https://www.epravda.com.ua/images/logo01.gif Економічна правда https://www.epravda.com.ua Економічна правда https://www.epravda.com.ua СЕО Приватбанку Петр Крумханзл: До кінця року Приватбанк буде одним з найбільш прибуткових http://www.epravda.com.ua/publications/2018/10/18/641702/ support@epravda.com.ua (Економічна правда) Публікації Thu, 18 Oct 2018 08:30:32 +0300 На початку 2018 року найбільший банк України очолив чеський експат - Петр Крумханзл. До приходу у Приватбанк він працював операційним директором Home Credit China.

З 2008 року по 2011 рік Крумханзл встиг попрацювати в Україні операційним директором "Райффайзен банку аваль", після чого повернувся до ЄС і зайнявся консалтингом у сфері фінансових послуг.

Петр володіє чеською, російською, англійською, німецькою та японською мовами. Володіння японською, очевидно, пов'язане з тим, що Петр тривалий час займається айкідо.

Під час свого першого інтерв'ю українському виданню Петр, здається, зважував кожне слово, намагався уникати гострих кутів і політичних тем.

Яким фінансист бачить Приватбанк у майбутньому? Які виклики стоять перед найбільшим банком країни? Чи вийде продати цю установу? Відповіді на ці та інші питання - в інтерв'ю з Петром Крумханзлом.

- В останні роки в Приватбанку кілька разів змінювалося керівництво, внаслідок чого в установі є кілька груп впливу, які конфліктують між собою. Наскільки комфортно вам тут працювати?

- Я дуже комфортно почуваюся в Приватбанку і насолоджуюся своєю роботою тут. Цей банк - один з найкращих з технологічної точки зору не лише в Україні, а й у Європейському Союзі.

Звісно, як для ефективної щоденної роботи, так і для досягнення фінального результату найважливіше - це люди. У Приватбанку я зустрів прекрасних експертів і професіоналів, які дуже гарно знають свою справу.

У банку є три групи, кожна з яких має свою бізнес-культуру і, відповідно, свої особливості введення банківського бізнесу.

Перша з них представлена тими, хто працював у банку до націоналізації. Це дуже сильні професіонали. Це можна побачити за результатами, досягнутими до націоналізації. Передусім я маю на увазі технологічну сферу.

Друга група - фахівці, які прийшли на етапі націоналізації. Їхнім завданням було стабілізувати ситуацію в банку. Вони теж показали себе дуже добре в роботі та виконанні нестандартних завдань.

Третя група - менеджери з міжнародним досвідом, які приєдналися до банку у 2018 році, коли Мінфін затвердив стратегію розвитку банку. Їх завдання - трансформація та прискорення розвитку банку, підготовка його до продажу.

Прекрасно, що в банку є представники цих трьох різних бізнес-культур. Кожна з них представляє свою точку зору, має унікальний досвід, висуває свої пропозиції. Саме синергія їхніх відмінностей веде банк до успіху.

Об’єднана команда, яку ми маємо, - це команда, якій я довіряю. Переконаний, що вона приведе нас до стовідсоткового виконання затвердженої Мінфіном стратегії розвитку і дозволить привести Приватбанк до успішного продажу.

- Враховуючи стан справ, чи вірите ви, що за чотири роки банк можна не просто підготувати до продажу, а що на нього можна знайти покупця?

- Кілька місяців тому я зустрічався з одним із західноєвропейських банкірів. Він говорив, що інвестори ретельно стежать за розвитком подій на українському банківському ринку і зацікавлені в участі у приватизації одного з українських державних банків. Він не вказав якого, тому не будемо поспішати.

Думаю, що питання приватизації Приватбанку - більше політичне. Якщо політична й економічна ситуації в країні будуть стабільними та прогнозованими, іноземний інвестор зацікавиться українськими банками.

На питання, хто може стати потенційним інвестором Приватбанку, мені складно відповісти. Основним гравцем тут буде Мінфін, який визначатиме стратегію продажу і встановлюватиме умови приватизації. Зараз вони мені невідомі.

Моє завдання як голови правління - підготувати банк до продажу. На момент, коли дійде справа до приватизації, він повинен бути в якомога кращому стані і максимально цікавий та привабливий для реального інвестора. Я переконаний, що з нинішньою командою ми спроможні виконати поставлені цілі.

- Один з факторів, який приваблює інвесторів, - прибутковість. За підсумками першого кварталу 2018 року Приватбанк показав прибуток. Наскільки вам вдасться зберегти прибутковість, зважаючи на девальвацію? Який ваш прогноз щодо прибутку на кінець 2018 року?

- Я людина, яка говорить тільки про досягнутий результат.

За дев'ять місяців 2018 року чистий процентний дохід Приватбанку становив 10,685 млрд грн, а чистий комісійний дохід - 11,722 млрд грн. Як ви знаєте, у вересні 2018 року Приватбанк сформував 100% резервів за заборгованістю десяти іноземних компаній-позичальників, що виникла ще до націоналізації.

Банк буде усіма можливими методами повертати свої кредитні кошти, але наразі змушений покрити збитки минулих періодів у розмірі 5,9 млрд грн з прибутку від поточної діяльності банку. Попри все, на 1 жовтня 2018 року Приватбанк отримав 5,356 млрд грн чистого прибутку.

Я не хочу говорити ні про очікування, ні про прогнози, бо це може бути спекуляцією. Є дуже багато факторів, які можуть вплинути на прибутковість банку. Однак можу вам твердо пообіцяти, що до кінця 2018 року Приватбанк буде одним з найбільш прибуткових банків на ринку.

Представлення Петера Крумханзла на посаді голови Приватбанку, Дніпро, 9 лютого
dp.informator.ua

- Мається на увазі співвідношення прибутку до капіталу чи в абсолютному значенні?

- Я маю на увазі абсолютне значення. Динамічне зростання базових показників роботи Приватбанку демонструють, що він не лише стабільний, а й має переконливу динаміку росту прибутковості.

- У банку також зростуть витрати. Куди підуть додаткові кошти?

- Перш за все, це будуть витрати на вдосконалення інфраструктури інформаційних технологій. Високі темпи зростання кількості клієнтів та трансакцій, впровадження нових сервісів потребують особливої уваги до якості інфраструктури інформаційних технологій. Також планується підвищення зарплат співробітників, тут ми випереджаємо ринок.

- Які ваші плани з розвитку "Приват24"?

- Нинішня інфраструктура ІТ була запроваджена кілька років тому. Тоді ми мали набагато меншу кількість клієнтів і трансакцій. Зараз ми повинні оновити кілька компонентів "Приват24", щоб забезпечити ефективність і якість послуг.

По-перше, це стосується месенджера "Приват24", за допомогою якого клієнти отримують онлайн всю інформацію за власними рахунками, трансакціями, іншу інформацію від банку. Розробляємо її як мультиканальну платформу, яка дозволить клієнту спілкуватися з банком у найбільш зручний для нього спосіб.

По-друге, банк разом з клієнтами тестує нову платформу веб-версії "Приват24", яка відкрита клієнтам будь-якого банку. Згодом у такому оновленому відкритому форматі буде працювати й мобільний банк. Зрештою, Приватбанк майже щотижня додає у "Приват24" новий функціонал: від можливості купівлі автобусних квитків до зручного придбання подарункових карт чи страхування.

- Чи варто у зв'язку із збільшенням онлайн-трансакцій чекати на оптимізацію мережі відділень?

- Якщо ви подивитеся на успішні компанії у світі, то побачите таку картину. Частка компаній, які присутні лише в онлайні, становить 10%. Частка компаній, які працюють тільки в офлайні, - теж 10%. Решта 80% розвиває свої сервіси і офлайн, і онлайн, використовуючи синергію цих двох каналів дистрибуції.

Саме так ми і розуміємо наш розвиток. Плануємо розвивати обидва канали. Розвиватимемо "Приват24" як основну платформу. Це будуть не лише банківські послуги, але й послуги, які роблять життя клієнтів комфортним.

Плануємо прискіпливо подивитися на кожне наше відділення, проаналізувати, чи розташоване воно в потрібній локації і чи надає послуги, потрібні клієнтам.

У 2018 році кількість відділень Приватбанку скоротилася, але це більше на папері: 167 зон самообслуговування стали частиною великих відділень або відкритими зонами з повним доступом, що підвищило якість обслуговування.

Отже, комбінування каналів онлайн і офлайн - наша стратегія. Ми працюємо над тим, щоб удосконалювати всі канали продажів. Ефективність роботи відділень у 2018 році зросла більш ніж удвічі, але ми на цьому не зупинимось.

- Як на продаж банку вплине ситуація з портфелем проблемних кредитів банку та судовий процес у Лондоні? Чи реально знайти інвестора без вирішення питання проблемних боргів колишніх акціонерів?

- Приватбанк складається з двох основних компонентів. Перший - здоровий, хороший, високотехнологічний банк, який надає якісні послуги своїм клієнтам. Другий - банк з портфелем проблемних активів, які пов'язані з колишніми власниками, те, що часто називають поганим банком.

- Ваш попередник Олександр Шлапак чітко дав зрозуміти: він не колектор і не збирається ганятися за Коломойським. Яка ваша позиція? Ви залучені у процеси повернення боргів колишніх акціонерів?

- Звісно, я широко і безпосередньо залучений до роботи з обома частинами.

Що стосується здорової частини банку, то моє завдання - працювати з командою над інноваційною привабливістю банку та його прозорістю, впроваджувати світові стандарти управління, системи банківських ризиків.[L]

Що стосується роботи з проблемними кредитами, то я теж залучений до цих процесів. Складно сказати, яка ситуація буде з проблемними активами на момент старту приватизації банку. Цей процес займе кілька років. Наша мета - повернути кошти, які банк отримав від уряду в процесі націоналізації.

- Що потрібно зробити з проблемним портфелем, щоб його купив іноземний інвестор? Вивести їх на баланс певної КУА, розділити Приватбанк за типами діяльності і продати частинами?

- Рішення щодо того, як рухатися в цьому питанні, повністю залежить від Мінфіну як єдиного акціонера. Однак дивлячись на те, як вирішуються ці проблеми у світі, можна сказати, що робота з проблемними портфелями завжди потребує комплексних і складних рішень, на які потрібно багато часу.

Найпоширеніший світовий досвід - розділення здорової і токсичної частин банку, робота з ними як з двома окремими юридичними особами. Для управління цими частинами потрібні різні професіонали. Чим менше вони впливають один на одного, тим кращий результат вони можуть дати.

- Стратегія розвитку Приватбанку передбачає збільшення кредитного портфеля до 170 млрд грн. Як ви плануєте це робити?

- Якщо говорити про роздрібний сегмент, то вже можна побачити результати. За дев'ять місяців 2018 року портфель роздрібного кредитування зріс на 7,9 млрд грн до 48,3 млрд грн. Ми зробили це завдяки низці нових продуктів та сервісів, а також завдяки вдосконаленню політики управління ризиками.

Тренд нарощення кредитного портфеля також тісно пов'язаний із сегментом малих та середніх підприємств. Ми вже маємо 556 тис клієнтів МСБ, включаючи юридичних осіб та приватних підприємців, що є рекордом в історії Приватбанку.

Це дані тільки щодо клієнтів, які активно працюють. Цього досягнуто завдяки запровадженню нових продуктів, застосуванню технологій перехресних продажів, вдосконаленню процедур надання кредитів.

- Швидкий темп нарощування кредитного портфеля загрожує ризиками зростання проблемних активів. За даними НБУ, їх частка щодо кредитного портфеля за останні два місяці залишалася на рівні 55%, та у грошовому вираженні зросла на 24,7 млрд грн. Наскільки небезпечний цей тренд?

- На кожний банк потрібно дивитися індивідуально. Приватбанк протягом кількох останніх місяців займався розробкою політики з управління ризиками. Якщо ми подивимося на кредити, які банк видавав протягом останніх півтора року, то рівень непрацюючих позик серед них дуже низький.

