуре вождения китайцев, их поведении в общественных местах и общении друг с другом на улице.

Как же им удалось достичь беспрецедентного экономического процветания? В поисках ответа рассуждения неизбежно приводят к тезису о том, что это стало возможным благодаря тотальному государственному контролю 1,38 млрд человек и прозорливой экономической политике.

Интенсивность грузового и туристического судоходства по шанхайской реке Янцзы по меркам Киева невероятна
Интенсивность грузового и туристического судоходства по шанхайской реке Янцзы по меркам Киева невероятна

И все равно, когда снова и снова видишь великолепные пятиуровневые трехполосные дорожные развязки, сотни и сотни небоскребов, городскую инфраструктуру европейского уровня, скорее веришь в то, что Китаем управляет искусственный интеллект, а не коммунистическая партия.

Обычная дорожная развязка в Шанхае
Обычная дорожная развязка в Шанхае
Дорожная инфраструктура Китая. Карты Google, масштаб 200 км.
Дорожная инфраструктура Китая. Карты Google, масштаб 200 км.
Дорожная инфраструктура Германии. Карты Google, масштаб 200 км.
Дорожная инфраструктура Германии. Карты Google, масштаб 200 км.
Дорожная инфраструктура Украины. Карты Google, масштаб 200 км.
Дорожная инфраструктура Украины. Карты Google, масштаб 200 км.
]]>
http://www.epravda.com.ua/publications/2017/09/21/629317/
Держава вирішила взятися за проблемні активи банків http://www.epravda.com.ua/publications/2017/09/21/629276/ support@epravda.com.ua (СПЕЦПРОЕКТ) Публікації Thu, 21 Sep 2017 08:00:00 +0300 Однако банки не спешат возобновлять кредитование. И помимо слабой защиты прав кредиторов, вторая главная проблема - большой объем проблемных кредитов на балансах банков. По данным Нацбанка, по итогам II квартала доля проблемных кредитов - NPL (non-performing loans) - достигла максимального показателя - 57,73% или 587,5 млрд грн. Такой "груз прошлого" не дает банкам вернуться к кредитованию, поэтому без решения этой проблемы ни населению, ни бизнесу не стоит рассчитывать на банковское финансирование.

Статистика возврата средств неутешительна. Согласно исследованию Doing Business, мировой рейтинг Украины снижается по показателю "разрешение неплатежеспособности". Этот показатель, в том числе, учитывает эффективность взыскания средств с неплатежеспособного предприятия. За год наша страна опустилась со 148 места на 150. По данным исследователей, с $1 долга в Украине удается вернуть в среднем $0,075, в то время как в странах Центральной Азии - $0,38, а в странах ЕС, США, Австралии, Швейцарии, Норвегии, Японии - $0,73. Срок взыскания - почти три года, в то время как в Европе и США - чуть более полутора лет.

При этом в банках с иностранным капиталом уровень "проблемки" ниже - 47,92%. Наихудшие показатели - у госбанков, которые занимают уже более 50%, банковской системы - 73,1%. Причем если частные банки постепенно снижают долю NPL путем активных переговоров с клиентами, реструктуризации задолженности, списывания штрафов и пени, то у госбанков этот показатель растет, поэтому учреждения постоянно нуждается в докапитализации. Более того, такое положение дел фактически сводит на нет вероятность приватизации госбанков. Уменьшиние присутствия государства на банковском рынке и постепенная продажа большинства госбанков частным и международным инвесторам прописаны в утвержденной Кабинетом министров стратегии "Основы стратегического реформирования государственного банковского сектора", а также в Меморандуме с МВФ. Растущая проблемная задолженность не радует также иностранных инвесторов, для которых украинские активы за последние три года стали наиболее убыточными.

В Минфине видят решение проблемы в создании госкомпании по управлению проблемными активами (ГКУПА): такую позицию озвучила заместитель министра финансов Оксана Маркарова, которая отвечает за банковские активы государства. "Если создавать госкомпанию, она должна быть небольшой и выполнять несколько определенных задач: оценивать активы и решать, что с ними делать - списывать или же дофинансировать", - сказала она.

Впервые Оксана Маркарова заявила о возможности создания структуры по управлению плохими активами еще в марте этого года. Но с тех пор никакой детальной информации о будущей структуре нет. Однако чиновник признала, что если раньше в Минфине планировали создать компанию только для госбанков, то сейчас в ведомстве допускают, что "если она покажет свою эффективность за один-два года, потом можно открывать ее для рынка".

Оксана Маркарова
Оксана Маркарова
TaxLink

С одной стороны, идея создания подобной компании по управлению активами вполне обоснована и логична. "Обслуживание большинства этих кредитов уже никогда не будет восстановлено, поэтому их целесообразно полностью зарезервировать и списать. Для этого необходимо внести изменения в законодательство, чтобы устранить негативные налоговые последствия для банков", - говорится в Отчете о финансовой стабильности, подготовленной регулятором. "Если добавить к неработающим кредитам банков неработающие активы, накопившиеся в Фонде гарантирования вкладов, и те, что есть в залоге Национального банка, мы получим фантастический ресурс, который при мудром управлении можно использовать на пользу государству", - считает глава Совета Независимой ассоциации банков Украины (НАБУ) Роман Шпек.

Создание компании по управлению активами является нормальной мировой практикой. Правда, имеющийся в Украине опыт создания санационного банка, который, фактически, занимался той же работой с проблемными активами, потерпел фиаско. "Родовид Банк" был ликвидирован в начале 2016 года, по сути, так и не начав работу.

Второй "болевой" момент - финансирование. Делать это за счет бюджета нецелесообразно, ведь расходы государства на преодоление последствий банковского кризиса и так составили уже порядка 14% ВВП, подсчитали в НБУ. По словам директора департамента финансовой стабильности НБУ Виталия Ваврищука, значительная часть государственных расходов связана с капитализацией ПриватБанка после национализации, что составило 4,8% ВВП. Это свыше 100 млрд. грн. в 2016 году. И потребности продолжают расти: в капитал в начале 2017 года внесено еще 9,8 млрд. грн., затем еще 22,5 млрд. грн. До конца года ожидается выпуск на эти цели ОВГЗ на общую сумму до 16 млрд. грн.