Наша політика управління ризиками дуже консервативна. Рівень непрацюючих кредитів у нас за новим кредитним портфелем становить лише 2%. Це дуже хороший результат. Ми продовжуємо ретельно вдосконалювати наші моделі оцінки ризиків, тому я не боюся цієї загрози для Приватбанку.

- Стратегія розвитку Приватбанку передбачає зниження процентних ставок. Зважаючи на поточні тренди та підвищення НБУ облікової ставки, чи є передумови для зниження ставок у короткостроковій перспективі?

- У 2018 році банк поступово знижував ставки за всіма депозитами. Ми переконані, що це правильний напрямок і плануємо його дотримуватися. Якщо ми як системний банк зможемо забезпечити сталість тренду поміркованих депозитних ставок, то зможемо надавати конкурентні кредити корпоративному сегменту, малим і середнім підприємствам, роздрібному сектору.

- На думку Світового банку, якщо у нас не складеться з новою програмою співпраці з МВФ, то одним з наслідків буде посилення інфляційних ризиків і подорожчання ресурсів, тобто кредитів.

- Такий ризик існує. У випадку призупинення співпраці з МВФ українська економіка потрапить у складну ситуацію. Ми вже аналізували такий сценарій, але суттєвих загроз у такій ситуації для Приватбанку ми не бачимо.

Я очікую, що плани стосовно нарощування кредитного портфелю залишаться незмінними навіть за умови, що облікова ставка не знизиться. Облікова ставка є важливим, але не єдиний фактором впливу.

- Ставка Мінфіну за валютними ОВДП становить 7%. Приватбанк за валютними депозитами пропонує 3%. Через таку різницю можна втратити багато пасивів. Ви не вважаєте, що за таких умов значна частина клієнтів може піти? Які пов'язані з цим ризики для банку ви бачите?

- Звісно, клієнти ретельно стежать за відсотковими ставками, але ставки - не єдиний фактор, який вони враховують при ухваленні рішення щодо розміщення коштів. Інші важливі для клієнта фактори - стабільність банку, імідж, якість послуг, у тому числі онлайн, а також розгалужена мережа відділень.

Ми цікавимося у клієнтів, що вони думають, чого потребують. Часто їхній відгук такий: "Я знаю, що відсоткова ставка в Приватбанку трохи нижча, ніж в інших банках, але жоден інший банк не може забезпечити таку високу якість обслуговування і розмаїття продуктів". Тому я не бачу ніяких загроз для банку.

- Ви перші запустили Apрle Рay. Cкільки у вас зараз користувачів?

- За умовами співпраці з Apрle ми не можемо називати конкретні цифри. Після впровадження Apple Pay Україна продемонструвала найбільші темпи росту клієнтів серед країн, які впровадили цю послугу. Це вказує на потенціал ринку і на один з перспективних трендів розвитку фінансових послуг в майбутньому. Apple Pay, Google Pay та інші такі послуги стануть ядром платіжних послуг.

У Львівської обласній державній адміністрації
loda.gov.ua

- Як вплине на приріст ваших клієнтів поява нових банків, які використовують цю технологію?

- Вплив буде, зростання дещо вповільниться, але ми не бачимо в цьому нічого незвичного. Я вітаю банки, які приєднуються до Приватбанку у використанні сучасних технологій. Банки повинні пропонувати найкращі послуги.

Конкуренція на ринку - найкраща рушійна сила для подальшого покращення якості послуг. Я не хочу конкурувати з іншими банками в частині рівня відсоткових ставок. Я хочу конкурувати з ними за якістю послуг та інновацій.

- На яких умовах можна буде купити ОВДП через "Приват24"?

- Дочекаймося впровадження цієї послуги.

- Наскільки суттєвим буде відплив заощаджень з депозитів в ОВДП? Яким може бути об'єм ринку цих паперів?

- Певний відплив буде, але називати цифри - це спекуляція. Багато залежатиме від умов продажу, але я б не став переоцінювати потреби населення. Переконаний, що ОВДП - продукт для обмеженої групи клієнтів.

- Приватбанк урегулював ситуацію з Суркісами на 1 млрд грн, але є ще судові позови інших компаній, які пов'язані з цією родиною. У разі програшу в судах Приватбанк заплатить компаніям близько 14 млрд грн?

- У судах є багато справ, ми їх не коментуємо доти, доки не ухвалене остаточне рішення.

- У найближчі роки Приватбанку знадобиться докапіталізація?

- Приватбанк не потребує додаткової капіталізації.

]]>
http://www.epravda.com.ua/publications/2018/10/18/641702/
Чи була перемога? Як Україні вдалося вирости в рейтингу конкурентоспроможності http://www.epravda.com.ua/publications/2018/10/17/641672/ support@epravda.com.ua (Економічна правда ) Публікації Wed, 17 Oct 2018 12:31:56 +0300 Напередодні Всесвітній економічний форум оприлюднив результати щорічного Глобального рейтингу конкурентоспроможності.

Україна зайняла 83 місце з-поміж 140 учасників рейтингу (57 балів з можливих 100).

Раніше, у 2017 році, Україна посіла 89 місце серед 135 учасників.

Проте, навряд чи можна вважати цей результат серйозним досягненням.

Справа у тім, що Всесвітній економічний форум змінив методологію розрахунку щорічного Глобального рейтингу конкурентоспроможності. А це означає, що зміна методології рейтингування не дозволяє напряму співставляти позицію України з минулорічним рейтингом.

Нова методологія охоплює 140 країн, конкурентоспроможність яких оцінюється за 98 індикаторами, які згруповані в 12 основних компонентів - драйверів продуктивності, що формують конкурентоспроможність країни.

Розробники методології поставили за мету максимально відстежити динаміку світової економіки в умовах Четвертої індустріальної революції та сконцентрувати увагу на нових факторах конкурентоспроможності, пов’язаних із швидким поширенням цифрових технологій, які раніше не були в пріоритеті політичних рішень урядів.

Мова йде про генерування ідей, підприємницьку культуру, інновації, відкритість та адаптивність.

Відтак новий Глобальний індекс конкурентоспроможності 4.0 має, як і минулого року, 12 компонентів, однак самі компоненти були реорганізовані та отримали нові назви.

Кількість індикаторів зменшилась з 114 до 98, при цьому 64 індикатори є новими. Самі ж індикатори розраховувалась на основі статистичних даних та опитувань.

Задля можливості порівняння динаміки показників, розробники рейтингу також розрахували позиції країн на основі даних попереднього періоду. Отже, тепер можна відслідкувати річні зміни в тому чи іншому "новому" індикаторі та компоненті, що формують загальний рейтинг країни у 2018 році.

В результаті, за новою методологією у порівнянні з попереднім роком позиції України погіршились в 11 компонентах, і тільки в одному ("Динаміка бізнесу") зафіксовано позитивну динаміку.

Найбільше балів Україна отримала за такими компонентами як "Навички" (45-те місце), "Розмір ринку" (47-ме місце) "Інфраструктура" (57-ме місце), та "Інноваційна спроможність" (58-ме місце).

А за індикатором "рівень електрифікації" Україні навіть вдалось зайняти перше місце. Втім, це перше місце Україна поділила з 66 учасниками рейтингу.

Україна в Глобальному рейтингу конкурентоспроможності 4.0 у 2018 році

Компоненти

Кількість балів (максимум 100)

Позиція в рейтингу

(загалом)140

Лідер

Інституції

46,3

110

Нова Зеландія

Інфраструктура

70,1

57

Сінгапур

Впровадження інформаційних та комунікаційних технологій

51

77

Корея

Здоровя

72

94

кілька (4)

Навички

68,9

46

Фінляндія

Ринок товарів

55,3

73

Сінгапур

Ринок праці

59,5

66

США

Фінансова система

48,7

117

США

розмір ринку

62,7

47

Китай

Динаміка бізнесу

55,3

86

США

Інноваційна спроможність

39

58

Німеччина

Макроекономічна стабільність

55,9

131

кілька (31)

Компонентами, які тягнуть Україну донизу, виявились "Макроекономічна стабільність" (131-е місце), "Фінансова система" (117-те місце) та "Інституції" (110-те місце).

Серед індикаторів, які забезпечили Україні низькі бали, зокрема, наступні:

  • вплив організованої злочинності на вартість ведення бізнесу,
  • рівень інфляції(середній показник за 2016-2017 роки),
  • динаміка боргу з урахуванням кредитного рейтингу країни,
  • рівень тероризму,
  • незалежність судової системи,
  • захист прав власності,
  • якість доріг,
  • вплив податків та субсидій на конкуренцію,
  • гнучкість встановлення заробітної плати,
  • фінансування малого і середнього бізнесу,
  • надійність банків,
  • частка проблемних кредитів,
  • темп росту інноваційних компаній.

Найближчими сусідами України в рейтингу є Домініканська республіка (82 місце) та Македонія (84 місце).

Географічні сусіди України обігнали її: Росія зайняла місце 43-тє місце, Польща - 37-ме, Словаччина - 41-е та Угорщина - 48-ме, Румунія - 52-ге. Нижче опинилась тільки Молдова (88-ме місце), а Білорусь традиційно не рейтингувалась.

Очолили рейтинг Сполучені Штати Америки, за ними слідують Сінгапур та Німеччина.

Минулорічний лідер - Швейцарія - зайняла 4 місце. Найнижчий рівень конкурентоспроможності незмінно у Ємена та Чаду.

"Попри зміну методології, конкурентна позиція України залишається так само нерівноважною: у нас все відносно добре із уміннями та креативністю, але погано або дуже погано - з інституціями, до яких, особливо в останні роки, додалися макроекономічні проблеми, і фінансовим сектором", - зазначає старший економіст CASE Україна Володимир Дубровський,

"До того ж, політика нинішнього уряду позбавила Україну ще однієї традиційної конкурентної переваги - гнучкості ринку праці. Отже, розраховувати на інвестиції (відповідно, і на промисловість) як драйвер зростання не доводиться, але все ще є шанс зробити таким інновації", - додав він.

Матеріал написаний за підтримки CASE Україна, регіонального партнера WEF

]]>
http://www.epravda.com.ua/publications/2018/10/17/641672/
Без труб і диму. Чи можуть Львів і Житомир повністю стати "зеленими" до 2050 http://www.epravda.com.ua/publications/2018/10/17/641648/ support@epravda.com.ua (Економічна правда) Публікації Wed, 17 Oct 2018 08:50:43 +0300 За підсумками Глобального кліматичного саміту у Сан-Франциско про перехід на 100% енергії з відновлюваних джерел до 2050 року оголосили лідери понад 100 великих міст і регіонів, включаючи Лос-Анджелес, Токіо і Мехіко-Сіті.

Штат Каліфорнія постав собі ще більш амбітну ціль: здійснити енергетичний перехід до 2045 року. Про це губернатор Каліфорнії Джері Браун заявив напередодні саміту. Мету досягти 100% ВДЕ також поставили собі чотири українських міста: Львів, Житомир, Чортків та Кам'янець-Подільський.

Що дає це українським містам і чого це потребуватиме на практиці?

Глобальна перспектива

Міста відповідальні за 80% світового ВВП та більшу частину кінцевого споживання енергії, яке все ще задовольняється завдяки викопним видам палива.

За оцінками міжнародної консалтингової компанії MсKinsey, до 2030 року загальний обсяг інвестицій у міську інфраструктуру, включаючи будівлі, інженерні мережі і транспорт, становитиме 53 трлн дол.

Це удвічі більше, ніж очікуваний обсяг інвестицій в сектор виробництва та постачання енергоносіїв, який, за прогнозами Міжнародного енергетичного агентства, може становити 25,2 трлн дол. Очевидно, що майбутнє світової економіки в цілому та енергетичної галузі зокрема визначатимуть саме міста.

Життєдіяльністю міст спричинена більша частина викидів парникових газів, тому від них також залежить дещо більше, ніж економіка: стан атмосфери, темпи та масштаби змін клімату, рівень підняття світового океану, темпи втрат біологічного різноманіття та доступність прісної води на планеті.