Государственные Ощадбанк и Укрэксимбанк получили 2,4% ВВП. Еще 4,4% ВВП пошло на выплаты вкладов населению в пределах гарантированных сумм до 200 тыс. грн и 2,5% ВВП - рефинансирование обанкротившимся банкам, выданного как в 2008-2009 годах, так и в 2014-м году. Если говорить в абсолютных цифрах, то с 2009-го по первую половину 2017-го года государство влило в свои банки 200 млрд. грн. бюджетных денег - и расходы налогоплательщиков на банковский бизнес государства только продолжают расти.

Эксперты Офиса по финансовому и экономическому анализу при Верховной Раде, которые рассчитывали все возможные варианты работы ГКУПА, подсчитали, что убытки государства от создания госкомпании могут достигнуть 20 млрд. грн. Просчитывались разные вариант - механизм продажи проблемных активов за 1 гривну, по оценочной, балансовой или номинальной стоимости, а также расходы при передаче активов в управление за комиссионное вознаграждение.

Примечательно, что такие убытки понесет государство только в том случае, если в госкомпанию будут переданы плохие активы Ощадбанка, Укрэксимбанка и Укргазбанка на сумму порядка 100 млрд грн. Активы ПриватБанка в расчетах не учитываются, поскольку его NPL занимается компания Rothschild. По самым оптимистическим оценкам экспертов, продать "проблемку" можно будет меньше, чем за 20 млрд грн. А если пойти по консервативному сценарию, то и вовсе не более чем за 5-6 млрд. грн. Однако эти поступления уйдут на содержание компании в течение 10 лет.

Инициатива Минфина несет и репутационные риски для Украины. "Если власть снова перевернет все вверх дном и создаст такое учреждение исключительно для своих государственных банков - то мы получим обратный результат. Инвесторы еще глубже укрепятся во мнении, что в Украине действует ручная экономика, поэтому вкладываться в такую страну однозначно не стоит. Экономика, в которой нет здоровой конкуренции, какой бы области это ни касалось, обречена на фиаско", - считает Роман Шпек.

Роман Шпек

Такой же точки зрения придерживается и Евгений Гребенюк, специалист финансового сектора Всемирного банка. "Вернуться к вопросу создания структуры урегулирования неработающих активов государственных банков нужно уже после совершенствования системы корпоративного управления в этих финучреждениях", - считает он. Свое предложение он аргументировал тем, что устранение проблемных активов из госбанков не решает первичную проблему их возникновения: будут появляться новые проблемные кредиты. Для эффективного решения проблемы нужна реформа системы корпоративного управления госбанков, что уже предусмотрено действующей стратегией. "Эти два вопроса напрямую связаны. К примеру, если в Ощадбанке и Укрэксимбанке в результате этой реформы действительно появятся независимые наблюдательные советы и новое независимое руководство, то, возможно, они не захотят выдавать потенциально проблемные кредиты", - говорит Евгений Гребенюк.

Не спешат поддерживать Минфин и другие международные структуры. В ЕБРР, например, настаивают на необходимости изначально использовать все возможные способы досудебного решения вопросов с проблемными заемщиками. "Создание структуры по управлению активами вызывает два основных вопроса: кто будет оплачивать деятельность этой структуры и кто будет ею управлять", - говорит советник ЕБРР Антон Усов. Напомним, именно ЕБРР совместно с Независимой ассоциацией банков были инициаторами и разработчиками закона "О финансовой реструктуризации", который вступил в силу осенью прошлого года. По этому закону ряд компаний уже подали заявки на проведения финансовой реструктуризации

Сами госбанки также не считают себя неспособными работать с проблемной задолженностью. Причина их низкой эффективности - отсутствие инструментов для работы с должниками, которые есть у частных банков. Например, списание части долга или снижение процентной ставки по кредиту. "Bad bank или ГКУПА могут быть созданы, только если все остальные инструменты не работают", - считает начальник управления реструктуризации задолженности Ощадбанка Ирина Мудрая. Ее слова подтверждает и старт финансовой реструктуризации, которая позволила госбанкам использовать весь спектр инструментов. "Частичное списание - до 30% - дает наиболее эффективный результат. Если бы мы могли списывать заемщикам хотя бы 20-30% долга, у нас была бы уже очередь заемщиков на реструктуризацию. Но есть опасение, что после этого к нам придет прокуратура. Но ведь списание - это не преступление. Да, определенные риски есть, но нужно уметь принимать риски. Это управленческое решение", - считает Ирина Мудрая.

Против создания специализированной госкомпании выступает даже Нацбанк. По словам замглавы НБУ Катерины Рожковой, регулятор совместно с международными структурами - ЕБРР, IFC, Мировым банком и представителями банковского сообщества подготовили законопроект, который даст возможность и государственным, и частным банкам создавать компании для работы с необслуживаемыми кредитами. "Мы уже подготовили драфт законопроекта, который предусматривает равные условия для всей банковской системы. Он дает инструментарий для работы с проблемными кредитами для всех участников рынка", - заявила Катерина Рожкова. Сейчас документ обсуждается в рабочих группах с узкими специалистами банковского рынка и до конца сентября будет презентован общественности.

Документ должен расширить права КУА по работе с проблемными активами. Например, такие компании должны получить ряд полномочий: упрощенная процедура приобретения и реализации права на залоговое имущество, возможность участия в управляющих органах должника, налоговые льготы для деятельности такой КУА при продаже имущества, ускоренные процедуры судебных и исполнительных производств, снятие ограничений для КУА на выпуск облигаций, расширенные полномочия для взыскания долгов, такие как есть у правоохранительных и налоговых органах.

Катерина Рожкова
Катерина Рожкова
Dengi.ua

В то же время Катерина Рожкова уточнила, что если Минфин решит создать госкомпанию и оценит все фискальные риски, то он это сможет сделать - это его право.

За равные условия для всех выступают и частные банки. "Во-первых, у банков зачастую нет соответствующего опыта, во-вторых, это достаточно затратно, и, в-третьих, у нас все еще достаточно жесткое банковское регулирование", - поясняет член правления-директор по рискам Банка Кредит Днепр Олег Пахомов. Если же речь идет об активах, под которые в полном объеме сформированы резервы, то продажа этих кредитов позволит расформировать резервы и освободить средства для кредитования экономики.

Но проблему невозвратных кредитов невозможно решить без комплексного реформирования судебной системы и законодательного усиления механизма защиты прав кредиторов. "На мой взгляд, в первую очередь эффективность такой компании будет зависеть от того, насколько в Украине изменится судебно-правовая система, будет ли принято законодательство по защите прав кредиторов и станет ли оно действительно работать. Решение вопросов с проблемными активами, которые сегодня занимают порядка половины финансового рынка Украины, будет возможно лишь после проведения реформ", - считает глава Совета НАБУ Роман Шпек.

Вікторія Руденко, FINCLUB

]]>
http://www.epravda.com.ua/publications/2017/09/21/629276/
Гройсман vs Нафтогаз. Як Коболєв ламає плани прем'єра http://www.epravda.com.ua/publications/2017/09/20/629285/ support@epravda.com.ua (Економічна правда) Публікації Wed, 20 Sep 2017 11:00:23 +0300 "Нафтогаз Украины" застыл на пороге рокового события: независимые члены набсовета компании Пол Уорвик и Маркус Ричардс заявили о возможном уходе. Причина - паралич реформ отрасли, организованный Кабмином.

Впрочем, по информации ЭП, это вовсе не основной повод.

Угроза британцев уйти в отставку напрямую связана с планами Владимира Гройсмана увеличить количественный состав набсовета "Нафтогаза" представителями из своей орбиты влияния, и тем самым "размыть" большинство голосов, сосредоточенное вокруг главы НАК "Нафтогаз Украины" Андрея Коболева.

Своей цели премьер планировал достичь 20 сентября, когда должна была определиться фамилия нового члена набсовета, но анонсированная британцами отставка может спровоцировать перенос этого плана.

Сдержит ли надолго это премьера? Поиск ответа на этот вопрос начнется в эти дни, но не только в Киеве, а и в Вашингтоне - главном форпосте Коболева, где в эти часы с официальным визитом гостит президент Петр Порошенко.

С чего начинался конфликт

Три года работы "Нафтогаза" под управлением Андрея Коболева вызывали разнополярные ощущения, но претензий к набсовету госкомпании не было даже у оппонентов СЕО НАКа.

Во многом так получилось благодаря сбалансированности органа: три из пяти кресел в НС занимали независимые члены (Пол Уорвик, Маркус Ричардс и Чарльз Проктор), а два остальных контролировались Кабмином (через Юлию Ковалив) и президентом (через Владимира Демчишина).

В такой конструкции набсовет был сформирован весной прошлого года с единственной целью - организовать внутри НАКа по-настоящему независимый от центральной власти страны орган, с помощью которого правление компании смогло бы проводить в жизнь непопулярные реформы.

Поначалу все так и было: Коболев с легкостью легализовывал нужные ему решения, используя для этого большинство голосов, которым обладали трое британцев.

"Коболев просто не просил независимых (членов НС - ЭП) о неправильных вещах, плюс он всегда соблюдал процедурность, что очень нравится западникам", - говорит собеседник ЭП в компании.

В формате "душа в душу" правление и набсовет "Нафтогаз Украины" проработали весь прошлый год. Но именно эта согласованность и создала проблемы.

В начале этого года британцы поддержали предложение Коболева уволить с должности главы "Укртрансгаза" Игоря Прокопива, что шло наперекор решению премьер-министра. С этого момента и началось противостояние Коболева и Гройсмана.

"Первой "жертвой" премьера стала Юлия Ковалив. Несмотря на занимаемую должность в компании по квоте Кабмина, она часто играла на стороне Коболева", - объясняет собеседник в Кабмине. Как известно, в апреле этого Ковалив написала заявление "по собственному желанию".

Но настоящие проблемы у главы НАКа начались в марте 2017 года, когда Гройсман взялся за сужение его влиятельности.

"Расставлять флажки" вокруг председателя НАК было решено максимально другим путем: через "размывание" большинства голосов в набсовете - путем увеличения численного состава НС с 5 до 7 членов.

Формально два новых кресла должны были быть разделены по-честному: одно предназначалось под нового (четвертого) независимого члена НС, а другое - под нового (третьего) представителя набсовета от центральной власти.

Но получилось по-другому. Отбор кандидата на должность независимого члена набсовета НАК поручили комиссии, костяк которой сформирован из представителей правительства.

Британский демарш

На прошлой неделе рабочая группа номинационного комитета, функционирующего при Министерстве экономики, завершила отбор кандидатов на должность независимого члена набсовета. Фаворитом стал правительственный выдвиженец Игорь Митюков.

Таким образом Владимир Гройсман и рассчитывал перехватить почетную миссию куратора набсовета. Планы нарушило заявление членов набсовета.

Накануне "Нафтогаз" опубликовал предупреждение независимых членов наблюдательного совета об отставке "в связи со свертыванием реформ со стороны правительства".

Это не стало неожиданностью. Британцы еще весной предупреждали о возможном уходе как раз из-за бездействия Кабмина

С момента этого месседжа заявление на увольнение написал только один из трех - Чарльз Проктор.[L]

Но все не так просто. Во-первых, если внимательно прочитать сообщение "Нафтогаза", то там говорится "о намерении уйти в отставку", а не об отставке Пола Уорвика и Маркуса Ричардса.

Во-вторых, обращает на себя внимание крайняя своевременность этого заявления: оно сделано буквально за ночь до назначенного на сегодня, 20 сентября, заседания номинационного комитета, на котором планируется утвердить вышеупомянутого Игоря Митюкова.

Что все это значит? У оппонентов Андрея Коболева простой ответ на этот вопрос.

"Коболев пытается заставить Гройсмана перенести заседание номинационного комитета, или отказаться от утверждения Митюкова в пользу альтернативной (реально независимой от власти - ЭП) кандидатуры", - говорит источник ЭП в НАК.

Кому-то эта стратегия главы "Нафтогаза" может показаться неэффективной: мол, Гройсмана сложно напугать отставкой двух британцев.

Но есть важные нюансы. "Сегодня Порошенко в Штатах. Завтра (21 сентября - ЭП) у него встреча с Трампом. Проводить ее в атмосфере сигналов из Киева о провале газовых реформ будет сложновато", - говорит источник ЭП.

Он предполагает, что именно по этой причине сейчас власть станет уговаривать Пола Уорвика и Маркуса Ричардса остаться, и как раз в этом контексте команда Гройсмана может согласиться на дискуссию о пересмотре кандидатуры на нового независимого члена набсовета.