Зміна клімату загрожує посиленням хвиль спеки, збільшенням частоти та інтенсивності ураганів і повеней. У результаті понад 200 млн людей з найбільш уразливих регіонів можуть стати кліматичними біженцями і створити такий міграційний тиск, який менш постраждалим містам буде важко витримати.

Щоб попередити або мінімізувати значну частину цих ризиків, все більше міст беруть курс на повну декарбонізацію та підтримують мету з утримання глобального потепління на рівні 1,5 градуса. Цей рух набирає нових обертів після Глобального кліматичного саміту та заяв лідерів провідних міст світу.

Міста мають і суто економічні мотиви для пост-вуглецевої перебудови. За прогнозами Програми розвитку ООН (UNDP), світова економіка до 2050 року зросте на 10%, якщо будуть вжиті амбітні заходи щодо зменшення викидів парникових газів відповідно до цілей Паризької угоди.

Ключовими інструментами для досягнення цієї мети є відновлювана енергетика та підвищення енергоефективності. За оцінкою IRENA, вони здатні забезпечити 90% скорочення викидів парникових газів у секторах, пов'язаних з енергопостачанням, включаючи транспорт, промисловість, містобудування та комунальну сферу.

Брак перспектив чи брак планування?

Понад 70% населення України живе в містах. Через брак зайнятості в регіонах урбанізаційні процеси тривають. Все більше населення зосереджується в містах, де ключова інфраструктура була побудована в середині минулого століття.

Розвиток українських міст в останні 25 років був хаотичним, в буремних політичних умовах більшість міських голів не переймалася стратегічними планами. Зараз стає очевидним, що для українських міст потрібні довготермінові плани розвитку з урахуванням усіх аспектів - економічних, енергетичних, екологічних, соціальних.

У столиці та в інших великих містах зростають багатоповерхові новобудови та масиви. Нові квартали часто віддалені від центрів зайнятості, а забудова не супроводжується розширенням ліній громадського транспорту та плануванням транспортних потоків. Через це затори на дорогах стали звичним явищем.

Разом з низькими стандартами якості пального та відсутністю належного контролю за станом транспортних засобів це призводить до того, що забруднення повітря в українських містах зростає разом з кількістю приватних авто.

Крім чистого повітря, містам бракує шкіл, лікарень, дитсадків. Генплани часто перекроюють для зручності забудовників, зелені насадження знищують без їх відновлення, що посилює дію хвиль спеки. Хаотична забудова робить нові райони схожими на гетто, а їх мешканців - більш уразливими до наслідків змін клімату.

У багатьох українських містах складно підключитися до мереж, а надійність енергопостачання украй низька. Споживче навантаження на електричні мережі зростає, а темпи їх модернізації та оновлення не встигають за зростанням попиту. У результаті перевантажень частішають аварійні відключення.

Ця проблема загострюється у найхолодніші та найбільш спекотні періоди. Влітку - через масове застосування кондиціонерів, взимку - через вмикання обігрівачів та бойлерів. Коли електромережі перевантажені, а доступ для нових споживачів обмежений, складно вести бізнес та інвестувати в економіку міста.

З теплопостачанням ситуація ще гірша. З кожним роком технічний стан систем центрального опалення погіршується, якість послуг знижується, а борги зростають. Вони вже перевищують 1 млрд дол. Все більше споживачів відключаються від централізованих систем опалення та встановлюють індивідуальні котли.

Старий житловий фонд та більшість соціальних закладів не проходили термічної модернізації і мають високі втрати тепла, а нова забудова часто не відповідає стандартам з енергоефективності. Частка вартості енергоносіїв у міських та сімейних бюджетах зростає, а ефективність їх використання залишається низькою.

Це не збіг обставин, а симптоми системної проблеми: містам бракує довготермінових планів економічного, інфраструктурного та енергетичного розвитку, а управлінцям - бачення майбутнього своїх міст. Це може зашкодити заходам з пристосування до змін клімату, які почали міста у розвинених країнах.

Бідність як стимул

При будь-яких змінах в енергетиці доводиться звертати увагу на соціальні проблеми українського населення. В українських містах вони доволі гострі, а кожне підвищення тарифу на енергоносії спричиняє незадоволення населення.

Саме тому можливості міських голів і керівників регіонів реформувати енергетичну сферу у своїх містах здебільшого обмежені політичною кон'юнктурою.

Вважається, що бідність населення є перешкодою для переходу на ВДЕ. Водночас, міські енергосистеми перебувають здебільшого у вкрай зношеному стані і потребують значних інвестицій хоча б для підтримки їх функціонування. Це означає, що інвестиції в них можуть створити додаткові робочі місця.

Перехід на відновлювані джерела енергії та збільшення ефективності використання енергії потребуватиме більше таких робочих місць, створить можливості для тисяч бізнесів та скоротить витрати незаможних на енергію.

Перехід на ВДЕ - це не лише питання тарифів, але й можливість покращити рівень життя мешканців міст. Масова термомодернізація може створити в містах мільйони робочих місць і різко скоротити викиди парникових газів.

Перший крок із тисячі

Українські міста вже зробили перші кроки до переходу на відновлювані джерела енергії. Житомир, Львів та Чортків недавно заявили, що планують до 2050 року повністю перейти на ВДЕ. Однак поки красиві заяви почнуть втілюватися, потрібно провести велику роботу, і ця робота не закінчується на місцевому рівні.

Багато населених пунктів почали знижувати викиди CO2. Із 173 українських міст, що долучилися до європейської Угоди мерів, 85 уже розробили або розробляють плани сталого енергетичного розвитку. Ці документи містять конкретні заходи, які міста зобов'язуються здійснювати для підвищення енергетичної ефективності.[L]

Крім того, вони дозволяють отримати доступ до європейського фінансування від Угоди мерів, яким скористалися десятки українських міст.

Однак потрібні зусилля і на національному рівні.

Там затверджуються документи, що визначають розвиток міст та обсяги споживання енергії.

Йдеться і про державні будівельні норми, документи, що регламентують роботу транспорту у містах.

Однак набагато більшим викликом для міст на шляху до використання 100% ВДЕ є те, що вони є частиною загальнонаціональних мереж - електричних та газових.

Проекти, подібні до нової комунальної сонячної електростанції у Житомирі, за своєю потужністю не можуть забезпечити потребу міст в енергії.

Міста залежні від загальнонаціонального енергетичного "міксу" та від загальнонаціонального регулювання енергетичної сфери. Звісно, якщо країна отримує електроенергію з вугільних ТЕЦ та атомних електростанцій, то велике місто не може повністю перейти на відновлювані джерела енергії.

Частковим виходом з цієї ситуації могла б стати сертифікатна система, що дозволяє споживачам купувати електроенергію в постачальників з максимальною кількістю контактів на закупівлю електроенергії з ВДЕ. Однак місто не є одним споживачем, а обмежувати жителів в їх економічній активності не вийде.

Таким чином, для повного переходу на ВДЕ міста повинні скорочувати втрати енергії, впроваджувати відновлювані джерела на місцях та лобіювати зміни на національному рівні. Енергетичний перехід окремих міст, приєднаних до Об'єднаної енергетичної системи України, можливий лише разом з усією країною.

]]>
http://www.epravda.com.ua/publications/2018/10/17/641648/
Чому українці переплачують за імпортні товари і хто на цьому заробляє http://www.epravda.com.ua/publications/2018/10/16/641621/ support@epravda.com.ua (Економічна правда) Публікації Tue, 16 Oct 2018 12:30:31 +0300 Українці змушені переплачувати за імпортну електроніку, ліки, автозапчастини, одяг сотні мільйонів доларів на рік, тому що в Україні негласно діє національний принцип вичерпання авторських прав на торговельну марку.

Національний принцип означає, що власник торгової марки або його представник одноосібно встановлює в країні ціну на свій товар і вказує, хто має право його імпортувати і продавати.

Щоб значно знизити ціни на більшу частину імпорту, в Україні потрібно ввести міжнародний принцип вичерпання авторських прав на торговельну марку.

Міжнародний принцип означає, що безліч імпортерів незалежно один від одного встановлюють ціну на імпортний товар залежно від попиту і пропозиції на ринку, а сам товар має право імпортувати і продавати в країні будь-яка компанія без дозволу власника торговельної марки.

Дискусії бізнес-спільноти та експертного середовища навколо теми впровадження в Україні національного або міжнародного принципів вичерпання прав ведуться не один рік. Зараз вони загострилися, тому що парламент на поточній сесії повинен розглянути два протилежні законопроекти.

Один вводить національний принцип, інший - міжнародний.

Кожен з цих законів поставить крапку в багаторічній суперечці і суттєво вплине на процес ціноутворення на імпортну продукцію, щорічний оборот якої становить десятки мільярдів доларів.

ЕП на прикладах ринків електроніки і фармацевтичної продукції показує, як в Україні негласно діє національний принцип вичерпання авторських прав на торговельну марку.

Приклад ринку електроніки: iPhone дорожчий, ніж у Швейцарії

Україна входить до четвірки країн світу з найвищою офіційною ціною на імпортований iPhone 8 64 Гб. В Україні цей пристрій на 60-70 дол дорожчий, ніж в країнах Європи, і на 256 дол дорожчий, ніж у США. Ціни в різних країнах на цю модель можна знайти на сайті Apple.

В Україні iPhone 8 64 Гб коштує набагато дорожче, ніж у Німеччині, Канаді, Малайзії, Швейцарії, Польщі, Китаї, Австралії, Франції, Іспанії, Філіппінах.

Скільки коштує iPhone 8 64 Гб

Країна Нацвалюта USD
Туреччина 4 999 TRL 1 077
Бразилія 3 999 BRL 1 067
Молдова 15 024 MDL 889
Україна 23 999 UAH 855
Румунія 3 399 RON 836
Франція 685 EUR 794
Польща 2 979 PLN 786
Німеччина 679 EUR 783
Росія 51 990 RUB 780
США (штат Делавер)
599
Джерела:apple.com, bloomberg.com

Ціну на iPhone 8 64 Гб, як і майже на всю іншу техніку Apple в Україні, встановлює офіційний авторизований дистриб'ютор - імпортер - техніки Apple компанія ТОВ ПІІ "Асбіс-Україна" (ASBIS Україна). Це один з найбільших імпортерів електроніки в країні.

У нього є потужні конкуренти - ІП "І-АР-СІ" (ERC) і ТОВ "МТІ", які також імпортують величезний асортимент електроніки. Однак тільки "ASBIS Україна" має право імпортувати в Україну смартфони Apple. Іншими словами, у неї монополія на імпорт смартфонів Apple в Україні.

Сама "ASBIS Україна" не продає техніку Apple, вона виконує роль оптового постачальника для кінцевих продавців - українських роздрібних мереж та інтернет-магазинів. Їх перелік є на сайті постачальника.

Усіх продавців техніки Apple, яких нема в переліку, прирівнюють до торговців контрабандою.

Таким чином, "ASBIS Україна" повністю контролює канал поставок техніки Apple в Україні і "білий" канал продажів. У підсумку Україна входить до числа країн, де офіційно ввезений iPhone 8 64 Гб найдорожчий у світі.

Позиція "ASBIS України"

ЕП попросила компанію "ASBIS Україна" пояснити, чому в Україні ціна на iPhone одна з найвищих у світі та хто і як її формує.

Нижче - коментар директора департаменту з роботи з роздрібними клієнтами компанії Віталія Мельниченка.

"ASBIS працює за схемою VAD (value add distributor), фактично виконуючи всю роботу виробника з просування і дистрибуції на локальному ринку.

Продукцію ми отримуємо безпосередньо від виробника, без посередників, відповідно - домовляємося з партнерами (ритейлом) про представленість на полиці і просування.

Базову ціну на пристрої, що поставляються в кожну країну, встановлює виробник. Ми працюємо чітко у рамках законодавства України і вимог Apple. Для нас важливо не просто продавати продукцію за доступними для споживачів цінами, а й платити всі податки, щоб розвивати і компанію, і країну.