Особенность сложившейся ситуации в том, что даже если события не станут развиваться по этому сценарию, и британцы действительно уйдут, Коболев все равно сохранить статус-кво.

Так, после отставки Уорвика и Ричардса набсовет теряет кворум, а вместе с ним правительство теряет возможность влиять на СЕО "Нафтогаза".

Очевидно, что после того как замена британцам будет найдена, работоспособность набсовета будет восстановлена. Но этот процесс может длиться очень долго: процедура отбора новых независимых членов набсовета занимает минимум два месяца, в течение которых Коболев может успеть укрепить свои позиции.

По словам собседеника ЭП из Кабмина, таким усилением может быть, например, победа во втором раунде Стокгольмского противостояния с "Газпромом", назначенного на ноябрь.

]]>
http://www.epravda.com.ua/publications/2017/09/20/629285/
"Двері Білорусії" показала залежність продажів від реалізації інфраструктурних проектів в Україні http://www.epravda.com.ua/publications/2017/09/20/629262/ support@epravda.com.ua (PROMOTED) Публікації Wed, 20 Sep 2017 10:30:17 +0300 І це закономірно, оскільки міжкімнатні двері виконують не тільки функцію з розділення кімнат, тепло- і звукоізоляції приміщень, є не тільки важливим декоративним елементом будь-якого простору, а й додатково служать одним з показників фінансової успішності власників приміщень. Справа в тому, що міжкімнатні двері встановлюються на завершальній стадії будівництва будівлі або ремонту будь-якого приміщення. І споживач, який пройшов всі етапи будівництва, ремонту і довів свій об'єкт (будинок, квартиру, офіс) до завершальної стадії - покупки і монтажу міжкімнатних дверей - є фінансово стійкою людиною або компанією. Таким чином, стабільне зростання продажів дверей є своєрідним індикатором зростання добробуту населення.

Ремонт, реконструкція, будівництво автомобільних доріг, мостів, транспортних розв'язок, привабливих туристичних об'єктів і зон відпочинку веде до розвитку багатьох галузей промисловості, туризму, зміцненню транзитного потенціалу держави, активізації будівництва різних об'єктів уздовж доріг, річок і морів, сприяє притоку інвестицій, економічному зростанню, створенню нових робочих місць і поліпшенню добробуту громадян - потенційних покупців дверей та іншої продукції.

Наведемо кілька фактів за період 6 місяців, з квітня по серпень 2017 р. у порівнянні з аналогічним періодом 2016 р.:

  • У Львівській, Тернопільській, Хмельницькій, Вінницькій та Одеській областях, де почалися роботи по реалізації проекту транснаціонального автомобільного коридору GO Highway, який з'єднає українські чорноморські порти Одеси, Миколаєва та Херсона з польськими портами Гданська, Гдині на Балтійському морі, кількісне зростання продажів "Дверей Білорусії" в середньому склало +6%.
  • У Харкові та Харківській області, де ефективно розвивають транспортну інфраструктуру, кількісне зростання продажів дверей торгової марки "Двері Білорусії" склало +8%. І це незважаючи на те, що в Харкові - високий рівень конкуренції з продажу дверей через розміщення там декількох великих фабрик з виробництва.
  • У Києві, де високими темпами реконструюються і ремонтуються радіальні проспекти, вулиці, кільцева дорога, транспортні розв'язки, розвивається інфраструктура прибережних територій річки Дніпро, а також створюються сприятливі умови для ведення бізнесу, кількісний ріст продажів дверей торгової марки "Двері Білорусії" склав +15%. І це при кількісному зростанні продажів нашої продукції +3% в цілому по Україні, а також +3% в середньому по Київській області (без Києва) в цьому періоді, хоча економічний потенціал Київської області значно вище.
  • Крім зростання продажів кількості вхідних і міжкімнатних дверей торгової марки "Двері Білорусії" в Україні зріс також середній чек.

Наведені приклади вказують на позитивні тенденції, але навіть в успішних регіонах ще є резерви для подальшого розвитку. Наприклад, на даний час місто Київ має 6 основних широких в'їздів - виїздів (від 4 до 8 смуг руху), а реальних стратегічних маршрутних напрямків - 8. Крім того, поетапне будівництво Великої кільцевої дороги Київської агломерації ще не розпочато. Цей дисбаланс уповільнює економічне зростання; гальмує поставки сировини, матеріалів, продукції та послуг, переміщення персоналу й транспорту по Київській області та столиці України.

Нижче представлений адаптований на фрагменті мапи проект напрямків кільцевих і радіальних автодоріг м. Києва та Київської області, який створений на базі існуючих проектів і реальних автодоріг. На цьому проекті графічно позначені деякі напрямки існуючих автодоріг (у вигляді суцільних ліній) і автодороги, які необхідно добудувати (переривчасті лінії).

Ремонт широких радіальних автодоріг Київської агломерації в 6-ти стратегічних напрямках планомірно ведеться в 2016-2017 р. Виїзд на 7-й напрямок Київ - Суми реалізований за допомогою Броварської кільцевої дороги, тому в Київській області необхідно починати з негайного розширення 8-го напрямку - реконструкції двохсмугової автодороги р-04 на ділянці Київ (від Кільцевої дороги) - Софіївська Борщагівка - Святопетровское - Білогородка - Горбовичі - і далі до стандарту не менше 4 (2+2) смуг руху тому, що вона є продовженням широкої радіальної транспортної артерії м. Києва (вул. Борщагівська - просп. Космонавта Комарова - просп. Леся Курбаса), і вже сьогодні доходить до майбутньої Великої кільцевої дороги. А також в подальшому може стати частиною міжнародного автобану Київ - Фастів (Р-04) - Вінниця - Молдова (М-21, Е-583). Крім того, сьогодні вже існує дворівнева транспортна розв'язка між Кільцевою дорогою м. Києва та цією стратегічною радіальною автодорогою (тобто, вже є 4-смуговий проїзд під Кільцевою дорогою від просп. Леся Курбаса в районі кільця швидкісного трамвая №3).

Без скоординованих дій обласних та міських органів влади, дорожніх служб по ремонту та реконструкції Кільцевої дороги Києва Е-40, восьмої стратегічної радіальної автодороги Р-04, а в майбутньому і поетапного будівництва Великої кільцевої автодороги Київської агломерації гармонійний розвиток інфраструктури і комфортне переміщення людей і продукції в Київському регіоні буде значно ускладнено.