Безумовно, в різних країнах є відмінності в оподаткуванні та у витратах на логістику. Це позначається на цінах на полиці".

Причому тут національний принцип вичерпання прав

Приклад з iPhone 8 64 Гб ілюструє наслідки і механізм роботи національного принципу вичерпання прав.

Законний представник бренду Apple в Україні - український офіс міжнародної юридичної фірми Baker&McKenzie - наділив компанію "ASBIS Україна" монопольним правом імпорту та продажу техніки Apple в Україні. Тільки "ASBIS Україна" має право імпортувати цю техніку і тільки ця фірма вказує, хто і за якою ціною буде її продавати.

Як це працює з правової точки зору?

Baker&McKenzie внесла "ASBIS Україну" в Митний реєстр об'єктів права інтелектуальної власності. Щоб внести бренд в перелік, представник бренду заповнює заяву про сприяння захисту майнових прав на об'єкт інтелектуальної власності.

У ньому представник бренду прямо вказує, яким компаніям дозволяє імпортувати товар. Більше того, він може вказати, які компанії, на його погляд, імпортують цей товар контрафактно - без його "схвалення".

Уся ця інформація вноситься до Єдиної автоматизованої інформаційної системи митної служби ДФС. Весь імпорт потрапляє в країну після звірки з базою.

Таким чином, власник бренду "відсіває" незалежних постачальників, які можуть завезти в Україну товар безпосередньо з ЄС, США, Китаю за значно нижчими цінами. Власник бренду наділяє "своїх" постачальників монопольним становищем і каже їм, за якою ціною продавати товар в Україні.

Два інструменти негласної реалізації національного принципу

Митний реєстр об'єктів права інтелектуальної власності створений для боротьби з підробленими товарами, але насправді використовується для боротьби з конкурентами.

Механізм застосування цього реєстру - це перший інструмент забезпечення негласної роботи національного принципу.

Другий інструмент - це чинний в Україні механізм сертифікації імпортних товарів. Кожен імпортний товар підлягає сертифікації: тестуванню на предмет відповідності національним стандартам.

Усе iPone, iPad, MacBook, телевізори, чайники, ліки, алкоголь десятки українських державних і приватних структур тестують на предмет відповідності національним стандартам.

Процедура сертифікації має таку особливість: якщо один імпортер отримав сертифікат на конкретну модель, наприклад, телевізор, то інші імпортери не можуть скористатися цим сертифікатом. Кожен імпортер повинен отримати "свій" сертифікат на один і той же товар, навіть якщо він вже був сертифікований в Україні.

Головне: перед початком процедури сертифікації орган сертифікації повинен мати дозвіл власника авторських прав на випробування товару. Щоб дарма не мучити бізнесменів, представники органів сертифікації відразу говорять: сертифікат на Apple, Sony і Samsung ми вам не дамо.

Приклад ринку ліків: надприбутки французької Servier

"Антимонопольним комітетом України встановлено, що ТОВ "Серв'є Україна" і його дистриб'ютори уклали угоди, умовами яких для дистриб'юторів встановлені:

- обмеження щодо територіального продажу,

- передумови обмеження паралельного імпорту,

- зобов'язання щодо звітності про обсяги, напрямки реалізації лікарських засобів, споживачів і контрагентів дистриб'юторів, залишки продукції на складах,

- непрозорі механізми надання знижок та інших переваг для окремих дистриб'юторів.

Усе це призвело до необґрунтованого підвищення вартості лікарських засобів групи компаній Servier, що реалізуються через процедури державних закупівель, у 2011-2012 роках, а також до обмеження доступу на ринок інших суб'єктів господарювання внаслідок розподілу ринків за колом покупців".

Це цитата з рішення АМКУ. Вона свідчить про те, що українська "дочка" французької фармацевтичної компанії Servier монополізувала імпорт своєї продукції в Україні і диктувала українським реселерам умови продажу своїх ліків з метою отримання надприбутків. Саме так працює національний принцип вичерпання прав.

Servier спеціалізується на препаратах для лікування кардіологічних та ревматичних захворювань, діабету і депресії.

"Servier посідає впевнену позицію на фармацевтичному ринку України: №1 - в кардіологічній галузі, №6 - серед усіх фармацевтичних компаній на ринку України. На ринку України представлено 17 препаратів", - пише компанія на своєму сайті.

Українці в аптеках купують тільки 25-30% імпортних ліків, але 70% грошей українців іде саме на імпортні ліки. Такі цифри наводить доктор фармацевтичних наук, президент громадської спілки "Українське агентство з оцінки технологій охорони здоров'я" Костянтин Косяченко.

Щорічний обсяг імпорту фармацевтичної продукції обчислюється мільярдами доларів.

З 1 січня до 30 вересня 2018 року Україна імпортувала фармацевтичної продукції на 1,4 млрд дол. Це дані митної статистики ДФС. У 2017 році імпорт становив 1,7 млрд дол, у 2016 році - 1,6 млрд дол.

Україна - не Євросоюз

Головним аргументом лобістів ідеї легалізації в Україні національного принципу вичерпання прав є теза, що національний принцип діє в Європейському Союзі. Оскільки Україна взяла на себе зобов'язання поступово імплементувати законодавство ЄС, то повинна узаконити національний принцип.

При цьому лобісти не хочуть враховувати, що Україна не є членом ЄС, а також те, що в ЄС діє не національний, а регіональний принцип. У чому його суть? Якщо товар введений в обіг на території однієї з країн ЄС, то в інших країнах ЄС автоматично дозволені паралельний імпорт і дистрибуція такого товару.

Крім того, ЄС - це 28 держав, 21% світового виробництва, найбільша економіка світу, 500 млн жителів. У той же час Україна - найбідніша країна Європи з найвищими у Європі цінами на більшість імпортних товарів.

На завершення ЕП публікує таблицю з аргументами "за" і "проти" легалізації в Україні національного і міжнародного принципів вичерпання прав.

Міжнародний принцип (імпорт без згоди власника авторських прав) - товар виробника має право імпортувати в Україну будь-яка компанія, ціна на товар виробника залежить від конкуренції імпортерів і попиту на ринку, асортиментний ряд виробника залежить від попиту на ринку і конкуренції імпортерів. Законопроект №4614, ініціатор - прем'єр-міністр Володимир Гройсман.

ЗА ПРОТИ
Для покупців
Впадуть ціни на імпортні товари Імпортери не будуть дотримуватися технології зберігання ліків під час імпорту
Розшириться асортимент товарів Частина товарів не буде адаптована для ринку України
Для бізнесу
Середній та малий бізнес зможе легально займатися імпортом Скоротиться штат співробітників в офіційних представництвах виробників
Виросте оборот торгових мереж Скоротиться маркетинговий бюджет в офіційних представництвах виробників
Зникне монополія на імпорт
Для держави
Позитивно позначиться на сальдо зовнішньоторговельного балансу
Збільшиться обсяг митних і податкових надходжень
Знизиться обсяг контрабанди
З'явиться конкуренція серед імпортерів

Національний принцип (імпорт з дозволу власника авторських прав) - виробник вказує, хто має право імпортувати його товар і за якою ціною його продавати, який асортимент його товарів можна продавати в Україні. Законопроект №5419. Ініціатор - народний депутат Вікторія Пташник та інші депутати.

ЗА ПРОТИ
Для покупців
Виростуть ціни на імпортні товари
Асортимент товарів буде обмежений інтересами монопольного імпортера
Купівля за кордоном стане ризикованою, а вартість придбаних товарів - високою
Для бізнесу
Імпортери та виробники адміністративними методами збільшать свій прибуток Негативно позначиться на легкості ведення бізнесу
Зникне конкуренція імпортерів Скоротиться до мінімуму прибуток кінцевих продавців
Знизяться інвестиції в торгівлю і виробництво
Для держави
Привабливий інвестиційний клімат Негативно позначиться на сальдо зовнішньоторговельного балансу
Крок на шляху імплементації угоди про асоціацію з Європейським Союзом Виросте обсяг тіньового імпорту
Скоротяться податкові надходження від імпорту, ПДВ і податку на прибуток підприємств
]]>
http://www.epravda.com.ua/publications/2018/10/16/641621/
Виноробня Château de Lacarin. Як на Одещині святкують Свято врожаю http://www.epravda.com.ua/publications/2018/10/15/641612/ support@epravda.com.ua (Економічна правда ) Публікації Mon, 15 Oct 2018 10:30:54 +0300 Традиційний захід відбувається щороку першої неділі жовтня в Château de Lacarin, поблизу села Шабо, 60 км від Одеси.

Цьогоріч свято припало на 7 жовтня. В цей день сім’я Крістофа Лакарена та його гості відзначали ювілейне - уже десяте Свято Врожаю.

64-річний француз з родиною вже 16 років живе та працює в Україні.

Виноробне господарство він започатковував скоріше як хобі, ніж як бізнес.

Проте, що таке "бізнес по-українськи", він знає не з чуток. Раніше ЕП уже писала, як податківці арештовували обладнання Лакарена та як невідомі на бульдозерах знищували його виноградники. В серпні ЗМІ писали також про підпал виноградників француза.

Проте, власник Château de Lacarin не здається.

Щоб зрозуміти, що таке Château de Lacarin і чим живе його господар, варто відвідати сторінку Лакарена в Facebook. Сторінку переважно наповнюють гості французського винороба, які уже відвідали його господарство.

Про свято Лакарена раніше в своєму блозі писав Павло Шеремет.

Більш детально історію його життя і переїзду в Україну розповів Ukraїner.

аа

Уперше Лакарен приїхав до України у 2001 році на запрошення друга - французького мецената, який організовував у Тернополі конкурс трубачів. Там він познайомився з концертмейстром Одеської консерваторії, піаністкою Маріанною - своєю майбутньою дружиною.

фото serg vlasenko
ааа
фото serg vlasenko
ааа
фото Євген Будерацький
ааа
фото Євген Будерацький
ааа
фото serg vlasenko
ааа
фото serg vlasenko
ааа
фото serg vlasenko

В Château de Lacarin відбувається повний цикл виробництва вина: збір винограду, виготовлення напою, розлив, витримка, пакування й доставка. Майже по всій Україні.

ааа
фото serg vlasenko

***

У середу, 31 жовтня, у Києві відбудеться четвертий Національний виноробний форум. Більш детально про програму форуму, реєстрацію і акредитацію за посиланням.

]]>
http://www.epravda.com.ua/publications/2018/10/15/641612/
Як продати готовий бізнес http://www.epravda.com.ua/publications/2018/10/12/641570/ support@epravda.com.ua (Економічна правда) Публікації Fri, 12 Oct 2018 16:20:42 +0300 Причин для продажу бізнесу може бути багато: починаючи від бажання піти на заслужений відпочинок, вклавши виручені гроші в нерухомість за кордоном, і закінчуючи тим, що це і була початкова мета - інвестувати, розкрутити бізнес і потім його продати.

У будь-якому випадку потрібно мати чітке уявлення про те, як продати свій готовий бізнес. Нижче - основні кроки для цього.

Крок 1. Наводимо порядок у бізнесі

ФОТО 1

Для початку необхідно навести лад у своєму бізнесі. Не має значення, з якої причини ви вирішили продати свою справу, але мало хто захоче заплатити гроші, щоб потім розгрібати проблеми за вас.

Якщо не вийде вирішити проблеми, то, швидше за все, доведеться продати бізнес дуже дешево.

Якщо ж ви хочете провести операцію швидко, то для початку вивчіть стан справ. Зокрема, потрібно, щоб не було поточних судових процесів.

Документація і звіти повинні бути в повному порядку. Якщо ви отримаєте офіційний висновок від аудитора, то це буде величезним плюсом до вартості бізнесу.

Крок 2. Правильне оформлення бізнес-активів

Для об'єктивної оцінки бізнесу перед продажем потрібно належним чином оформити активи. Якщо є нерухомість, патенти та інше майно, все це повинно входити до вашого бізнесу, щоб підвищити його капіталізацію.