Столицю України - місто Київ - необхідно в найкоротші терміни звільнити від "вузьких шийок" на в'їздах-виїздах, використовуючи наступний простий і ефективний маршрутний принцип: кожна стратегічна міська радіальна автодорога після перетину кільцевої дороги повинна переходити в обласну автодорогу (міжнародну, національну або регіональну), і мати від 8 до 4 смуг руху не тільки в місті, а й далі, мінімум на 20-кілометровій прилеглій ділянці обласної автодороги. Транспортна розв'язка між кільцевою і кожною стратегічною радіальною автодорогою повинна бути дворівневою (або багаторівневою), без світлофорів.

Реконструкція (розширення) вузьких стратегічних радіальних автодоріг Київської області, які є продовженням радіальних транспортних артерій столиці України м. Києва, значно прискорить рух транспорту і поліпшить логістичні можливості бізнесу, в тому числі дверного.

Телефон для довідок: +38 (067) 825-36-26

E-mail: info@dveribelorussii.com

Сайт: https://dveribelorussii.com.ua

]]>
http://www.epravda.com.ua/publications/2017/09/20/629262/
Даруй МВФ, прощайте реформи? Міфи про євробонди на 3 мільярди http://www.epravda.com.ua/publications/2017/09/20/629275/ support@epravda.com.ua (Економічна правда) Публікації Wed, 20 Sep 2017 06:00:38 +0300 Мир не черно-белый. Нельзя все делить на @перемогу@ и @зраду@ как это повелось в Украине в последние годы. Экономика - не исключение. Она также многогранна и неоднородна.

Что означает размещение Украиной своих европейских бондов? Хорошо это или плохо? В чем риски? Стоит ли этого бояться? Или может быть надо начинать радоваться? Украинское экспертное сообщество и политики немедленно разделились на два лагеря "за" и "против".

Причем те, кто ближе к власти, совершенно естественно увидели массу знаков @перемоги@, а те, кто тяготеет к оппозиции (опять таки, тоже совершенно естественно) видят все признаки @зради@.

Ниже несколько мифов по данному вопросу, которые необходимо развенчать, для того чтобы вывести "картинку" из "черно-белого поля". И что даже более важно - понимать, что делать дальше.

Миф №1. Европейские бонды не стоило размещать. Ну, а уж если размесили, то не стоит это пиарить. Это совершенно ординарный шаг.

Само по себе событие размещения украинских европейских долговых расписок (так называемых еврооблигаций) - очень важное событие. Украина вернулась на рынок частного внешнего финансирования после того, когда в 2015 году провела реструктуризацию своих европейских бондов и "громко захлопнула двери" этого рынка для себя на несколько лет.

Тогда держатели украинских долговых расписок были "задобрены" 3,6 миллиардами долларов дополнительных обязательств, выплаты по которым привязали к экономическому росту страны на 20 лет, начиная с 2021 года. Урезали объем обязательства на 3 миллиарда долларов. Добавили от 1% до 2% к уже имеющейся доходности. И все равно напугали.

Никто и слушать бы не стал, если бы было предложено купить наши новые долговые расписки после таких "казусов".

Таким образом, событие значимое и игнорировать его нельзя. Блокада прорвана.

Миф №2. Для бизнеса размещение европейских бондов не будет иметь никаких последствий.

Нет, будет! Сейчас Минфин, как ледокол, расчистил фарватер для частного бизнеса. Сейчас тот, кто все еще, или уже, находится в неплохой форме, начнет выходить на внешние рынки заимствования. В том числе, и на ІРО.

Бизнес получил возможность для нового глотка воздуха. Разумеется, он не сможет дышать полной грудью. Для нормального дыхания нужно изменить среду обитания - улучшить, причем кардинально, бизнес климат в стране. А это уже совершенно другая история - неоконченная история структурных реформ, которым так сильно противится часть элит.

Миф №3. Украина протестировала рынок внешних частных заимствований и на этом успокоится, продолжая свое обычное сотрудничество с международными финансовыми институциями, включая МВФ.

Нет. Украинский Минфин на этом вряд ли успокоится. Он уже "почувствовал" запах. Подписка (объем заявок на покупку) был в несколько раз больше чем то, что планировалось продать.

С высоким уровнем вероятности можно утверждать, что либо в конце этого года, либо в начале следующего года будет предпринята еще одна попытка выйти на рынок. Причем новый объем размещения наших долгов будет находиться где-то посредине неудовлетворенного спроса рисковых инвесторов.

Учитывая, что превышение спроса было на 6 миллиардов долларов, то можно предположить, что новая порция будет снова равна 3 миллиардам долларов. Больше - страшно. Меньше - обидно. Именно так бы поступила большая часть частного бизнеса. Денег мало не бывает! Надо брать пока дают!

Но Украина это не частный бизнес. У страны долгов и без того достаточно много - более 80% ВВП. При этом стоимость обслуживания этого долга - "космическая". В проекте бюджета на 2018 год предусматривается почти 6% ВВП только на выплату процентов по уже имеющимся долгам, что даже больше, чем расходы на весь оборонный комплекс и на безопасность страны.

Можно ли при таком раскладе идти на дополнительные заимствования? Иногда да.[L]

Минфин занимается обычным финансовым инжинирингом. Одни долги пытаются заместить другими. При этом сроки выплат стараются переместить, насколько это возможно, подальше "за горизонт". "Горизонт" - это 2019 год. Именно тогда, когда страна (если сегодняшний статус-кво будет сохранен) войдет в новый пик политического цикла.

Что реально опасно так это наша безответственность. Мы согласны "перевесить" наши долги на наших детей. "Через 15 лет пусть разбираются" - хорошая логика только в привязке к тем, кто тебе не дорог. Но, надеюсь, что это не относится к нашим детям.

Еще до конца прошлой недели Украина нуждалась в деньгах МВФ. Собиралась выполнять взятые на себя обязательства и выполнять предложенные ей же самой условия. Будет ли это так же в конце этой недели? Не уверен. Риски замедления реформ могут стать следствием отсутствия острой необходимости в деньгах.

А это мы уже проходили.

Миф №4. Украина смогла разместить свои долговые расписки под относительно невысокий процент потому, что прогресс в стране очевиден.