Крок 3. Шукаємо покупців

ФОТО 3

Пошук покупця - тонкий і делікатний процес. Цим найкраще займатися через своїх партнерів, яким ви довіряєте, або через консультантів, з якими доведеться поділитися комісією.

В іншому випадку, поширивши інформацію про свої наміри продати бізнес, ви ризикуєте втратити поточних клієнтів і нацькувати на себе конкурентів, які захочуть вас знецінити, щоб потім купити. У разі продажу проблемного бізнесу ви можете зіткнутися і з кредиторами.

Ймовірно, буде доречним використовувати формулювання "Шукаю стратегічного інвестора".

Усе залежить від розмірів бізнесу. Якщо він малий або середній, то довірених осіб і друзів може вистачити. Якщо це велика компанія з претензією виходу на міжнародні ринки, то краще звернутися до професіоналів.

Йдеться про інвестиційних банкірів. Їх основна мета - якомога дорожче продати ваш бізнес, бо це буде впливати на їх комісійні. Крім того, інвестбанкіри часто підтримують зв'язки з іноземними колегами, що сприятиме продажу бізнесу закордонному гравцеві за вищою ціною порівняно з місцевим покупцем.

Крок 4. Підписання та оформлення угоди із злиття і поглинання

ФОТО 4

Наберіться терпіння: операція з продажу бізнесу, швидше за все, відбудеться не відразу. Весь процес може тривати до шести місяців.

Коли ви знайдете покупця, він захоче сам перевірити й оцінити ваш бізнес - провести так званий due diligence. Також він, ймовірно, захоче отримати незалежний аудиторський звіт.

Потім буде період обговорення умов угоди, який може затягнутися на тривалий період.

Висновки

На перший погляд, продати готовий бізнес просто. Насправді ж це забіг на довгу дистанцію. Важливо в цьому процесі не поступитися в ціні і продати його якомога вигідніше.

Не економте на юристах, такі угоди бувають нечасто, тому краще зайвий раз підстрахуватися, щоб уникнути втрати грошей або всього бізнесу.

]]>
http://www.epravda.com.ua/publications/2018/10/12/641570/
Спорт вже не той. Як технології змінюють життя спортсменів та уболівальників http://www.epravda.com.ua/publications/2018/10/12/641539/ support@epravda.com.ua (Економічна правда) Публікації Fri, 12 Oct 2018 09:00:16 +0300 Технології - це не тільки про програмістів і комп'ютери. Тепер це про все і про всіх. Технології проникли в усі сфери, в тому числі у спорт, де допомагають і професійним спортсменам, і любителям.

Наприклад, на Чемпіонаті світу з футболу у 2018 році вперше була використана VAR (система відеодопомоги арбітра) - технологія, що дозволяє головному арбітру ухвалювати рішення у спірних моментах матчу за допомогою відеоповторів.

Чому технології проникають у спорт? Deloitte у прогнозі на 2018 рік щодо індустрії зазначає, що цьому сприяють кілька тенденцій.

Серед них - підвищення рівня безпеки на стадіонах, розширення можливостей для уболівальників, які все частіше замість походу на стадіон дивляться матчі вдома, завоювання гаманців міленіалів за допомогою фокусу на інтернет-рекламі, використання криптовалюти і блокчейну у сфері ставок, ринку перепродажу квитків, винагород фанатам.

Що у світі

ЕП відібрала сім найбільш фінансованих спортивних стартапів за версією CrunchBase, сайту видання TechCrunch з переліком усіх IT-компаній. Якщо придивитися, то всі вони корелюють із зазначеними вище тенденціями.

FuboTV

Відеоплатформа з live-трансляціями різних видів спорту, телесеріалами, документальними фільмами і новинами про спорт.

FuboTV був запущений у 2015 році як стримінговий сервіс з фокусом на футбол. За цей час він перезапустився як MVPD (багатоканальний телевізійний дистриб'ютор), із стримінгом кабельних та ефірних каналів.

Фокусуючись на спортивному контенті, сервіс відділив себе від конкурентів на зразок Sling TV і YouTube TV.

Інвестиції: 151,3 млн дол.

Hudl

Платформа і програмне забезпечення, які надають інструменти для аналізу відео і навчання спортивних команд. Hudl дозволяє тренерам завантажувати відеоролики з іграми, тренуваннями, додавати голосовий і текстовий зворотний зв'язок, коучингові замітки для своїх спортсменів.

Також платформа дозволяє спортсменам створювати яскраві відео, щоб "продавати" себе рекрутерам.

Інвестиції: 108,9 млн дол.

Dream11

Найбільша спортивна гра в Індії, яка налічує понад 30 млн користувачів.

Dream11 пропонує індійським спортивним уболівальникам платформу для демонстрації своїх спортивних знань. Вони можуть створювати свою команду з реальних гравців для майбутніх матчів, набирати очки на основі своєї роботи на полі і змагатися з іншими фанатами.

Стартап допомагає уболівальникам бути ближчими до улюбленого виду спорту, уявляючи себе тренером команди, а не просто глядачем.

Інвестиції: 100 млн дол.

SeatGeek

Система пошуку квитків, яка об'єднує спортивні ігри, концерти і театральні постановки. Також вона пропонує інструмент для пошуку подій через календар Columbus і додатки Spotify, які враховують уподобання користувачів, запам'ятовують їх улюблені команди і виконавців, щоб рекомендувати події поблизу.

Інвестиції: 160 млн дол.

The Players' Tribune

Нова медіа-платформа, яка прагне подавати матеріал від першої особи, представляючи щоденні відео, подкасти, блоги та опитування гравців.

Інвестиції: 58 млн дол.

Minute Media

Глобальна цифрова спортивна медіа-компанія, заснована фанатами для фанатів. Продукти компанії дозволяють створювати, публікувати і поширювати спортивні історії для 85 млн користувачів на місяць.

Інвестиції: 75,8 млн дол.

STRIVR

STRIVR трансформує навчання співробітників і гравців за допомогою віртуальної реальності, щоб імітувати різні ситуації на робочому місці. Провідні компанії із списку Fortune 500 і спортивні команди використовують платформу для швидкого, послідовного та ефективного навчання.

Інвестиції: 21 млн дол.

Що в Україні

Хоча спорт серед стартапів менш популярний, ніж, наприклад, фінтех, приклади у цій сфері можна знайти і в Україні.

Так, у 2017 році з'явився стартап Smartsports - платформа, на якій можна бронювати стадіони, басейни, готелі та авіаквитки - все, що потрібно для повноцінного трансферу команди.

Як відзначали творці, сервіс розрахований на професійних спортсменів і команди, яким потрібна оперативна організація спортивної події.

У тому ж році запустилися онлайн-сервіс Vimbird, який допомагає знаходити або створювати аматорські спортивні події в місті, і соціальна мережа Velever - для тих, хто веде спортивний спосіб життя.

Останньою знаковою подією став акселератор, який ФК "Шахтар" запустив разом з компанією HYPE Sports Innovation.

Фото liga.net

Подібні акселератори компанія запустила з німецьким "Кельном", турецьким "Фенербахче", ізраїльським "Маккабі" (Хайфа) та Національним університетом Тайваню.

Усі вони шукають спортивні стартапи за напрямками AR/VR, "розумні стадіони", "взаємодія з уболівальниками", e-sport, e-commerce, "медіа", "майстерність гравців та коучинг", "ставки", "криптовалюта в спорті" .[L]

За словами менеджера з роботи з партнерами HYPE Sports Innovation Террі Дегхані, компанія вже п'ять років має справу із спортом і цей напрямок активно розвивається.

"Три акселераційні програми були проведені тільки у 2018 році в університетах Австралії, Англії та Італії. Через програму пройшли 33 стартапи, 12 з них отримали 3,5 млн дол фінансування", - відзначив він.

Серед партнерів вони шукають компанії, які володіють необхідною інфраструктурою і можливістю залучати в їх програму найкращі стартапи. Серед стартапів - ті, які мають релевантні інновації і можливості для масштабування.

"Цим займаються багато клубів по всьому світу: Барселона - у футболі, Оклахома-Сіті - у баскетболі. Це початок нового тренду, коли всі команди будуть мати власні акселераційні програми", - додав він.

]]>
http://www.epravda.com.ua/publications/2018/10/12/641539/
Сату Кахконен: За такого росту ВВП Україні знадобиться 100 років, щоб наздогнати Польщу http://www.epravda.com.ua/publications/2018/10/11/641524/ support@epravda.com.ua (Економічна правда) Публікації Thu, 11 Oct 2018 14:00:07 +0300 У четвер під час річних зборів МВФ та Світового банку в Індонезії СБ презентував Індекс людського капіталу, який визначає розмір людського капіталу. Індекс охоплює 157 країн, і Україна посіла хороше місце - 50. На першому місці - Сінгапур, на другому і третьому - Південна Корея і Японія.

Одна з головних причин, завдяки яким Україна потрапила в рейтинг, - розпочаті реформи систем охорони здоров'я та освіти. У Світовому банку стурбовані, якими будуть їх темпи в наступні роки. Темп реформ та співпраця з МВФ визначать темпи зростання української економіки.

Тиждень тому Світовий банк переглянув макроекономічний прогноз щодо України: співпраця з МВФ, послідовне впровадження недавно ухвалених та нових структурних реформ повинні дати позитивний сигнал інвесторам.

У цьому випадку економічне зростання у 2018 році становитиме 3,3%, у 2019 році - 3,5%, а у 2020-2021 роках, коли пов'язана з виборами невизначеність зменшиться, може перевищити 4%. В іншому випадку економіка впаде до 2%.

Як Україна може покращити свої позиції в Індексі людського капіталу, чи можливе гальмування українських реформ і кому вигідне збереження земельного мораторію?

Про це - в інтерв'ю ЕП з директором Світового банку у справах України, Білорусі та Молдови Сату Кахконен.

- Світовий банк презентував Індекс людського капіталу - Human Index Capital. Чим він відрізняється від Human Development Index ООН?

- Індекс людського капіталу відрізняється від Індексу людського розвитку, який використовується ООН. Я поясню, чим. Основна відмінність у тому, що наш індекс націлений на майбутнє - на ті результати, які мають бути досягнуті.

Він демонструє зв'язок між інвестицією в людський капітал і продуктивністю, яка досягається завдяки такій інвестиції. Індекс показує, який рівень людського капіталу матиме новонароджена дитина через 18 років.

Шляхом економетричного і комплексного аналізу у сферах освіти та охорони здоров'я вибираються індикатори, досягнення яких найбільше сприяє ефективності людських ресурсів. У цьому основна відмінність між індексами.

- Україна посіла 50 місце. Завдяки чому?

- Є три загальні сфери, на яких концентрується індекс: виживання, шкільне навчання і стан здоров’я. Кожна сфера оцінюється за різними індикаторами. Результати України в Індексі людського капіталу за різними сферами різні.

Показники виживання дітей після народження та доступу до освіти доволі високі, а от позиція за якістю й тривалістю життя дорослих не настільки хороша.

Індекс людського капіталу дає розуміння про продуктивність наступного покоління працівників. За оцінками СБ, дитина, що зараз народилася в Україні, буде продуктивною на 65%, коли виросте, за умови, що вона отримає повну освіту та матиме повноцінний доступ до системи охорони здоров'я.

Вірогідність виживання до п'ятирічного віку в Україні дуже хороша: 99 із 100. До 60 років доживають 81% підлітків п'ятнадцятирічного віку.

- Що слід зробити, щоб піднятися в індексі за індикатором якості життя?

- Середня тривалість життя в Україні на десять років менша, ніж в інших європейських країнах. На щастя, Україна запустила комплексну реформу сфери охорони здоров'я. Варто продовжувати її реалізацію, покращувати первинну ланку охорони здоров'я, підвищувати ефективність медичних послуг у лікарнях.

Якщо все, що передбачено реформою охорони здоров'я, буде впроваджено, то, по суті, середня тривалість життя підвищиться.

- Для України притаманне широке охоплення освітою - багато українців мають доступ до середньої та вищої освіти, але учням та студентам бракує практичних навичок. Як подолати цей дисбаланс?