Относительно удачное размещение государственного долга прошло в основном не из-за того, что в нас начали больше верить, а из-за того, что резко стала меняться мировая конъюнктура. За последние несколько месяцев происходило существенное изменение в поведении инвесторов. Они стали более склонны брать на себя повышенный риск.

И если еще весной Украина могла бы разместиться на мировом финансовом рынке под 9%-9,5% годовых. То сейчас ей удалось сделать размещение под 7,4%. И более того - впервые разместиться на 15 лет.

Если анализировать ситуацию только по Украине, то действительно может создаться иллюзия полного доверия к нам. Но что этому предшествовало?

Летом свои обязательства продал Ирак под рекордно низкие для него 6,75%, Греция снова вышла на рынок, разместившись под 4,6%. Беларусь, для которой мировой частный рынок заимствования капиталов был закрыт десятилетиями, смогла привлечь почти 1,5 миллиарда долларов под 7,6%. Впервые за свою новейшую историю на рынок вышел Таджикистан - одна из беднейших стран бывшего Советского Союза - сумев одолжить полмиллиарда долларов под 7,1% годовых.

Ну и не могу не упомянуть об Аргентине, которая продала 100-летние (!) бонды. Вот это уж замечательный пример "заботы" о будущем не только своих правнуков, а и еще нескольких поколений своих пра-правнуков.

Поэтому было бы абсолютно не логично не воспользоваться моментом. И именно поэтому "Браво!" украинскому Минфину. Он "оседлал" волну, "учуял" запах, "схватил" момент. Но не более.

Что надо было бы сделать сейчас

Во-первых, использовать "вырученную" сумму, в первую очередь, не на выкуп облигаций 2018 и 2019 годов, а тех, которые нас привязывают на более длительный период к кредитору. Речь о ценных бумагах на 3,6 миллиарда доллара, которые будут в обращении на рынке до 2040 года.

Сейчас они торгуются с дисконтом. За 1 доллар наших обязательств дают 50 центов. Это означает, что для того, чтобы выкупить всю сумму этого "ярма" надо 1,8 миллиарда долларов. Но это будет благородный шаг по отношению к нашим детям и внукам. Они-то в чем виноваты? А вот остаток (в 1,2 миллиарда долларов) можно использовать на выкуп долга 2019 года.

Во-вторых, нельзя ни в коем случае останавливаться в реформах и прекращать выполнение взятых на себя обязательств перед международными партнерами. И, прежде всего, МВФ. Сейчас он - партнер, гарант и надзиратель.

В-третьх, надо прекратить тешить себя несбыточными (по крайней мере, на текущем этапе) иллюзиями наподобие нового украинского "плана Маршалла". Ничто не сможет помочь нам, если мы сами себе не поможем. Это уже набило оскомину. Но это именно так. И если элита не в состоянии это сделать, то ей надо "помочь".

Олег Устенко, президент Гарвардского Клуба Украины, исполнительный директор Международного Фонда Блейзера

]]>
http://www.epravda.com.ua/publications/2017/09/20/629275/
Поле для маневрів. Яким бачить Мінфін бюджет країни у 2018 http://www.epravda.com.ua/publications/2017/09/19/629260/ support@epravda.com.ua (Економічна правда) Публікації Tue, 19 Sep 2017 16:30:28 +0300 Кабмин внес в парламент проект бюджета-2018. Чиновники уложились в сроки - по закону бюджет должен появиться в парламенте до 15 сентября.

Правительство называет свое детище "бюджетом развития". В нем учтены основные реформы - пенсионная, образования и медицины.

С другой стороны - в бюджете много цифр, реалистичность которых вызывает вопросы. Нет в нем и давно обещанной "фишки" - среднесрочного планирования или расчета на три года вперед.

Тут у Минфина вроде как есть оправдание - бюджетная декларация в которой прописаны потолки по расходам на 2018-2020 гг. не принята парламентом. Но, как уверяют в министерстве, проект бюджета все же рассчитан с учетом указанных в ней цифр.

Однако этот факт можно рассматривать и под другим углом: Минфину не удалось провести среднесрочное планирование через парламент.

ЭП разбиралась в том, чего ждать украинцам от нового бюджета.

Спорные доходы

Как уточнили ЭП в Минфине, МВФ получил и изучает бюджет. "Пока проект сметы не вызвал принципиальных критических замечаний со стороны кредитора", - уверяют в министерстве.

В основе проекта сметы такие макропрогнозы: ВВП - 3%, инфляция - 7%, курс доллара - 30,1 доллара.

Эксперты называют макропрогноз консервативным.

"Мы ожидаем рост экономики на 3,4% в 2018 году, среднегодовой курс даже ниже 29 грн. за доллар по базовому сценарию, тогда как у правительства заложен 29,3. То есть бюджетный прогноз правительства даже выглядит консервативным, что правильно для построения фискальной политики", - сказал в комментарии ЭП главный экономист Альфа-банк Украина Алексей Блинов.

Наиболее спорный момент: удастся ли достичь инфляции 7% на конец 2018 года.

"Наш прогноз по инфляции - 9%. Но в данном случае позиция правительства не нарушает заявленные НБУ таргеты и это верно. К тому же если инфляция по факту окажется выше, это будет способствовать лучшему выполнению бюджета", - отмечает эксперт.

Параметры бюджета на следующий год таковы: доходы - 877 млрд грн, расходы - 948,1 млрд грн, дефицит - 2,4% ВВП или 77,9 млрд грн.

Ожидается, что в следующем году доходы бюджета увеличатся на 13,8% по сравнению с текущим годом.

Что важно?

Во-первых, прогноз Минфина по традиции более оптимистичен, чем прогноз Государственной фискальной службы.

По информации ЭП, в 2018 году фискалы ожидали более скромных налоговых поступлений общего фонда госбюджета, а именно - 668,3 млрд грн., в том числе доходы от налоговых поступлений на уровне 358,6 млрд грн, таможенных - 309,7 млрд грн.

Минфин же предполагает, что общий объем налоговых поступлений составит 747,5 млрд грн., в том числе план по общему фонду - в 714,5 млрд грн.

Во-вторых, введение налога на выведенный капитал со следующего года откладывается. По словам министра финансов Александра Данылюка, его введение приведет к убыткам бюджета на 35-40 млрд грн и компенсировать эти потери нечем.