- Так, з якістю освіти є проблема. Студенти й учні навчаються в різних навчальних закладах тривалий період свого життя. При цьому освітня система не дає їм тих навичок, яких дуже часто вимагає ринок. Розрив між Україною та тими країнами, які показують хороші результати в рейтингах, дуже великий.

Індекс людського розвитку враховує кількість років, проведених в навчальних закладах, а в гармонізованому результаті якість освіти оцінюється з урахуванням набутих навичок. Такий підхід до оцінки тягне Україну вниз.

Україна продовжує реалізацію реформи у сфері освіти. Реформа націлена на вдосконалення програми, покращення навчального процесу та підготовки вчителів. Усі ці передбачені реформою елементи мають бути втілені в життя.

- Чи врахована в індексі ситуація із забрудненням навколишнього середовища? Який її вплив на якість людського капіталу в Україні?

- Україна стикається з цілою низкою викликів: забруднене повітря, якість води, зменшення біологічного розмаїття. Усе це разом впливає на продуктивність людей. У загальній системі індикаторів індексу нема окремо екологічного. По суті, екологічні фактори впливають на показник виживання.

Ми знаємо з міжнародного досвіду, що забруднене повітря впливає на стан здоров'я людини. Також воно впливає на здатність людини навчатися. Ми повинні більше уваги приділяти екологічному фактору. Хочу сказати, що протягом наступних років індекс людського капіталу еволюціонуватиме.

Під час зустрічі в Національному банку, серпень 2016
джерело: НБУ

- У ньому можуть з'явитися нові індикатори?

- Очікується, що до агрегованого показника будуть додаватися уточнюючі індикатори. Це дозволить отримати більш детальну картину того, що відбувається з дитиною протягом всього життя з моменту народження.

- Чи можливо створити стратегію, яка б допомогла покращити позиції України в цьому індексі?

- Зараз працює робоча група, до якої входять представники Світового банку. Її завдання - конкретизувати бачення України стосовно того, що потрібно зробити для покращення місця в індексі. Наступний крок - наша команда разом з командою уряду розроблятимуть стратегію і визначатимуть специфічні конкретні кроки, які потрібно зробити для покращення позиції України.

Оскільки реформи в освіті й охороні здоров'я вже реалізуються, Україна посідає дуже хорошу позицію. Хід реформ став однією з причин, чому вона опинилася серед піонерів індексу - країн, які долучилися до нього на ранніх етапах.

Для України це добре. Так вона може показати на весь світ свої результати в реформі охорони здоров'я та освіти. Разом з тим, вона створює і певні очікування того, що реформи все-таки будуть реалізовуватися ефективніше.

ПРО ПОПУЛІЗМ, АМНІСТІЮ КАПІТАЛУ І НЕБЕЗПЕЧНІСТЬ ПОДАТКУ НА ВИВЕДЕНИЙ КАПІТАЛ

- У 2019 році в Україні відбудуться подвійні вибори. Які ризики щодо реалізації реформ ви бачите у зв'язку з цим?

- Ризики сповільнення реформ через вибори є. Справа не лише в ризиках - ми вже відзначили для себе, що таке сповільнення відбулося. Є ризик, що реформи зупиняться. Навіть більше - що деякі ключові реформи розвернуться в протилежний бік. Цей розворот нікому з нас не хотілось би побачити.

Україна не може собі дозволити зійти зі шляху реформ. На це є дві причини.

Перша причина в тому, що Україна ще не відійшла від кризи 2014-2015 років. Дохід на душу населення все ще нижчий, ніж відповідні показники 2014-2015 років. Якщо ріст ВВП країни буде на тому ж рівні, то аби наздогнати сусідні європейські країни, наприклад Польщу, Україні знадобиться ще сто років.

Для того, щоб ВВП зростав, потрібні реформи в економіці. Це основна причина, чому країна повинна продовжувати реформи. За останні чотири роки було зроблено дуже багато і зараз не час зупинятися.

Друга причина - міжнародне економічне середовище. Зараз воно нестабільне. Україна не може очікувати, що попит зовнішнього ринку витягне економіку. Слід робити кроки, які дозволять залучати міжнародні і внутрішні інвестиції.

Ризики є, але, бажаючи всього найкращого Україні, я сподіваюся, що реформи не зупиняться і розвороту не буде.

- Які ознаки цих ризиків?

- Один з ризиків - це популізм та поширення популістських ідей. Ризик популізму підвищується перед виборами. На жаль, ми вже помітили кілька популістських ініціатив. Перша з них вже обговорюється відкрито: заміна податку на прибуток податком на виведений капітал.

На жаль, це один з кроків, які Україна не може собі дозволити. Введення ПнВК скоротить дохідну частину бюджету на 1,5% від ВВП. Фіскальна ситуація, яка і так складна, стане ще складнішою.

Країни, які впровадили цей податок, порівняно з Україною дуже малі і їх мало. Вони робили цей крок разом з різким скороченням видаткової частини бюджету.

В Україні ми не бачимо можливостей для реалізації цієї заміни. Які видатки урізати? На пенсії? На охорону здоров'я? Запровадження ПнВК вигідне лише дуже обмеженому колу впливових осіб.

- Можливий інший варіант: не скорочувати видатки, а збільшити дефіцит.

- Запровадження ПнВК не лише підвищить фіскальний дефіцит, а поставить руба окреме питання: як взагалі фінансувати бюджет у таких умовах.

Якщо ви позбавляєте бюджет значної частини доходів, то вибір у вас цілком логічний: або ви зменшуєте видаткову частину, або збільшуєте дефіцит, який, як відомо, потрібно чимось покривати. Я стурбована через ПнВК, тому що бачу, як його позиціонують - як елемент стимулювання інвестицій.

Якщо ми послухаємо інвесторів, то почуємо, що серед найбільших перепон для ведення бізнесу в Україні вони називають не податок на прибуток підприємств.

Слід говорити про інші заходи стимулювання, які б допомогли інвесторам. Фіскальна дестабілізація нікому не допоможе: ні інвесторам, ні громадянам.

Ще один популістський крок - амністія капіталу. Нас непокоїть, що вона дозволить легалізувати незадекларовані активи. Їх можна отримати різними способами: через схеми мінімізації податкових зобов'язань, шляхом крадіжки.

Одноразове декларування розв'яже руки багатьом корупціонерам. Воно вдарить по всьому ефективному управлінні державою. Одразу виникне питання, наскільки ефективно зможе працювати Антикорупційний суд.

- Закон "Про валюту" передбачає, що уряд та НБУ повинні "вжити заходи" для запуску одноразового декларування.

- Міжнародний досвід з амністії капіталу негативний. Ми спостерігали за країнами, які запровадили амністію. Очікуваних результатів досягти не вдалося. Як правило, це не дозволяє збільшити дохідну частину бюджету. В країнах, де ефективність управління державою не ідеальна, можливі зловживання.

Візьмімо приклад Молдови. За останні десять років там відбулося дві амністії капіталу. Представники влади розповідали мені, що користі від цих амністій не було ніякої. Практика Молдови підтвердила міжнародний досвід.

Усі популістські заяви лише відлякуватимуть інвесторів, особливо іноземних. Деякі з них говорять: якщо ситуація розвивається з фокусом на популізм та уповільнення реформ, то для чого нам заходити в Україну? Зараз зовсім не та пора, коли треба відмотувати назад все зроблене.

- Новий прогноз СБ такий: без співпраці з МВФ Україна скотиться до 2% росту ВВП та увійде в негативний економічний цикл. Коли нам критично важливо домовитися з фондом про отримання наступного траншу, щоб встигнути залучити пов'язане фінансування від СБ та ЄС?

- Сподіваємося, Україна максимально швидко домовиться з МВФ. Нова угода з фондом відкриє канали фінансування від міжнародних фінансових організацій ЄС, Світового банку і дозволить Україні вийти на міжнародні ринки запозичень.

Ми підготували гарантію в розмірі 800 млн дол. Кожна така гарантійна ініціатива видається за умови виконання певних пунктів державної політики. Паралельно ми прив'язуємо її до майбутніх макроекономічних показників.

У країнах, які співпрацюють з МВФ, умовою надання такої допомоги є підписана і чинна програма з фондом. Україні зараз дуже потрібна бюджетна підтримка Світового банку та ЄС. Саме тому домовленість з МВФ - невідкладна потреба.

Ми очікували, що її вдасться досягти раніше. Сподіваюся, знадобляться не місяці, а тижні. Чим далі це відтягується, тим складнішою стає ситуація.

На зустрічі з прем'єром Молдови, жовтень 2017
джерело: gov.md

- Якщо ми домовимося пізніше і не встигнемо вийти на зовнішні ринки у 2018 році, чи можливо спрямувати частину траншу МВФ у бюджет?

- По-перше, щоб отримати кошти, спершу потрібно домовитися з МВФ. Транш фонду йде на підтримку платіжного балансу, а не в бюджет.

По-друге, зовнішні ринки уважно стежать за угодами України з МВФ. Вони очікують підписання нової програми співпраці з фондом. Ми також на це чекаємо, після чого готові рухатися далі. Те саме стосується і ЄС.

Якщо домовитися не вдасться, які варіанти є в уряду? Перший - зібрати максимум коштів з вітчизняної економіки, а це теж матиме наслідки, наприклад, послаблення гривні. Другий - зменшити золотовалютні резерви.

КОМУ ВИГІДНИЙ МОРАТОРІЙ

- Ще одна реформа, яка обговорювалися із Світовим банком і була умовою співпраці з МВФ, - скасування мораторію на продаж аграрної землі. На певному етапі стало зрозуміло, що вона відкладається. Коли може бути ухвалене рішення про відкриття цього ринку в Україні?

- Це питання потрібно ставити уряду і парламенту. Сподіваюся, реформа відбудеться швидко. Нинішній статус-кво шкодить народу. Мораторій вигідний невеличкій частині людей, які багатіють завдяки мільйонам власників землі.

- Кому саме це вигідно?

- Двом групам. Перша - це люди, які орендують землю за мізерну плату. Друга - ті, хто використовують мораторій для власної наживи.

Ці групи дуже впливові і пов'язані. У них є доступ до грошей та ресурсів. Завдяки їм вони змогли утримувати дію мораторію майже двадцять років. Одночасно 4,5 млн власників земельних паїв не отримують ті кошти, які б вони могли отримати при справедливій ціні на свої наділи.

Якби людям, які мають квартири, сказали, що вони не мають права їх продати, як би вони відреагували? Із землею та сама ситуація. Квартира є приватною власністю. Сільськогосподарська земля теж є приватною власністю. Якщо у мене є ділянка чи пай, то чому мені не дозволяють її купити чи продати?

Саме тому Європейський суд з прав людини ухвалив рішення, що такий мораторій порушує права людини. Чесно кажучи, я не знаю, коли мораторій буде скасовано, але я сподіваюся, що це відбудеться якнайшвидше, щоб люди могли використовувати свої активи для свого ж блага.

Скасування мораторію стимулюватиме подальше економічне зростання України. Зараз Україна не використовує на 100% свій сільськогосподарський потенціал. На шляху інвестицій у сферу сільського господарства є багато перепон і земельний мораторій серед них - номер один.

- Світовий банк прогнозував, що у випадку скасування мораторію ціна на землю зросте до 3-3,5 тис дол за гектар. Ці розрахунки зроблені за умови, що нерезиденти також зможуть купувати українську землю?

- Коли ми робили ці розрахунки, то брали за основу модель, яку збирався використовувати уряд України. Згідно з нею, тільки резиденти, громадяни України, мали право купувати землю. Принаймні, у найближчому майбутньому.

Ціна на землю залежатиме від низки факторів. Передусім від того, які обмеження будуть на купівлю, чи зможе земля використовуватися як застава. Це критичний момент з точки зору повноцінного функціонування ринку.

Наша команда дійшла висновку, що на першому етапі після відкриття ринку землі ціна буде нижчою. Можливо, 1-1,5 тис дол за гектар. З часом, коли ринок стане більш зрілим, ціна підвищиться до 3-3,5 тис дол.

Для того, щоб такі ціни колись сформувалися, мусить з'явитися прозора система ринку, доступний, відкритий для всіх реєстр земельних ділянок з їхньою вартістю. Завдяки цьому власники землі зможуть подивитися, яка ціна вважається чесною і чи не збирається хтось їх надурити.

- СБ прораховував оптимальну модель земельної реформи для України?

- Оптимальна модель реформи залежить від органів влади. Усе залежить від того, чого хоче Україна. Пропозиція, яку сформулював уряд менш ніж рік тому, нас влаштовувала. Ми підтримали такий напрямок роботи.

Ми все-таки сподіваємося, що відкриття ринку землі відбудеться ще до виборів або відразу після них. З усіх кроків, які могли б змінити в Україні ситуацію на краще, цей крок є найбільш вагомим.

ЯК ПРОДОВЖУВАТИ ПЕНСІЙНУ РЕФОРМУ І ЩО РОБИТИ КИЄВУ З ТРАНСПОРТОМ

- У 2017 році Україна ухвалила пенсійну реформу і зупинилася на дискусії про введення другого накопичувального рівня. Що робити далі?

- Пріоритет - реалізовувати те, що було ухвалене. Основне завдання цієї реформи - зупинити зниження розміру пенсій в майбутньому.

Якщо говорити про другий накопичувальний рівень, то уряд повинен рухатися далі дуже обережно. Ми розуміємо, що рано чи пізно другий рівень знадобиться, але перед його впровадженням слід виконати певні передумови.

По-перше, потрібно створити регуляторну базу та визначити регулятора. По-друге, повинні бути фінансові інструменти для інвестування. Зараз нічого з переліченого нема. Наша позиція полягає у тому, що доки ці елементи не з'являться, запроваджувати обов'язковий накопичувальний рівень не потрібно.

Якщо запровадити обов'язкове пенсійне накопичення без цих передумов, люди можуть втратити свої гроші. Також це може підірвати і перший рівень пенсійної реформи, а в такому випадку це вдарить по всіх пенсіонерах.

Очевидно, є певні кола, які дивляться на обов'язковий накопичувальний рівень як на можливість заробити гроші. Однак ми не підтримували їх ініціативи щодо запуску другого рівня саме з тих причин, про які я сказала.

- Ще однією метою пенсійної реформи був поступовий курс на скорочення дефіциту Пенсійного фонду. Водночас проект бюджету-2019 передбачає збільшення дотації фонду із 139,3 млрд грн у 2018 році до 166,5 млрд грн у 2019 році. Наскільки небезпечний цей тренд?

- Реалізація пенсійної реформи, ухваленої у 2017 році, перебуває на ранньому етапі. Поки що не запрацювала нова формула індексації. Крім того, ще триває обговорення проекту бюджету на 2019 рік і видатків для Пенсійного фонду.

Нам здається, що видатки бюджету для ПФ поки що не відхиляються від курсу реформи. Державні витрати на пенсії залишаються в допустимому коридорі, але робити висновки ще рано, мусить пройти певний час.

- На думку СБ, однією з рис бюджету-2019 мусить бути контрольоване таргетування видатків на субсидії, але через прогнозоване підвищення тарифів очікується зростання відповідних видатків. Наскільки цей ризик значний? Чи доцільно зберегти видатки на субсидії на поточному рівні?

- За кілька останніх років витрати на субсидії значно зросли. Зараз це найбільша субсидія в бюджеті - 2,6% ВВП. Це дуже багато. Потрібно покращити методику таргетування цих субсидій.

Є люди, які не потребують таких допомог. Це просто заможні люди або люди, які поїхали працювати в Польщу. Отримувати субсидію повинні незаможні громадяни, які належать до уразливих груп населення.

Якщо відбудеться підвищення тарифів на газ, воно, звичайно, збільшить витрати держави на субсидії. Саме тому державі потрібно повернутися до цільового їх надання. Ми з урядом зараз над цим працюємо.

- Який рівень використання Україною коштів за проектами СБ?

- За останній рік ситуація почала трошки поліпшуватися. Темпи не ідеальні, але кращі, ніж раніше. Сподіваємося, у 2018 році ми ще покращимо динаміку.[L]

Правда в тому, що реалізація інвестиційних проектів в Україні йде складно. Дії уряду призводять до того, що кілька мільярдів доларів Світового банку, ЄБРР, Європейського інвестиційного банку просто лежать у шухляді.

Це означає, що комунальні підприємства не модернізовані, дороги не збудовані і не відремонтовані. Не побудовані лікарні і не відремонтовані системи водопостачання та водовідведення. Мені сумно від цього.

Якби уряд зробив рішучі кроки для реалізації проектів, які фінансуються ЄБРР, СБ і ЄІБ, народу України жилось би краще, економічна ситуація була б кращою.

Сподіваюся, з наближенням виборів ці проекти почнуть реалізовуватися швидше. Як правило, це стандартна ситуація в інших країнах: органи влади хочуть показати, що дороги лагодяться, а школи будуються.

- Справа не завжди у відсутності політичної волі. Бракує професійних кадрів, які б супроводжували проекти. Ви бачите цю проблему?

- Думаю, якби з правильного боку була дана команда, все пішло б. Чому я це кажу? Ми підтримуємо два проекти з телемедицини. Там є воля робити все швидко, тож все і вирішується швидко. Друга перепона полягає в наявності адміністративних обмежень. Ми з органами влади постійно говоримо про це.

Насправді нема ніякого виправдання тому, що багатомільярдні інвестиції просто не використовуються Україною і лежать в столі.

джерело: світовий банк

- У 2015 році спеціалісти СБ були залучені до створення транспортної стратегії Києва. Були розроблені три сценарії зміни транспортної інфраструктури та запропоновані варіанти реорганізації маршрутів. Зараз співпраця йде у вигляді кредитування на оновлення рухомого складу.

Як іде діалог з Києвом? Чи готовий СБ розширити фінансування Києва, якщо буде ухвалене рішення про реалізацію одного із сценаріїв?

- Ми бачимо потребу в покращенні системи громадського транспорту для Києва. Нам дуже приємно було побачити, що Київ почав впроваджувати ті рекомендації, які були раніше сформульовані в рамках цієї ініціативи.

Ми обговорюємо з владою Києва варіанти покращення швидкісних маршрутів для громадського транспорту. Ми готові просуватися далі, але все залежить від готовності влади міста співпрацювати.

- Що повинна зробити міська влада?

- По-перше, ми хочемо почути від них, що Київ готовий рухатися далі і працювати з нами. По-друге, ми повинні також працювати над тим, щоб долучити до цього процесу приватний сектор. Для цього нам потрібна допомога від влади міста. Нам дуже приємно, що є така можливість. Сподіваємося, що найближчим часом ми перейдемо на новий етап співпраці.

]]>
http://www.epravda.com.ua/publications/2018/10/11/641524/
Український кровосток. Чи справді Україна експортує донорську кров http://www.epravda.com.ua/publications/2018/10/11/641509/ support@epravda.com.ua (Економічна правда) Публікації Thu, 11 Oct 2018 09:05:23 +0300 У мережі почали з’являтися повідомлення, що Україна експортує донорську кров і на це не потрібні спеціальні ліцензії.

Економічна правда з’ясувала, як все працює насправді.

Чи експортує Україна донорську кров? Відповідь на це питання чітка та однозначна - ні, не експортує. Експорт крові є протизаконним та прирівнюється до чорної трансплантології.

Однак експорт компонентів донорської крові та препаратів, виготовлених з донорської крові та її компонентів, дозволений.

Так, 25 травня 2015 року Кабмін надав спеціальний дозвіл на таку реалізацію ПрАТ "Біофарма". Ця компанія була першою, яка отримала такий дозвіл, і поки що останньою.

У поясненні до розпорядження про видачу дозволу йдеться, що препарати можна реалізувати за межами країни за умови повного забезпечення ними самих українців.

В МОЗі стверджують, що в Україні є чималі залишки крові. Вони повністю задовольняють внутрішній попит. А продаж препаратів за кордон, в свою чергу, не лише розширює експортний потенціал української фармацевтики, а й сприятиме збільшенню виробництва ліків.

З іншого боку, може виникнути питання про те, як задовольняється внутрішній попит, якщо донорів стає все менше, а МОЗ не перестає на цьому наголошувати? Це теж правда.

За статистикою Міністерства охорони здоров’я, в Україні здійснюється 11,28 донацій на 1 тисячу людей на рік. Для розвинених країн нормою вважається 33 донації на рік.

donor.ua

Однак експорт лікарських препаратів з надлишків компонентів крові, які не використовуються для надання медичної допомоги, з вивезенням з країни донорської крові не має нічого спільного.

"Компанія Biopharma ніколи не купувала донорську кров та компоненти крові. Ніколи не експортувала жодного літру крові, будь-якого компоненту крові або замороженої плазми. Biopharma експортує лише продукти глибинної інноваційної переробки (альбумін та імуноглобулін)", - повідомили у компанії.

Як вже зазначалося, для їхнього виготовлення потрібна не сама кров, а її компонент - плазма.

"Компанія закуповує лише плазму, яка залишилась невикористаною і є непридатною для використання в лікувальних закладах. Така плазма підлягає утилізації або продажу заводам-фракціонаторам. Саме така схема працює в усіх розвинених країнах світу", - зазначили у компанії.

За такою схемою, наприклад, працює і Австралія.

Що стосується непридатності плазми, то термін зберігання і термін придатності - різні терміни. Плазма, у якої закінчився термін зберігання, може бути використана і використовується для виготовлення ліків.

Компанія закуповує плазму як на українському ринку, так і закордоном. Загалом, в 2018 було закуплено 98 тонн плазми, серед них:

- 24 тонни у Сумському обласному центрі служби крові - для виготовлення препаратів на ринок України;

- 20 тонн у українських державних станцій - для виготовлення препаратів на ринок України;

- 54 тонни імпортної плазми, в тому числі експорт з Польщі, Словаччини, Німеччини - 29 тонн; з Грузії та В’єтнаму - 25 тонн) - для виготовлення продукції на експорт.

Чому ж "Біофарма" єдина має дозвіл на експорт лікарських засобів з донорської крові та її компонентів і є їх єдиним виробником?

За словами члена правління Центру протидії корупції Олександри Устінової, в цьому немає нічого дивного. В світі загалом не багато компаній, які цим займаються, тому звинувачувати їх у чомусь важко.

"Дуже часто це державно-приватні партнерства. У нас поки що така система нормально не працює, лише у Сумському центрі крові її зараз намагаються впровадити (контрольний пакет центру належить ЧАО "Біофарма", Сумська обласна рада володіє 25%)", - зазначає Устинова.[L]

"При всіх мінусах "Біофарми" завдяки їм у нас найдешевші в регіоні препарати", - додає вона.

За даними компанії, ціни іноземних виробників на альбумін майже вдвічі вищі, по імуноглобуліну - в середньому вищі втричі.

Так, наприклад, ціна за грам білка альбуміну "Альбумін-Біофарма" коштує 74 грн, а "Альбунорма" австрійської Октафарми - 110 грн/грам; ціна за грам білка імуноглобуліну "Біовен" (Biopharma) - 633 грн, а "Октагам" (Октафарма) - 1850 грн/грам.

"Октафарма" - один з основних конкурентів компанії Biopharma на ринку України. Є й інші: Кедріон (Італія), Баксалта (США), Баксалта Белджіум (Бельгія), Октафарма АБ (Швеція), ЦСЛ Берінг ГмбХ (Німеччина), Бакстер (Австрія), Інституто Гріфолс (Іспанія).

Конкурентними також є імуноглобулінові препарати української компанії Фармстандарт-Біолік, однак вони виготовляються з компонентів крові тварин.

Таким чином, кров не експортується, а експорт препаратів, виготовлених з крові та її компонентів, відбувається в рамках чинного законодавства.