Министр считает, что их компенсировать можно только исключительно за счет сокращения расходов, но никак не за счет увеличения налогов. В любом случае, выполнение обоих вариантов проблемно, законодательство под эту налоговою новацию не готово.

Изначально законопроект о налоге на выведенный капитали разработали эксперты на базе комитета по вопросам налоговой политики. Позже одноименный проект закона подготовил Минфин. Но ни один из документов не был принят.

В-третьих, Минфин намерен прекратить таможенный эксперимент в нынешнем его виде. Напомним, в этом году 50% собранных сверх плана поступлений направлялись в областные бюджеты на ремонт дорог.

Минфин его не приветствует. "Это государственные платежи. В них нет функциональной специфики регионов и у бюджета нет стимулов отдавать эти средства областным бюджетам", - объяснил собеседник издания в Кабмине.

Минфин против эксперимента. В этом году, чтобы меньше отдавать регионам, Минфин пошел на фискальный маневр - увеличил индикативные планы по таможенным платежам.

Так, если в первом полугодии на ремонт дорог областным бюджетам доставались крупные суммы, например, в январе - 600 млн грн, марте - 1,7 млрд грн, июне - 1,5 млрд грн, то в августе им перепало только 100 млн грн.

Вместо эксперимента с 2018 года появится дорожный фонд. Средства фонда будут тратиться по двум основным статьям расходов: 13,5 млрд грн пойдет на ремонт и строительство дорог общего государственного значения, 11,4 млрд грн в виде субвенции Кабмин выделит местным бюджетам на дороги коммунальной собственности и местного значения.

В-четвертых, это уже традиционный вопрос - доходы бюджета от акцизов.

В последние годы повышение акцизов на табак и алкоголь было обычным способом пополнения бюджета. В этом году этот источник исчерпал себя, так как в течение года наблюдалось недовыполнение плана по доходам от акцизов.

"В 2017 акцизы увеличены на 20%. По плану за шесть месяцев этого года должны были собрать 3,5 млрд грн. от акциза на алкоголь, а в итоге собрали 2,5 млрд грн. Можно спрогнозировать, что к концу года получится собрать около 5 млрд грн., а это уровень 2015 года, когда было собрано 5,5 млрд грн", - говорит глава ассоциации "Укрводка" Владимир Остапюк.

По его словам, результат такой политики имеем более 20% падение производства и уменьшение поступлений в бюджет.

"Сейчас речь о повышении на 12%. 12% - это увеличение акцизного сбора почти на 15 грн и оно ляжет на потребителя. Стоимость бутылки водки 0,5 л составит 87-89 грн, теневой рынок возрастет до 60%. Наша позиция проста: снизить теневой рынок до уровня европейского, убрать авансовые платежи по акцизам и после этого увеличивайте ставки", - озвучивает позицию рынка глава ассоциации.

На табачном рынке схожие тенденции. За семь месяцев этого года табачный производитель-компания JTI фиксирует сокращение налоговой базы на 22%, сокращение производства на 10%.

Правда, в этих трендах "сидит" комплекс факторов: это и повышенные ставки, и перебои в работе компании "Тедис", и фактор нелегального экспорта/производства.

Теневой рынок в этом году возрос до 2,6%, в 2016 году он составлял 1,1%.

Вместе с проектом бюджета, Кабмин внес законопроект о приближении ставок на табачные изделия к минимальному уровню, который действует в ЕС.

Согласно обязательствам Украины перед ЕС, удельный вес акцизного налога в средневзвешенной розничной цене табачных изделий должен составлять как минимум 60%. При этом сумма акцизного налога - не менее 90 евро за 1 тыс. штук.

Руководствуясь этим, Минфин повышает акцизы на табак, но привязывает их к евро. Бизнес эту инициативу не поддерживает.

"Существуют значительные риски девальвации. Мало кто может взять на себя смелость спрогнозировать курс гривны через 2-3 года. Де-факто эффективная ставка может возрасти не на 30%, а более чем на 50% (здесь учитывается и инфляция, и девальвация, и гармонизация к ставкам ЕС)", - прогнозирует менеджер по вопросам фискального регулирования JTI Украина Андрей Фита.

В-пятых, в следующем году ожидается снижение поступлений от ренты. В этом году план по доходам от ренты выполнить не получается, в том числе из-за сокращения поступлений по договорам о совместной деятельности.

Бюджет-2017 Бюджет-2018
Доходи 771 877,04
Податкові надходження 630,1 747,6
Податок на прибуток підприємств 67,1 72,3
Рента 49,6 46,5
Акциз, у тому числі
Акцизний податок з вироблених в Україні підакцизних товарів 71,5 79,6
Акцизний податок з ввезених в Україну підакцизних товарів 41,7 46
ПДВ
Податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування 81,6 85,9
Податок на додану вартість з ввезених на територію України товарів 221,3 297,8
Ввізне мито 23 26,2
Вивізне мито 0,5 0,5
Екологічний податок 1,7 1,8
Неподаткові надходження
Кошти, що перераховуються НБУ 45 47,8
Частина чистого прибутку від держпідприємств 25,2 21
Видатки 841,1 948,1
Генпрокуратура 5,8 6,7
Міністерство внутрішніх справ 53,1 63,9
Міністерство енергетики та вугільної промисловості 3,02 2,2
Міністерство економічного розвитку і торгівлі 2,7 4,9
Міністерство закордонних справ 4 4,4
Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб 0,045 0,07
Міністерство культури 4,3 5,4
Міністерство оборони 68,8 83,3
Міністерство освіти і науки 85,4 94
Міністерство охорони здоров'я 74,6 86
Міністерство екології та природних ресурсів 5,8 6,2
Міністерство соціальної політики, у тому числі видатки на: 153,5 153,5
Пенсійний фонд 141,3 141,3
Мінрегіон 18 14
Міністерство аграрної політики та продовольства 9,4 12,5
Міністерство інфраструктури 0,9 2,8
Укравтодор 17,4 37,5
Міністерство молоді та спорту 2,1 2,4
Міністерство фінансів 273,5 291
Міністерство юстиції 9,1 12,7
Міністерство інформаційної політики 0,261 0,522
СБУ 6,7 7,6
Дефіцит 77,6 77,9
Граничний рівень держборгу 1823 1999
Фінансування бюджету за рахунок приватизації 17 22,5

Расходы подрастут

Рост расходов наблюдается по всем ключевым министерствам, за исключением Минрегиона и Минэнергоугля. Последнее больше не будет финансировать господдержку шахт и реструктуризацию угольной и торфодобывающей промышленности.

По информации издания, изначально Минфин считал целесообразным сократить расходы на правоохранительную отрасль, но все же не сделал этого. И СБУ, и МВД и Генпрокуратура получат в 2018 году больше, чем в 2017.

В прошлом году расходы на МВД были самыми спорными и проблемными. В этом году отношения Минфина и МВД поспокойнее.

"Замечания есть. Не учтена наша заявка на закладку двух пограничных сторожевых флагманских кораблей (около 500 млн грн). В остальном бюджетный запрос удовлетворили по нижней допустимой границе. Я бы хотел заложить еще 5 млрд на развитие и переоснащение материальной базы помимо упомянутой погранслужбы, прежде всего ДСЧС, миграционной службы и полиции. Но ресурсов пока нет", - сказал в комментарии ЭП министр внутренних дел Арсен Аваков.

Расходы на Пенсионный фонд остаются на уровне прошлого года - это эффект от пенсионной реформы, которая призвана не допустить их рост.

Параллельно увеличиваются соцстандарты.

Возрастают также расходы на поддержку аграриев, которая будет осуществляться сразу по нескольким программам.

На поддержку фермерств предусмотрено 1 млрд грн, животноводства - 2,3 млрд грн. В отдельном порядке на поддержку сельхозпроизводителей Кабмин потратит еще 2,9 млрд грн.

По словам собеседников ЭП в Минсоцполитики и Минрегионе, статус "самой нереальной" достается цифре по расходам на субсидии в 55 млрд грн. Это меньше, чем в этом году (61,2 млрд грн - ЭП).

"Окончательная цифра на субсидии на следующий год будет зависеть от того, как пройдут переговоры с МВФ по цене на газ. Пессимистичный прогноз - если цена на газ все-таки будет повышена, то расходы могут достигнуть и 90 млрд грн. Если она не будет пересмотрена, то с учетом долгов этого года понадобиться не менее 75 млрд грн", - говорит собеседник в Минрегионе.

В Минсоцполитики также утверждают, что реальная потребность в ресурсе на субсидии все же ближе к 70-75 млрд грн, а цифра в 55 млрд грн занижена.

"По приблизительным оценкам, потребность в расходах на субсидии на 2017 года - около 80 млрд. грн. Правительство не планирует повышать цену на газ, а намерено искать такую формулу, которая бы оставила цену на прежнем уровне", - сказала в комментарии ЭП координатор жилищно-коммунальных и энергетических программ Гражданской сети "ОПОРА" Татьяна Бойко.

Изначально можно было бы заложить цифру на уровне 60-70 млрд, учитывая, что проблема с долгом за ноябрь-декабрь возникнет уже в январе, то есть после принятия бюджета.

"Это с учетом того, что благодаря росту минимальной зарплаты официальные доходы какой-то части людей увеличатся. Конечно, если ввести дополнительные ограничительные меры - еще уменьшить социальные нормативы, то можно сократить сумму", - отмечает эксперт.

Тут тоже не обошлось без фискального маневра. В случае с коммунальными тарифами есть две основные строчки расходов - льготы и субсидии. Финансирование субсидий Минфин оставляет за собой, а льготы в сфере ЖКХ на сумму 7 млрд грн - перекладывает на местные бюджеты.

В Ассоциации городов Украины отмечают, что последствия могут быть не лучшими: не все бюджеты обладают равномерным дополнительным ресурсом для того, чтобы их финансировать. Некоторые им не обладают вообще, и такая финансовая ноша может быть для них непосильна.

В чем риски

Бюджетные риски - это факторы которые могут негативно повлиять на выполнение бюджета в течение года. В этот раз Минфин выделяет четыре основные группы.

Первая - долговые риски. В 2019 году Украину ждет пик долговых платежей. Для того чтобы рассчитаться с долгами для Украины важно иметь беспрепятственный доступ к внешним долговым рынкам.

В противном случае отсутствие возможностей для рефинансирования внешнего дога негативно повлияет на состояние валютного рынка, создаст риски для девальвации, которая в свою очередь спровоцирует очередной виток роста цен и увеличения расходов бюджета на обслуживание и погашение валютного долга.

Вторая группа рисков связана с возможным неполучением доли запланированной прибыли или налоговых отчислений от крупнейших ГП. У таких предприятий как НАК "Нефтегаз Украины", УЗ, Энергоатом, Укрэнерго, Администрация морских портов - высокая долговая нагрузка и собственные курсовые риски.

Третья группа рисков касается приватизации. По плану, за счет ее должен финансироваться дефицит бюджета. До сих пор Кабмин закладывал доходы от приватизации на уровне 17 млрд грн и добросовестно проваливал собственные планы.

На своей должности министра финансов Александр Данылюк неоднократно говорил: "Я за реалистичные планы доходов от приватизации". Остается только надеяться на то, что в следующем году запланированные 22,5 млрд грн станут реальностью.

Четвертая группа рисков - потенциальные убытки банковского сектора. Выведение в 2014-2016 годах с рынка 90 проблемных банков обернулось для бюджета допрасходами в 60 млрд грн на господдержку ФГВФЛ и 139,3 млрд на докапитализацию Привата.

Сейчас одна из ключевых задач - решение проблемы "неработающих кредитов", которая существенно ограничивает банковское кредитование, говорится в аналитических выводах Минфина к бюджету.

В следующем году ожидается переход на новые стандарты финотчетности в банковском секторе. "Ужесточение требований к оценке рисков кредитных портфелей приведет к тому, что банки должны будут увеличить резервы. Это негативно повлияет на налогооблагаемую прибыль. Но определяющим бюджетным риском этот фактор назвать нельзя", - объясняет Блинов.

Перспективы прохождения

По информации ЭП, в пятницу бюджет будет представлен в парламенте. Затем документ будут изучать депутаты и вносить свои поправки, что из года в год предусматривает раздувание расходов сметы в разы.

В Минфине уже заранее начинают предупреждать, что увеличение одних расходов возможно только за счет сокращения других. Тем не менее, под давлением депутатов правки наверняка будут.

]]>
http://www.epravda.com.ua/publications/2017/09/19/629260/