]]>
http://www.epravda.com.ua/publications/2018/10/11/641509/
Все буде fintech: чи програють банки війну новим сервісам http://www.epravda.com.ua/publications/2018/10/10/641474/ support@epravda.com.ua (Економічна правда) Публікації Wed, 10 Oct 2018 14:45:14 +0300 Банковскую сферу в ближайшие годы ждет "уберизация", из-за которой численность персонала в секторе может сократиться на 50%, а рентабельность в некоторых сферах банковских услуг упадет более чем на 60%.

Об этом заявил экс-руководитель одного из крупнейших банков Великобритании Barclays Энтони Дженкинс еще в 2015 году.

Он предсказал, что революция в сфере финансов произойдет из-за новой волны высокотехнологичных стартапов, которые будут работать лучше, быстрее и дешевле в кредитовании, платежах и управлении капиталом по сравнению с традиционными крупными банками.

В Украине fintech-отрасль тоже растет, пусть и не так активно, как в Великобритании. В сентябре 2017 года НБУ объявил о запуске проекта, нацеленного на развитие украинского fintech.

В Нацбанке отметили, что украинский рынок fintech находится на начальной стадии развития, его структура пока не сформирована, а основными инвесторами остаются банки. Вместе с тем, растет количество fintech-стартапов, что позволяет говорить о хорошем прогнозе.

Приоритетными направлениями развития эксперты НБУ назвали онлайн-банкинг, электронные платежи, диджитал-кредитование и технологические продукты для страховой сферы.

Мировой fintech-рынок

Под fintech понимают программное или технологическое нововведение в финансовых услугах. Компании, работающие в этой сфере, обычно пытаются улучшить существующую финансовую инфраструктуру или создать новую. Как правило, они напрямую конкурируют с банками.

Согласно индексу Fintech Adoption отEY, почти треть потребителей в мире использует две и больше финансовых технологий.

Наиболее популярные fintech-сервисы - онлайн-платежи (используют 50% опрошенных), сервисы для страхования авто и здоровья (24%), приложения для инвестирования и приумножения капитала (20%), онлайн-платформы для займа (10%), инструменты финансового планирования (10%).

Исполнительный директор венчурного фонда GR Capital Максим Филиппов говорит, что сейчас происходит unbundling финансового рынка: замена формата традиционного банка сотнями технологических продуктов и сервисов.

Стартапы завоевывают этот рынок, так как обеспечивают лучший пользовательский опыт и фокусируются на решении конкретной проблемы.

География fintech

По количеству пользователей fintech-сервисов лидируют Китай (69% населения страны), Индия (52%), Великобритания (42%), Бразилия (40%) и Австралия (37%). Уровень проникновения fintech-сервисов в США составляет всего 33%.

Источник: EY Fintech Adoption Index 2017

При этом в 2016 году из 27 мировых fintech-компаний с капитализацией 1 млрд долл ("юникорнов") 14 стартапов инкорпорированы в США, восемь - в Китае и пять - в других странах мира, сообщает Visual Capitalist.

Объем глобальных вложений в отрасль растет ежегодно почти на 50%. По данным Investment Bank, общая стоимость инвестиций в сектор выросла с 1 млрд долл в 2008 году до 24 млрд долл в 2017 году.

Число мега-раундов инвестиций - более 100 млн долл - в регионе Северной Америки выросло с одной сделки в 2013 году до 20 сделок в 2017 году, что является рекордным мировым количеством годовых чеков в мега-раундах.

Источник: CB Insights

Согласно отчету European Fintech: Trends, Adoption and Investment, средний уровень принятия fintech-проектов в мире составляет 33%. Лидирует здесь Великобритания с показателем 42%, за ней следуют Испания (37%) и Германия (35%). Чуть менее восприимчивы к fintech Швейцария (30%) и Франция (27%).

При этом европейский рынок fintech по объему инвестиций и количеству сделок уступает американскому. За первый квартал 2018 года в США было заключено 427 сделок общим объемом 14,2 млрд долл, в Европе - 198 сделок на 26 млрд долл, в Азии - 162 сделки на 16,8 млрд долл.

Fintech-сервисы, которые изменили отрасль

Рынок финансовых услуг составляет около 25 трлн долл в год, поэтому fintech-стартапы стараются "взорвать" отрасль, чтобы откусить часть от этого пирога.

Количество зарождающихся проектов в сфере fintech рекордно высокое - множество игроков стремятся занять место на перспективном рынке. Несмотря на относительную молодость сферы, множество вчерашних финансовых стартапов превратилось во влиятельных игроков рынка.

LendingClub - сервис, который соединяет заемщиков и кредиторов в Соединенных Штатах. Стартап обещает снизить ставки, открыв рынок кредитов для множества участников и повысив конкуренцию.

Klarna - банк, предоставляющий онлайн-услуги. Специализируется на платежных решениях для интернет-магазинов и оплате кредитов. Одно из решений - обработка платежных требований магазинов и платежей клиентов. Компания выступает "буфером", снижая риски для покупателей и продавцов.

Robinhood - приложение для торговли акциями при помощи мобильных устройств. Дает возможность пользователям покупать и продавать акции без каких-либо сборов. Сервис предлагает биржевые брокерские услуги для инвестиций в публичные компании и биржевые фонды США.

Credit Karma - сервис, который рассчитывает персональный рейтинг кредитоспособности и помогает улучшить материальное положение. Рейтинг предоставляется бесплатно, но в приложении есть реклама других продуктов.

Fintech-рынок в Украине

Распространению финансовых технологий в Украине способствует возросшее проникновение интернета. По данным Киевского интернационального института социологии, в 2008 году только 24% взрослого населения Украины имело доступ к интернету, в 2017 году эта цифра достигла 63%.

В GR Capital считают, что потенциальный переход к открытым API в соответствии с директивой PSD2 ЕС ускорит развитие fintech-сервисов в Украине. Директива предполагает, что банки с согласия клиентов смогут передавать их аккаунты fintech-стартапам, чтобы эти данные использовались для создания новых продуктов или управления финансами.

Внедрение директивы PSD2 в Украине сейчас на стадии идеи, однако Национальный банк активно поддерживает эту инициативу.

В Украине насчитывается более 80 компаний, которые разрабатывают инновационные решения для финансовой сферы. 58% fintech-проектов были основаны в течение последних трех лет.

Основные драйверы развития fintech-сферы в Украине - доступность мобильного интернета и смартфонов, потеря общественного доверия к банкам и неудовлетворенность качеством банковских сервисов.

Украинские fintech-стартапы работают в таких областях: оплата и денежные переводы (31,6%), финансовая инфраструктура и технологии (19,3%), кредитование (14%), маркетплейсы (7%), страхование (5,3%), онлайн-банкинг (5,3%), персональные финансы (5,3%), мобильные кошельки (5,3%), блокчейн (3,4%), криптовалюты (1,75%), регуляторные технологии (1,75%).

Самыми яркими примерами в украинской fintech-сфере в GR Capital назвали использование Apple Pay и Google Pay. Первыми эту функцию подключили Приватбанк и Ощадбанк. Недавно такой функционал появился у monobank, который можно считать передовым финансовым стартапом в Украине.

Популярной среди украинцев стала бесконтактная оплата и оплата при помощи PayPass в киевском метро. На конференции для разработчиков Google I/O в мае 2018 года имплементация бесконтактной оплаты в метро Киева была названа одним из самых прогрессивных решений в мире в этой сфере.

Скриншот трансляции конференции для разработчиков Google

Технологии в финансовой сфере делают движение капитала более простым, быстрым и дешевым, что способствует экономическому развитию региона.

За семь месяцев 2018 года трудовые мигранты перечислили в Украину 6,35 млрд долл. Это в пять раз больше, чем прямые иностранные инвестиции за то же время. В 2017 году денежные переводы мигрантов составляли 8,3% от ВВП страны, поэтому сервисы для перевода средств из-за границы играют ключевую роль в поступлении капитала в Украину.

В 2017 году НБУ назвал ключевые платежные системы, которые используются для перевода денег в Украину: Western Union, MoneyGram, IntelExpress.

Крупнейшие платежные системы для перевода средств в Украину, 2017 год

Источник: НБУ

Однако среди украинцев начинают приобретать популярность молодые сервисы с более низкими комиссиями.

TransferWise - сервис для перевода денег, который работает в 59 странах. Система маршрутизирует платежи путем перенаправления получателю эквивалентного перевода, идущего в противоположном направлении.

Azimo - платежный сервис для денежных переводов между 190 странами мира в 80 валютах. Стартап сфокусирован на осуществлении денежных переводов мигрантов, которые отправляют деньги семье в другой стране. Сервис был признан лучшим Money-saving App по версии The Guardian.

TransferGo - международная система перевода денег для физических лиц и предприятий. Денежные переводы можно отправить с банковской карты или счета, а получить только на банковский счет. Для перевода доступно 47 валют.

Тренды развития fintech-отрасли

За последние десять лет технологии кардинально изменили представление о работе финансового сектора. Проникновение смартфонов и интернета позволяет создавать новые бизнес-модели и схемы взаимодействия между финансовыми организациями и клиентами. GR Capital собрала список fintech-трендов, развитие которых будет наблюдаться в ближайшие несколько лет.

Получение финансовых услуг при помощи мобильного телефона. Совершать финансовые операции с помощью смартфона удобно и доступно из любой точки мира. Смартфон используют 59% взрослого населения планеты.

Социальные сети для предоставления финансовых услуг. Пользователи социальных сетей сообщают о себе много информации: место работы, интересы, список друзей и родственников. Алгоритмы анализируют эту информацию, чтобы предоставлять персонализированные финансовые услуги.

Кроме того, использовать чат-боты для совершения платежа или другой операции не выходя из социальной сети - удобно и легко.

Альтернативные способы оплаты. Бесконтактные оплаты, оплаты при помощи терминалов и QR-кодов.

Кредитные маркетплейсы и займы "пользователь-пользователю". Цифровые платформы соединяют заемщиков, небанковские кредитные организации и частных инвесторов. Система позволяет получить кредитные средства лицам, которые не могут оформить заем в банке.

Использование технологий Big Data и Artificial Intelligence. Боты с искусственным интеллектом обучаются и, по всей видимости, вскоре смогут самостоятельно обслуживать даже нестандартные запросы клиентов. Большие данные и ИИ также помогают предотвратить случаи мошенничества.

Цифровая и биометрическая идентификация. Идентификация и авторизация клиентов - одна из важнейших задач для финансовых организаций. Идентификация пользователя по голосу, отпечаткам пальцев и благодаря распознаванию лица меняет представление о надежности и безопасности при проведении финансовых операций.

Использование технологии Blockchain.Согласно докладу PwC, 36% финансовых организаций будут инвестировать в блокчейн-технологии до 2020 года. Технология Blockchain может стать основной платформой для отрасли.

Война не проиграна

Может показаться, что традиционные банки бесповоротно проигрывают финансовым стартапам. CB Insights называет это диджитал-войной на много фронтов: современным пользователям нужны технологичные решения, в первую очередь - для мобильных устройств.

Однако большие игроки активно внедряют новые технологии, чтобы не потерять рынок. В отличие от стартапов, крупные компании имеют запас времени и ресурсов для запуска инновационных продуктов.

Например, в компании Capital One приступили к реализации стратегии по трансформации из банка в компанию по разработке программного обеспечения, которая также будет создавать fintech-продукты. Наряду с этим изменением в компании происходят сдвиги в корпоративной культуре и найме.

Банки и финансовые корпорации также активно инвестируют в fintech-стартапы. Как пишет American Banker, 82% коммерческих банков США планируют увеличить объем fintech-инвестиций в ближайшие три года.

Можно предположить, что в следующие десять лет эта тенденция распространится на весь мир, и банки будут претендовать на звание ключевых игроков глобального fintech-рынка. Это повод инвестировать в fintech-компании, чтобы завтра суметь конкурировать за проекты с JP Morgan и Bank of China.

]]>
http://www.epravda.com.ua/publications/2018/10/10/641474/